Мінекономіки погодило 34 нові гранти на 190,8 млн грн

Міністерство економіки України погодило 34 нові заявки на загальну суму 190,8 млн грн у межах програми “Гранти для переробних підприємств”. Серед них – перший грант на відновлення виробництва. Про це йдеться у повідомленні Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Сума першого гранту на відновлення виробництва становить максимальні 16 млн грн. Його отримає підприємство з Харкова, що виготовляє неткані матеріали та постраждало від російських обстрілів. Кошти будуть спрямовані на закупівлю та монтаж нового обладнання.

“Загалом в межах програми це вже друга погоджена заявка на кошти для відновлення. Перший грант на відновлення отримав виробник чаю з Дніпра, який втратив потужності через влучання ворожого дрона”, – йдеться у повідомленні.

Які ще заявки були погоджені?

У цій хвилі програми, окрім гранту на відновлення потужностей, погоджено 33 заявки на фінансування розвитку діючих або нових виробництв. Серед заявників — виробники харчових продуктів, будівельних матеріалів, меблів, одягу та аксесуарів, електроапаратури, електричних кабелів, виробів з пластмас та нетканих матеріалів, підприємства з металообробки.

“Бізнес активно користується можливостями, які надає програма: від початку 2025 року держава погодила вже 344 заявки на гранти на понад 1,75 мільярда гривень. Кошти можуть отримати як ті, хто розширює виробничі потужності, так і ті, хто відновлює їх після обстрілів”, – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа.

Які переваги програми?

“У цій хвилі вперше погоджено грант на відновлення на максимальну суму — 16 мільйонів гривень. Це сигнал для підприємств, що зазнали руйнувань: програма працює, і можна відбудовувати виробництво, не чекаючи кращих часів”, – сказав чиновник.

Дев’ять із погоджених грантів на суму 59,4 млн грн фінансуватиме Міністерство економіки, ще 25 підприємств отримають кошти через Державну службу зайнятості. Грантові кошти, отримані у межах програми “Гранти для переробних підприємств”, можна використати на придбання, доставку, монтаж та запуск виробничого обладнання; оновлення потужностей, які постраждали через збройну російську агресію; дослідження для запуску нової продукції (R&D).

Підприємства, які вирощують багаторічні культури та зареєстровані у Державному аграрному реєстрі, в межах програми також можуть отримати грант на закупівлю обладнання для післяурожайної обробки агропродукції. Програма “Гранти для підприємств переробної промисловості” є частиною політики розвитку українських виробників “Зроблено в Україні”, додають у міністерстві.

Нагадаємо: Верховна Рада схвалила за основу законопроекти №13414 та №13415 про компенсацію капітальних інвестицій через податки. Раніше Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №7508, критично важливий для повоєнної відбудови громад і територій, що постраждали внаслідок війни.

Продукти, що викликають мігрень: що потрібно знати

Які продукти можуть провокувати мігрень?

Деякі продукти можуть провокувати напади мігрені через вміст певних речовин. До потенційних “тригерів” належать шоколад, алкоголь та навіть кава.

Чи впливають напої з кофеїном на мігрень?

В Американському медичному журналі йдеться, що при надмірному або регулярному споживанні кофеїну (особливо понад 200-300 мг/день, тобто більше 2-3 чашок кави) може виникати залежність. Різке зниження або пропуск звичної дози викликає синдром відміни, у тому числі головний біль або мігрень. У деяких людей навіть разове перевищення звичної дози може спровокувати напад через судинні ефекти (спочатку звуження, потім розширення судин мозку).

Як алкоголь впливає на людей з мігренню?

У журналі European of Neurology йдеться, що люди, які страждають на мігрень, відзначають сильний зв’язок між вживанням алкоголю та його симптомами. Етанол спричиняє розширення судин, що може запускати біль у людей зі схильністю до мігрені. Алкоголь також має діуретичний ефект, що посилює головний біль. Якщо у вас є схильність до мігрені, то необхідно:

  • уникати алкоголю;
  • не змішувати різні напої;
  • пити достатньо води;
  • не вживати алкоголь натщесерце.

