ЗСУ можуть знищити російські теплоенергостанції

Якщо Збройні сили України зможуть знищити російські теплоенергостанції, це спричинить значні проблеми для енергетики Росії. ЗСУ вже на 60% наблизили блекаут на півдні Росії. Про це в Медіацентрі Україна розповів Олександр Харченко, директор Центру дослідження енергетики.

Яка ситуація з енергосистемою Росії?

Енергосистема Росії, на відміну від української, має змогу часового балансування. Це означає, що там можуть відбуватися перетоки електроенергії в різні регіони з різними часовими поясами в години пік, пояснив він.

“Удари ЗСУ поступово вибивають високовольтні підстанції, які дають змогу перекачувати електроенергію з округа в округ. Якщо буде зруйновано ще й теплоенергостанції, то у них буде значно складніша ситуація, ніж у нас”, – зазначив Харченко.

Які прогнози щодо дефіциту електроенергії в Росії?

Однак такий підхід не можна застосувати до Москви, зауважив експерт. Нагадаємо: У 2025 році у Росії спостерігається тенденція до зростання дефіциту електроенергії. Станом на жовтень поточного року нестача потужностей в електромережі вже досягла 25 ГВт, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

Раніше очільник Служби безпеки України Василь Малюк заявив, що з початку повномасштабного вторгнення Україна успішно уразила 160 російських об’єктів нафтовидобутку та нафтопереробки. За вересень та жовтень таких об’єктів було уражено 20.

Юрій Каціон став новим головою Ощадбанку

Наглядова рада державного Ощадбанку обрала переможця конкурсу на посаду голови правління банку. Ним став Юрій Каціон – заступник голови правління. Про це повідомляється на сайті банку.

Загальний стаж роботи в банківській сфері Каціона – 27 років, з яких 24 роки він пропрацював в Ощадбанку. За цей час Каціон пройшов кар’єрний шлях від головного економіста до директора департаменту корпоративного бізнесу (2016 рік), згодом – до заступника голови правління, відповідального за корпоративний бізнес (2022 рік).

Коли відбудеться призначення?

Призначення на посаду відбудеться після погодження його кандидатури Національним банком України.

Хто був попереднім головою правління?

До цього посаду голови правління Ощадбанку з 2020 року обіймав Сергій Наумов.

Нагадаємо: Ощадбанк є другим за величиною банком України після Приватбанку.

Китайські вчені створили плавучий гідроелектрогенератор

Зазвичай зі словом “генератор” ми асоціюємо вуличний галас і запах бензину. Але уявіть, що генератор може не стояти біля дверей закладу, а плисти по воді і працювати теж на воді, причому несподіваного походження.

Китайські вчені представили плавучий гідроелектрогенератор, який перетворює на електрику енергію падаючих крапель дощу, пише interestingengineering.com. При цьому сам генератор розташований безпосередньо на поверхні води.

Що таке крапельний генератор електроенергії?

Крапельний генератор електроенергії (W-DEG) розробили в Нанкінському університеті аеронавтики та астронавтики. Його характеризують як “легкий і недорогий пристрій”, і, на відміну від традиційних генераторів краплинної електроенергії (C-DEG), які використовують жорсткі наземні конструкції з металевими електродами, нова конструкція збирає енергію, не займаючи багато простору і не вимагаючи важких матеріалів.

Звичайні крапельні генератори можуть виробляти високі напруги (часто в сотні вольт), проте зазвичай такі пристрої дорогі та важкі, пояснює видання. Вони використовують жорстку підкладку і металевий нижній електрод для вироблення електроенергії, коли краплі дощу вдаряються об діелектричну плівку і таким чином генерують заряди.

Які переваги нового генератора?

А новий генератор доволі витончено пливе по воді, причому сама вода тут є одночасно і підтримуючою субстанцією, і провідним електродом. За інформацією розробників, їхній пристрій використовує природну воду як нижній електрод. Така конструкція знижує вагу матеріалу приблизно на 80% і знижує витрати майже вдвічі порівняно з традиційними системами.

Коли краплі дощу потрапляють на плаваючу діелектричну плівку, нестисливість води і високий поверхневий натяг забезпечують механічну міцність, необхідну для витримування удару. Це дає змогу краплям ефективно розподілятися поверхньою. Своєю чергою, іони, присутні у воді, діють як носії заряду, даючи змогу воді виступати стабільним і ефективним електродом.

