У другій половині вересня внутрішній попит на молочну продукцію в Україні залишався обмеженим, що призвело до скорочення реалізації товарів торгівельними мережами. Проте, незважаючи на це, ціни на молочні продукти зросли.

Згідно з даними Асоціації виробників молока, молоко пастеризоване жирністю до 2,6% в плівці в середньому коштує 48,21 грн за кг, що на 2,75 грн (+6%) більше порівняно з попереднім місяцем, а також на 8,89 грн (+23%) більше відносно минулорічного періоду.

Молоко пастеризоване жирністю до 2,6% в пластиковій пляшці в середньому коштує 65,42 грн/кг, що на 1,25 грн (+1,9%) більше порівняно з попереднім місяцем і на 12,50 грн (+24%) більше відносно минулорічного періоду.

Кефір жирністю 2,5% в плівці в середньому коштує 56,74 грн за кг, що на 97 коп. (+2%) більше ніж місяць тому, але на 9,53 грн (+20%) дорожче ніж торік. Кефір жирністю 2,5% в пластиковій пляшці в середньому коштує 76,45 грн за кг, що на 2,57 грн (+3%) більше ніж місяць тому і на 14,55 грн (+25%) більше ніж торік.

Сметана жирністю 15% в стаканах в середньому коштує 187,22 грн за кг, що на 93 коп. (+0,5%) більше порівняно з попереднім місяцем, але на 37,79 грн за кг (+25%) більше відносно минулорічного періоду.

Середня ціна на йогурт питний жирністю від 1,6% до 2,8% в пластикових пляшках становила 115,79 грн за кг, що на 1,39 грн (+1,2%) більше відносно попереднього місяця, але на 20,12 грн (+21%) більше відносно минулорічного періоду.

Середня ціна на сир кисломолочний жирністю 9% становила 293,44 грн за кг, що на 7,41 грн (+3%) більше відносно попереднього місяця і на 64,38 грн (+28%) більше відносно минулорічного періоду.

Вершкове масло жирністю від 72,5% до 73% вітчизняного виробництва в середньому коштує 586,64 грн за кг, що на 7,58 грн (+1,3%) більше відносно попереднього місяця, але на 123,36 грн (+27%) дорожче ніж торік. Сир Український жирністю 50% в середньому коштує 590,66 грн за кг. Порівняно з попереднім місяцем товар подешевшав на 17,45 коп. (+3%), але зріс в ціні на 121,13 грн (+26%) відносно минулорічного періоду.

Які фактори впливають на ціни?

Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі зазначив: “В умовах призупинення молочного експорту в ЄС молокопереробні підприємства працюють на склад, що разом зі зниженням цін на біржові товари на експортних ринках, зокрема на вершкове масло, може тиснути на ціни в перспективі”.

Нагадаємо, що ціни на молоко в Україні залишаються стабільними в умовах падіння попиту та зниження цін на біржові товари.

Російські провладні боти почали масово переконувати росіян у тому, що в Росії немає дефіциту бензину, а зростання цін на паливо – це “нормально”. Про це пише The Moscow Times із посиланням на “Верстку”.

Згідно з даними проекту “Ботнагляд”, з початку тижня боти залишили в російській соцмережі “ВКонтакте” понад 1300 коментарів під публікаціями на тему паливної кризи. Загалом в інформаційній кампанії було задіяно понад 550 акаунтів. Вони зосередилися на коментуванні постів переважно в регіональних пабліках і групах на автомобільну тематику.

Чи дійсно в Росії немає дефіциту бензину?

“Одна АЗС перестала продавати бензин, до того ж незрозуміло, які причини там, а роздмухують так, нібито вже в усій країні бензину немає й уся Росія ходить пішки”, – йдеться в одному з коментарів. Автор іншого заспокоює: “Уже все налагоджується, запаси на заправках поповнюються, все норм”.

“На одній зі станцій однієї мережі одного міста немає палива, а в інтернеті вже через це пустили чутки, що вся Росія без бензину”, – написав ще один бот.

Чому зростають ціни на бензин?

При цьому у ботів не було єдиного пояснення зростання цін на бензин. Паливо дорожчає “з об’єктивних причин, тому що у світі відбувається безліч подій, і вони впливають на економіку країни”, йдеться в одному коментарі. В іншому зазначається, що в усьому винні українці, вони б’ють по НПЗ. У третьому стрибок цін пояснюється “модернізацією” НПЗ і необхідними для цього інвестиціями, а в четвертому – тим, “що нафта і газ дорожчають”.