Які інші продукти можуть викликати мігрень?

Аспартам – це штучний підсолоджувач (Е951), який приблизно солодший за цукор, але містить менше калорій. Дослідження, опубліковане в журналі Diet and Headache, показало, що продукти харчування та напої, що містять штучний підсолоджувач аспартам, посилюють симптоми та частоту мігрені. Якщо є мігрень, варто почати з стевії або еритриту – вони мають найкращу переносимість. Перевіряйте етикетки: навіть “sugar-free” продукти можуть містити аспартам або суміші підсолоджувачів.

За даними PubMed, фенілетиламін, тирамін і теобромін – біоактивні речовини, що містяться в какао, можуть впливати на судини головного мозку та вивільнення нейромедіаторів (серотоніну, дофаміну), що іноді провокує мігрень. Кофеїн у шоколаді, особливо темному, може як сприяти нападу, так і тимчасово полегшувати біль залежно від дози та індивідуальної чутливості. Різке підвищення, а потім падіння рівня глюкози в крові також може стати фактором запуску мігрені.

Тирамін – амінокислота, яка природним чином міститься в організмі людини, а також у багатьох продуктах харчування, може викликати мігрень у деяких людей. До продуктів, що містять велику кількість тираміну, включають:

  • витримані сири, такі як блакитний, брі, горгонзола, фета, чеддер;
  • ферментовані продукти, включаючи квашену капусту, кімчі та місо;
  • в’ялене, копчене або мариноване м’ясо та риба, такі як копчений лосось;
  • алкоголь;
  • продукти, що містять нітрати, сульфати, концентровані дріжджі та глутамат натрію.

Які симптоми мігрені?

На сайті Мауо clinic йдеться, що основні симптоми мігрені включають:

  • інтенсивний пульсуючий або “б’ючий” біль, зазвичай з одного боку голови;
  • посилення болю при рухах, світлі або звуках;
  • нудота, іноді – блювання;
  • підвищена чутливість до світла (світлобоязнь), звуків (фонобоязнь) та запахів.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Чому Apple та Samsung відстають у батареях смартфонів?

Поки китайські бренди, такі як Xiaomi та RedMagic, випускають смартфони з акумуляторами на 7000 мАг і вище, флагмани Apple, Samsung і Google продовжують задовольнятися скромними 5000 мАг. Причина цього криється в міжнародних правилах перевезення акумуляторів та небажанні інвестувати в дорожчі технології.

Чому китайські компанії випереджають?

Останнім часом смартфони на кшталт Xiaomi 17 Pro Max (7500 мАг) і RedMagic 11 Pro (8000 мАг) дивують своїми батареями. У багатьох виникає питання: чому визнані лідери ринку відстають у цих перегонах? Відповідь виявилася комплексною і не найочевиднішою.

Які обмеження накладає міжнародне законодавство?

Один із головних чинників стриманої політики інновацій — міжнародне законодавство. Літій-іонні акумулятори ємністю понад 20 ват-годин (що еквівалентно приблизно 5400 мАг) класифікуються як “небезпечний вантаж 9 класу”. Ці закони актуальні для ЄС і багатьох західних країн.

Для транспортування елементів підвищеної ємності потрібні спеціальне пакування, величезна кількість супровідних документів і, як наслідок, більше логістичних витрат. Саме тому більшість світових брендів намагаються не перевищувати цей поріг.

Як же тоді китайські компанії, такі як OnePlus, Honor і Xiaomi, без перешкод продають по всьому світу смартфони на 7000 мАг і більше? Вони використовують хитрий трюк. Замість однієї великої батареї інженери встановлюють два окремі, фізично розділені акумулятори меншої ємності. Наприклад, два осередки по 3500 мАг. Кожна з них окремо не перевищує ліміт у 20 ват-годин, що дає змогу класифікувати їх як “маленькі літій-іонні батареї”, уникаючи бюрократичних і фінансових складнощів.