Цей спосіб забезпечує плавучому генератору вироблення напруги близько 250 вольт на краплю, що взагалі не поступається традиційним наземним пристроям, які використовують металеві електроди.

Пристрій також вирізняється своєю довговічністю. Лабораторні випробування показали, що W-DEG безвідмовно працює за різних температур, рівнів солоності та навіть у забрудненій озерній воді. Щоб запобігти скупченню води, яке може блокувати вироблення енергії, розробники забезпечили генератор мікродренажними отворами (вони дають змогу воді стікати вниз і не застоюватися). Завдяки такому механізму генератору не страшні навіть сильні зливи.

Сфера застосування W-DEG є доволі широкою. Генератор здатен заряджати конденсатори за лічені хвилини, ще його можна використовувати на озерах, водосховищах або узбережжях для збору відновлюваної енергії без використання землі. Він стане в пригоді і в системах моніторингу довкілля, що відстежують якість води. А в регіонах із частими опадами генератор послужить розподіленим джерелом енергії для підтримки місцевих мереж або автономних систем.

Раніше стало відомо, що сонячні батареї замінять генератори і зможуть працювати навіть ночами. Це стало можливим завдяки винаходу британської компанії Prolectric.

Туапсе призупинив експорт палива після атак дронів

Чорноморський порт Росії Туапсе призупинив експорт палива, а нафтопереробний завод зупинив роботу після атак українських безпілотників 2 листопада. Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на два джерела в галузі та дані відстеження суден LSEG.

Які наслідки атак на Туапсе?

Україна заявила, що її безпілотники вразили Туапсе, один із головних чорноморських нафтових портів Росії, спричинивши пожежу та пошкодивши щонайменше одне судно. Це стало частиною зусиль Києва підірвати воєнну економіку Росії, атакуючи її енергетичну інфраструктуру. Регіональна адміністрація підтвердила, що атака спричинила пожежу в порту.

Як це вплине на експорт нафтопродуктів?

Джерела повідомили, що контрольований

Готівка в Україні: обіг зріс на 8,2% до жовтня 2025

В Україні станом на 1 жовтня 2025 року сума готівки, що перебувала в обігу, становила 890,1 млрд грн. Це на 67,7 млрд грн, або на 8,2 %, більше, ніж станом на 1 січня 2025 року (822,4 млрд грн). Про це йдеться в повідомленні Національного банку України.

Які тенденції спостерігаються в обігу готівки?

Зазначається, що у I кварталі року спостерігалося вилучення готівки з обігу, а у II і III кварталах попит на готівку дещо пожвавився. В НБУ пояснили, що така тенденція спостерігається майже кожного року та пояснюється сезонністю.

Які фактори вплинули на зростання обігу готівки?

Додатковим фактором збільшення обсягів готівки в обігу у III кварталі стало посилення невизначеності щодо завершення війни та зростання інтенсивності повітряних атак, що можуть призвести до тривалої відсутності електроживлення.

Серед банкнот найбільше в обігу – номіналом 500 гривень, найменше – номіналом 50 гривень (26,6% та 4,5% від загальної кількості банкнот в обігу відповідно). Обігові монети є чотирьох номіналів: 1, 2, 5 та 10 гривень. Із них найбільше в обігу монет номіналом 1 гривня, найменше – номіналом 10 гривень (4,5% та 2,2% від загальної кількості обігових монет в обігу відповідно).

Найбільший темп приросту за січень – вересень 2025 року припадав на банкноти номіналом 1 000 гривень та монети номіналом 10 гривень. Їх питома вага за загальною кількістю в обігу зросла на 3,6 % та 0,3 % відповідно порівняно з початком цього року.

Нагадаємо: У вересні 2024 року Нацбанк ініціював зміну назви розмінних монет з “копійка” на “шаг” для відновлення історичної справедливості. У жовтні 2024 року Нацбанк подав до Верховної Ради пакет законопроєктів про зміну назви розмінної монети України. Національний Банк заявив, що у жовтні розпочне виводити з обігу монету номіналом у 10 копійок.