Минулого місяця імпорт бензину в Україні знизився на 25% порівняно з липнем, склавши 164 тисячі тонн, що є аналогічним результатом до аналогічного періоду минулого року. Про це повідомляє Enkor.

Чому зменшився імпорт бензину?

Зменшення імпорту в серпні пов’язане з профіцитним липнем. Тоді ринок боровся з наслідками руйнівної атаки на “Укртатнафту” в середині червня. Потреба у додаткових обсягах змусила учасників ринку шукати всі можливі варіанти нарощування постачань.

Литва повернула лідируючі позиції в імпорті бензину шляхом зниження відвантажень з Польщі на 45% (34,8 тисячі тонн). З ORLEN Lietuva було відвантажено 47,4 тисячі тонн пального, що на 2% менше, ніж у липні. Якщо минулого місяця тут переважав автотранспорт, то у серпні надолужила залізниця, зростаючи з 24 до 33 тисяч тонн.

Які компанії наростили постачання?

Цей приріст забезпечила компанія ОККО, яка виросла у 3,5 раза, до 12 тисяч тонн. Судячи зі всього, приріст по Литві відбувся завдяки зменшенню залізничних постачань з Польщі. Майже удвічі збільшив потік бензину Amic – до 3,3 тисячі тонн. Литва лишається базовим джерелом для цієї мережі, яка має давні міцні стосунки з місцевим виробником.

Рекордно низькими були обсяги бензину з польських терміналів Unimot: 0,6 тисячі тонн. Водночас компанія наростила залізничні відвантаження Е0 і Е5 з німецького PCK Schwedt: 4,6 тисячі тонн проти 1,1 тисячі тонн. Покупцями були все та ж ОККО й “БРСМ”.

Також із Польщі скоротився імпорт від Select Energy (-61%, 3,3 тисячі тонн) й Orlen (-38%, 30,3 тисячі тонн). Попри зменшення, обсяги відвантаження Orlen залишаються близькими до історичних максимумів 2022 року.

Очікувано почав стухати імпорт з Греції, яка відкривається лише у періоди гострого попиту. У серпні потік зменшився на 57% (19,7 тисячі тонн). У серпні наростили обсяги Німеччина й Молдова, звідки імпорт зріс на 22% й у 4 рази відповідно. Перший результат забезпечив Unimot, а по Молдові розпечатався “Арстак”, який спав із жовтня 2024 року.

За даними сайту, у серпні поновилися відвантаження бензину А-92. Обсяги зросли до максимальних із серпня 2022 року – 7,8 тисячі тонн. Окрім автомобільних партій (1,7 тисячі тонн), у країну прибула морська партія пального з Кіпру (термінал VTT Vasiliko) обсягом 6,1 тисячі тонн. Дебютувала з пальним компанія з Івано-Франківська “Енерго Трейд Інвест”. Окрім 92-го, компанія розмитнила і 2,2 тисячі тонн А-95 з Греції, які привіз у кінці серпня Wexler.

Нагадаємо: до кінця 2025 року суттєвих змін цін на пальне в Україні не очікується. Такий прогноз зробив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. На початку липня середня ціна на бензин марки А-95 в Україні зросла на 0,02% до 58,93 грн/л, на дизельне пальне – зафіксувалася на рівні 55,86 грн/л. У червні в Україні тенденція скорочення обсягів імпорту дизпального зберігалася. Імпорт зменшився з усіх основних напрямків постачань, але падіння було нерівномірним. Раніше повідомлялося, що за місяць ціни на пальне в Україні зросли в середньому майже на 5 гривень на літрі та поки не поспішають відкочуватись назад.

Експорт Китаю до Росії в серпні 2025 року зазнав найбільшого падіння з лютого, тоді як імпорт впав на двозначні цифри у відсотковому відношенні після зростання в липні. Про це повідомляє Reuters.

