В Україні поступово підключають до систем теплопостачання соціальні об’єкти та житловий фонд. Наразі з опаленням понад 62% споживачів. Про це повідомив т.в.о. голови Державної інспекції енергетичного нагляду Анатолій Замулко.

“Попри складнощі більшості регіонів вдалося підготуватися вчасно. Теплопостачальні організації виконали свої обов’язки щодо підготовки до опалювального періоду, провели ремонтну кампанію і випробування своїх мереж”, – зазначив він.

Які проблеми виявили інспектори?

За його словами, під час перевірок інспекторами Держенергонагляду виявлено близько 3,5 тисячі зауважень до стану енергетичних об’єктів, переважну більшість з яких уже усунуто.

Як забезпечують резервне живлення?

“Питання резервного живлення постало гостро ще минулого року. Завдяки гуманітарній допомозі та підтримці донорів ми отримали значну кількість генераторів, які розподілено між об’єктами теплової генерації та соціальними установами”, – розповів Замулко.

Як він зазначив, громади також створюють запаси палива для підтримки роботи теплопостачальних об’єктів у разі тривалих відключень. “Можемо констатувати, що практично всі об’єкти теплопостачання забезпечені резервними джерелами живлення. Це дає певну надію на те, що навіть у випадку глобальних обмежень система зможе витримати навантаження”, – наголосив т.в.о. голови Держенергонагляду.

Нагадаємо: Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні опалювальний сезон розпочнеться 28 жовтня. З 28 жовтня в Україні 13 областей вже розпочали поступове підключення теплопостачання до житлових будинків.

Глобальний попит на електроенергію протягом наступного десятиліття зросте приблизно на 30% через активне поширення електромобілів, розбудову дата-центрів та зростання потреб в опаленні й охолодженні будівель. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на звіт аналітичної компанії Rystad Energy.

Які галузі сприяють зростанню споживання електроенергії?

За даними Rystad Energy, основними рушіями зростання споживання залишаються промислові галузі, зокрема виробництво сталі та заліза, які вже сприяли подвоєнню використання електроенергії за останні два десятиліття. Водночас дата-центри, що активно розвиваються на тлі стрімкого зростання штучного інтелекту та цифрових послуг, стануть помітним, але поки що не домінуючим фактором – їхня частка у глобальному енергоспоживанні зросте з 1,5% у 2024 році до 3,5% у 2035-му.

Яка роль відновлюваної енергетики у майбутньому?

“Світова енергосистема переживає безпрецедентну трансформацію. Вже до кінця 2025 року відновлювані джерела перетнуть позначку у 50% встановлених потужностей, що колись здавалося недосяжним навіть через кілька десятиліть”, – зазначають у Rystad Energy. Аналітики прогнозують, що відновлювана енергетика, особливо сонячна, стане ключовим джерелом для покриття попиту, що зростає. Якщо нині частка “зеленої” генерації становить 34%, то до 2035 року вона може збільшитися до 55%, а решту забезпечать атомна енергетика та викопне паливо.

Нагадаємо, Міністерство розвитку громад та територій України та Програма розвитку ООН (ПРООН) підписали фінансову угоду, що дає старт програмі “Рішення у сфері відновлюваної енергії”. Ініціатива загальною вартістю 16,5 млн євро передбачає встановлення сонячних панелей, теплових насосів та акумуляторних систем на об’єктах соціальної інфраструктури: школах, лікарнях, дитячих садках.

Завдяки підтримці міжнародних партнерів та зваженій урядовій борговій політиці, Міністерству фінансів вдається знижувати вартість обслуговування боргу та подовжувати термін його погашення. Про це повідомляє Міністерство фінансів.

Станом на 30 вересня 2025 року державний і гарантований державою борг України становив 8 024,1 млрд грн (або 194,2 млрд дол. США). Зокрема, зовнішній борг складає 6 063,2 млрд грн (75,6 %), або 146,8 млрд дол. США, а внутрішній борг — 1 960,9 млрд грн (24,4 %), або 47,5 млрд дол. США.

У вересні 2025 року державний та гарантований державою борг України збільшився на 78,4 млрд грн (або 1,63 млрд дол. США). Зростання відбулося передусім за рахунок збільшення державного зовнішнього боргу, зокрема, завдяки отриманню пільгового фінансування від Європейського Союзу, Світового банку та урядів країн-партнерів. У той же час, у вересні 2025 року державний внутрішній борг скоротився на 0,3 млрд гривень, говориться у повідомленні.

Яка ситуація з вартістю та термінами боргу?

“Середньозважена вартість державного боргу продовжує знижуватись, а середньозважений термін до погашення подовжуватись”, – запевняє міністерство. Станом на 30 вересня 2025 року середньозважена ставка державного боргу зменшилась до 4,86% з 4,95% в минулому місяці, а середній термін до погашення зріс до 12,7 років з 12,64 в серпні 2025 року.

Яка структура державного боргу України?

У розрізі кредиторів більшу частину державного і гарантованого боргу становлять пільгові позики, одержані від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав – 64%. Випущені цінні папери на внутрішньому ринку становлять 23%, випущені цінні папери на зовнішньому ринку – 8%, позики від комерційних банків та інших фінансових установ – близько 5%.

За три квартали 2025 року Мінфін провів 133 аукціони ОВДП, залучивши 408,6 млрд грн. Рівень рефінансування ринкових ОВДП становив 112%: у гривні — 118%, у доларах — 81%, у євро — 87%.

Нагадаємо: Міжнародний валютний фонд у своєму довгостроковому прогнозі від жовтня 2025 року очікує, що наступного року державний борг України перевищить 110% від Валового внутрішнього продукту. Загальний державний та гарантований державою борг України станом на кінець серпня сягнув 192,71 млрд доларів США, збільшившись за місяць на 6,58 млрд дол.