Японська компанія Mazda Motor втратила право викупу своїх активів у Росії. Автовиробник остаточно відмовився від таких прав після виходу з російського ринку після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на колишнього російського партнера Mazda — компанію Sollers.

“Рішення робить Mazda першим зарубіжним автовиробником, який остаточно відмовився від таких прав після виходу з російського ринку після повномасштабного вторгнення Москви в Україну”, – говориться у повідомленні.

“Після вторгнення більшість західних та азійських автовиробників покинули Росію, продаючи активи місцевим компаніям за символічну суму та зберігаючи опції на викуп на випадок майбутнього повернення”, – нагадує агентство.

Що сталося з активами Mazda?

Mazda продала свою 50% частку у спільному підприємстві з Sollers у Владивостоці у 2022 році за один євро, залишивши за собою право викупу протягом трьох років. Але Sollers заявив, що жодних пропозицій від Mazda не надходило, додавши: “За нинішніх умов ми не бачимо в цьому потреби”.

Завод у Владивостоці, запущений у 2012 році, спочатку виробляв кросовери Mazda CX-5 і CX-9 та седани Mazda 6. Після виходу з ринку підприємство почало випускати пікапи під брендом Sollers. У 2023 році його переобладнали для складання туристичних автобусів із китайських комплектуючих.

Яка ситуація з російським автопромом?

Заступник прем’єр-міністра Росії Денис Мантуров у вересні заявив, що робота заводу у Владивостоці була “успішно відновлена”, натякаючи на те, що Mazda навряд чи поверне свою частку, говориться у повідомленні.

“Інші великі автопроизводителі, включаючи Renault, Mercedes-Benz та Hyundai, також покинули свої російські операції за подібних обставин, але зберегли пункти щодо викупу”, – пише Reuters.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що російський уряд вніс французький автоконцерн Renault SAS до списку санкцій на тлі повідомлень про можливе виробництво компанією дронів для України.

Тим часом російський автопром, який пережив “клінічну смерть” після відходу західних автоконцернів, а у 2023–24 рр відновив виробництво, знову йде на дно. За підсумками січня–вересня виробництво повернулося на найнижчий рівень 2022 року.

З 29 вересня найбільший російський виробник легкових автомобілів “АвтоВАЗ” перевів виробництво на скорочений чотириденний робочий тиждень, який діятиме до шести місяців. Раніше повідомлялося, що російський уряд різко скоротить витрати на створення національної модульної платформи для виробництва електромобілів. “АвтоВАЗ” не зміг запустити масове виробництво нової Lada Iskra через брак запчастин.

Через збитковість виробництва деякі українські заводи вже скоротили або тимчасово припинили випуск масла. Про це повідомляє аналітичне агенство “Інфагро”. В результаті обсяги виробництва в жовтні стали нижчими, ніж у минулому році, що є першим таким випадком за останній період, зазначили аналітики.

Чому виробники змушені знижувати ціни?

“Зараз стабільно продавати продукцію можуть переважно ті виробники, які готові йти на суттєве зниження цін. Зазвичай це компанії, яким бракує оборотних коштів”, – підкреслюють вони та додають, що поточний рівень цін є збитковим для більшості виробників, що працюють у сегменті масла разом із сухим знежиреним молоком або казеїном.

Які фактори впливають на рентабельність?

Через подорожчання сировини виробництво стає менш рентабельним: закупівельні ціни на молоко, необхідні для беззбитковості, залишаються недосяжними для більшості підприємств. Аналітики інформують, що наприкінці жовтня спостерігалося помітне здешевлення блочного масла. Водночас виробники фасованої продукції утримують дещо кращі позиції, однак конкуренція на цьому ринку посилюється.

Для збільшення продажів компанії вимушені проводити акційні знижки, що негативно впливає на прибутковість. “Ситуація з експортом також складна. Частина підприємств знижує ціни, щоб утриматися на зовнішніх ринках, зокрема в Молдові. Попит на українське масло на Кавказі зберігається, однак обсяги реалізації там обмежені”, – наголошують експерти.

Очікування щодо додаткових можливостей після запровадження нових безмитних квот до ЄС не виправдалися — попит європейських трейдерів супроводжується нижчими ціновими пропозиціями, які не покривають собівартість виробництва, підкреслює аналітичне агенство.

Нагадаємо: В першій половині липня в Україні зросли ціни на вітчизняне масло після запровадження у червні Євросоюзом квотування імпорту цього продукту. На початку осені на українському ринку спостерігалось зниження попиту на вершкове масло, що супроводжується поступовим падінням цін.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що пільги з ПДВ на імпорт електромобілів коштували державному бюджету 14,5 млрд грн за десять місяців 2025 року. Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

За словами Гетманцева, з початку 2025 року в Україну завезли понад 82 тисячі електромобілів загальною вартістю 72,2 млрд грн. При цьому, через податкові пільги, держава не отримала мільярди гривень надходжень. “Для порівняння, наші виробники озброєння отримали за цей період втричі менший обсяг пільг”, – зазначив народний депутат.

Які податкові ставки на електромобілі?

Гетманцев також нагадав, що мито на розмитнення електромобілів залишається нульовим, а акциз нижчий, ніж для авто з двигунами внутрішнього згоряння. Ці ставки не зміняться після 1 січня 2026 року, додав він.

Який прогноз щодо попиту на електроенергію?

Нагадаємо: За аналітичним прогнозом Rystad Energy, глобальний попит на електроенергію протягом наступного десятиліття зросте приблизно на 30% через активне поширення електромобілів, розбудову дата-центрів та зростання потреб в опаленні й охолодженні будівель.