АРМА отримало 15 млн гривень від ексдепутата

Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) передали в управління 15 мільйонів гривень, які були вилучені у колишнього депутата під час обшуку в межах розслідування. Про це повідомляють пресслужба Державного бюро розслідувань (ДБР) та пресслужба Офісу Генерального прокурора.

“За матеріалами Державного бюро розслідувань суд задовольнив клопотання прокурорів Офісу Генерального прокурора щодо передачі в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів 15 мільйонів гривень”, – йдеться у повідомленні.

Ці кошти були вилучені у колишнього депутата під час обшуку в межах розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, – повідомляють правоохоронці.

Хто є власником вилучених коштів?

Прізвище власника активів не вказали. Але зазначено, що він є народним депутатом I, III-VII скликань, у минулому – заступником голови фракції Партії регіонів та очільником Київської міської державної адміністрації. Відтак, йдеться про ексрегіонала Володимира Макеєнка.

Які ще кошти були передані АРМА?

У липні 2025 року суд передав АРМА понад 1,5 млрд грн (понад 35 мільйонів доларів США). Ці кошти та цінні папери зберігались на рахунках у банку Великого Герцогства Люксембург і були заарештовані у межах розслідування цього ж кримінального провадження.

“За даними слідства, депутат роками вів прихований бізнес за кордоном, зокрема контролював офшорні компанії, зареєстровані в Панамі, Гонконзі, на Кіпрі та Британських Віргінських островах. Ці компанії щороку приносили йому чималі прибутки, але податки до бюджету України він не сплачував”, – зазначає ДБР.

Протягом 2011 – 2018 років він отримав дохід за кордоном на загальну суму у понад 387 млн грн. Депутат не сплатив з цих грошей податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальну суму 71,4 млн грн.

У вересні 2024 року у взаємодії з СБУ та Державною службою фінансового моніторингу України колишньому парламентарю було повідомлено про підозру в ухиленні від сплати податків, яке призвело до ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

Під час обшуків за місцями проживання і ведення бізнесу депутата вилучено понад 340 тис. доларів США, 29,7 тис. євро, 2 тис. швейцарських франків та 87,4 тис. грн, що за курсом Національного банку України складає понад 15 млн грн. З огляду на ознаки незаконного походження зазначених коштів судом накладено на них арешт.

Нагадаємо: Суд задовольнив клопотання Офісу генпрокурора і передав в управління Національного агентства з розшуку та менеджменту активів понад 1,5 млрд грн (понад 35 мільйонів доларів США), які належать екснардепу Володимиру Макаєнко. Ці кошти та цінні папери зберігались на рахунках у банку Великого Герцогства Люксембург і були заарештовані.

Курс євро та долара до гривні на 6 жовтня 2023 року

Офіційний курс євро до гривні в понеділок, 6 жовтня, зменшиться на 12 копійок до 48,38 грн. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України (НБУ).

Своєю чергою, курс долара подешевшає на 5 копійок до 41,22 грн.

Які офіційні курси валют на 6 жовтня?

Офіційні курси на понеділок, 6 жовтня, встановлено на такому рівні:

  • 1 долар США – 41,22 грн (41,27 грн станом на 3 жовтня);
  • 1 євро – 48,38 грн (48,50 грн станом на 3 жовтня).

Прорив у виробництві сонячних модулів в Австралії

Вчені з Університету Нового Південного Уельсу в Австралії оголосили про важливий прорив у галузі сонячних модулів, який може суттєво підвищити виробництво електроенергії. Дослідження, опубліковане в Австралійському центрі просунутої фотовольтаїки, відкриває шлях до нового покоління кремнієвих елементів, що використовують синглетне ділення.

Згідно з теоретичними моделями, додавання шару синглетного поділу може підвищити ефективність кремнієвих сонячних елементів більш ніж на 10%. Це означає, що ефективність традиційних моделей може перевищити 30%.

Як працює синглетне ділення?

Більшість сучасних сонячних елементів перетворюють один поглинутий фотон на одну пару електрон-отвір. Однак синглетний розподіл дозволяє одному високоенергетичному фотону генерувати дві таких пари, що призводить до подвоєння електричної енергії, яка генерується в найсинішій частині сонячного спектра.

Які нові матеріали використовуються?

У розробці кремнієвих фотоелектричних систем на основі синглетного ділення вже досягнуто значних успіхів. Проте, у всіх відомих на сьогоднішній день зразках для синглетного ділення використовувався тетрацен, який є фотохімічно нестабільним і непридатним для комерційного застосування.

Вчені з’ясували, що новий клас стабільних органічних молекул може бути інтегрований з кремнієм для підвищення ефективності, зниження тепловиділення та продовження терміну служби панелей. Вони використовували триплетний екситон, нанесений на пасивуючий шар з оксиду олова.

