Державне бюро розслідувань викрило “чорну касу” на 4 мільйони гривень на Полтавщині. Про це ДБР повідомляє у Telegram.

“Працівники ДБР у взаємодії з ДСР Нацполіції затримали та повідомили про підозру начальнику одного з районних управлінь Держпродспоживслужби Полтавської області, а також бухгалтеру обласної лікарні ветеринарної медицини”, – говориться у повідомленні.

Яка схема була організована?

ДБР повідомляє, що вони організували масштабну корупційну схему отримання грошей від підприємців, яка дозволяла щомісяця незаконно збагачуватися на сотні тисяч гривень. “В одному з епізодів посадовці тиснули на фермера – погрожували штрафами та блокуванням діяльності, якщо той не погодиться на “співпрацю” та не сплатить хабар у розмірі 180 тис. грн за позитивні висновки профілактичного карантинування тварин”, – говориться у повідомленні.

“Формально ці заходи проводяться з метою недопущення інфекційних захворювань серед поголів’я, однак у цьому випадку мали виключно корупційний характер”, – стверджують слідчі.

Як маскували хабарі?

З метою маскування потоків хабарів посадовці заснували низку приватних підприємств, які начебто надавали консультативні послуги. Фінансову документацію цих структур вела бухгалтер обласної лікарні ветеринарної медицини, повідомляє ДБР.

“Рахунки фірм поповнювали підприємці, у яких працівники Держпродспоживслужби вимагали хабарі. Весь “виторг” накопичувався в індивідуальному банківському сейфі. Під час обшуків у цьому сейфі вилучено готівку в іноземній валюті на суму, еквівалентну майже 4 млн гривень”, – говориться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше Державне бюро розслідувань затримало керівника та учасників злочинної організації, які наживалися на постачанні продуктів до військових частин. Власник двох товариств створив злочинну організацію та залучив до її діяльності ще 8 осіб – двох директорів цих товариств, двох співробітників та чотирьох начальників продовольчої служби військових частин та навчального закладу.

Раніше Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило підозру у розтраті майже 5 млн грн генеральному директору “Нижньодністровської ГЕС” (Чернівецька область) та двом його підлеглим. Раніше повідомлялося, що президенту Національної академії аграрних наук України Ярославу Гадзало інкримінують пособництво у розтраті чужого майна. За даними слідства, президент НААН сприяв у працевлаштуванні особи одразу до чотирьох підконтрольних йому державних агропідприємств на різні посади. Там ця особа отримувала зарплату з державного бюджету, але покладені на неї обов’язки не виконувала, а була особистим водієм президента академії.

Казахстан віддав перевагу Китаю замість Росії в побудові двох із трьох своїх атомних електростанцій. Про це повідомляє видання Orda.kz.

Які компанії будуватимуть АЕС?

За словами першого віце-прем’єра Казахстану Романа Скляра, першу атомну електростанцію в Казахстані, як очікується, побудує російський “Росатом”, а другу і третю – компанія з Китаю, не уточнивши її назви. “Третя станція також буде з Китаю. Теж наші колеги зараз з агентства з атомної енергетики опрацьовують місця дислокації”, – розповів Скляр.

Коли розпочнеться будівництво?

За його словами, поки що зарано говорити про вартість будівництва, оскільки ще не готові техніко-економічне обґрунтування і проєктно-кошторисна документація. Усі деталі співпраці з Китаєм, включно з міжурядовими угодами, перебувають на стадії узгодження.

Нагадаємо: у червні 2025 року російську державну атомну корпорацію “Росатом” було обрано для керівництва над міжнародним консорціумом із будівництва першої атомної електростанції в Казахстані. Тоді повідомлялося, що надходили інші пропозиції щодо будівництва АЕС від державної компанії China National Nuclear Corporation, а також від французьких і південнокорейських компаній. У жовтні 2024 року в Казахстані провели референдум щодо будівництва першої в країні атомної електростанції.

Дональд Трамп описав Росію та Індію як “мертві економіки” і заявив, що США “займаються дуже малою кількістю бізнесу” з азійською країною, оскільки дві сторони зійшлися у глухому куті через погрозу введення 25% мита на індійські товари. Про це пише газета Financial Times.

Президент США, написавши вранці на своїй платформі Truth Social, атакував Індію поряд з її давнім оборонним і торговим партнером Росією, після того, як попередив наступного дня, що покарає Нью-Делі за закупівлю російської зброї та енергії. “Мене не турбує, що Індія робить із Росією”, – написав Трамп. “Вони можуть разом опустити свої мертві економіки, мені все одно”. “Ми займаємося дуже малою кількістю бізнесу з Індією, їхні мита занадто високі, одні з найвищих у світі”, – додав він.

