За підрахунками Національного банку, у 2025 році обсяг імпорту електромобілів до України може перевищити 2 млрд доларів. Такі оцінки НБУ навів у відповіді на запит ЕП.

Зокрема, у регуляторі зазначають, що обсяги ввезення електромобілів у 2025 році змінювалися нерівномірно. На початку року в середньому завозилося електрокарів на суму 120 млн доларів на місяць, що відповідало обсягам у 2024 році. Проте в середині року ці обсяги почали зростати.

Чому зростає імпорт електромобілів?

“Однак вже з травня цей показник відчутно зріс, сягнувши в середньому 200 млн доларів США на місяць. Якщо така тенденція збережеться, то імпорт у 2025 році може перевищити 2 млрд доларів США (порівняно з 1,3 млрд доларів США у 2024 році)”, – припускають в НБУ.

Там відзначають, що після закінчення терміну дії пільг на безмитне ввезення електромобілів, обсяги їхнього імпорту в Україну мають скоротитися, що позитивно вплине на платіжний баланс. Зокрема, скороченню імпорту сприятиме накопичення запасів електрокарів, які ввозилися протягом 2025 року, коли пільги ще діяли.

Які наслідки закінчення пільг?

“Таке скорочення імпорту триватиме до моменту суттєвого зниження запасів. Після чого очікується поступове відновлення імпорту електромобілів, який загалом за 2026 рік може повернутися до рівня 2024 року”, – додали у регуляторі.

Зазначимо, що 31 грудня 2025 року завершується дія пільги на безмитне ввезення електромобілів. Самі пільги запровадили наприкінці 2017 року, а діяти вони почали з 1 січня 2018-го. Спочатку очікувалося, що термін дії пільги мав становити 1 рік, проте згодом його неодноразово продовжували. Пільга передбачає звільнення ввезення електромобілів від сплати ПДВ (20%) та мита (10%). Термін дії пільги закінчується наприкінці 2025 року, тож з 1 січня 2026-го при розмитненні електрокара доведеться сплачувати додаткові податки, а відтак їхня ціна зросте.

Напередодні народні депутати проголосували за правку до законопроєкту “Про державний бюджет на 2026 рік”, якою запропонували продовжити дію пільги ще на рік. Проте відповідне рішення має голосуватися окремим законом про внесення змін до Податкового кодексу, тому, зрештою, уряд не врахував цієї правки у бюджеті. Проти продовження пільг на ввезення електромобілів виступав і голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев, за словами якого через дію пільги у 2025 році держава недоотримала 14,5 млрд грн податків.

Раніше стало відомо, що зростання імпорту електромобілів через закінчення терміну дії пільг могло стати однією з причин рекордного дефіциту зовнішньої торгівлі України у 2025 році.

У жовтні 2025 року Україна експортувала 4,5 млн тонн агропродукції, що на 20,8% більше, ніж у попередньому місяці. Агроекспорт залишається важливим фактором підтримки економічної стабільності та національної стійкості, зазначають у парламентському комітеті з питань аграрної та земельної політики. Про це повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради України.

Які причини зростання експорту агропродукції?

Серед основних причин зростання обсягів експорту в жовтні 2025 року називають прискорення темпів збирання врожаю. Через погодні умови цьогоріч збирання врожаю сої, соняшнику та кукурудзи було розтягнуто в часі, й у жовтні обсяги зібраного врожаю почали накопичуватися. Також у комітеті звертають увагу на налагодження процедури відсутності 10% експортного мита для виробників сої та ріпаку в межах введених “соєвих правок” та сприятливу кон’юнктуру на ринку соняшникової олії в комбінації зі збільшенням пропозиції насіння соняшнику.

Яка структура експорту агропродукції в жовтні?

“Український клуб аграрного бізнесу” зазначає, що з урахуванням цих факторів, найбільший приріст в експорті продемонстрували олійні культури та продукти їх переробки. Структура експорту продукції АПК в жовтні 2025 року виглядала наступним чином:

• Зернові культури – 2,7 млн тонн (пшениця – 56%, кукурудза – 35% та ячмінь – 8%), зростання до показника попереднього місяця – 9%;
• Олійні культури – 447,1 тис. тонн (соя – 53%, ріпак – 45% та льон – 2%), зростання – 39%;
• Рослинні олії – 510,8 тис. тонн (соняшникова олія – 72%, ріпакова – 18% та соєва – 9%), зростання – 63%;
• Макухи після вилучення рослинних олій – 467,2 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%), зростання – 66%;
• Інші види агропромислової продукції – 386,1 тис. тонн, зростання – 14%.

