Львівська обласна прокуратура підозрює колишнього члена правління АТ “Львівгаз” у заволодінні коштами компанії та службовому підробленні. Йдеться про 3,7 млн грн. Про це повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.

Яка схема була реалізована?

Слідство встановило, що у 2021 році посадовець організував схему завищення тарифів на розподіл природного газу. Він вніс недостовірні дані до офіційних розрахунків, штучно збільшивши показники старих газопроводів та обладнання, що впливає на визначення нормативних втрат газу.

Які наслідки цієї схеми?

Таким чином нормативні втрати “на папері” зросли на понад 2,8 млн м³ газу на рік, що призвело до підвищення тарифу на 14,8 грн за 1 тис. м³. У результаті до вартості послуг було безпідставно включено майже 3,7 млн грн, які сплатили деякі комунальні підприємства області.

“Отриманими коштами підозрюваний, як один із керівників, міг розпоряджатися на власний розсуд”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо: До бюджету Києва повернули понад 20 мільйонів гривень, якими підприємці разом з посадовцями Київської міської державної адміністрації заволоділи в рамках міської програми допомоги киянам.

Рахункова палата України схвалила дорожню карту впровадження фінансового аудиту консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору. Про це повідомляє Рахункова палата.

“Документ визначає поетапні кроки, які дадуть змогу підвищити рівень охоплення такими аудитами видатків державного бюджету та охопити 80 – 95% бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів – об’єктам фінансового аудиту”, – йдеться у повідомленні.

Які кроки передбачає дорожня карта?

Наразі Рахункова палата вибірково здійснює аудити консолідованої фінансової звітності головних розпорядників бюджетних коштів, яких в Україні станом на 2025 рік налічується 88. Вона також розпочинає здійснювати такі аудити щодо головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, яких – майже 8 тисяч.

“Інституція першочергово зосереджує увагу на об’єктах контролю з найвищою стратегічною важливістю та значним обсягом затверджених їм видатків і відповідно до схваленої Дорожньої карти планує розширювати охоплення зазначеними фінансовими аудитами таких об’єктів”, – зазначено у повідомленні.

Які результати очікуються від аудиту?

“Впровадження Дорожньої карти дозволить нам забезпечити системність, узгодженість і стратегічний підхід до фінансового аудиту державного сектору”, – зазначила голова Рахункової палати Ольга Піщанська. “Очікуємо, що за результатами наших контрольних заходів підвищиться рівень повноти та достовірності фінансової звітності головних розпорядників коштів. Це сприятиме ефективнішому їх використанню, посиленню фінансової стабільності та підвищенню інвестиційної привабливості держави”, – додала вона.

Нагадаємо, раніше Рахункова палата виявила, що на фінансування проєкту захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору протягом 2023–2024 років було передбачено 35,9 млрд грн, із яких фактично надійшло 29,97 млрд грн, а використано 18,71 млрд грн.

Також Рахункова палата повідомила, що у першому півріччі 2025 року четверту частину видатків на озброєння та техніку було спрямовано з держбюджету на передплати, що збільшило дебіторську заборгованість. Раніше Рахункова палата розпочала аудит діяльності (ефективності) на тему “Розвиток інновацій та технологій для потреб оборони під час воєнного стану”.

29 жовтня Київ розпочав опалювальний сезон. Міський голова Віталій Кличко повідомив, що до тепла вже підключені майже 90% житлових будинків. Він також зазначив, що всі інші будинки мають можливість оперативного підключення.

Кличко нагадав, що місту вдалося ліквідувати наслідки жахливих ракетних атак на енергообʼєкти в 2023 році, відновивши втрачену виробничу потужність електроенергії. Він підкреслив, що опалювальний сезон 2024 року пройшов стабільно, і подачу тепла планово розпочали в жовтні 2025 року.

Які виклики стоять перед містом?

На жаль, паралельно зі стартом опалювального сезону, міські служби ліквідовують наслідки нових масованих атак, які ворог завдав по критичній інфраструктурі цієї осені, – наголосив Кличко.

Які нововведення плануються?

Міський голова також зазначив, що Київ продовжує реалізовувати концепцію розподіленої когенерації. Вже цієї зими встановлення когенераційних установок дозволить виробляти додатково близько 100 мВт електроенергії для безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури.

Нагадаємо, що в Києві від третього жовтня розпочався опалювальний сезон для лікарень, шкіл, дитсадків та інших закладів соціальної сфери. Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні опалювальний сезон розпочнеться 28 жовтня. Кличко підтвердив, що 29 жовтня розпочнеться опалювальний сезон у житловому фонді Києва.