В Україні, станом на 19 листопада, всі пункти пропуску на кордоні з Польщею та Угорщиною успішно підключені до нової європейської системи контролю (EES). Про це повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко, передає Укрінформ.

Які пункти пропуску ще не підключені?

Демченко зазначив, що наразі система не охоплює всі пункти пропуску на кордоні зі Словаччиною та Румунією, але запевнив, що незабаром вони також будуть підключені до нової системи.

Чи вплине система на пасажиропотік?

Він підкреслив, що впровадження цієї системи не вплинуло на інтенсивність пасажиропотоку. В українському суспільстві існували побоювання, що необхідність здавати відбитки пальців та зображення обличчя може призвести до черг та ускладнень у русі. Проте, на щастя, цього не сталося.

Яка ситуація на пунктах пропуску?

Демченко уточнив, що у перші дні дійсно спостерігалися невеликі черги у пункті пропуску “Ягодин-Дорогуськ”, але наразі забезпечено інтенсивний рух і там.

Нагадаємо, що на зовнішніх кордонах країн Євросоюзу та Шенгенської зони з 12 жовтня почала функціонувати нова цифрова система в’їзду та виїзду – Entry/Exit System (EES).

Державна авіаційна служба України розпочала процес оновлення та приведення у відповідність нормативно-правової бази, що регулює експлуатацію повітряних суден радянського походження на території України. Про це йдеться у прес-релізі Державіаслужби.

За словами в.о. Голови Державіаслужби Данііла Меньшикова, чому виникла необхідність актуалізації документів? “Окремі рішення, ухвалені попереднім керівництвом Державіаслужби, призвели до відхилення від національних процедур супроводу та сертифікації вертольотів типу Ми-8МТВ”. Це стало причиною для необхідності актуалізації відповідного документа (ДС-10).

Також, за словами Меньшикова, які наслідки мали попередні рішення? Вони призвели до застосування обмежених сертифікатів льотної придатності, передбачених процедурою SAS, що була введена для повітряних суден, залучених до міжнародних місій. SAS (specific airworthiness specifications) – це інструмент, що використовується в міжнародній практиці для повітряних суден, які більше не мають повноцінного супроводу, але допускаються до обмеженої експлуатації за спеціальними вимогами безпеки.

У випадку з українськими вертольотами Ми-8МТВ, які залучаються до міжнародних місій, застосування SAS не відповідає їх реальному статусу, запевняють у Державіаслужбі. “Цей інструмент також не відповідає вимогам ICAO, є неприйнятним для операцій у місіях ООН, шкодить діяльності українських виробників, розробників, ремонтних організацій експлуатантів, створює правову сіру зону щодо льотної придатності повітряних суден, ставить під загрозу цілу галузь, контракти, робочі місця та несе репутаційні загрози для держави”, – йдеться у повідомленні.

Це створює ризики для подальшої участі українських авіакомпаній у міжнародних миротворчих та гуманітарних операціях, які приносять прибуток компаніям та державі, зазначають у Державіаслужбі. Державіаслужба ініціювала офіційне відновлення та актуалізацію ДС-10, включно з визначенням чітких процедур супроводу та сертифікації повітряних суден радянського типу.

Держорган також переглядає практики, щоб синхронізувати національні процедури із вимогами ІCАО.

Нагадаємо, що раніше повідомлялося про те, що дочірня компанія ДП “Антонов” починає будівництво ангару для технічного обслуговування літаків в аеропорту Лейпцигу у Німеччині. Ісландський лоукостер Play передав частину свого парку українській авіакомпанії SkyUp, яка в умовах війни працює з європейських хабів. Літаки ісландського лоукостера PLAY змінили забарвлення, реєстрацію і тепер виконують польоти для SkyUp – авіакомпанії з українським корінням.

Також раніше повідомлялося, що українська авіакомпанія “XENA”, яка спеціалізується на повітряному пожежогасінні, оголосила про плани розширення свого флоту у зв’язку з активною участю в європейських тендерах. Раніше повідомлялося, що народні депутати подали правки до законопроєктів про створення Defence City, щоб авіабудівні підприємства отримали такі ж преференції, як і інші учасники оборонно-промислового комплексу, щоб розвивати авіаційну спроможність України. Пропозиції представників українського авіапрому щодо включення до Defence City враховані частково. Українська авіаційна спільнота наполягала, аби в рамках ініціативи були враховані інтереси галузі, адже її розвиток нерозривно пов’язаний з ОПК.

Неефективні процедури відбору в межах програми відновлення України значно уповільнюють темпи відбудови соціальної та критичної інфраструктури, а також призводять до необхідності сплати відсотків за позикою, яка не використовується своєчасно. Про це повідомляє Рахункова палата.

“Неефективність процедури відбору та неналежна реалізація субпроєктів у межах Надзвичайної кредитної програми відновлення України уповільнюють темпи відбудови соціальної та критичної інфраструктури, а також призводять до необхідності сплати відсотків за отриманою позикою, яка своєчасно не використовується”, – йдеться у повідомленні.