Чому Apple, Samsung і Google не поспішають?

Apple, Samsung і Google поки не поспішають переходити на таку двоелементну конструкцію, оскільки це вимагає дорогої перебудови виробничих ліній. Виробники з КНР активно впроваджують нове покоління кремній-вуглецевих акумуляторів. Кремній здатний зберігати в 10 разів більше енергії, ніж графіт, який використовується в традиційних акумуляторах.

Honor вже використовує четверте покоління цієї технології, а в моделі OnePlus 15 вміст кремнію в аноді досягає 15%. Це дає їм змогу вміщати більшу ємність у той самий об’єм. Apple, Samsung і Google, які вклали мільярди в традиційні виробничі лінії, не поспішають переходити на дорожчу і складнішу кремній-вуглецеву технологію.

Експерти вважають, що “велика трійка” зрештою перейде на кремній-вуглецеві батареї, але це станеться нескоро — орієнтовно у 2027-2030 роках. Причому зростання ємності буде поступовим: спочатку до 5500 мАг, потім до 6000 мАг.

А китайські бренди, найімовірніше, так і залишаться лідерами в цих перегонах, і найближчими роками ми побачимо від них комерційні смартфони з елементами на 10 000 мАг.

Раніше повідомлялося, що випущено бюджетний Realme C85 з батареєю на 7000 мАг і великим екраном. Realme представила недорогу серію смартфонів C85, до якої увійшли C85 Pro (4G) і C85 5G. Головні фішки новинок — гігантська батарея, великі та яскраві дисплеї, а також посилений захист від води за стандартом IP69.

Сонячні панелі: шлях до доступної енергії

Який шлях пройшли сонячні панелі?

Сучасні сонячні панелі, які сьогодні дешевші за викопне паливо, пройшли цікавий шлях. Перший практичний сонячний осередок було створено в 1950-х, і вартість одного вата енергії від нього перевищувала $1500 у перерахунку на сьогоднішні гроші. Темпи інновацій у відновлюваній енергетиці продовжують набирати обертів. Технологія інтегрується в сільське господарство, будівлі та водну інфраструктуру, а її вартість продовжує падати. Щоб зрозуміти, наскільки далеко зробив крок прогрес, варто озирнутися назад.

Як сонячна енергія стала популярною?

Хоча фотоелектричний ефект було відкрито ще 1839 року, перша по-справжньому робоча сонячна комірка на основі кремнію була створена лише 1954 року в лабораторіях Bell Labs. Протягом наступного десятиліття її почали застосовувати для живлення транзисторних радіоприймачів і підзарядки акумуляторів, але вона була вкрай неефективною і дорогою. Серйозний поштовх до розвитку технології дала нафтова криза 1970-х. У 1979 році президент США Джиммі Картер, на знак підтримки “зеленої” енергетики, навіть встановив сонячні панелі на даху Білого дому. Однак, щойно нафта знову стала дешевою і доступною, інтерес до сонячної енергії в США згас. Естафету підхопила Японія, яка до 2000 року стала світовим лідером за встановленими сонячними потужностями.

Які досягнення сонячної енергетики сьогодні?

Реальний бум сонячних панелей у США почався лише 2009 року, коли адміністрація президента запустила програму SunShot. Її мета була амбітною — знизити вартість сонячної енергії до рівня викопного палива. І цю мету було перевиконано. З 2010 року вартість сонячних фотоелектричних панелей впала на 90%, вітряних турбін — на 70%, а акумуляторів — більш ніж на 90%. Зростання попиту дозволило виробникам наростити обсяги, що ще більше знизило кінцеві ціни. З 1975 по 2022 рік середня вартість панелей падала на 20% щоразу, коли світова робоча потужність подвоювалася.

Сьогодні сонячна енергія, підкріплена системами зберігання, — це один із найдешевших і найзручніших способів задовольнити зростаючий попит на електрику. У 2023 році глобальна вартість енергії сонця була на 56% нижчою, ніж у викопного палива та атомних станцій.

