Російський бюджет продовжує втрачати доходи від сировинної ренти через падіння цін на нафту, міцний рубль і посилення санкцій. У жовтні він отримав 888,6 млрд рублів податків від нафтогазових компаній — на 27% менше, ніж у тому ж місяці роком раніше. Про це пише The Moscow Times з посиланням на дані російського Мінфіну.

У грошовому вираженні в порівнянні з жовтнем-2024 бюджет зібрав на 322 млрд рублів менше. Надходження ключового податку на видобуток корисних копалин просіли на 26% у порівнянні з жовтнем торішнього року — з 908,1 млрд рублів до 671,3 млрд.

Які наслідки для бюджету?

За 10 місяців бюджет отримав 7,5 трлн рублів нафтогазових доходів — на 2 трлн рублів менше, ніж роком раніше (9,54 трлн). Причому темпи спаду збільшуються: за січень-травень це було 14%, до кінця червня — 17%, в липні — 18%, в серпні — 20%, а в жовтні — 21%.

У Кремлі вважають, що посилення американських санкцій, під які потрапили “Роснєфть” і “Лукойл”, неминуче обіцяє російському бюджету нові проблеми, розповідали наприкінці жовтня джерела Bloomberg.

Які прогнози щодо експорту?

Дві найбільші нафтові компанії Росії забезпечують половину експорту, або 2,2 млн барелів на добу. Навіть якщо експорт “Роснєфті” і “Лукойлу” скоротиться на 5-10%, а знижки на російську нафту доведеться збільшити, це принесе бюджету втрати на 120 млрд рублів на місяць, оцінює Володимир Чернов, аналітик Freedom Finance Global.

Зниження цін на нафту також може призвести до недобору нафтогазових доходів у листопаді-грудні, попереджає економіст Єгор Сусін: минулого місяця барель сорту Urals, за даними Мінекономрозвитку РФ, продавали в середньому по $53,99. А це нижче, як від початкового плану уряду ($70), так і переглянутої оцінки ($56).

Нагадаємо: Російський нафтовий гігант “Лукойл”, який разом з “Роснєфтю” потрапив під санкції США та Британії, відчуває проблеми з роботою своїх закордонних структур в Іраку, Фінляндії та Швейцарії. Через санкції де-факто “вся міжнародна діяльність „Лукойла” паралізована”, заявив Financial Times Торбйорн Торнквіст, генеральний директор норвезької Gunvor, яка планує купити іноземні активи “Лукойла”.

У Києві викрито схему вимагання коштів під час розмитнення автомобілів, що ввозилися зі США. Про це повідомляє Офіс генпрокурора.

Як працювала схема вимагання?

За даними слідства, керівниця підрозділу експертної установи Держмитслужби разом із інспекторами одного з митних постів Київської митниці налагодила схему, за якою підприємці, що ввозили автомобілі зі США, сплачували неофіційні гроші під час розмитнення. Для них штучно затягували процес оформлення машин, вимагали додаткові документи, а потім пропонували “спрощення процедури” за винагороду.

Яка вартість розмитнення?

Безперешкодне розмитнення одного авто їм коштувало 400 доларів США, інформують правоохоронці. Зазначається, що під час слідчих дій під процесуальним керівництвом прокурорів задокументовано факт отримання підозрюваною 2 800 доларів США. Їй повідомлено про підозру. Розслідування триває.

Нагадаємо: Прокурорами Київської міської прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт відносно старшого інспектора одного із митних постів Київської митниці Держмитслужби за обвинуваченням у зловживанні службовим становищем під час розмитнення квадроциклів.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) направили до суду справу про заволодіння майном ПрАТ ‘Українське Дунайське пароплавство’ на понад 80 млн грн. Про це повідомляє НАБУ.

За даними слідства, у серпні 2017 року двоє депутатів Одеської обласної ради вирішили привласнити ліхтери (різновид баржі), що належали ПрАТ ‘Українське Дунайське пароплавство’. У подальшому вони планували побудувати з них більші за розміром і місткістю баржі та використовувати їх у власних комерційних цілях.

Як реалізували схему?

До реалізації схеми вони залучили трьох фізичних осіб і тодішнього керівника ПрАТ ‘УДП’. Останній уклав з підконтрольною депутатам компанією договори про передачу для фрахту 18 ліхтерів вартістю близько 44,3 млн грн.