Які результати аудиту?

Висновки були зроблені за результатами аудиту діяльності на тему “Надзвичайна кредитна програма: шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад”. Щоб відновити соціальну та критичну інфраструктуру у громадах, які постраждали внаслідок військової агресії рф з 2014 року, Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) була запроваджена Надзвичайна кредитна програма для відновлення України (НКПВУ).

“Реалізація програми розпочалася ще у 2015 році, проте через неспроможність кінцевих бенефіціарів забезпечити належний нагляд та контроль за процесом будівництва, програма не була завершена у встановлені строки”, – повідомляє Рахункова палата.

Яка ситуація з фінансуванням?

Реалізацію Проєкту забезпечує Міністерство розвитку громад і територій України, а Міністерство фінансів України є фінансовим агентом Уряду. Кінцеві бенефіціари – органи місцевої влади – отримують фінансування за укладеними угодами. Загальна сума кредитних коштів, які можна було використати у 2015–2024 роках для відновлення інфраструктури, становила 200 млн євро. Однак за цей період було використано лише 108,2 млн євро (3,6 млрд грн).

Аудит Рахункової палати охопив 2019 – 2024 роки реалізації програми, в рамках якої було реалізовано 240 субпроєктів, на які витрачено 3,3 млрд грн коштів НКПВУ. “За цей період вдалося завершити та ввести в експлуатацію 76 субпроєктів, тоді як за 33 субпроєктами – об’єкти будівництва були завершені, проте не введені в експлуатацію”, – повідомляють аудитори.

Аудитори також зазначили, що наявна процедура документування проведених відборів субпроєктів унеможливлювала оцінку правильності їх пріоритезації, ускладнювала громадський контроль та створювала ризик ухвалення упереджених рішень. Зокрема, до участі у конкурсі допускались субпроєкти з неактуальною проектно-кошторисною документацією, що призводило до суттєвого збільшення строків реалізації субпроєктів та зростання їх кошторисної вартості.

“Були випадки, коли умови технічного завдання у тендерних документаціях не відповідали умовам ПКД, поданим для участі в НКПВУ. Вказані субпроєкти наразі не завершені”, – йдеться у повідомленні.

Також через відмову кінцевих бенефіціарів або неможливість подальшої реалізації субпроєктів були випадки виключення погоджених з ЄІБ субпроєктів, на фінансування яких на проєктний рахунок вже надійшли кошти в сумі 2,2 млн євро. Як наслідок, добір нових субпроєктів та перерозподіл коштів у рамках НКПВУ призвели до пролонгації кредитної програми.

Нагадаємо, раніше Рахункова палата виявила неврегульованість процесу управління державним боргом України. Відсутність середньострокових стратегій управління обмежила можливості планування боргових показників і витрат на обслуговування боргу. Також у Рахунковій палаті повідомили, що законодавчо врегульований порядок розподілу коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та впровадження цифрової системи DREAM для контролю за фінансуванням дозволили б удосконалити механізми розподілу коштів і моніторингу.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) припинило протиправну діяльність трьох автозаправних станцій в Одесі. Про це йдеться на сайті БЕБ.

Зазначається, що АЗС працювали з порушенням вимог закону щодо виробництва й обігу алкоголю, тютюну та пального. На цих заправках незаконно зберігали та реалізовували фальсифіковані паливно-мастильні матеріали.

Що сталося під час обшуків?

Під час обшуків детективи демонтували та вилучили обладнання АЗС: модульні заправні комплекси, паливно-роздавальні колонки з комплектуючими та кілька горизонтальних сталевих резервуарів різних об’ємів, в яких зберігалося пальне.

Скільки пального було вилучено?

Загалом, у результаті обшуків було вилучено майже 20 тонн незаконно виготовленого дизельного пального та бензину, інформує БЕБ. Досудове розслідування триває, і БЕБ встановлює всіх причетних.

Нагадаємо: Бюро економічної безпеки у Києві викрило розгалужену схему незаконного виробництва та реалізації контрафактного пального.

У Львові, внаслідок російської атаки на місто вранці 19 листопада, було зруйновано виробничі потужності мережі піцерій Pizza Hot. Про це повідомила компанія в Instagram.

“Відсьогодні в нас немає фабрики, але, слава Богу, всі живі”, – розповів підприємець Роман Боднар. “У нас згоріло все, крім машини та генератора, який стояв на вулиці”, – додав він.

Коли компанія відновить роботу?

За його словами, 20 листопада компанія припиняє роботу. Виробництво площею 400 кв. м, яке запустили цієї осені, було єдиним для всієї мережі і забезпечувало продукцією 19 точок Pizza Hot у Львові, Стрию і Дрогобичі.

Які плани у підприємця на майбутнє?

У планах Боднара було будівництво національної мережі мініпіцерій і за три роки досягти 1000 закладів.

Нагадаємо, масштабна пожежа спалахнула у Львові внаслідок російського удару вранці 19 листопада, у місті пошкоджено енергообʼєкт, деревообробне підприємство і складське приміщення.