Імпорт електроенергії в Україні знизився на 47% у вересні

В Україні імпорт електроенергії у вересні 2025 року знизився на 47% у порівнянні з попереднім місяцем, до майже 140 тис. МВт-год. Про це свідчать дані ExPro. Найбільшу частку у структурі імпорту і надалі займає Угорщина58%.

Загалом, імпорт знизився за усіма напрямами, і практично були відсутні поставки зі Словаччини через ремонт лінії. Суттєво, на 80%, знизився імпорт електроенергії з Молдови. У порівнянні з вереснем 2024 року імпорт скоротився майже на 70%.

Які обсяги експорту електроенергії в Україні?

У вересні 2025 року Україна експортувала 635 тис. МВт-год електроенергії, що на 41% більше за обсяги серпня. Показник є рекордним з початку інтеграції з ENTSO-E. Найбільше електроенергії було експортовано до Угорщини, 40% від усіх обсягів.

Найбільше зросли поставки до Польщі після тимчасового призупинення транскордонної торгівлі зі Словаччиною через ремонт на лінії Вельке Капушани-Мукачево. Експорт до Польщі у вересні становив 97,3 тис. МВт-год, що майже в 5 разів більше за показник попереднього місяця. Для порівняння, експорт електроенергії у вересні 2024 року був мінімальним – лише 764 МВт-год.

Нагадаємо: У серпні Україна збільшила експорт електроенергії на 60% у порівнянні з попереднім місяцем – до 450 тис. МВт-год. Імпорт електроенергії до України у серпні, у порівнянні з липнем, зріс на 2,5% – до 264 тис. МВт-год.

Угорщина підписала рекордний контракт на газ з Engie

Угорщина підписала найбільший в історії контракт на закупівлю зрідженого природного газу з французькою компанією Engie. Це вже друга угода за останні два місяці, яка має на меті диверсифікацію постачання та зменшення залежності від Росії. Про це повідомляє агентство Reuters.

Минулого місяця президент США Дональд Трамп заявив, що закликатиме Угорщину припинити закупівлі російської нафти в рамках тиску на союзників по НАТО, щоб вони скорочували енергетичні зв’язки з Москвою через її війну проти України. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відповів, що відмова від російських енергоносіїв стала б “катастрофою” для угорської економіки.

Які умови нового контракту?

У четвер угорський оптовий трейдер природного газу MVM CEEnergy домовився купувати по 400 млн кубометрів газу на рік у Engie з 2028 по 2038 роки. Ця угода доповнює контракт, укладений минулого місяця з Shell, за яким із січня 2026 року Угорщина купуватиме 200 млн кубометрів газу на рік, що становить близько 2,5% попиту.

Що говорить угорське керівництво?

Глава МЗС Петер Сійярто на церемонії підписання з Engie зазначив, що це – найдовший в історії Угорщини контракт на постачання LNG, який стане “опорою енергетичної безпеки країни”. Водночас Engie не уточнила походження газу для Угорщини. Європейські покупці і трейдери LNG зазвичай формують портфель із кількох джерел – США, Близького Сходу, Африки, Австралії та іноді Росії.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп виступив на Генасамблеї ООН і попередив Росію про готовність запровадити “дуже потужні мита”, якщо вона не зробить кроків для завершення війни проти України.

Нові літій-сірчані акумулятори для довшої роботи гаджетів

Вчені зі США розробили нову конструкцію літій-сірчаних акумуляторів, які змусять смартфони, дрони і навіть електромобілі довше працювати без підзарядки. Вони винайшли крихітний фільтр товщиною в один атом, який блокує рух частинок сірки всередині системи, що запобігає виходу з ладу. Дослідження опублікували в журналі ACS Applied Materials & Interfaces.

Які переваги літій-сірчаних акумуляторів?

Літій-сірчані акумулятори легші та мають більшу ємність у легшому корпусі порівняно з традиційними літій-іонними, однак сірка збирається в довгі ланцюжки, які засмічують механізм, розряджаючи акумулятор і скорочуючи термін його служби. Інженери з Флоридського університету, Університету Пердью та Університету Вандербільта розробили високоефективний фільтр, який вирішує цю проблему на молекулярному рівні.

Як працює новий фільтр?

Фільтром виступає плівка графену з ідеально підібраними отворами, які розділяють літій і сірчані ланцюги. З фільтром акумулятори зберігали практично повну ємність протягом більш ніж 150 циклів зарядки-розрядки, але без нього швидко втрачали продуктивність під час випробувань. Ще багато чого належить зробити, щоб масово виробляти і використовувати літій-сірчані батареї, але відкриття такої технології стало великим прогресом.

“Це як мікроскопічний кавовий фільтр або вишибала в клубі. Крихітні іони літію легко прослизають, але великі ланцюги сірки блокуються”, — розповів доцент кафедри машинобудування та аерокосмічної техніки Флоридського університету Піран Кідамбі. Він додав, що літій-іонні акумулятори довго вдосконалювалися і добре працюють, але їхня здатність зберігати енергію обмежена вагою. Літій-сірчані батареї можуть бути набагато легшими і зберігати більше електроенергії.

