Станом на кінець третього кварталу фінансовий результат Фонду держмайна України перевищив 7,7 млрд гривень — це рекордний показник за всі роки діяльності Фонду. Про це ФДМУ повідомляє у Facebook.

“Це свідчення того, що ми не просто виконуємо планові завдання, а робимо більше — забезпечуємо стійкість держави навіть у часи війни. Кожна гривня, отримана від приватизації чи управління держмайном, працює на зміцнення нашої економіки, підтримку армії та відновлення країни”, – наголосила в. о. Голови Фонду Іванна Смачило.

“Ми не зупиняємося на досягнутому і далі вдосконалюємо наші інструменти, аби кожен об’єкт, кожен процес приносив державі максимальну віддачу”, — зазначила вона.

Які об’єкти приватизації є в Україні?

Нагадаємо: Раніше Фонд державного майна України повідомив, що портфель об’єктів малої приватизації в Україні складається з 1240 об’єктів, а у портфелі великої приватизації – 19 об’єктів.

Які результати онлайн-аукціонів?

За підсумками першого року онлайн-аукціонів з великої приватизації в державній електронній торговій системі Prozorro.Продажі держава отримала 8,9 млрд грн. Раніше Фонд державного майна України повідомив, що результат аукціонів з малої приватизації на Prozorro.Продажі за сім років — понад 21,8 млрд грн до бюджетів різних рівнів. Також за результатами його діяльності до державного бюджету фактично перераховано понад 6 мільярдів гривень.

Міський голова Славутича Юрій Фомічев повідомив, що місто залишилося без електропостачання після атаки російських військ на підстанцію. “Маємо влучання в підстанцію 330. Місто без електроживлення. Наслідки уточнюються. Пожежники працюють над ліквідацією наслідків, пожежі”, – зазначив він у своєму повідомленні.

Які заходи вживаються для відновлення електропостачання?

Фомічев також додав, що місто намагається перейти на нові джерела живлення. У зв’язку з обстрілом, подача води буде здійснюватися за графіком, а зв’язок залишиться активним. “Розгортаємо пункти незламності, де можна буде підзарядити телефони, приготувати їжу. Прошу терпіння, все це потребує часу”, – підкреслив мер.

Коли сталася атака на енергетичну інфраструктуру?

Нагадаємо, що 30 вересня ворог атакував обʼєкт енергетичної інфраструктури у Ніжинському районі Чернігівської області, в результаті чого десятки тисяч людей залишилися без світла. 1 жовтня російська армія завдала ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури у східному та центральному регіонах України.

У парламенті зареєстрували законопроєкт про дерадянізацію назви розмінної монети України. Інформація про це міститься на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів законопроєкту № 14093 – голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та інші.

Назва “копійка” має “вороже, пострадянське та російське походження”, – говориться у пояснювальній записці до законопроєкту. Ця назва і досі використовується лише у ворожих Україні державах — Росії, Білорусі, а також у так званому Придністров’ї, зазначають автори законопроєкту.

Чому повертають назву “шаг”?

В Україні ж як за часів Гетьманщини, так і в період Української Революції для дрібної монети використовували назву “шаг”. Тож, повернення цієї назви зумовлене історичною та мовною традицією, кажуть автори законопроєкту.

Центральна Рада 18 квітня 1918 року випустила розмінні марки в 10, 20, 30, 40 і 50 шагів, які перебували в обігу до березня 1919 року і були скасовані радянською владою.

Які кроки вживає Нацбанк?

Нагадаємо: У вересні 2024 року Нацбанк ініціював зміну назви розмінних монет з “копійка” на “шаг” для відновлення історичної справедливості. В жовтні 2024 року Нацбанк подав до Верховної Ради пакет законопроєктів про зміну назви розмінної монети України. Перехід з “копійок” на “шаги” не потребує додаткових витрат із державного бюджету, заявив голова Національного банку Андрій Пишний.

Національний Банк також повідомив, що у жовтні розпочне виводити з обігу монету номіналом у 10 копійок.