Прокурори Спеціалізованої прокуратури Офісу Генерального прокурора направили до суду обвинувальний акт стосовно колишнього керівника одного із департаментів Міністерства оборони України та керівника державного підприємства.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Які порушення були виявлені? Вони уклали договір на закупівлю 400 кулеметів, однак частина поставленої зброї не відповідала вимогам контракту та була непридатною до використання.

Дії зазначених осіб призвели до збитків державі на суму майже 187 млн грн і створили умови, що перешкоджали діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Частину коштів підприємство згодом повернуло державі.

Які наслідки для військових? Протиправні дії посадовців призвели до того, що на фронт могли потрапити кулемети, які не відповідали вимогам ведення бойових дій та могли створити загрозу життю та здоров’ю самих бійців. Ми вважаємо неприпустимим будь-яке зловживання, яке ставить під загрозу життя військових, – зазначили у прокуратурі.

Дії посадовців кваліфіковано як привласнення та розтрата майна, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України. Крім того, триває розслідування кримінального провадження за підозрою зазначеного експосадовця Міноборони в постачанні ЗСУ непридатних протитанкових ракетних установок на 90 млн грн.

Нагадаємо: Раніше Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну оборудку, організовану посадовцями Держспецзв’язку та представниками приватних компаній під час закупівель безпілотників для Сил оборони України. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури направив до суду обвинувальний акт за обвинуваченням 10 учасників організованої групи, причетних до заволодіння грошовими коштами АТ “Укрзалізниця”.

Нові санкції США, Великої Британії та Європейського Союзу проти російських нафтових компаній “Роснєфть” і “Лукойл” можуть призвести до втрат Кремля до 5,5 мільярдів доларів щомісячно. Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив уповноважений президента Володимира Зеленського з питань санкційної політики Владислав Власюк.

Який вплив матимуть нові санкції?

“Санкції проти “Роснєфті” та “Лукойлу” спочатку ввела Велика Британія, за тиждень до американців. Потім американці застосували обмеження щодо цих компаній та 32 дочірніх компаній, адже йдеться про вертикально інтегровані структури. Це дає “замах” на 60–70% експорту російської нафти до Індії та Китаю. Якщо санкцій буде дотримано хоча б на 80%, в доларовому еквіваленті це становитиме десь 5,5 млрд щомісячних втрат для російського бюджету”, – зазначив Власюк.

Який вже є ефект від санкцій?

За його словами, попри те, що американські санкції набудуть чинності лише 20 листопада, ефект від них вже відчутний. “Контракти щодо придбання нафти підписуються наперед. З минулого тижня ми бачили просідання контрактування майбутнього постачання нафти на майже 20%. І вже зараз є новини, що покупці з Китаю різко втратили інтерес до російської нафти. Тож ефект уже є”, — пояснив він.

Власюк також зазначив, що будь-які спроби Росії створити обхідні схеми не спрацюють, адже Захід діє узгоджено. “Перенаправити експорт через іншу юрособу — це з величезною долею ймовірності означає підвести під санкції й цю компанію. Адже, якщо вже на санкції проти “Роснєфті” з “Лукойлом” пішли і американці, і європейці, і британці, то питання занесення в чорні списки будь-якого іншого експортера, в принципі, вирішити буде нескладно”, — наголосив він.

Власюк також зауважив, що навіть Китай не зможе повністю ігнорувати ці обмеження. “Питання нафтового постачання, експорту нафти, добування, страхування перевезень в сучасних умовах не можуть зводитись виключно до стосунків Росії та Китаю. У світі нафтоторгівлі так не може бути. Тут немає місця ізоляціонізму. Думаю, що ефект має бути достатнім”, — сказав він.

Нагадаємо, російський нафтовий гігант “Лукойл”, який разом з “Роснєфтю” у жовтні потрапив під санкції США та Британії, відчуває проблеми з роботою своїх закордонних структур в Іраку, Фінляндії та Швейцарії.

В Україні фізичні особи-підприємці (ФОПи) сплатили 44,18 млрд грн єдиного податку за 9 місяців 2025 року. Це на 10% більше, ніж у минулому році, і у 1,8 раза більше, ніж до повномасштабного вторгнення. Про це свідчать дані Опендатабот.

Які регіони найбільше сплатили податків?

Київ традиційно залишається головним платником: столичні підприємці перерахували 9,75 млрд грн (22% усіх сплат). На другому місці — Львівщина із 3,99 млрд грн (9%), а замикає трійку Дніпропетровщина — 3,87 млрд грн (8,8%).

Де зафіксовано найбільший приріст сплати?

Найбільший річний приріст сплати єдиного податку зафіксовано у Чернівецькій області — +15%, а також у Рівненській, Кіровоградській і Полтавській — по +13%.

“Оскільки єдиний податок надходить до місцевих бюджетів, його роль у фінансуванні громад є значною. Найбільша частка єдиного податку у структурі доходів місцевих бюджетів спостерігається у Києві (12%), Львівській (9,7%) та Київській (9,4%) областях”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, станом на початок жовтня в Україні було відкрито 225 046 фізичних осіб-підприємців (ФОП) цьогоріч. Порівняно з минулим роком, кількість відкриттів майже не змінилась.