Порт Приморськ на Балтійському морі, який є найбільшим за обсягом експорту сировини, зафіксував падіння відвантажень у 3,7 раза, або на 73%, до 43 тисяч тонн на добу. Про це повідомляє Центр цінових індексів “Газпромбанку”.

Які причини падіння експорту?

“Санкції проти “Роснефти” і “Лукойла”, через які від російської нафти стали відмовлятися ключові покупці в Індії та Китаї, призвели до обвалу експорту “чорного золота” через західні порти РФ”, – стверджує видання.

Головний балтійський порт, який обслуговував поставки нафти Urals в Індію, відправив за тиждень лише три танкери замість звичайних дев’яти. Один із них вирушає до Туреччини, інший до Єгипту, а третій – у невідомому напрямку.

Яка ситуація в інших портах?

Порт Усть-Луга на Балтиці відправляв на експорт 43 тисячі тонн на добу – на 40% менше, ніж роком раніше. Експорт із Новоросійська на Чорному морі впав приблизно втричі порівняно з жовтнем – до 29 тисяч тонн на добу після атаки БПЛА, через яку порт зупиняв експорт на три дні.

Зріс експорт із тихоокеанського порту Козьміно – до 157 тисяч тонн на добу. “Сукупний морський експорт нафти РФ впав до річного мінімуму – 291 тисяч тонн на добу. За тиждень він скоротився на 13%. А в річному вираженні – на 30%”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Росії, ймовірно, доведеться скоротити видобуток нафти після атак українських безпілотників на ключові об’єкти нафтової інфраструктури. Компанія “Новатек”, найбільший у Росії виробник зрідженого природного газу, змушена продавати його Китаю зі знижками 30-40% через вплив санкцій США щодо заводу “Арктик LNG-2”.

Раніше повідомлялося, що Чорноморський російський порт Новоросійськ призупинив експорт нафти після атаки українських дронів уночі 14 листопада, коли БПЛА завдали удару по портовій та нафтовій інфраструктурі, пошкодивши нафтобазу, контейнерний термінал, берегові споруди й одне судно.

Вантажообіг морських портів Росії за дев’ять місяців 2025 року зменшився на 2,3% порівняно з минулорічними показниками. При цьому перевалка в Азово-Чорноморському басейні впала майже на 8%, стверджує Асоціація морських торгових портів РФ.

На початку вересня повідомлялося, що поставки російської нафти морем піднялися до найвищого рівня за три місяці, головним чином завдяки збільшеним обсягам із чорноморського порту Новоросійськ. Це сталося на тлі посилених атак українських дронів, які порушили роботу нафтопереробної системи РФ.

На Балтійському морі в січні 2025 року моніторингова група “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень” зафіксувала 14,3% підсанкційних танкерів від загальної кількості, а в серпні – вже 34,8%. А Далекий Схід та Північ РФ одразу стали “заповідниками” для підсанкційних танкерів, стверджують аналітики.

21 жовтня дружина фігуранта масштабної корупційної схеми в енергетиці Олексія Чернишова, Світлана, подала позов до суду про поділ майна подружжя. Про це йдеться на сайті Судова влада України.

Позов було подано до Печерського районного суду міста Києва, а відповідачем виступає Олексій Чернишов. По справі вже призначено склад суду.

Яка роль Чернишова у корупційній схемі?

Нагадаємо, що за даними слідства, Чернишов був серед відвідувачів так званої пральні — місця, де здійснювалася легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом. Цей об’єкт перебував під контролем керівника схеми з “відкатами” в “Енергоатомі” Тімура Міндіча.

Що говорить сам Чернишов?

Сам Олексій Чернишов заперечує свою причетність до корупції навколо “Енергоатома”. Він заявив, що нічого не знає про псевдонім “Че Гевара”, яким нібито називали його інші фігуранти справи.

За інформацією джерел, за фігуранта справи Тімура Міндіча, колишнього віцепрем’єр-міністра, ексміністра громад і територій, ексголову “Нафтогазу” та Київської ОДА Олексія Чернишова внесли заставу у розмірі 51 мільйон гривень.