Які перспективи розвитку сонячних технологій?

Незважаючи на ці результати, у галузі ще є нерозкритий потенціал. Панелі з’являються на балконах, парковках, фасадах будівель і навіть на поверхні озер. Впроваджуються дешевші та ефективніші матеріали, як-от перовськіти та гнучкі тонкоплівкові комірки. А попереду — ще більш футуристичні технології. Прозорі сонячні елементи зможуть перетворити вікна на електростанції, а орбітальні системи передаватимуть енергію з космосу на Землю 24/7, незалежно від погоди.

Раніше повідомлялося, що сонячні панелі подешевшають на мільярди доларів. Австралійські вчені розробили передову систему контролю якості сонячних панелей. З нею модулі виробляються вдвічі швидше, даючи змогу скоротити відсоток браку і заощадити індустрії до $1,4 мільярда на рік.

Китайські зимові шини: переваги та недоліки

Китай є найбільшим світовим виробником автомобільних шин, значна частина з яких експортується на ринки Європи, США та Африки. Завдяки нижчим цінам сьогодні китайська зимова гума стала головним конкурентом у середньому ціновому сегменті, хоча досі не може зрівнятися з рівнем західних брендів Michelin, Continental або Goodyear.

Які особливості китайських шин?

Сьогодні в КНР працює понад 300 шинних заводів, серед яких десятки належать світовим корпораціям — Bridgestone, Michelin, Goodyear, Pirelli. Китайські компанії активно впроваджують автоматизацію, інтелектуальні системи контролю якості, 3D-сканування протектора, а деякі бренди вже мають сертифікацію ECE R117 (стандарт ЄС для шин). Проте головна їхня стратегія досі полягає у низькій ціні та високому обсязі виробництва, а не у максимальній ефективності, особливо на складних зимових покриттях.

Яка продуктивність китайських виробників?

Китай випускає понад 900 000 000 одиниць шин щороку. Завдяки дешевій сировині, масштабному виробництву та державній підтримці китайські покришки стали головним конкурентом у середньому сегменті ринку. Головною перевагою китайських зимових шин є їхня ціна, яка в середньому на 40–50% нижча за західні аналоги.

Які недоліки китайських зимових шин?

Втім, існують й помітні недоліки: через масштабність виробництва можливі відхилення у балансуванні партій; навіть флагманські моделі програють європейським у тестах ADAC за показниками зчеплення на льоду; гума в середньому на 2–3 дБ гучніша за Michelin чи Nokian; покришки служать 2–3 сезони проти 4–5 у західних.

Які кращі китайські моделі зимових шин?

Кращі китайські моделі:

  • Linglong Green-Max Winter UHP (нешипована, приблизна ціна 2300–2600 грн). Модель з гарним зчепленням на мокрій дорозі та малим шумом, але вона стає жорсткішою при -15 °C, а гальмівний шлях на льоду довший на 15–20% за європейські аналоги.
  • Sailun Ice Blazer WST3 (фрикційна, ціна 2600–3000 грн). Шина, що має гарну керованість при -10 °C та еластичну гумову суміш, але видає дещо підвищений шум.
  • Triangle SnowLink PL02 (нешипована, ціна 2400 грн). Покришки, що вирізняються стабільною поведінкою на снігу та міцними боковинами, хоча гальмівний шлях на мокрому асфальті довший, ніж у Michelin Alpin 6, й вони стають твердими на морозі нижче -12 °C.
  • Goodride SW608 (фрикційна, ціна 2200–2500 грн). Забезпечує комфортну їзду та довговічність до 50 000 км з низьким опором коченню, але не призначена для ожеледиці, а при -20 °C відбувається помітна втрата зчеплення.
  • Doublestar DSW01 (шипована, ціна 2700–3100 грн). Модель з добрими показниками на льоду завдяки міцним шипам з карбіду вольфраму, але вона досить гучна та сприяє підвищеному споживанню пального.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.