Професор Нед Екінс-Докес зазначив: “Найважливіше значення має те, що ми розробили практичний шлях до більш продуктивних кремнієвих сонячних елементів без дорогого і складного тандемного виробництва, який промисловість тепер може випробувати”.

Раніше повідомлялося, що вчені поліпшили перовскіт-кремнієві сонячні панелі на 200%, знизивши втрати енергії та збільшивши продуктивність. Також зазначалося, що сонячні панелі стали головним джерелом енергії в Європі, з часткою 54% у другому кварталі 2025 року.

Xiaomi 17 перевершує iPhone 17 за автономністю

Яка автономність у Xiaomi 17 та iPhone 17?

Компанія Xiaomi провела порівняння автономності нового флагмана Xiaomi 17 і iPhone 17. Щоб “зрівняти шанси”, до iPhone підключили зовнішній акумулятор, але навіть це не допомогло йому перемогти.

Як проходив тест?

У проморолику Xiaomi вирішила наочно продемонструвати перевагу свого апарату. Xiaomi 17 оснащений батареєю ємністю 7000 мАг, тоді як у iPhone 17 — скромні 3692 мАг. Щоб зробити порівняння цікавішим, до iPhone підключили фірмовий MagSafe-повербанк на 5000 мАг. Теоретично, сумарна ємність iPhone з таким “допінгом” склала 8692 мАг, пише Notebook Check.

Обидва смартфони помістили в однакові умови: яскравість екрана 150 ніт, режим польоту і зациклене відтворення зображень у соцмережі. Уже через 5,5 годин iPhone 17 розрядився до 20%, і до нього підключили повербанк. Незважаючи на перевагу в ємності за чистими цифрами, iPhone 17 з павербанком протримався всього 12 годин 14 хвилин. У цей момент у Xiaomi 17 залишалося ще 26% заряду.

Звичайно, варто враховувати, що під час бездротової зарядки втрачається близько третини енергії, тому реальна ємність зв’язки “iPhone + повербанк” була меншою за заявлену. Проте, результат покликаний продемонструвати незаперечну перевагу Xiaomi 17 в плані автономності.

Які висновки можна зробити?

Хоча тест проводився в не найреалістичніших умовах, а сам ролик — це, в першу чергу, маркетинг, це примітна ілюстрація актуальних трендів. Китайські виробники роблять ставку на максимальну ємність акумуляторів, в той час як Apple продовжує дотримуватися більш консервативного підходу, що і призводить до таких результатів у прямому порівнянні.

Раніше повідомлялося про “фотобитву” найкращих смартфонів Xiaomi, Samsung і Apple. У тесті камер трьох флагманських смартфонів 2025 року — iPhone 17 Pro Max, Samsung Galaxy S25 Ultra і Xiaomi 17 Pro Max знайшовся неочевидний переможець. Новинка Xiaomi показала найкращі результати в складних умовах, обійшовши визнаних лідерів ринку.

АРМА оголосило про управління часткою Крюківського заводу

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) оголосило про відкриття прийому пропозицій щодо управління 25% статутного капіталу ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод”. Відповідна інформація була опублікована на офіційному сайті АРМА.

Ця частка належить австрійській компанії Capital Management GmbH та оцінюється більш ніж у 21,5 млн грн. Актив було передано в управління АРМА за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва.

Яке значення має Крюківський вагонобудівний завод?

Крюківський вагонобудівний завод, розташований на Полтавщині, є одним з найбільших і найстаріших машинобудівних підприємств України. Завод має стратегічне значення для транспортної інфраструктури країни, виготовляючи пасажирські та вантажні вагони, а також інший залізничний транспорт.

Що відбувалося раніше?

Нагадаємо, що у травні 2025 року АРМА вже оголошувало конкурс на пошук управителя для частки у статутному капіталі ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод”. Раніше також повідомлялося, що Господарський суд Києва не задовольнив позов Крюківського вагонобудівного заводу про скасування рішення Київського метрополітену, яким заводу анулювали контракт на постачання потягів-труб.

Влітку цього року “Укрзалізниця” підписала з “Крюківським вагонобудівним заводом” контракти на виробництво станових пасажирських вагонів. Зокрема, “Укрзалізниця” замовила 95 нових вагонів на понад 5 млрд грн у Крюківського вагонобудівного заводу. Йдеться про постачання 95 спальних купейних вагонів загальною вартістю 4,475 млрд грн без податку на додану вартість. З урахуванням ПДВ сума контракту становить 5,37 млрд грн.

Також раніше повідомлялося, що вагоноремонтні підприємства “Укрзалізниці” очікують, що цей рік закінчать зі збитками у 600 мільйонів гривень. Причини – падіння обсягів залізничних перевезень та профіцит вантажних вагонів на ринку.