Коли ж у директора УДП сплив термін трудового контракту, організатори схеми ввели в оману нове керівництво та уклали додаткові угоди про передачу ще 14 ліхтерів на суму 38,35 млн грн.

Куди поділися ліхтери?

Надалі 32 ліхтери перегнали до Туреччини, де їх розібрали та побудували з них 12 барж більшої місткості. Після цього організатори злочину відбуксирували їх в Україну та оформили на підконтрольні компанії.

У межах розслідування НАБУ і САП відшукали новозбудовані баржі, вартість яких наразі перевищує 150 млн грн, на які наклали арешт та передали Агентству з розшуку та менеджменту активів.

Нагадаємо, у січні 2024 року НАБУ і САП спільно із Службою безпеки України (СБУ) повідомили про підозру шести особам, яким інкримінують крадіжку 32 державних барж ПрАТ ‘Українське Дунайське пароплавство’ на понад 80 млн грн у 2017-2018 роках.

У січні цього року Кабінет міністрів погодив призначення на посаду в.о. генерального директора ‘Українського Дунайського пароплавства’ (УДП) Олега Мудраченка. Гендиректора УДП Дмитра Москаленка після трьох років роботи було звільнено з посади.

Раніше ПрАТ ‘Українське Дунайське пароплавство’ вирішило продати шість суховантажних суден як непрофільних активів. Аукціон із продажу шести морських суден Українського дунайського пароплавства (УДП) не відбувся через відсутність учасників.

Минулого року суд Відня відмовив представникам РФ, які багато років вимагали виселити Українське Дунайське пароплавство з будівель в центрі австрійської столиці.

Міністерство економіки України погодило 34 нові заявки на загальну суму 190,8 млн грн у межах програми “Гранти для переробних підприємств”. Серед них – перший грант на відновлення виробництва. Про це йдеться у повідомленні Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Сума першого гранту на відновлення виробництва становить максимальні 16 млн грн. Його отримає підприємство з Харкова, що виготовляє неткані матеріали та постраждало від російських обстрілів. Кошти будуть спрямовані на закупівлю та монтаж нового обладнання.

“Загалом в межах програми це вже друга погоджена заявка на кошти для відновлення. Перший грант на відновлення отримав виробник чаю з Дніпра, який втратив потужності через влучання ворожого дрона”, – йдеться у повідомленні.

Які ще заявки були погоджені?

У цій хвилі програми, окрім гранту на відновлення потужностей, погоджено 33 заявки на фінансування розвитку діючих або нових виробництв. Серед заявників — виробники харчових продуктів, будівельних матеріалів, меблів, одягу та аксесуарів, електроапаратури, електричних кабелів, виробів з пластмас та нетканих матеріалів, підприємства з металообробки.

“Бізнес активно користується можливостями, які надає програма: від початку 2025 року держава погодила вже 344 заявки на гранти на понад 1,75 мільярда гривень. Кошти можуть отримати як ті, хто розширює виробничі потужності, так і ті, хто відновлює їх після обстрілів”, – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа.

Які переваги програми?

“У цій хвилі вперше погоджено грант на відновлення на максимальну суму — 16 мільйонів гривень. Це сигнал для підприємств, що зазнали руйнувань: програма працює, і можна відбудовувати виробництво, не чекаючи кращих часів”, – сказав чиновник.

Дев’ять із погоджених грантів на суму 59,4 млн грн фінансуватиме Міністерство економіки, ще 25 підприємств отримають кошти через Державну службу зайнятості. Грантові кошти, отримані у межах програми “Гранти для переробних підприємств”, можна використати на придбання, доставку, монтаж та запуск виробничого обладнання; оновлення потужностей, які постраждали через збройну російську агресію; дослідження для запуску нової продукції (R&D).

Підприємства, які вирощують багаторічні культури та зареєстровані у Державному аграрному реєстрі, в межах програми також можуть отримати грант на закупівлю обладнання для післяурожайної обробки агропродукції. Програма “Гранти для підприємств переробної промисловості” є частиною політики розвитку українських виробників “Зроблено в Україні”, додають у міністерстві.

Нагадаємо: Верховна Рада схвалила за основу законопроекти №13414 та №13415 про компенсацію капітальних інвестицій через податки. Раніше Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №7508, критично важливий для повоєнної відбудови громад і територій, що постраждали внаслідок війни.