Поставки китайських товарів на російський ринок впали на 16,4% в річному вимірі — вдвічі більше, ніж у липні, коли скорочення становило 8,6%. Детальні дані китайської митниці (за 8 місяців вони поки недоступні) показують, що Китай скоротив закупівлі майже всіх видів російської сировини: нафти — на 11%, нафтопродуктів — на 28%, СПГ — на 13%, деревини та вугілля — на 10% (за січень–травень).

Чому спостерігається спад обороту?

Спад обороту з головним торговельним партнером Росії викликав занепокоєння в Кремлі, розповідали раніше джерела Reuters. “Китай не поводиться як союзник, — скаржився один із співрозмовників агентства, близький до уряду. — Іноді він нас підводить і зупиняє платежі, іноді наживається на нас, а іноді просто грабує. У цьому немає нічого союзницького”.

Які результати візиту Путіна до Китаю?

За словами джерел Reuters, збільшення Китаєм закупівель російської сировини було серед головних тем візиту Володимира Путіна, який відбувся з 3 по 6 вересня. Однак домогтися нових великих угод російському президенту не вдалося. Путін домовився збільшити поставки газу до КНР з 2031 року по діючих трубопроводах (“Силі Сибіру” і Далекосхідному маршруту). Однак обсяг нових контрактів — 8 млрд кубометрів щорічно — становить лише 1,1% від видобутку газу в Росії і 4% від колишнього експорту “Газпрому” до Євросоюзу (200 млрд кубів на рік). Новий контракт “Роснефти” на 2,5 млн тонн нафти на рік становить лише 0,4% від видобутку в Росії і менше 1% від експорту.

Читайте також: ШОСь намічається. Про що домовилися Сі та Путін?

В Асоціації підприємців-ветеранів АТО (АПВА) висловлюють сподівання на доопрацювання закону про ветеранське підприємництво та затвердження ефективних механізмів підтримки бізнесу ветеранів. Про це повідомив голова АПВА, Сергій Позняк, в інтерв’ю Укрінформу.

Позняк позитивно оцінив появу документа, в якому вперше у вітчизняному правовому полі визначено поняття ветеранського бізнесу та врегульовано його статус. “Вважаю, ухвалення рамкового закону – річ правильна і важлива. Але не все в ньому влаштовує ветеранів. Скажімо, дві найбільші ветеранські бізнес-спільноти (Бізнес-асоціація захисників України, яку очолює Тарас Лелюх, і наша) були проти деяких формулювань, які з’явилися в документі до його другого читання в парламенті”, – зазначив він.

Чому ветерани незадоволені новим законом?

Серед основних зауважень Позняка – пункт, згідно з яким статус ветеранського бізнесу надаватимуть компаніям, які на 100% належать ветеранам. “Такий підхід обмежує тих підприємців-ветеранів, котрі вже мають бізнес-партнерів із-поміж цивільних або відрахували опціони своїм працівникам. Людина так само воює, захищає країну, ризикує, отримує поранення, її бізнес так само втрачає, доки вона на війні. Вона повертається, а їй кажуть: вибач, друже, твій бізнес – не ветеранський, ти не маєш права на гарантовані державою преференції”, – підкреслив він.

Які рішення пропонують ветерани?

Позняк також зазначив, що категоричне обмеження практично позбавляє ветеранів можливості залучати інвестиції, що є дискримінацією в порівнянні з цивільними компаніями. Серед запропонованих варіантів розв’язання проблеми – компромісний варіант, який враховувався при першому читанні законопроєкту: якщо 60% права власності належить ветеранові як кінцевому бенефіціару, бізнес вважається ветеранським. Проте цю норму прибрали з остаточної редакції закону.

“Водночас депутати із профільного комітету та керівники Мінветеранів пообіцяли, що згодом через внесення змін усі недопрацювання, на які звернула увагу ветеранська спільнота, буде виправлено. Сподіватимемося, так і станеться”, – резюмував Сергій Позняк.

Верховна Рада України продовжує затягувати прийняття законопроєкту про криміналізацію порушення антиросійських санкцій. На це звертає увагу Transparency International Ukraine.

