Аргентина скасувала мита на експорт зернових: наслідки для України

Ринок миттєво відреагував на рішення Аргентини скасувати експортні мита на зернові та шрот, тож постачальники з України зіштовхнулися з більш жорсткою конкуренцією. Про це пише профільне видання Latifundist.com.

Які зміни відбулися на ринку?

Рішення Аргентини скасувати експортні мита на зернові, олійні та похідні продукти, зокрема соєву олію та шрот, яке набрало чинності 23 вересня, спричинило хвилю реакцій на світових ринках. Зокрема, відреагував і найбільший у світі імпортер сої — Китай. Оголошення Аргентини про скасування всіх тарифів на олійні та шроти разом із слабким попитом призвело до падіння китайських ринків шроту та олії.

Постачальники зі США, Бразилії та України тепер стикаються з більш жорсткою конкуренцією, оскільки аргентинські карго виходять на ринок із нижчими цінами. “Деякі китайські покупці зняли свої заявки на закупівлю українського соняшникового шроту, а ціни попиту додатково пом’якшилися”, — зазначив Джеймс Хе, брокер Atria Brokers.

Які наслідки для експорту сої?

За словами Дар’ї Честіної, керівниці напряму Research and Development LATAM в Atria Brokers, це “створює негайну перевагу для експорту сої над зерновими через вищий попередній податковий тягар на боби – 26% на сиру сою та 24,5% на соєвий шрот і олію”. Водночас Честіна застерегла, що ефект від скасування мит Аргентиною може бути тимчасовим.

“Важливо, що схема обмежена або 31 жовтня, або збором 7 млрд дол. США за експортними ліцензіями, тобто її тривалість може виявитися дуже короткою”, — пояснила вона.

Аргентина тимчасово відновила призупинені раніше експортні мита на зернові, а також на яловичину та птицю, після досягнення ліміту продажів у $7 млрд. Уряд видав указ про призупинення експортних мит на сою, кукурудзу, пшеницю та їхні похідні продукти, щоб забезпечити необхідну валютну виручку для стабілізації слабкого песо.

Нагадаємо: У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Такі поставки відбулися вперше з січня 2024 року. До того ж, це найбільший місячний обсяг відвантажень для даного напрямку – до цього ситуативні поставки соєвого шроту до Єгипту не перевищували 3-5,5 тис. тонн.

Раніше повідомлялося, що позиції української соняшникової олії на ринку Азії слабшають. Україна суттєво втратила свої позиції на азійському ринку внаслідок складної логістики та високої конкуренції з боку дешевшої соєвої олії, а також соняшникової олії російського та аргентинського походження. У липні 2025 року частка української соняшникової олії в імпорті Індії вперше за два роки перевищила російську. У серпні 2025 року Україна експортувала 4,0 млн т продукції АПК, що на 15,6% більше аналогічного показника попереднього місяця.

Цей запис оприлюднено в Економіка автором Тарас Волиненко. Додати до закладок постійне посилання.

Про автора Тарас Волиненко

Журналіст з понад 15-річним досвідом. Закінчив факультет журналістики Національного університету імені Тараса Шевченка у 2010 році. Працював у провідних українських ділових медіа, де висвітлював теми фінансів, ринку праці, інвестицій та малого бізнесу. Сьогодні спеціалізуюся на аналітиці економічних процесів в Україні та їхньому впливі на щоденне життя громадян.