У четвер основні фондові індекси Лондона зросли завдяки позитивним результатам великих компаній. Індекс FTSE 100 піднявся на 0,2%, а FTSE 250 — на 0,9%. Про це пише Reuters.

Які компанії показали найбільше зростання?

Найбільше зростання показали акції Rolls-Royce — на 9,2% після поліпшення прогнозу прибутків. Водночас нові мита, оголошені США, негативно вплинули на гірничодобувні компанії. Glencore, Anglo American, Antofagasta та Rio Tinto втратили від 4% до майже 6% через зниження цін на мідь.

Які інші компанії відзначилися на ринку?

Серед інших гравців: Rentokil зріс на 9,6% завдяки стабільним прогнозам і зростанню доходів. St James’s Place піднявся на 7% завдяки збільшенню припливу коштів і запуску програми викупу акцій. Shell виріс на 1,9%, попри падіння прибутку на третину — результат перевершив очікування. Just Group стрибнув на 68% після оголошення про поглинання канадською Brookfield Wealth Solutions.

На тлі очікувань чергового зниження ключової ставки Банком Англії ринок залишається оптимістичним щодо перспектив економіки Великої Британії.

Рахункова палата під час аудиту виявила недоліки у процесі використання виділених коштів та реалізації невідкладних заходів щодо усунення наслідків руйнування Каховської ГЕС, але ефективність використання коштів покращилася. Про це йдеться на сайті Рахункової палати.

“Виконавці у визначений термін не використали значної частини виділених на відновлення коштів та, відповідно, заплановані заходи не було реалізовано. А терміново ухвалені рішення про виділення та використання коштів – не завжди були достатньо обґрунтованими та в окремих випадках не враховували нормативно-правових вимог”, – говориться у повідомленні.

Які ризики виникають при реалізації проєкту?

Крім того, Рахункова палата вважає, що запроваджені при реалізації експериментального проєкту спрощені процедури відбору виконавців, неналежний внутрішній контроль за використанням коштів та виконанням договірних зобов’язань “створили ризики неекономного та нерезультативного використання бюджетних коштів”.

Рахункова палата повідомляє, що після її рекомендацій підходи до контролю за ціноутворенням у кошторисах проєктів з відновлення удосконалено. “Такі заходи здійснюються об’єктами контролю на виконання рекомендацій Рахункової палати, наданих за результатами аудиту ефективності заходів щодо усунення наслідків руйнування Каховської ГЕС”, – говориться у повідомленні.

Які заходи вживаються для покращення ситуації?

Так, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило, що ним забезпечено процедуру реалізації експериментальних проєктів лише за наявності їх фінансово-економічних розрахунків. Хоча не уточнило перелік вжитих заходів.

Також Мінрозвитку схвалено проєкт кошторисних норм України – настанови з визначення поточної ринкової ціни будівельних ресурсів. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України задля регулювання вартості робіт з відновлення створило інформаційно-аналітичну систему “База даних цін”, що дає змогу моніторити ціни на трудові, матеріальні та технічні ресурси і дорожні роботи та уникнути завищення їх вартості.

Окрім цього, агентство розробляє порядок з організації та здійснення внутрішнього контролю в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, “з метою недопущення використання коштів держбюджету з порушенням законодавства”.

Також для належного забезпечення водою м. Миколаїв Агентство відновлення розпочало перемовини з Європейським інвестиційним банком щодо залучення міжнародної допомоги для будівництва водозабору з річки Південний Буг, магістрального водогону та реконструкції Жовтневого водосховища.

“Загалом, з 16 наданих Рахунковою палатою рекомендацій об’єкти контролю виконали дев’ять, по трьох – розпочали роботу, ще чотири – очікують впровадження. Тож контроль за виконанням рекомендацій триває”, – зазначає Рахункова палата.

Нагадаємо: 6 червня 2023 року Оперативне командування “Південь” повідомило, що російськими окупаційними військами здійснено підрив Каховської ГЕС. Зруйнована росіянами Каховська ГЕС була однією з десяти діючих в Україні гідроелектростанцій. В масштабах усієї енергосистеми гідроенергетика забезпечує генерацію порівняно невеликим обсягом електроенергії – останнім часом цей показник коливався в межах від 7-8% від усього споживання.