Законопроєкт №12406, який запроваджує кримінальну відповідальність за порушення та обхід санкцій в Україні, був зареєстрований і визначений президентом як невідкладний ще в січні цього року. Попри це, він досі не прийнятий парламентом.

Які зміни були внесені до законопроєкту?

Під час підготовки цього проєкту закону до другого читання до нього були внесені негативні правки, які зменшують ефективність механізму, додає громадська організація. TI Ukraine зазначає, що оновлена редакція законопроєкту втратила окремі положення, які відповідали Директиві ЄС. У доопрацьованому законопроєкті не знайшли своє відображення європейські механізми з забезпечення прав людини, зокрема, тимчасові ліцензії.

Із законопроєкту прибрали необережну форму вини порушення або обходу санкцій. Така зміна є кроком убік від нового європейського стандарту, зазначають у громадській організації.

Чому важливо прийняти цей закон?

Директива ЄС вимагає криміналізувати торгівлю, імпорт, експорт, продаж, купівлю, передачу, транзит або транспортування підсанкційних товарів, а також надання послуг, пов’язаних із підсанкційними товарами, навіть якщо вони вчинені з недбалості, щонайменше у випадку, якщо ці товари належать до товарів військового призначення чи подвійного використання.

“Парламент продовжує затягувати з критично необхідним розв’язанням проблеми порушення та обходу санкцій в Україні, в черговий раз відкладаючи голосування за законопроєкт”, – йдеться у повідомленні. “Вкрай важливо, аби Україна нарешті змогла ефективно карати порушників антиросійських санкцій”, – підкреслили у громадській організації і закликали парламент прийняти законопроєкт у другому читанні з врахуванням окремих правок.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Україна займається дипломатичною та іншою роботою, аби не допустити скасування персональних обмежень Євросоюзу для шести російських бізнесменів в обмін на продовження інших санкцій проти Росії. Мова, зокрема, про Дмитра Мазепіна, Петра Авена, Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.

Президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій РНБО проти капітанів так званого “тіньового флоту” РФ, яким перевозять підсанкційну нафту. Міністерство закордонних справ України рішуче засудило та вважає нікчемним розпорядження уряду Росії від 22 серпня 2025 року, яким морські порти тимчасово окупованих українських міст Бердянська та Маріуполя включено до переліку портів Росії, відкритих для заходу іноземних суден.

Раніше повідомлялося, що Україна планує звернутися до Європейського Союзу з проханням накласти санкції на бангладешські компанії, які імпортують пшеницю з окупованих Росією українських територій. Бангладеш не зміг зупинити цю торгівлю після того, як Україна офіційно повідомила, що це зерно крадене і надала докази.

Минулого тижня онлайн-торги з оренди державного майна принесли держбюджету 469 916 гривень. Про це повідомив Фонд державного майна України. ФДМУ провів 29 аукціонів з оренди держмайна, з яких 20 відбулося.

“Сукупна вартість активів зросла у 3,96 раза від початкової. В загальному, в онлайн-торгах взяли участь 50 учасників“, – інформує фонд.

Який лот став найдорожчим?

Найдорожчий лот тижня – приміщення загальною площею 6444,0 м² на Київщині. В ході торгів за лот змагалися 4 учасники. Вартість оренди зросла до 223,6 тис. гривень на місяць.

Скільки аукціонів планує провести ФДМУ цього тижня?

Цього тижня ФДМУ планує провести 38 аукціонів з оренди держмайна.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що за даними аудиту Рахункової палати України, у 2024 році середня вартість оренди 1 м² державного майна знизилася на третину. При цьому орендарі накопичили борг перед державним бюджетом у розмірі 409,3 млн грн (з неї – 59,6 млн грн – безнадійна заборгованість).

Також повідомлялося, що рівень збитковості у державному секторі майже вдвічі перевищує загальноукраїнський показник, а майже три чверті (72,1%) підконтрольних державі держкомпаній або не працюють, або взагалі є підприємствами-фантомами.

Як повідомлялося раніше, за перше півріччя 2025 року Фонд державного майна України залучив рекордні 5 176,59 млн грн.