Російський нафтовий гігант “Лукойл”, який разом з “Роснєфтю” потрапив під санкції США та Британії, відчуває проблеми з роботою своїх закордонних структур в Іраку, Фінляндії та Швейцарії. Про це пише Reuters з посиланням на джерела.

Які проблеми виникають в Іраку?

За їх словами, іракська державна компанія Somo скасувала відвантаження трьох партій нафти, видобутої “Лукойлом” в рамках його частки на родовищі “Західна Курна-2”, пославшись на побоювання у зв’язку з санкціями США і Великобританії. “Лукойл” володіє часткою 75% в родовищі потужністю 480 тисяч барелів на добу, а решта належить іракській North Oil Company.

Які труднощі виникають у Швейцарії та Фінляндії?

Litasco (Женева, Швейцарія), торговельний підрозділ “Лукойла”, зазнає труднощів з фрахтуванням суден, оскільки британські суднові брокери відмовляються працювати з компанією. Litasco скоротила штат через санкції.

У Фінляндії, де “Лукойлу” належить мережа АЗС Teboil, російська компанія зіткнулася з відмовою банків обслуговувати її операції. В результаті близько тисячі працівників і операторів заправних станцій Teboil можуть втратити роботу в найближчі тижні.

Які наслідки для міжнародної діяльності Лукойла?

Через санкції де-факто “вся міжнародна діяльність „Лукойла” паралізована”, заявив Financial Times Торбйорн Торнквіст, генеральний директор норвезької Gunvor, яка планує купити іноземні активи “Лукойла”. “Ніхто не може вести з ними операції. Під загрозою безліч робочих місць, а робота нафтопереробних потужностей може бути серйозно порушена”, – сказав він.

Як пише The Moscow Times, закордонна “нафтова імперія” Лукойл включає НПЗ в Болгарії, Румунії та Нідерландах, мережу АЗС в Євросоюзі, а також потужності з видобутку в Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Іраку, Єгипті, ОАЕ, Латинській Америці, Західній і Центральній Африці.

Нагадаємо: Підсанкційний російський нафтовидобувник “Лукойл” погодився продати свої міжнародні активи трейдеру енергоресурсів Gunvor Group.

Упродовж січня-жовтня 2025 року уряд України залучив від розміщення облігацій внутрішньої державної позики 376,6 млрд грн, 1,97 млрд доларів та 643,4 млн євро. Про це повідомив Національний банк України.

На погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами за цей період було спрямовано 299,4 млрд грн, 2,2 млрд доларів та 752,5 млн євро. Загалом, від початку повномасштабного вторгнення і до 31 жовтня 2025 року, на первинних аукціонах уряд залучив 1,42 трлн грн, 10,3 млрд доларів та 3,1 млрд євро, а на погашення за ОВДП спрямував 974,2 млрд грн, 10,9 млрд доларів та 2,9 млрд євро.

Яка дохідність облігацій у жовтні?

Максимальна дохідність за гривневими ОВДП, розміщеними в жовтні, становила 17,8% річних, а за доларовими – 4,11% річних. Натомість ОВДП в євро у жовтні не розміщувалися.

Які зміни в управлінні боргом?

В Національному банку України зазначають, що ефективне функціонування внутрішнього боргового ринку є ключовим фактором для забезпечення макрофінансової стабільності та зменшення потреби у емісійному фінансуванні дефіциту бюджету. У лютому 2025 року Міністерство фінансів отримало можливість проводити аукціони з обміну діючих облігацій на нові, що підвищило гнучкість управління державним боргом.

Станом на 1 листопада 2025 року найбільший обсяг військових ОВДП, як і раніше, зосереджений у банках – первинних дилерах. На другому місці – портфель у власності громадян і бізнесу України, який становив: 97,3 млрд грн (37,1% від загального обсягу гривневих військових ОВДП); 1,54 млрд дол. (68,3% від доларових ОВДП); 230,5 млн євро (41,3% від єврових випусків).

