Внаслідок нічної атаки, що сталася 24-25 листопада, знеструмлено понад 100 тисяч споживачів у кількох областях України. Зокрема, у Київській області без електрики залишилися понад 40 тисяч споживачів, у Одеській – 20 тисяч, у Чернігівській – 13 тисяч, на Дніпропетровщині – понад 21 тисяча, та на Харківщині – понад 8 тисяч.

Про це повідомляє Міністерство енергетики України. “У ніч з 24 на 25 листопада ворог завдав удару по об’єктах енергетичної інфраструктури в місті Києві, а також у Київській, Одеській, Чернігівській, Дніпропетровській та Харківській областях”, – йдеться у повідомленні.

Які наслідки атаки для енергетичної інфраструктури?

У всіх постраждалих регіонах тривають роботи з ліквідації наслідків масштабної ракетно-дронової атаки на енергетичну інфраструктуру. Для стабілізації ситуації в енергосистемі у Києві, Харківській, Полтавській і Сумській областях застосовані аварійні відключення.

В усіх регіонах України сьогодні також застосовуються графіки погодинних відключень. У більшості регіонів продовжують діяти графіки обмеження потужності для промислових споживачів та бізнесу.

Які наслідки для населення?

Нагадаємо, що у ніч на 25 листопада російські війська розпочали чергову масовану комбіновану атаку на Україну. Кількість загиблих внаслідок російського комбінованого удару по столиці зросла до 6, ще 9 людей отримали поранення, під завалами можуть бути люди.

Ввечері та вночі російські війська знову атакували Одеську область. Через влучання виникли пожежі на об’єктах енергетичної та портової інфраструктури. Внаслідок російської атаки в Одеській області постраждали 6 людей, серед яких 2 дітей.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що основний російський удар був по Києву та області, першочерговою ціллю була енергетика. Після масованої нічної атаки в Києві припинили діяти графіки відключення світла, у столиці застосовують екстрені відключення.

Ціни на нафту знизилися, оскільки побоювання, що постачання нафти перевищить попит наступного року, переважили занепокоєння щодо того, що російські поставки залишатимуться під санкціями, а переговори для завершення війни в Україні поки не принесли результату. Про це повідомляє агентство Reuters.

Ф’ючерси на Brent знизилися на 33 центи, або на 0,5%, до $63,04 за барель. Ціна на нафту WTI знизилася на 28 центів, або на 0,5%, до $58,56 за барель. Обидва сорти зросли на 1,3% в понеділок, оскільки зростаючі сумніви щодо мирної угоди для завершення війни Росії з Україною знизили очікування щодо необмеженого потоку російської нафти та пального, що перебувають під санкціями західних країн.

Які прогнози щодо постачання та попиту на нафту?

Попри занепокоєння щодо російських поставок, загальний прогноз щодо балансу постачання та попиту на нафту в 2026 році виглядає більш вільним, оскільки численні прогнози вказують на те, що зростання постачання перевищить збільшення попиту наступного року. “Ключовим ризиком на короткий термін є надлишок постачання, і поточні рівні цін виглядають вразливими”, – зазначила Пріяанка Сачдева, старший аналітик ринку в Phillip Nova, у своєму звіті вівторка.

Які наслідки нових санкцій для російських постачань?

Через нові санкції проти російських нафтових гігантів Роснефть і Лукойл та обмеження на продаж нафтопродуктів, які рафінуються з російської нафти в Європу, деякі індійські нафтопереробні компанії скоротили закупівлі російської нафти, зокрема компанія Reliance. Оскільки варіанти для продажу обмежені, Росія шукає шляхи збільшення експорту нафти до Китаю.

У вівторок заступник прем’єр-міністра Росії Олександр Новак на бізнес-форумі між Китаєм та Росією в Пекіні повідомив, що Москва та Пекін обговорюють шляхи розширення експорту російської нафти до Китаю.

Загалом, аналітики ринку зосереджуються на потенційному більш широкому дисбалансі між постачанням та попитом. Deutsche Bank прогнозує надлишок нафти в 2026 році не менше 2 мільйонів барелів на день і не бачить чіткої перспективи повернення до дефіциту навіть до 2027 року, йдеться в їхньому звіті від понеділка.

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп у понеділок зустрінеться зі своїм держсекретарем Марко Рубіо, який у вихідні керував переговорами в Женеві щодо внесення поправок до мирної пропозиції для України.

Після масованої нічної атаки в Києві припинили діяти графіки відключення світла. Про це інформує ДТЕК.

У столиці застосовують екстрені відключення. За наказом НЕК “Укренерго” у Києві запроваджено екстрені відключення електроенергії. “Лівий берег Києва: за командою Укренерго застосовані екстрені відключення. В разі змін, будемо оперативно вас інформувати у нашому телеграм-каналі”, – говориться у повідомленні.

Під час екстрених відключень графіки не діють. Спеціалісти працюють в цілодобовому режимі, щоб повернути повноцінне постачання світла.

Вночі на 25 листопада основний російський удар був спрямований на Київ та область, зокрема на енергетичну інфраструктуру. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Телеграм-каналі.

«Зараз у Києві на місцях російських ударів працюють наші рятувальники. Основний російський удар уночі був по столиці та області, і в місті є багато пошкоджень житлових будинків та цивільної інфраструктури», – зазначив він.

Станом на зараз відомо про тринадцять поранених і, на жаль, шість загиблих людей. «Є руйнування на Одещині: були удари по портах, по продовольству та інфраструктурі – жодного військового сенсу», – додав президент.

Які ще регіони постраждали?

Також російські удари були зафіксовані на Дніпровщині, Харківщині, Чернігівщині та Черкащині. «Головні цілі – енергетика і все, що забезпечує нормальне життя», – підкреслив Зеленський.

Яка ситуація з дронами та ракетами?

Загалом росіяни застосували 22 ракети різних типів, зокрема аеробалістичні, та понад 460 дронів, більшість з яких – російсько-іранські шахеди. «Відомо, що чотири дрони вилетіли до наших сусідів – Молдови та Румунії, є точний час прольотів», – зазначив президент.

«Саме тому всі партнери мають не забувати, що кожного дня потрібно рятувати життя», – додав він. «Зброя та ППО – важливі, так само як важливий санкційний тиск на агресора. Не можна робити жодних пауз у допомозі. Ключове зараз – щоб усі партнери разом, спільними зусиллями рухались до дипломатії. Тиск на Росію обов’язково має спрацювати», – резюмував Зеленський.