Авіаудари на Донеччині: пошкоджено вугільні підприємства

На Донеччині зазнали уражень об’єкти вугільних підприємств внаслідок п’яти авіаударів керованими авіабомбами. Про це повідомила пресслужба Міненерго.

Пошкоджені котельня, адміністративні та складські будівлі. Підприємства наразі не функціонують. За попередньою інформацією, загиблих та постраждалих немає.

Які заходи вживаються для захисту?

“Російський терор не припиняється. Ведемо перемовини з партнерами щодо посилення протиповітряної оборони та обладнання для швидкого відновлення енергетичної інфраструктури”, – зазначила Світлана Гринчук.

Яка ситуація з атаками на вугільні підприємства?

Нагадаємо: Росіяни 25 жовтня атакували шахту ДТЕК у Дніпропетровській області. Це була 7 масштабна атака ворога на вугільні підприємства ДТЕК за останні 2 місяці.

Російська економіка: затяжний спад та фінансові труднощі

Російська економіка входить у фазу затяжного спаду: за підсумками III кварталу 2025 року головними проблемами для бізнесу стали неплатежі контрагентів, падіння попиту та брак оборотних коштів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

“Російська економіка входить у фазу затяжного спаду: компанії дедалі частіше повідомляють про фінансові труднощі, скорочують витрати й відкладають інвестиції”, – йдеться у повідомленні.

Які основні проблеми бізнесу?

СЗРУ повідомляє, що 38,9 % російських підприємств заявили про затримки платежів з боку партнерів – проти 25 % роком раніше. Зниження попиту на продукцію та послуги фіксують 34 % компаній (у II кварталі – 30 %), а нестачу оборотних коштів – 32,4 %. Логістичні труднощі відчули 15 % респондентів, тоді як ще кілька місяців тому таких було лише 10 %.

Як підприємства реагують на кризу?

Більшість підприємств відповідає на кризу скороченням витрат. Заходів із “оптимізації” вживають 68 % компаній, переважно зменшуючи адміністративні видатки (80 %) та витрати на послуги (37 %). Ще 15 % скоротили інвестиційні програми, відкладаючи будь-які плани розширення.

“Оцінюючи загальний стан економіки, бізнес називає ситуацію ‘складною та тривожною’. Навіть прогнозоване зниження облікової ставки у 2026 році не сприймається як гарантія поліпшення ділового клімату”, – йдеться у повідомленні.

“Замість розвитку російські компанії зосереджуються на виживанні та збереженні фінансової стійкості. Зростання частки неплатежів – з 25 % до 38,9 % – свідчить про локальну рецесію в корпоративному секторі, яка в перспективі переросте в системну кризу”, – переконані в українській розвідці.

Нагадаємо: раніше Служба зовнішньої розвідки України розповіла про те, що росіяни дедалі гірше оцінюють економічні перспективи країни. Рівень песимізму щодо економіки РФ став одним із найвищих за 20 років спостережень.

Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що ціни на російську нафту Urals впали до найнижчого рівня з весни, поставивши під сумнів реалістичність бюджетних планів і Москви, і Мінська. Також зазначалося, що Росія дедалі частіше “розраховується” з союзниками у війні проти України власними територіями. Не маючи ресурсів для розвитку найбільшого регіону країни – Далекосхідного федерального округу – Москва відкриває шлях зовнішній експансії.

Раніше Служба зовнішньої розвідки України заявила, що Росія загнала себе до пастки, збільшивши оборонні витрати і зробивши військово-промисловий комплекс головним драйвером попиту.

Чому зелена енергія може підвищити рахунки за електрику?

Популярна думка, що сонячні панелі та вітряки роблять електроенергію дешевшою, не завжди правильна. У деяких випадках їх надмірне впровадження, навпаки, може призвести до зростання рахунків за світло для кінцевих споживачів.

Зокрема, у глухий кут зайшла американська енергетична політика: одні стверджують, що “зелена” енергія — це завжди дешево, інші — що вона даремна. Насправді ж, відповідь залежить від обставин, пише Bloomberg у своїй аналітичній колонці.

Як дорожчає зелена енергія?

У регіонах з відповідними природними умовами (багато сонця або вітру) і без жорстких державних регуляцій, ринок сам вибирає відновлювану енергію. Інвестори будують сонячні та вітряні станції, тому що це економічно вигідно. Кожен “зелений” кіловат заміщає дорогий кіловат від спалювання газу або вугілля, і в результаті ціни на електрику для всіх знижуються. Яскраві приклади — штати Техас і Південна Дакота.

На думку експертів, проблеми починаються тоді, коли уряд примусово примушує енергокомпанії нарощувати частку відновлюваних джерел, незважаючи на економічну доцільність проєктів. Це призводить до так званої дефляції цінності.

