Уряд України ухвалив постанову, що дозволяє розподіл та використання другого траншу фінансування від Європейського інвестиційного банку у розмірі 100 млн євро. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.

“Це рішення дозволяє запустити передачу субвенції від держави для громад”, – зазначають у відомстві. “Ці кошти стануть доступними для фінансування проєктів відновлення в рамках Програми відновлення України III (Транш В) і вперше будуть спрямовані під гарантії фінансового інструменту Ukraine Facility”, – говориться у повідомленні.

На що підуть кошти?

Кошти будуть спрямовані на проєкти відновлення об’єктів соціальної та критичної інфраструктури, постраждалої внаслідок збройної агресії рф. Це означає нові можливості для ремонту шкіл, дитячих садочків, лікарень, житлово-комунальних об’єктів тощо.

“Це пряма інвестиція у відновлення та стійкість українських громад. Наш пріоритет — максимально ефективна трансформація цих ресурсів у ключові соціальні об’єкти: відбудова шкіл і лікарень, розбудова безбар’єрних просторів та модернізація систем опалення”, – прокоментував рішення уряду віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Які зміни передбачає нова постанова?

“Відтепер на місцях є весь необхідний інструментарій, щоб негайно розпочати впровадження цих проєктів. Наша стратегічна мета незмінна: через розвиток інфраструктури ми прагнемо зберегти, примножити та розкрити людський капітал і потенціал у кожній українській громаді”, – пояснив він.

Нова редакція порядку та умов чітко регламентує застосування інструменту Ukraine Facility, забезпечуючи прозорість та ефективність використання коштів міжнародних партнерів на місцях, додали у міністерстві.

Загальний обсяг фінансування за Програмою відновлення України ІІІ складає 250 млн євро. Перший транш у розмірі 100 млн євро було ратифіковано у серпні 2024 року, повідомили у відомстві.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Україна отримала 46,1 млн євро кредитних коштів від Європейського інвестиційного банку за 4 проєктами з підтримки розвитку міст. Раніше Кабінет Міністрів України погодив перерозподіл субвенції з державного бюджету на фінансування додаткових 15 проєктів в 9 регіонах України.

Раніше Міністерство розвитку громад та територій повідомило, що працює над другим пакетом підтримки прифронтових громад, у основа якого — запити самих територій. На сьогодні до переліку прифронтових віднесено 242 громади у десяти областях і працює перший пакет програми підтримки.

Також раніше Мінрозвитку повідомило, що до розширеного Єдиного проєктного портфелю держави додатково включено 11 проєктів у сфері транспорту, два проєкти та дві програми у сфері муніципальної інфраструктури та послуг, а також одну програму у сфері житла.

За підрахунками Національного банку, у 2025 році обсяг імпорту електромобілів до України може перевищити 2 млрд доларів. Такі оцінки НБУ навів у відповіді на запит ЕП.

Зокрема, у регуляторі зазначають, що обсяги ввезення електромобілів у 2025 році змінювалися нерівномірно. На початку року в середньому завозилося електрокарів на суму 120 млн доларів на місяць, що відповідало обсягам у 2024 році. Проте в середині року ці обсяги почали зростати.

Чому зростає імпорт електромобілів?

“Однак вже з травня цей показник відчутно зріс, сягнувши в середньому 200 млн доларів США на місяць. Якщо така тенденція збережеться, то імпорт у 2025 році може перевищити 2 млрд доларів США (порівняно з 1,3 млрд доларів США у 2024 році)”, – припускають в НБУ.

Там відзначають, що після закінчення терміну дії пільг на безмитне ввезення електромобілів, обсяги їхнього імпорту в Україну мають скоротитися, що позитивно вплине на платіжний баланс. Зокрема, скороченню імпорту сприятиме накопичення запасів електрокарів, які ввозилися протягом 2025 року, коли пільги ще діяли.

Які наслідки закінчення пільг?

“Таке скорочення імпорту триватиме до моменту суттєвого зниження запасів. Після чого очікується поступове відновлення імпорту електромобілів, який загалом за 2026 рік може повернутися до рівня 2024 року”, – додали у регуляторі.

Зазначимо, що 31 грудня 2025 року завершується дія пільги на безмитне ввезення електромобілів. Самі пільги запровадили наприкінці 2017 року, а діяти вони почали з 1 січня 2018-го. Спочатку очікувалося, що термін дії пільги мав становити 1 рік, проте згодом його неодноразово продовжували. Пільга передбачає звільнення ввезення електромобілів від сплати ПДВ (20%) та мита (10%). Термін дії пільги закінчується наприкінці 2025 року, тож з 1 січня 2026-го при розмитненні електрокара доведеться сплачувати додаткові податки, а відтак їхня ціна зросте.

