Поставки російської нафти через Північний Льодовитий океан все більше уповільнюються. Цього року рейси до північного Китаю з російських портів в Арктиці і Балтійському морі Північним морським шляхом на три тижні довші, ніж минулого. На це звертає увагу агентство Bloomberg.

Bloomberg стверджує, що у цьому випадку є вплив санкцій США, “що є черговим прикладом того, як ці заходи додають тертя в енергетичній торгівлі Москви”. Заходи США ускладнюють торгівлю російською нафтою, хоча й не зупиняють її повністю, зазначає агентство.

Чому затримуються поставки?

“Цього року океанським танкерам знадобилося майже на три тижні більше часу, ніж минулого, щоб доставити сиру нафту до північного Китаю з російських портів в Арктиці і Балтійському морі Північним морським шляхом”, – говориться у публікації. Агентство зазначає, що середня тривалість рейсу від завантаження до розвантаження склала близько семи тижнів. При цьому наразі кілька суден ще не завершили свої поставки. Всі вони перебувають під санкціями управління з контролю за іноземними активами США.

Північний морський шлях уздовж арктичного узбережжя Росії мав би забезпечувати швидшу доставку до північного Китаю, ніж звичайний маршрут через Суецький канал. Використання північного шляху майже вдвічі скорочує відстань від Мурманська та зменшує шлях із балтійських портів Приморськ і Уст-Луга на 30%. Проте, є збільшення часу рейсів, що контрастує з маршрутом через Суецький канал, де затримки зросли лише незначно, говориться у публікації.

Які наслідки для торгівлі?

Bloomberg пише про 18 поставок сирої нафти через Арктику цього року проти 20 торік. При цьому 11 суден потім здійснювали перевалку з судна на судно біля тихоокеанського узбережжя Росії. Перекачування нафти з одного танкера на інший у відкритому морі ускладнює відстеження кінцевого пункту призначення вантажів, але й означає додаткові витрати й час на доставку, пояснює агентство.

При цьому усі танкери, які перевозили нафту через Арктику цього року, підпадають під санкції США. Нагадаємо, Сполучені Штати запровадили санкції проти найбільших російських нафтових компаній “Роснефть” та “Лукойл”, а також їхніх дочірніх компаній. А Євросоюз вранці остаточно затвердив 19-й пакет санкцій проти Росії за письмовою процедурою.

У квітні цього року повідомлялося, що експорт російської арктичної нафти до Китаю стрімко зростає – цьому сприяє морська перевалка з судна на судно (STS), що дає змогу обійти американські санкції. Раніше також повідомлялося, що “Росморпорт” розірвав контракт з Онезьким суднобудівним заводом на будівництво двох інноваційних криголамів загальною вартістю 18,5 млрд рублів.

У серпні Моніторингова група “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень” зазначала, що Далекий Схід та Північ РФ стали “заповідниками” для підсанкційних танкерів. Повідомлялося, що на Далекому Сході обсяг сирої нафти РФ, що перевозяться підсанкційними танкерами, коливається по місяцях в межах 45 – 70%, рекорд було поставлено, як і в Чорному морі, в липні 2025 – 69,3% російської сирої нафти з далекосхідних портів РФ перевезли підсанкційні танкери.

Китай цього року насправді міг купити в 10 разів більше золота, ніж повідомлялося офіційно. Про це пише Financial Times з посиланням на опитаних аналітиків. За офіційними даними, Народний банк Китаю придбав лише 6 тонн золота за червень-серпень 2025 року – по 1,9-2,2 тонни щомісяця. Проте мало хто на ринку вірить цим офіційним даним.

Які реальні обсяги закупівель золота Китаєм?

Аналітики Société Générale вважають, що реальні закупівлі Китаю можуть сягнути 250 тонн за рік – це понад третину світового попиту з боку центральних банків. У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю. Цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Проте здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, китайський суверенний інвестфонд CIC і навіть військові. Усі вони не зобов’язані звітувати.

Які наслідки для цін на золото?

Скупка могла вестися для заміни доларів у валютних резервах і могла сприяти стрімкому злету цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Ціни на золото стрімко зросли з 23 жовтня через зростання очікувань щодо чергового зниження процентної ставки Федеральною резервною системою США в грудні та ознаки закінчення урядової кризи в США. Станом на 11 листопада ціна на золото зросла на 0,5% до 4,1 тис. дол за унцію, досягнувши найвищого рівня з 23 жовтня. Ф’ючерси подорожчали на 0,4% до 4,14 тис. дол за унцію.