Нагадаємо: У 20 регіонах Росії і тимчасово окупованих територій України спостерігався дефіцит палива після обстрілу російських нафтопереробних заводів українськими дронами. З 24 вересня в анексованому Криму на автозаправках повністю зникли всі марки бензину, зокрема найдорожча А100.

Станом на кінець минулого тижня в Росії кількість АЗС в умовах перебоїв із постачанням палива скоротилася на 2,6%, або на 360 АЗС із кінця липня, а в окремих регіонах проблеми вже мають масштабніший характер. 29 вересня в тимчасово окупованому Севастополі на тлі дефіциту палива ввели обмеження на продаж бензину.

Уряд Російської Федерації продовжив тимчасову заборону на експорт бензину і ввів обмеження для інших видів пального до кінця 2025 року. Росії загрожує масштабне закриття приватних АЗС.

Рада ЄС 13 жовтня має ухвалити рішення про зміну митних квот для окремих агропозицій з України. Про це повідомила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа на щорічному експортному форумі “Український експорт: крізь терни до ЄС”.

За її словами, для 21 з 34 товарних позицій, які наразі підпадають під квотування, межі будуть підвищені. Нові ліміти перевищать найбільші обсяги поставок, яких Україна досягала в період дії автономних торговельних преференцій ЄС. Питання винесуть на засідання Ради ЄС 13 жовтня. “І, як очікується, це рішення набуде чинності через 15 днів після ухвалення”, – додала Підласа.

Які зміни очікуються в митних квотах?

Готовність до такого кроку підтвердив і заступник глави Представництва ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас. “Планується нова угода про додаткові квоти – і це є ознакою більш преференційного ставлення до України”, – підтвердив він.

Коли набудуть чинності нові квоти?

Нагадаємо, 6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Перші автономні торговельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року терміном на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти і торговельні обмеження для українських товарів. Тому їх двічі продовжували – 6 червня 2023 року і 6 червня 2024 року. Скасування торговельних преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році.

За 8 місяців 2025 року морські порти України обробили 134 191 TEU, що є найбільшим показником з початку повномасштабної війни. Про це повідомила Асоціація міжнародних експедиторів України.

Згідно з інформацією асоціації, у січні-серпні морські порти України обробили 134 191 TEU, що на 3,3% більше річного показника 2024 року. За весь 2024 рік було оброблено 129 902 TEU. Структура перевезень за 8 місяців виглядає так: експорт – 66 892 TEU, імпорт – 63 042 TEU, транзит – 4 257 TEU.

Які фактори впливають на стабільність українських портів?

“Попри війну, обстріли та численні виклики світової логістики – українські морські порти продовжують демонструвати стійкість і стабільне зростання”, – йдеться в повідомленні. “Такі результати – важливий сигнал для бізнесу, що українські порти залишаються надійними навіть у кризових умовах та здатні обслуговувати експортно-імпортні вантажі”, – додали в АМЕУ.

Які виклики стоять перед українськими портами?

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією продовжують йти через Прибалтику. Для того, щоб порти повернули довоєнний обсяг перевалки, ще потрібні зусилля. “Ціль — 200 000 TEUs. Але і до 1 048 691 у 2021 ще треба попрацювати”, – написав він у Facebook.

АМЕУ говорить про необхідність оптимізувати митні процедури для транзиту й імпорту та пришвидшити обробку вантажів.

Нагадаємо, обсяг перевезень вантажів у контейнерах залізницею упродовж січня–серпня 2025 року склав 151 тис. 897 ДФЕ, що на 15% менше минулорічних показників. У липні цього року до “Чорноморська” вперше з початку війни зайшло лінійне контейнерне судно.

Також повідомлялося, що у січні – червні 2025 року в морських портах України було оброблено близько 40 млн т вантажів. Хоча спостерігається певне падіння обсягів, ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою.

Білгород-Дністровський морський порт підписав меморандум з Batumi International Container Terminals LLC і претендує на роль великого хабу для вантажів з Китаю. Вагонний оператор група “Лемтранс” та компанія “Рейл Транс Інвестмент” завершили перший етап будівництва “Контейнерного Терміналу Фастів”.

Раніше повідомлялося, що дочірня компанія контейнерної компанії Mediterranean Shipping Company придбала 50% українського оператора інтермодальної логістики N’UNIT та 25% у терміналі “Мостиська”. Транскордонний термінал “Мостиська драй порт” у 2021 році почала будувати компанія “Лемтранс” з партнером поблизу залізничної станції “Мостиська-2” за кілька кілометрів від кордону України та Польщі. МТД може відвантажувати вантажі на колії двох стандартів – 1520 на 1435 мм (європейський).