Напередодні народні депутати проголосували за правку до законопроєкту “Про державний бюджет на 2026 рік”, якою запропонували продовжити дію пільги ще на рік. Проте відповідне рішення має голосуватися окремим законом про внесення змін до Податкового кодексу, тому, зрештою, уряд не врахував цієї правки у бюджеті. Проти продовження пільг на ввезення електромобілів виступав і голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев, за словами якого через дію пільги у 2025 році держава недоотримала 14,5 млрд грн податків.

Раніше стало відомо, що зростання імпорту електромобілів через закінчення терміну дії пільг могло стати однією з причин рекордного дефіциту зовнішньої торгівлі України у 2025 році.

У жовтні 2025 року Україна експортувала 4,5 млн тонн агропродукції, що на 20,8% більше, ніж у попередньому місяці. Агроекспорт залишається важливим фактором підтримки економічної стабільності та національної стійкості, зазначають у парламентському комітеті з питань аграрної та земельної політики. Про це повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради України.

Які причини зростання експорту агропродукції?

Серед основних причин зростання обсягів експорту в жовтні 2025 року називають прискорення темпів збирання врожаю. Через погодні умови цьогоріч збирання врожаю сої, соняшнику та кукурудзи було розтягнуто в часі, й у жовтні обсяги зібраного врожаю почали накопичуватися. Також у комітеті звертають увагу на налагодження процедури відсутності 10% експортного мита для виробників сої та ріпаку в межах введених “соєвих правок” та сприятливу кон’юнктуру на ринку соняшникової олії в комбінації зі збільшенням пропозиції насіння соняшнику.

Яка структура експорту агропродукції в жовтні?

“Український клуб аграрного бізнесу” зазначає, що з урахуванням цих факторів, найбільший приріст в експорті продемонстрували олійні культури та продукти їх переробки. Структура експорту продукції АПК в жовтні 2025 року виглядала наступним чином:

• Зернові культури – 2,7 млн тонн (пшениця – 56%, кукурудза – 35% та ячмінь – 8%), зростання до показника попереднього місяця – 9%;
• Олійні культури – 447,1 тис. тонн (соя – 53%, ріпак – 45% та льон – 2%), зростання – 39%;
• Рослинні олії – 510,8 тис. тонн (соняшникова олія – 72%, ріпакова – 18% та соєва – 9%), зростання – 63%;
• Макухи після вилучення рослинних олій – 467,2 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%), зростання – 66%;
• Інші види агропромислової продукції – 386,1 тис. тонн, зростання – 14%.

За інформацією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, в розрізі експорту кукурудзи у жовтні найбільшими покупцями української кукурудзи були країни Європейського Союзу, Азії та Африки. Станом на кінець жовтня від початку 2025/26 МР Україна експортувала 1,9 млн тонн кукурудзи. Понад половина всього експорту – 52,2% або 491,2 тис. тонн – припала на ринок Європейського Союзу.

Найбільшим покупцем української кукурудзи у жовтні стала Італія, яка імпортувала 263,1 тис. тонн (28% від загального обсягу). Середня експортна ціна становила $205,6/т. На другому місці – Туреччина з обсягом 168,8 тис. тонн (17,9%) та ціною $209,8/т. Третю позицію посіла Корея, яка закупила 102,6 тис. тонн за ціною $206,6/т.

До топ-10 також увійшли: Нідерланди – 82,8 тис. тонн ($200,2/т); Туніс – 60 тис. тонн ($209,2/т); Лівія – 58 тис. тонн ($203,6/т); Греція – 47,8 тис. тонн ($218,9/т); Іспанія – 46,4 тис. тонн ($211/т); Кіпр – 46,3 тис. тонн ($210,4/т); Єгипет – 31,4 тис. тонн ($204,8/т).

Нагадаємо, що раніше повідомлялося, що з початку дії Закону України № 4536-ІХ, який набрав чинності 4 вересня 2025 року, українські аграрії експортували вже понад мільйон тонн соєвих бобів та насіння ріпаку. Також зазначалося, що Єгипет став основним імпортером українського зерна у жовтні, на нього припало 23,3% від загальної вартості експорту зернових.

За два місяці 2025/26 маркетингового року Україна експортувала 1,456 млн тонн пшениці, що на 28% нижче, ніж за аналогічний період минулого сезону, коли експортували 2,026 млн тонн. У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Раніше аналітики зазначали, що Україна практично втратила ринки пшениці в Азії та Африці, поки зосереджувалася на експорті в Європу, у тому числі повідомлялося про втрату 70% ринку Єгипту.