Які авто потрапили до топ-10?

За підсумками жовтня в десятку найпопулярніших авто серед українців в черговий раз потрапили лише кросовери. Про це повідомляє Укравтопром. Йдеться, що у жовтні за рахунок десяти найпопулярніших моделей було сформовано 38% українського ринку нових легковиків.

За даними Укравтопром, в ТОП-10 нових легковиків місяця увійшли:

1. VOLKSWAGEN ID.Unyx – 441 од.;
2. RENAULT Duster – 432 од.;
3. BYD Song Plus – 391 од.;
4. TOYOTA RAV-4 – 384 од.;
5. BYD Leopard 3 – 261 од.;
6. TOYOTA Land Cruiser Prado – 247 од.;
7. HYUNDAI Tucson – 244 од.;
8. SKODA Kodiaq – 217 од.;
9. VOLKSWAGEN Touareg – 189 од.;
10. ZEEKR 7X – 169 од.

Скільки нових авто купили українці?

Нагадаємо: Українці у жовтні придбали рекордну за останні 13 місяців кількість нових легковиків – 7,8 тис. автівок. Це на третину більше, ніж у жовтні 2024 року та на 14% більше відносно вересня 2025.

Рада ЄС ухвалила рішення про надання Україні понад 1,8 млрд євро фінансової підтримки в рамках програми Ukraine Facility. Про це йдеться в повідомленні Ради ЄС.

Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для отримання п’ятого траншу, а також одного невиконаного кроку з четвертого траншу. Фінансування має на меті, перш за все, зміцнити макрофінансову стабільність України та підтримати безперебійне функціонування її державного управління.

Які цілі фінансування?

Виплати в рамках Ukraine Facility тісно пов’язані з «Планом України», в якому викладено стратегію відновлення, реконструкції та модернізації України, а також графік впровадження реформ, узгоджених із цілями країни щодо вступу до ЄС протягом найближчих років.

З моменту набрання чинності Ukraine Facility Україні вже виплатили 6 млрд євро у вигляді проміжного фінансування, 1,89 млрд євро у вигляді попереднього фінансування та чотири транші на суму приблизно 4,2, 4,1, 3,5 та 3,2 млрд євро відповідно.

Які проблеми з п’ятим траншем?

Як повідомлялося, у рамках п’ятого траншу європейської допомоги Україні за цією програмою лишаються невиконаними дві реформи, через що цей транш Київ отримає не в повному обсязі (1,35 млрд замість очікуваних майже 2 млрд євро). Водночас очікувалось, відповідно до проєкту рішення Ради, що разом з п’ятим траншем ЄС виплатить Україні також майже 600 млн євро за реформу, яку Україна мала провести раніше.

Як повідомляла «ЄП», проєкт рішення Ради ЄС констатував «задовільне виконання (Україною) умов для часткової сплати четвертого та п’ятого траншів у сумі 1 949 400 399 євро, з яких 597 494 240 євро відповідає четвертому траншу та 1 351 906 159 євро відповідає п’ятому траншу.

Однак у своєму остаточному рішенні Рада ЄС не наводить деталей, які пояснювали б відмінність у сумах. Також не наведена конкретна сума коштів, які отримає Україна в рамках цієї виплати.

Своєю чергою в уряді раніше запевнили, що зможуть отримати від ЄС усі гроші за реформи в рамках Ukraine Facility.

Нагадаємо: На засіданні керівного комітету Українського інвестиційного плану було схвалено додаткове фінансування проєктів із підтримки та відновлення України.

Верховна Рада України проголосувала за законопроект №13392, що передбачає локалізацію в оборонних закупівлях цивільних товарів. Це рішення було прийнято в першому читанні, про що повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у Facebook.

Яка суть ініціативи?

Суть цієї ініціативи полягає у поверненні здорового глузду у закупівлі різних видів техніки та продукції легкої промисловості для потреб Сил оборони. Кисилевський зазначив, що вимога локалізації поширюватиметься на закупівлі, що перевищують мільйон гривень.

Чому важливо купувати українське?

“Форма для бійців ЗСУ має шитися в Україні. Для цього є всі можливості – у легкій промисловості зайнято понад 100 тисяч українців на сотнях підприємств по всій країні”, – пояснив він. За словами Кисилевського, час покласти край ганебним спробам закупівлі турецької форми чи китайських кранів. “Все, що виробляється в Україні, має купуватись в Україні. І для цього є не лише патріотичні міркування. До 40% вартості купленого українського товару повертається податками в бюджет і йде на ЗСУ”, – додав він.

Нагадаємо, раніше ГО Transparency International Ukraine заявила, що законопроект про локалізацію може спричинити складнощі в роботі, зокрема, для аудиторам, а в оборонній сфері локалізація може стати неціновим критерієм. Також Верховна Рада України ухвалила у другому читанні два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City.

Крім того, уряд дозволив Фонду розвитку інновацій закуповувати спеціальні інноваційні технології, зокрема робототехніку та безпілотні системи, без застосування процедур закупівель, визначених законодавством. Тим часом Рахункова палата розпочала аудит діяльності на тему “Розвиток інновацій та технологій для потреб оборони під час воєнного стану”.