Середня вага літій-іонного акумулятора електромобіля становить близько 450 кг, а запас ходу — від 320 до 400 км. При тій самій вазі літій-сірчаний акумулятор дасть змогу проїхати набагато далі. Крім того, з їхньою допомогою мобільні телефони працюватимуть довше без підзарядки, а легші акумулятори дадуть змогу дронам довше перебувати в повітрі.

“Під час переходу з автомобілів на вантажівки, поїзди або кораблі вага акумулятора зростає експоненціально, тому що для їхнього переміщення потрібно більше енергії”, — пояснив Піран Кідамбі. “Це називається компаундуванням ваги. Акумулятор починає важити майже стільки ж, скільки вантаж, який він має перевозити”.

Раніше у США компанія Titan Dynamics випробувала дрон з літій-сірчаним акумулятором від Lyten. Завдяки йому час польоту збільшився майже втричі.

Нові загрози: дрони «Шахед» атакують українську інфраструктуру

Збройні сили Російської Федерації активізували використання дронів «Шахед», оснащених камерами та функцією радіокерування, які становлять серйозну загрозу для залізничної інфраструктури України.

Експерт у галузі радіотехнологій Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив у своєму Telegram-каналі, що нові дрони не є надто динамічними, тому їхніми основними цілями стають групові транспортні перевезення, залізничний транспорт та велика техніка. “Якийсь пікап ЗСУ це не ціль для ‘Шахеда’ з бойовою частиною 50 кг”, — пояснив він.

Які цілі обирають дрони «Шахед»?

Експерт опублікував відео з ворожих ресурсів, на якому видно, як дрони уражають цистерни з паливом для потреб ЗСУ, вантажні вагони з військовим майном, платформи з технікою та резервуари з паливно-мастильними матеріалами.

За словами “Флеша”, управління дронами «Шахед» базується на китайській камері та радіомодемі. Практична дальність застосування таких БПЛА може досягати до 200 км, але технологія дозволяє їх використання і на відстані до 400 км.

Які ризики для української логістики?

“Ще раз для тих, хто мене не почув: Основний ризик — це наш залізничний транспорт”, — наголосив фахівець. Також варто зазначити, що в Україні помітили російські дрони “Гербера”, які оснащені двома додатковими камерами. За словами “Флеша”, ці БПЛА готують коридори для «Шахедів». Водночас, повідомлялося про активне застосування модернізованих дронів “Ланцет” зі збільшеною дальністю, ймовірно, оснащених новими антенами.

Польща переорієнтувала імпорт залізної руди на Україну

Польща майже повністю переорієнтувалася на імпорт залізної руди з України, відмовившись від російських поставок. Про це повідомляє польське видання Wprost, на яке посилається GMK Center.

За даними Польського економічного інституту (PIE), у 2024 році 93,6% усієї руди, яку закуповували польські металурги, надійшло саме з України. Для порівняння, ще у 2015 році цей показник становив 70,1%, тоді як Росія займала вагому частку – понад 12%. Сьогодні російські поставки повністю усунули з польського ринку.

Яка ситуація в ЄС?

У масштабах ЄС ситуація із забезпеченням залізною рудою залишається складною. Власні запаси майже вичерпані, а єдиним великим виробником у спільноті залишається Швеція, яка в 2024 році експортувала 7,5 млн тонн сировини. Основними постачальниками для Європи залишаються Канада (25,4 млн тонн), Бразилія (16,6 млн тонн), Україна (14 млн тонн) і ПАР (8,9 млн тонн).

Які технології використовуються у виробництві сталі?

Залізна руда є базовим ресурсом для технології доменних печей, яка традиційно використовується у виробництві сталі. Водночас дедалі більшого значення набувають електродугові печі (ЕДП), що працюють переважно на металобрухті. Ця технологія потребує значно менше руди, а також вважається більш екологічною.

PIE зазначає, що процес декарбонізації промисловості в Європі неминуче пришвидшить перехід на електродугові печі, що зменшить попит на залізну руду у наступні роки. “Для Польщі це означає, що нинішня домінуюча роль українських поставок може поступово знизитися”, – йдеться у повідомленні.

Найбільший виробник сталі в країні – ArcelorMittal – уже оголосив про плани інвестувати в “зелений” перехід, що докорінно змінить структуру імпортних потреб. Але конкретних термінів запуску поки не названо.

Нагадаємо, що Європейський Союз за підсумками січня-липня 2025 року імпортував 3,37 млн тонн (+0,6% р./р.) металургійної сировини російського походження. Металургійні компанії України за підсумками січня-серпня 2025 року скоротили експорт плоского металопрокату на 1,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 1,1 млн тонн. За підсумками січня-липня українські металурги скоротили експорт сталевих напівфабрикатів на 36,3%, але збільшили експорт чавуну на 55% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.

Раніше повідомлялося, що українські металургійні підприємства за підсумками січня–липня 2025-го збільшили виробництво чавуну, тоді як виробництво сталі та прокату знизилися. За даними об’єднання “Укрметалургпром”, було вироблено чавуну 4,36 млн тонн (106,7% відносно січня-липня 2024 року), сталі 4,26 млн тонн (93,0%), прокату 3,62 млн тонн (97,2%).