Тодішній генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота заявив, що на будівництво нової гідроелектростанції на місці зруйнованої Каховської ГЕС знадобиться щонайменше 5 років. Згодом уряд затвердив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС, яку підірвали росіяни. Проєкт розрахований на два роки. Повідомлялося, що на першому етапі буде спроєктовано всі інженерні конструкції, підготовлено необхідну базу для відновлення. Другий етап розпочнеться після деокупації територій, де розташована ГЕС. Країни-партнери передали Україні допомогу для ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС на загальну суму 136 млн гривень.

Державні нафтопереробні заводи Індії припинили закупівлі російської нафти, оскільки Москва перестала надавати знижки, а США пригрозили 100% митами на індійські товари. Про це пише Reuters із посиланням на індійських урядовців та аналітиків.

Чому Індія зупинила закупівлі російської нафти?

Після вторгнення РФ в Україну, Індія стала одним з найбільших покупців російської нафти, користуючись великими знижками. Але в червні ці знижки практично зникли, а окремі партії стали навіть дорожчими за нафту з Близького Сходу. Тепер державні компанії, зокрема Indian Oil та Bharat Petroleum, не подають заявки на купівлю російської нафти.

Які наслідки загроз США для Індії?

Крім того, адміністрація Дональда Трампа пообіцяла ввести 100% мита на індійські товари, якщо Нью-Делі не припинить підтримувати “ворогів Америки”, таких як Росія. Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп анонсував запровадження 25% мита на торгівлю з Індією, згадавши, що ця країна купує російську нафту і зброю.

Які альтернативи має Індія для забезпечення нафтою?

Індія впевнена, що зможе задовольнити свої потреби в нафті завдяки альтернативним джерелам, якщо поставок із Росії торкнуться вторинні санкції. Танкери, які потрапили під санкції США, почали з’являтися в складному ланцюжку морських поставок, що перевозить російську нафту до Індії, яка наразі фіксує рекордний рівень імпорту цієї нафти.

Господарський суд міста Києва відмовив ТОВ “Азовмаш” у позові до Російської Федерації про стягнення збитків на суму 19,5 млн доларів. Мова йшла про відшкодування втрат, спричинених військовою агресією у Маріуполі, де підприємство втратило майнові активи та зазнало упущеної вигоди.

Чому суд відмовив у позові?

Суд, в рамках розгляду справи про стягнення збитків на суму 19 514 415,29 доларів, встановив, що ТОВ “Азовмаш”, яке займалося торгівлею продукцією підприємств групи “Азовмаш” у Маріуполі, не надало достатніх доказів реальності заявлених збитків. “Зокрема, інвентаризаційний опис від 01.12.2022 року не підтвердив фактичної наявності втраченого майна, а висновок експертизи від 29.06.2023 року базувався на неналежних документах, таких як акти звірки, які не є первинними бухгалтерськими документами”, – йдеться у повідомленні.

Які наслідки рішення суду?

Крім того, позивач не довів реальність упущеної вигоди у розмірі 434 630 701,50 грн, оскільки фінансова звітність за 2019-2021 роки показала значно менший прибуток. Суд підкреслив, що відсутність належних доказів знищення майна унеможливила встановлення реального розміру збитків. Рішення суду ще може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Нагадаємо: раніше Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виграв другий позов до Росії за збитками внаслідок російської агресії для банків, що виводяться з ринку. 17 липня Господарський суд Києва повністю задовольнив позовні вимоги Фонду до країни-агресора на загальну суму 498,5 млн грн. Східний апеляційний господарський суд ухвалив рішення на користь ПАТ “Алчевський коксохімічний завод” (АКХЗ), зобов’язавши Російську Федерацію виплатити понад 927,5 млн грн компенсації за знищення критично важливої документації підприємства.

Минулого року повідомлялося, що Москва збагачує дружнього до Кремля Рамзана Кадирова, дозволяючи йому грабувати Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, що раніше належав Рінату Ахметову. Також повідомлялося, що Господарський суд Запорізької області відкрив справу про банкрутство ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, який входить до групи “Метінвест”.