Система акустичних датчиків дозволяє українським військам ефективно відстежувати ворожі безпілотники під час атак на міста. Ця технологія вже починає впроваджуватися і в Європі, а незабаром акустичні системи стануть такою ж звичною нормою безпеки, як камери відеоспостереження. Про це в колонці на сайті “Новини LIVE” повідомив Луї Саіянс, засновник Askalon Industries і офіцер ВМС Франції у відставці.

Як працює акустична система?

В Україні, за публічними даними, у 2024-2025 роках планується розгорнути мережу з понад 10 000 акустичних датчиків, які вловлюють звуки роботи дронів, таких як “Шахед”, на малих висотах. Під час однієї з атак система Sky Fortress допомогла збити 80 із 84 ворожих дронів, що вразило навіть військових США.

Пізніше українці продемонстрували цю технологію своїм союзникам на авіабазі Рамштайн, а Литва, вражена її ефективністю, планує впровадження на своїй території.

Чому акустичні датчики є кращими?

Як пояснив Луї Сіянс, акустичні датчики стежать за появою дронів у містах, де використання радарів є складним або небезпечним. По-перше, радіолокаційні станції випромінюють шкідливе для людей випромінювання, а по-друге — це ж саме випромінювання може видати їхнє місце розташування ворогові. Натомість акустичні датчики є непомітними, нешкідливими та не потребують спеціальних дозволів.

Кожен вузол створює навколо себе “акустичну бульбашку” радіусом близько кілометра, що можна порівняти зі слухом. П’ять-шість комплектів можуть покрити значну територію. Штучний інтелект аналізує звуки і визначає, чи це дрон, чи щось інше. Askalon Industries навчає свої моделі відрізняти об’єкти за звуком гвинтів, швидкісними передачами та резонансом корпусів.

Якщо дрон потрапляє в зону дії кількох датчиків, система тріангулює напрямок і швидкість, а час приходу сигналу та амплітуда дають курс і приблизну відстань. “Сьогодні це стабільно працює на відстань близько кілометра; я впевнений, що ми підемо далі завдяки кооперації вузлів і кращим моделям”, — заявив розробник.

Радари доречно використовувати на аеродромах і військових об’єктах, але не в містах. Вони громіздкі, потребують великої кількості енергії та чутливі до рельєфу. Невеликий БПЛА з полімерним корпусом має крихітну ефективну площу розсіювання (ЕПР), тому для кругового 360° огляду потрібні кілька антен, кабелі та значні бюджети.

Радіолокаційні станції добре працюють, коли дрон випромінює сигнали оператору, проте сьогодні в Україні безпілотники часто використовують стільникові мережі або оптоволокно. Містам потрібна масштабована, безпечна і недорога мережа датчиків, що не створює додаткового випромінювання, яку можна розгорнути за день.

Раніше повідомлялося, що РФ також почала використовувати акустичну систему виявлення дронів, наслідуючи український приклад. Вони скопіювали українську систему Zvook, яка продемонструвала свою ефективність.