Японія та Сполучені Штати спільно вивчатимуть можливість розробки родовищ рідкісноземельних елементів у водах навколо острова Мінеміторі в Тихому океані. Про це заявила прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі, пише Reuters.

Спільна розробка рідкісноземів була ключовою темою її зустрічі з президентом США Дональдом Трампом минулого тижня, сказала Такаїчі під час парламентського засідання. Під час візиту Трампа до Токіо дві країни підписали рамкову угоду щодо забезпечення поставок рідкісноземів, щоб протистояти домінуванню Китаю в матеріалах, що використовуються від автомобілів до винищувачів.

Які ресурси містять води навколо Мінеміторі?

Навколо острова Мінеміторі, приблизно за 1 900 км на південний схід від Токіо, залягають поклади мулу, що потенційно містять рідкісноземельні елементи, сказала Такаїчі. За її словами, Японія планує у січні випробувати підйом рідкісноземельного мулу з глибини 6 000 метрів на предмет технічної здійсненності.

Які плани у Японії щодо співпраці з США?

“Ми розглянемо конкретні способи просування співпраці між Японією та США у сфері розробки рідкоземів… навколо острова Мінеміторі”, — зазначила Такаїчі. Уряд Японії рухає національний проєкт із розвитку вітчизняного видобутку рідкоземів у межах ширших зусиль зі зміцнення морської та економічної безпеки.

Нагадаємо: Білий дім повідомив, що Китай фактично призупинить дію додаткових експортних контролів на рідкоземельні метали та припинить розслідування щодо компаній США у напівпровідниковому ланцюжку постачання.

У 2026 році в Україні планують відновити геологічну розвідку із залученням міжнародних партнерів. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Єгор Перелигін.

“Я зараз навіть не скажу, коли Україна проводила останню георозвідку за бюджетний кошт, точно понад 10 років тому. Але наступного року ми повертаємо геологічну розвідку за бюджетною програмою. Ми залучаємо до цього процесу партнерів – американці, німці, канадці, британці дуже зацікавлені”, – сказав Перелигін.

Коли почнеться геологічна розвідка?

Він зазначив, що вже зараз, попри активні бойові дії, можна розпочинати з відомих ще з радянських часів рудопроявів, щоб не гаяти час. “Ми розуміємо, що не можемо літати, скажімо, з лідар-радаром. Але у нас є сотні локацій вже відкритих рудопроявів. Ми можемо зайти туди з буровими апаратами, верстатами і почати працювати”, – підкреслив заступник міністра.

Яке фінансування передбачено?

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев в інтерв’ю Forbes Ukraine розповів, що уряд домовився з Державним департаментом США про виділення додаткового фінансування для геологорозвідки для отримання більш точної інформації про запаси українських надр. За його словами, це окрема програма, яка не повʼязана з фінансування у межах україно-американського фонду, який створений після підписання угоди про надра.

Сума, яка акумульована в фонді, становить $150 млн, із яких $75 млн надає Україна, а ще $75 млн – США. “За новою програмою бюджет буде більше”, – запевнив Соболев, не назвавши точної суми.

Мета програми – оновлення геологічних даних. Більшість з них зараз датуються 1950-1980 роками, зазначив Соболев. “Оновлена інформація дозволяє точніше оцінити запаси та визначити найперспективніші ділянки для розробки”, – пояснив міністр.

Нагадаємо: 30 квітня 2025 року Україна та США підписали угоду щодо мінералів, яка передбачала створення україно-американського інвестиційного фонду, який має оперувати українськими ресурсами. Представникам США показали в Україні перші родовища, що можуть стати стартовими проєктами для Інвестиційного фонду відбудови України.

Американсько-український інвестиційний фонд відбудови становитиме близько 200 мільйонів доларів США до кінця 2026 року, а з урахуванням співфінансування проєктів в Україну буде вкладено ще сотні мільйонів доларів.

Прокурори Спеціалізованої прокуратури Офісу Генерального прокурора направили до суду обвинувальний акт стосовно колишнього керівника одного із департаментів Міністерства оборони України та керівника державного підприємства.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Які порушення були виявлені? Вони уклали договір на закупівлю 400 кулеметів, однак частина поставленої зброї не відповідала вимогам контракту та була непридатною до використання.

Дії зазначених осіб призвели до збитків державі на суму майже 187 млн грн і створили умови, що перешкоджали діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Частину коштів підприємство згодом повернуло державі.

Які наслідки для військових? Протиправні дії посадовців призвели до того, що на фронт могли потрапити кулемети, які не відповідали вимогам ведення бойових дій та могли створити загрозу життю та здоров’ю самих бійців. Ми вважаємо неприпустимим будь-яке зловживання, яке ставить під загрозу життя військових, – зазначили у прокуратурі.

Дії посадовців кваліфіковано як привласнення та розтрата майна, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України. Крім того, триває розслідування кримінального провадження за підозрою зазначеного експосадовця Міноборони в постачанні ЗСУ непридатних протитанкових ракетних установок на 90 млн грн.

Нагадаємо: Раніше Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну оборудку, організовану посадовцями Держспецзв’язку та представниками приватних компаній під час закупівель безпілотників для Сил оборони України. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури направив до суду обвинувальний акт за обвинуваченням 10 учасників організованої групи, причетних до заволодіння грошовими коштами АТ “Укрзалізниця”.