При впровадженні перших сонячних панелей у мережу, кожен вироблений ними електрон дуже цінний, оскільки він заміщає дороге викопне паливо. Але що більше панелей додаються, то дешевшою стає денна електрика. У якийсь момент її стає так багато, що ціна падає до нуля або навіть стає негативною.

Чому зростають витрати на електрику?

У цей момент подальше розгортання панелей стає невигідним. Щоб використовувати цю “зайву” енергію, доводиться будувати дорогі системи зберігання (акумулятори). Крім того, потрібно утримувати в доступному резерві газові або вугільні станції на випадок, якщо сонце сховається за хмарами. Усі ці витрати на додаткову інфраструктуру і зберігання в кінцевому підсумку лягають у тариф і призводять до зростання цін.

Приклад такого тренда — Каліфорнія. Незважаючи на велику кількість сонця, агресивна “зелена” політика штату і примусові мандати призвели до зростання вартості електроенергії.

Крім того, у США має місце політико-географічний парадокс. Більшість регіонів з найкращими умовами для сонця і вітру — це консервативні штати на Великих рівнинах. А штати на Північному Сході, які активніше просувають “зелений” порядок денний, навпаки, не можуть похизуватися ні великою кількістю сонця, ні сильними вітрами.

Які висновки можна зробити?

Відновлювана енергія — це не панацея, і її не можна впроваджувати сліпо. Бездумне нарощування потужностей без урахування географії, економічних реалій і необхідності в резервуванні може призвести не до зниження, а до зростання цін на електрику.

Екологи мають визнати, що максимальна декарбонізація коштує грошей. А американським політикам варто відмовитися від суто ідеологічної боротьби за “зелені” технології та дозволити ринку самому визначати, де і в якій кількості вигідно будувати сонячні та вітряні електростанції.

Данило Гетманцев про пільги на електромобілі після 2025 року

Данило Гетманцев вкотре висловився щодо долі пільг на електромобілі після 2025 року. Він наголосив на неприпустимості продовження звільнення від ПДВ, але натякнув на компроміси щодо інших податків. Про це повідомив AUTO-Consulting.

Які пільги на електромобілі обговорюються?

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев нещодавно торкнувся питання продовження податкових пільг на ввезення електромобілів у 2026 році, окресливши можливі компромісні рішення. “До питання про абсолютно безглузді пільги з ПДВ на ввезення електромобілів. За 10 місяців цього року в Україну ввезено понад 82 тис. електромобілів загальною вартістю 72,2 млрд грн. Сума отриманої пільги з ПДВ під час їх розмитнення склала 14,5 млрд грн”, — підкреслив нардеп.

Які зміни очікуються в податковій політиці?

Для порівняння, він зазначив, що українські виробники озброєння за цей самий період отримали втричі менший обсяг пільг. Гетманцев нагадав, що зараз при розмитненні електрокарів мито не сплачується, а акциз є значно нижчим, ніж для авто з двигуном внутрішнього згоряння (ДВЗ). “І ці ставки залишаться без змін після 1 січня 2026 року”, — зробив він важливе зауваження. Таким чином, політик підтвердив, що він не заперечує проти збереження нульового мита та пільгового акцизу (1 євро за 1 кВт-год місткості батареї).

На думку експертів AUTO-Consulting, саме це й буде компромісом, який влаштує владу. Очікується, що у 2026 році електромобілі збережуть нульове мито, а також нульову сплату до Пенсійного фонду при першій реєстрації, позаяк це питання поки не підіймалося. Натомість шанси на збереження пільги з ПДВ є вкрай низькими.

ЗСУ можуть знищити російські теплоенергостанції

Якщо Збройні сили України зможуть знищити російські теплоенергостанції, це спричинить значні проблеми для енергетики Росії. ЗСУ вже на 60% наблизили блекаут на півдні Росії. Про це в Медіацентрі Україна розповів Олександр Харченко, директор Центру дослідження енергетики.

Яка ситуація з енергосистемою Росії?

Енергосистема Росії, на відміну від української, має змогу часового балансування. Це означає, що там можуть відбуватися перетоки електроенергії в різні регіони з різними часовими поясами в години пік, пояснив він.

“Удари ЗСУ поступово вибивають високовольтні підстанції, які дають змогу перекачувати електроенергію з округа в округ. Якщо буде зруйновано ще й теплоенергостанції, то у них буде значно складніша ситуація, ніж у нас”, – зазначив Харченко.

Які прогнози щодо дефіциту електроенергії в Росії?

Однак такий підхід не можна застосувати до Москви, зауважив експерт. Нагадаємо: У 2025 році у Росії спостерігається тенденція до зростання дефіциту електроенергії. Станом на жовтень поточного року нестача потужностей в електромережі вже досягла 25 ГВт, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

Раніше очільник Служби безпеки України Василь Малюк заявив, що з початку повномасштабного вторгнення Україна успішно уразила 160 російських об’єктів нафтовидобутку та нафтопереробки. За вересень та жовтень таких об’єктів було уражено 20.