За інформацією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, в розрізі експорту кукурудзи у жовтні найбільшими покупцями української кукурудзи були країни Європейського Союзу, Азії та Африки. Станом на кінець жовтня від початку 2025/26 МР Україна експортувала 1,9 млн тонн кукурудзи. Понад половина всього експорту – 52,2% або 491,2 тис. тонн – припала на ринок Європейського Союзу.

Найбільшим покупцем української кукурудзи у жовтні стала Італія, яка імпортувала 263,1 тис. тонн (28% від загального обсягу). Середня експортна ціна становила $205,6/т. На другому місці – Туреччина з обсягом 168,8 тис. тонн (17,9%) та ціною $209,8/т. Третю позицію посіла Корея, яка закупила 102,6 тис. тонн за ціною $206,6/т.

До топ-10 також увійшли: Нідерланди – 82,8 тис. тонн ($200,2/т); Туніс – 60 тис. тонн ($209,2/т); Лівія – 58 тис. тонн ($203,6/т); Греція – 47,8 тис. тонн ($218,9/т); Іспанія – 46,4 тис. тонн ($211/т); Кіпр – 46,3 тис. тонн ($210,4/т); Єгипет – 31,4 тис. тонн ($204,8/т).

Нагадаємо, що раніше повідомлялося, що з початку дії Закону України № 4536-ІХ, який набрав чинності 4 вересня 2025 року, українські аграрії експортували вже понад мільйон тонн соєвих бобів та насіння ріпаку. Також зазначалося, що Єгипет став основним імпортером українського зерна у жовтні, на нього припало 23,3% від загальної вартості експорту зернових.

За два місяці 2025/26 маркетингового року Україна експортувала 1,456 млн тонн пшениці, що на 28% нижче, ніж за аналогічний період минулого сезону, коли експортували 2,026 млн тонн. У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Раніше аналітики зазначали, що Україна практично втратила ринки пшениці в Азії та Африці, поки зосереджувалася на експорті в Європу, у тому числі повідомлялося про втрату 70% ринку Єгипту.

Лише 13% опитаних чоловіків в IT мають бронювання від основного роботодавця, ще 4% — з другої неосновної роботи, а майже половина (44%) — взагалі не мають бронювання. Такі дані опитування DOU.ua.

“Ми дізналися в айтівців, чи мають вони бронювання / відстрочку від мобілізації. І проаналізували відповіді від 7844 чоловіків в ІТ, що перебувають в Україні”, – йдеться у повідомленні.

Які спеціалізації мають бронювання?

Опитування засвідчило, що найчастіше бронюють Lead+ і менеджерів. За спеціалізацією це Leadership, Project/Product/Program Management, а також системні адміністратори і аналітики. “Що старший і досвідченіший фахівець, то вища ймовірність бронювання. У заброньованих вища медіанна зарплата, ніж в інших фахівців. Найбільше заброньованих — у Києві”, – зазначається у повідомленні.

Хто бронює спеціалістів?

Найчастіше бронюють спеціалістів великі і середні компанії, державні установи та IT-відділи не-IT компаній (банки, телеком, ритейл); у сфері miltech. Лише 13% опитаних чоловіків в IT мають бронювання від свого основного роботодавця. Ще 4% — заброньовані на другій неосновній роботі (зазвичай це не IT-компанії), повідомляє сайт.

“Відстрочку мають ще 15% опитаних. 24% не підлягають мобілізації з різних причин. Основна з них — вік (до 25 або понад 60 років), а також стан здоров’я або вже пройдена служба”, – уточнює сайт.

Нагадаємо: Раніше DOU.ua повідомив, що в Україні кількість deftech-вакансій за останні два роки збільшилася у 20 разів, а найбільший попит спостерігається на hardware-спеціалістів. У серпні 2025 року обсяг ІТ-експорту з України склав $540 мільйонів, що на $15 млн (або 2,7%) менше, ніж у липні, коли було $555 млн.