АТ “Чернігівобленерго” повідомило про введення додаткових відключень електроенергії в Чернігівській області, які не передбачені Графіком погодинних відключень. За інформацією пресслужби товариства, навіть з урахуванням існуючих обмежень, мережі регіону перевантажені.

«Їхньої потужності недостатньо для одномоментного забезпечення електрикою навіть тієї невеликої кількості споживачів, яку передбачили Графіком погодинних відключень», – йдеться в повідомленні.

Для уникнення знеструмлення усіх 100% абонентів області, Товариство змушене вдаватися до додаткових відключень, що призведе до скорочення часу перебування зі світлом для всіх споживачів.

Які споживачі підлягають відключенню?

Крім того, відключення торкнуться і частини споживачів, які не внесені до Графіка погодинних відключень. «Відключення, звісно ж, будуть чергуватися, щоб кожен із вас мав хоча б мінімальну кількість годин зі світлом для забезпечення першочергових побутових потреб», – підкреслили в обленерго.

Яка ситуація в інших містах?

Нагадаємо, що у середу, 1 жовтня, міський голова Славутича повідомив про відсутність електропостачання в місті після атаки росіян по підстанції. У Конотопі також відключили електро- та водопостачання через атаки на енергетичну систему. На ранок 2 жовтня внаслідок атак ворожих ударних БПЛА спостерігається знеструмлення споживачів у кількох областях, зокрема на Сумщині та Чернігівщині.

Цього тижня у прифронтових регіонах завершили реконструкцію двох мостів, які забезпечують важливі логістичні коридори. Про це проінформувало Міністерство розвитку громад та територій.

Які зміни відбулись у старих мостах?

Один з мостів зведений ще у 1973 році, зазнав серйозних пошкоджень під час бойових дій. Тепер на його місці постала сучасна споруда, спроєктована відповідно до найвищих стандартів надійності та безпеки, зазначає міністерство. “Новий міст має довжину 48,5 метрів, ширину 9,5 метрів та опори заввишки 6,5 метрів. Конструкція міцна, витримує значні навантаження та забезпечить безперебійну експлуатацію протягом багатьох десятиліть”, – запевняють чиновники.

Що нового в другому мосту?

Інший, більш “молодий” міст, збудований у 1992 році, був майже повністю зруйнований під час запеклих боїв. Його довелося відбудовувати фактично “з нуля”. Тепер це сучасна споруда завдовжки 37 метрів і завширшки 14 метрів, з опорами висотою до 4 метрів, розповіли у міністерстві. “Міст обладнано міцними палями, стійками, ригелями, монолітною плитою, перильним огородженням та сучасною системою освітлення. Така конструкція гарантує його надійність, безпечність і довговічність навіть за високої інтенсивності руху”, – говориться у повідомленні.

Поки тривали роботи, біля пошкоджених мостів було зведено тимчасові переправи. Вони дозволили швидко забезпечити транспортне сполучення між населеними пунктами та підтримати рух вантажного й пасажирського транспорту. Капітальні відновлювальні роботи розпочалися там, де дозволяла безпекова ситуація.

Віцепремʼєр-Міністр з відновлення України-міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба підкреслив, що відновлення сполучень у прифронтових регіонах має стратегічне значення. “Це про військову логістику, можливість доставки гуманітарних вантажів та економічну активність регіону. Та насамперед це про людей, які живуть поруч і щодня потребують базових речей – можливості доїхати до лікарні, школи, отримати соціальні послуги чи просто бути на зв’язку зі своїми родинами”, – пояснив він.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що на Львівщині на автомобільній дорозі Сколе – Славське одразу кілька дорожніх бригад ведуть будівельні роботи на 5 мостових переходах. Раніше повідомлялося, що Кабмін планує виділити 615 мільйонів гривень на підтримку Сумської, Дніпропетровської, Донецької областей. На Київщині проклали тестову ділянку дороги за інноваційною корейською технологію. Тестовий відрізок шляху довжиною у 750 метрів розташований на дорозі Залісся — Заворичі. З початку року служби відновлення ліквідували на автошляхах пошкодження, руйнування та деформації дорожнього покриття на загальній площі 3,6 млн м², у тому числі 2,4 млн м² на автомобільних дорогах у прифронтових регіонах. На Дніпропетровщині завершено ремонт 8 ключових прифронтових автошляхів області. Загальна протяжність ділянок ремонту – близько 200 км. Раніше повідомлялося, що у 2025 році на ремонт та утримання автомобільних доріг в Україні виділено близько 17 млрд грн, що на 40% менше, ніж торік, і це покриває лише частину потреб. Дві третини тих коштів акумулюється саме на прифронтові дороги і регіони.

Російський уряд заощадив понад 207 млрд рублів, урізавши низку держпрограм, але збільшив витрати на органи влади та пропаганду. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

Які програми підлягають скороченню?

У 2026 році федеральні витрати на щонайменше 18 із 51 держпрограми зменшаться, що дасть змогу уряду заощадити понад 207 млрд рублів. Під скорочення потрапили сфери охорони здоров’я, авіапрому, енергетики, а також фінансування тимчасово окупованих територій, – звертає увагу українська розвідка.

Які програми найбільше постраждали?

Найбільше у відсотковому вимірі урізали програму “Хімічна та біологічна безпека” – на 36,4 % (до 3,5 млрд рублів). В абсолютних цифрах рекордне скорочення припало на “Комплексний розвиток сільських територій” – мінус 34,3 млрд рублів (приблизно 30 %). Програма “Розвиток охорони здоров’я” втратила 31,7 млрд рублів. Суттєво зменшено фінансування програм розвитку авіапрому (-14,4 млрд) та енергетики (-17,9 млрд). Скорочення також торкнулися проєктів у сфері суднобудування, рибного господарства, зайнятості та національної політики.

На що витрачаються зекономлені кошти?

Водночас витрати на органи влади та пропаганду зростають, зауважує СЗРУ. На програму “Росія у світі”, яка має просувати “традиційні цінності” за кордоном, у 2026 році виділять майже 12 млрд рублів – удвічі більше, ніж торік. Державний фонд “Защитники отечества”, який очолює племінниця путіна Анна Цивілєва, отримає 35 млрд рублів, що у 2,5 раза перевищує фінансування 2025 року. Держтелеканали у 2026-му профінансують на 106,4 млрд рублів, додає СЗРУ.

Нагадаємо: Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія загнала себе до пастки, збільшивши оборонні витрати і зробивши військово-промисловий комплекс головним драйвером попиту. Міністерство фінансів РФ повідомило про новий крок, покликаний захистити держбюджет від коливань нафтових цін і західних санкцій, що б’ють по російському енергетичному експорту. Російський уряд розглядає можливість підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ), щоб стримати дефіцит бюджету і зберегти резерви. Економіка Росії має серйозніші проблеми, ніж визнається офіційно, і протягом року існує реальний ризик системної банківської кризи.