Чому суд наклав арешт на дельфінарій?

У Одесі Господарський суд наклав арешт на будівлю площею понад 21 тисячу квадратних метрів, в якій розташовані акваріум та центр дельфінотерапії “Немо”. Причиною арешту стала несплата пайової участі у розвиток міської інфраструктури.

Яка сума боргу?

Одеська обласна прокуратура подала позов до компаній “Нерум” та “Нептун Біла Сфера”, загальна сума боргу становить 11 мільйонів 900 тисяч гривень за період будівництва з травня 2018 року до жовтня 2022 року. Прокуратура вимагає примусово стягнути заборгованість із зазначених компаній.

Що відомо про компанії-відповідачі?

Компанія “Нерум” була зареєстрована у 2003 році. Серед її співвласників — Раїса Кісловська, мати депутата Одеської міської ради Андрія Кісловського, а також Сергій Келюшок, який є ще одним бенефіціаром. Келюшок також входить до складу співвласників компанії “Нептун Біла Сфера”, що виступає другим відповідачем у справі.

Будівництво комплексу розпочалося у травні 2018 року й завершилося у жовтні 2022-го. За даними прокуратури, протягом цього часу власники не здійснили жодних платежів на користь громади, загальна сума боргу становить 11 мільйонів 900 тисяч гривень.

Окрім арешту будівлі, прокуратура клопотала про блокування грошових активів підприємств на рахунках в Україні та за кордоном, проте суд відмовив у цій частині — кошти залишилися у вільному розпорядженні компаній.

Арешт накладено на основну будівлю Одеського міського дельфінарію загальною площею понад 21 тисяча м². У цьому приміщенні знаходяться акваріум з морськими тваринами, реабілітаційно-оздоровчий центр дельфінотерапії і готельно-розважальні зони комплексу “Немо”.

Наразі дельфінарій “Немо” працює у звичайному режимі, арешт не впливає на його поточну діяльність.

Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, а місцеві громади залишаються осторонь від обіцяних вигод. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

Які проекти реалізуються в Забайкаллі?

За приклад СЗРУ наводить Зашуланське вугільне родовище в Забайкаллі. Його розробкою займається спільне підприємство російської En+ Group Олега Деріпаски та китайської Shenhua Group. Видобуток розрахований на сто років, а російська влада надала компанії податкові пільги. З 2027 року планується транспортувати п’ять мільйонів тонн вугілля щороку до Китаю – близько 500 вантажівок на добу. Для цього будується нова траса, яка пройде лише за 200 метрів від сільських городів, за 1,6 км від джерела мінеральної води “Ямаровка” та через ліси з рідкісними видами рослин.

“Попри обіцянки, робочі місця місцевим не дісталися: ключові позиції займають китайські спеціалісти. Тим часом компанія вирубує кедрові ліси, а спроби перенести трасу далі від заповідної зони гальмує бюрократія”, – говориться у повідомленні.

Як залежність Росії від Китаю проявляється в туризмі?

СЗРУ бачить залежність Росії від Китаю також в туризмі. Так, Іркутська область активно розвиває маршрути для китайських відвідувачів, бізнесмени з КНР скуповують землю й будують готелі на узбережжі Байкалу, витісняючи місцевих підприємців та дедалі відвертіше називають озеро “своїм”. За оцінками, на Далекому Сході вже мешкає до двох мільйонів громадян Китаю, говориться у повідомленні.

“Таким чином, навіть символ російського природного багатства – Байкал – поступово стає частиною китайських економічних інтересів, підкреслюючи, наскільки Москва втратила контроль над власними ресурсними регіонами”, – стверджує українська розвідка.

Нагадаємо: Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія дедалі частіше “розраховується” з союзниками у війні проти України власними територіями. Не маючи ресурсів для розвитку найбільшого регіону країни – Далекосхідного федерального округу – Москва відкриває шлях зовнішній експансії.

Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія загнала себе до пастки, збільшивши оборонні витрати і зробивши військово-промисловий комплекс головним драйвером попиту. Близький до російського диктатора Володимира Путіна мільярдер Геннадій Тімченко став власником 50% у компанії “Салим Петролеум Девелопмент” (СПД), яка займається видобутком нафти на родовищах у Західному Сибіру. Російський “Газпром” підписав угоду про будівництво довгоочікуваного газопроводу “Сила Сибіру 2” до Китаю через Монголію та розширить поставки іншими маршрутами. Експорт Китаю до Росії в серпні 2025 року зазнав найбільшого падіння з лютого, тоді як імпорт впав на двозначні цифри у відсотковому відношенні після зростання в липні.