Ціни на нафту трохи зросли 20 листопада, оскільки побоювання, що намагання США припинити війну між Росією та Україною може збільшити пропозицію на ринку, були компенсовані більшим, ніж очікувалося, скороченням запасів сирої нафти в США. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які зміни відбулися на ринку нафти?

Ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 20 центів, або 0,31%, до 63,72 долара за барель станом на 07:14 за Гринвічем, а ф’ючерси на нафту марки West Texas Intermediate піднялися на 22 центи, або 0,37%, до 59,66 долара.

Що вплинуло на ціни?

Зростання відбулося після повідомлення про те, що США сигналізували Україні прийняти розроблену Сполученими Штатами Америки рамкову угоду щодо припинення війни з Росією, відмовившись від території та частини зброї. Ціни впали через побоювання, що закінчення війни скасує санкції на продаж російської сирої нафти, вивільняючи нафту, яка вже зберігається на танкерах, на ринок. Водночас, великі виробники збільшили квоти на видобуток.

Певну підтримку цінам надало більше, ніж очікувалося, скорочення запасів сирої нафти в США, що відображало зростання обсягів переробки на тлі хорошої рентабельності найбільшого у світі споживача нафти та експортного попиту на американську сиру нафту.

Ринок також очікує на наслідки крайнього терміну 21 листопада, встановленого США для російських компаній, які мають згорнути свою діяльність із санкціонованими “Роснєфтю” та “Лукойлом”.

Нагадаємо: Ціни на нафту 19 листопада знизилися після того, як звіт індустрії показав збільшення запасів нафти в США, що посилило побоювання щодо надлишку постачання. Однак падіння цін було обмежене санкціями, які впливають на потоки російської нафти.

Підконтрольні Україні атомні електростанції (АЕС) були вимушені зменшити свою потужність 19 листопада, коли російські війська обстріляли енергетичні обʼєкти навколо станцій. Про це йдеться у повідомленні Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

Які станції постраждали?

Хмельницька та Рівненська АЕС вже знизили виробництво електроенергії внаслідок військових дій на початку цього місяця. 19 листопада обидві станції ще більше знизили виробництво після того, як кожна з них втратила зв’язок з однією зі своїх високовольтних ліній електропередачі.

Яка ситуація на місцях?

Команди МАГАТЕ, що базуються на цих двох об’єктах, також були змушені шукати укриття під час ранкових повітряних тривог. Південно-Українська АЕС також втратила зв’язок з високовольтною лінією електропередачі. Електростанція повідомила про виявлення 11 дронів протягом ночі за кілометр від об’єкта.

МАГАТЕ організувало дві нові поставки в рамках своєї комплексної програми допомоги Україні, що загалом становить 176 поставок з початку конфлікту. Нагадаємо, що внаслідок ворожих ударів по електропідстанціях, які мають критичне значення для ядерної безпеки, Хмельницька та Рівненська атомні електростанції майже два тижні працюють у режимі зниженої потужності.

Американські офіційні особи непублічно заявляють, що вони не введуть обіцяні мита на напівпровідники найближчим часом, що може призвести до відкладення одного з основних пунктів економічної програми президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела.

Чиновники передали ці повідомлення протягом останніх кількох днів зацікавленим сторонам в уряді та приватному секторі. Помічники Трампа не поспішають з введенням мит на мікросхеми, оскільки прагнуть уникнути розриву відносин з Пекіном з торговельних питань, що може призвести до повернення до торговельної війни та порушення поставок важливих рідкісних мінералів.

Коли можуть ввести мита?

Водночас, жодне рішення не є остаточним, доки адміністрація не підпише його, а тризначні мита можуть бути введені в будь-який момент. У серпні Трамп заявив, що США введуть мито в розмірі близько 100% на імпорт напівпровідників, але звільнять від нього компанії, які виробляють продукцію в США або зобов’язалися це робити.

Які зміни в торговельній політиці?

Нагадаємо: Адміністрація Трампа досягла торгової угоди з Швейцарією, згідно з якою тарифи на імпорт товарів із цієї країни знижуються до 15%, що завершує їхню багатомісячну торгову суперечку.