Загальний портфель військових облігацій у власності українських фізичних і юридичних осіб досяг 172,9 млрд грн в еквіваленті, порівняно з 158,9 млрд грн в еквіваленті станом на 1 листопада 2024 року. Обсяг військових ОВДП у власності нерезидентів станом на 1 листопада 2025 року становив 3,94 млрд грн, 12,2 млн дол. та 10 млн євро.

У жовтні Міністерство фінансів погасило військові ОВДП на суму 3,26 млрд грн та 350 млн дол. Нагадаємо, що у жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило до державного бюджету 64,7 млрд грн в еквівалент через розміщення облігацій внутрішньої державної позики.

На Донеччині зазнали уражень об’єкти вугільних підприємств внаслідок п’яти авіаударів керованими авіабомбами. Про це повідомила пресслужба Міненерго.

Пошкоджені котельня, адміністративні та складські будівлі. Підприємства наразі не функціонують. За попередньою інформацією, загиблих та постраждалих немає.

Які заходи вживаються для захисту?

“Російський терор не припиняється. Ведемо перемовини з партнерами щодо посилення протиповітряної оборони та обладнання для швидкого відновлення енергетичної інфраструктури”, – зазначила Світлана Гринчук.

Яка ситуація з атаками на вугільні підприємства?

Нагадаємо: Росіяни 25 жовтня атакували шахту ДТЕК у Дніпропетровській області. Це була 7 масштабна атака ворога на вугільні підприємства ДТЕК за останні 2 місяці.

Російська економіка входить у фазу затяжного спаду: за підсумками III кварталу 2025 року головними проблемами для бізнесу стали неплатежі контрагентів, падіння попиту та брак оборотних коштів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

“Російська економіка входить у фазу затяжного спаду: компанії дедалі частіше повідомляють про фінансові труднощі, скорочують витрати й відкладають інвестиції”, – йдеться у повідомленні.

Які основні проблеми бізнесу?

СЗРУ повідомляє, що 38,9 % російських підприємств заявили про затримки платежів з боку партнерів – проти 25 % роком раніше. Зниження попиту на продукцію та послуги фіксують 34 % компаній (у II кварталі – 30 %), а нестачу оборотних коштів – 32,4 %. Логістичні труднощі відчули 15 % респондентів, тоді як ще кілька місяців тому таких було лише 10 %.

Як підприємства реагують на кризу?

Більшість підприємств відповідає на кризу скороченням витрат. Заходів із “оптимізації” вживають 68 % компаній, переважно зменшуючи адміністративні видатки (80 %) та витрати на послуги (37 %). Ще 15 % скоротили інвестиційні програми, відкладаючи будь-які плани розширення.

“Оцінюючи загальний стан економіки, бізнес називає ситуацію ‘складною та тривожною’. Навіть прогнозоване зниження облікової ставки у 2026 році не сприймається як гарантія поліпшення ділового клімату”, – йдеться у повідомленні.

“Замість розвитку російські компанії зосереджуються на виживанні та збереженні фінансової стійкості. Зростання частки неплатежів – з 25 % до 38,9 % – свідчить про локальну рецесію в корпоративному секторі, яка в перспективі переросте в системну кризу”, – переконані в українській розвідці.

Нагадаємо: раніше Служба зовнішньої розвідки України розповіла про те, що росіяни дедалі гірше оцінюють економічні перспективи країни. Рівень песимізму щодо економіки РФ став одним із найвищих за 20 років спостережень.

Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що ціни на російську нафту Urals впали до найнижчого рівня з весни, поставивши під сумнів реалістичність бюджетних планів і Москви, і Мінська. Також зазначалося, що Росія дедалі частіше “розраховується” з союзниками у війні проти України власними територіями. Не маючи ресурсів для розвитку найбільшого регіону країни – Далекосхідного федерального округу – Москва відкриває шлях зовнішній експансії.

Раніше Служба зовнішньої розвідки України заявила, що Росія загнала себе до пастки, збільшивши оборонні витрати і зробивши військово-промисловий комплекс головним драйвером попиту.