Прокуратура Одеської області направила до суду обвинувальний акт стосовно колишнього чиновника Державної міграційної служби України в Одеській області. Його звинувачують у декларуванні недостовірних відомостей на суму понад 83 млн грн. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції.

Обвинувальний акт було подано на підставі матеріалів, зібраних НАЗК. Мова йде про колишнього начальника управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Які порушення виявлено?

За результатами повної перевірки було встановлено, що посадовець не задекларував житловий будинок у м. Одеса площею 200 кв. м, а також земельну ділянку під будинком. Крім того, він не вказав автомобіль Mercedes-Benz G400D, 2023 року випуску, а також інше цінне рухоме та нерухоме майно.

Чиновник також надав недостовірні відомості про готівку дружини на суму, еквівалентну 11 млн гривень. Зокрема, він задекларував дані про володіння криптовалютою Bitcoin, оціненою в майже 58 млн грн. Цими діями посадовець намагався штучно збільшити обсяг активів своєї родини.

Які наслідки для чиновника?

Загальний розмір недостовірних відомостей, вказаних у декларації, становить понад 83 млн грн. Під час досудового розслідування посадовець був звільнений із займаної посади. НАЗК також повідомляє, що апеляційна палата ВАКС залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано необґрунтованим актив посадовця – Mercedes-Benz G400D, вартістю 5,6 млн грн, та стягнуто в дохід держави.

Нагадаємо, що раніше з заступника керівника головного управління Нацполіції України у Києві було стягнуто 8,6 млн грн. Це вартість квартири, два паркомісця та дохід, отриманий від її продажу. НАЗК також виявило недостовірні відомості на понад 3,1 млн грн у декларації ексначальника регіонального сервісного центру МВС.

У жовтні НАЗК завершило 108 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. У кожній з перевірених декларацій виявлено порушення, 58% з яких мають ознаки недостовірних відомостей. САП і НАБУ повідомили про підозру в декларуванні недостовірних відомостей голові Одеської облради та його дружині – народній депутатці.

Уряд України ухвалив рішення про збільшення статутного капіталу державної установи “Фонд енергоефективності” на 240 млн грн. Ці кошти передбачені новою бюджетною програмою “Функціонування Фонду енергоефективності” відповідно до змін до Держбюджету на 2025 рік. Про це повідомляється на сайті Міністерства розвитку громад та територій.

Чому важливе збільшення статутного капіталу?

У відомстві підкреслили, що збільшення статутного капіталу є необхідним для продовження роботи державних програм енергомодернізації та відновлення житла. Це включає утеплення будинків, встановлення приладів обліку, відновлення пошкоджених будівель та впровадження сучасних енергетичних технологій.

Які проєкти будуть профінансовані?

Зазначається, що Фонд працює за моделлю співфінансування 20/80: 20% — це кошти Фонду енергоефективності, а 80% — внески міжнародних партнерів. “Це означає, що виділення 240 млн грн (5 млн євро) дозволить залучити ще 20 млн євро донорських коштів”, – наголосили в Мінрозвитку.

Завдяки додатковим 240 млн грн у 2025 році планується профінансувати 328 проєктів по всій країні:

• 144 проєкти “Енергодім” – 124,8 млн грн
• 112 проєктів “ВідновиДІМ” – 49,05 млн грн
• 72 проєкти “ГрінДІМ” – 66,09 млн грн

У міністерстві підкреслили, що востаннє державні внески до капіталу Фонду здійснювались у 2021 році. Нестача таких ресурсів створює ризики для подальшого фінансування грантів та залучення міжнародної допомоги, зокрема ЄС та уряду Німеччини, які фінансують до 80% програм Фонду.

Нагадаємо, що у червні Фонд енергоефективності (EEF) отримав фінансову підтримку у розмірі 18 млн євро від Євросоюзу та Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) уряду Німеччини, що включає інвестиційні гранти та технічну допомогу.

ШІ-стартап Respeecher запустив україномовний сервіс озвучування тексту (Text-to-Speech), який має усунути проблему “пластмасового” акценту, типової вади більшості іноземних голосових платформ. Про це повідомили в команді Respeecher.

Новий сервіс перетворює текст на аудіо українською і навіть суржиком та пропонує бібліотеку голосів різної статі, віку, тембру й тональності. Голос можна обрати під завдання: реклама, анонс, аудіокнига чи подкаст.

Які можливості пропонує новий сервіс?

У безкоштовній версії доступне озвучення до 1,5 тис. знаків із обмеженою кількістю змін голосів. Платна версія працює за моделлю поповнення балансу: 2 дол за 60 тис. символів, або приблизно година озвучення. Також можна замовити тренування мовної моделі якогось конкретного голосу, наприклад, співробітника або публічної особи, щоб ним говорив ШІ-асистент чи чат-бот. Для компаній доступна інтеграція через API.

Яка етика використання голосів?

“Ми захотіли, щоб аватари, чат-боти чи ШІ асистенти банків й телеком компаній в Україні нарешті заговорили справжньою українською: з усією її пластичністю, унікальністю, діалектами і навіть суржиком, а головне без пластмасового акценту, як це роблять зараз іноземні ШІ сервіси?” – ділиться, співзасновник та СТО Respeecher Дмитро Бєлєвцов.

Respeecher наголошує на етиці: клонування голосу неможливе без згоди його власника. Голоси акторів додаються до каталогу лише за їхньою згодою. У компанії також наголошують, що з етичних міркувань не дають можливості клонувати голос людини, якщо вона не дала на це згоди, а самі актори отримують 25% роялті. Усі згенеровані аудіо проходять модерацію, щоб запобігти зловживанням.

Український ШІ-стартап Respeecher більш відомий клонуванням голосів для Netflix, HBO, Paramount. Команда з 2018 року працює зі штучними нейронними мережами й раніше взаємодіяла із іншими акцентами. Так, нещодавно працювали над покращенням угорського акценту Едрієна Броуді в Оскароносному “Бруталісті” та омолоджуючи голос 91-річного Джеймса Ерла Джонса, який був голосом Дарта Вейдера в “Обі-Ван Кенобі”.

Нагадаємо: Дві компанії з українським корінням Haiqu і Respeecher увійшли до списку 100 найперспективніших стартапів світу у сфері передових технологій за версією Всесвітнього економічного форуму (WEF).

Уряд вніс зміни до відповідних постанов щодо створення та ведення реєстрів, здійснення митного контролю та заходів офіційного контролю. Про це повідомляє Державна митна служба.

“Прийняте рішення забезпечує оновлення відкритих даних з митної справи, а також сприяє здійсненню ефективного контролю за переміщенням товарів через митний кордон України”, – йдеться в повідомленні.

Які ключові зміни були внесені?

Як зазначили в митниці, ключові зміни включають:

• затвердження механізму створення та ведення реєстру центральних і регіональних сортувальних станцій;
• оновлення переліку наборів відкритих даних, розпорядником яких є Держмитслужба;
• оновлення порядку оприлюднення знеособленої аналітичної та статистичної інформації у сфері митної справи;
• уточнення процедур фото- та відеофіксації під час митного контролю;
• актуалізацію переліку товарів, які підлягають офіційному контролю при ввезенні на митну територію України.

Яка статистика порушень митних правил?

Нагадаємо, що за 10 місяців 2025 року митні органи виявили 8 084 порушення митних правил на суму 10,7 млрд грн.