Які наслідки для економіки Індії?

Індія і США обмінялися товарами на суму понад 129 мільярдів доларів у 2024 році, і США є найбільшим торговим партнером Індії. Дві країни також побудували стратегічні відносини в галузі оборони, технологій та інших сферах, значною мірою засновані на спільному бажанні стримувати Китай. Однак Нью-Делі також є другим найбільшим покупцем російської нафти за вартістю після Китаю, і Москва залишається основним постачальником зброї.

Індійський фондовий індекс Nifty 50 впав на 0,3% у четвер після оголошення про митний рівень. Рупія майже не змінилася після того, як спочатку впала на 0,3% проти долара, до найнижчого рівня за п’ять місяців. Мито у 25% – яке на 1 відсотковий пункт менше за рівень, який Трамп спочатку озвучив на своєму “Дні визволення” у квітні – набуде чинності 1 серпня.

Що далі для Індії?

Однак індійські чиновники не підтвердили отримання листа від Вашингтона, що офіційно сповіщає їх про цей крок, і Трамп пізніше зазначив, що сторони все ще ведуть переговори, сказавши журналістам: “Подивимося, що станеться”. Це протистояння залишає Індію відносно ізольованою після того, як ЄС, Японія, Південна Корея та інші зазнали тиску Вашингтона щодо митних тарифів і погодили торговельні угоди.

Уряд Моді в середу заявив, що вживе всіх необхідних заходів для забезпечення національних інтересів. Нагадаємо: Державні нафтопереробні заводи Індії припинили закупівлі російської нафти, оскільки Москва перестала надавати знижки, а США пригрозили 100% митами на індійські товари.

Фонд державного майна України знову виставив на продаж Київський автомобільний ремонтний завод. Про це ФДМУ повідомляє на своїй Facebook-сторінці. “На приватизаційному онлайн-аукціоні – єдиний майновий комплекс державного підприємства ‘Київський автомобільний ремонтний завод’. Аукціон відбудеться в електронній торговій системі ‘Prozorro.Продажі'”, – йдеться у повідомленні.

Коли відбудеться аукціон?

Дата аукціону – 4 серпня 2025 року, стартова ціна: 44,24 млн гривень (без ПДВ). Це державне підприємство, розташоване у Києві на вулиці Миколи Василенка, спеціалізується на обслуговуванні та ремонті транспортних засобів.

Що включає продаж?

На продаж виставляють 71 об’єкт нерухомого майна та інфраструктури площею 26709,70 м² та 4 зареєстровані земельні ділянки загальною площею 9,8168 га. А також 22 одиниці транспортних засобів та спецтехніки і 27 одиниць рухомого майна (обладнання, інвентар тощо).

Нагадаємо: Наприкінці травня ФДМУ повідомив, що “Київський автомобільний ремонтний завод” продали за 310 млн грн, що у 3,5 раза більше від стартової ціни. “За право власності на об’єкт змагалися два інвестори, ціна зросла у 3,50 разів: з 88,485 млн гривень до переможної — 310 млн гривень. Додатково переможець має сплатити 62 млн гривень ПДВ. Тож загальний економічний ефект від приватизації об’єкта може становити 372 млн гривень“, – писав тоді Фонд держмайна.

Раніше повідомлялося, що Рівненський автомобільний ремонтний завод повернули у власність держави. Як повідомив Офіс Генерального прокурора, підприємство, яке раніше входило до складу Укроборонпрому, зареєстроване за Фондом державного майна. Приватному власнику, який мав погасити заборгованість перед бюджетом та працівниками підприємства, зробити цього так і не вдалося.

Раніше повідомлялося, що Фонд державного майна спрямував у квітні до держбюджету України 322,94 млн грн, отриманих від приватизації. Протягом квітня на приватизаційних торгах вдалося реалізувати 57 об’єктів. У квітні: 46 активів стягнуто у дохід держави в рамках санкційної політики, 3 масштабні об’єкти продано на аукціонах – зростання стартової ціни у 17 разів.

Офіційний курс євро до гривні у п’ятницю 1 серпня знеціниться на 40 копійок до 47,74 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на п’ятницю 1 серпня.

Своєю чергою, курс долара знеціниться на 5 копійок. Офіційні курси на п’ятницю 1 серпня встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,71 грн (41,76 грн станом на 31 липня);
• 1 євро – 47,74 грн (48,14 грн станом на 31 липня).

Які рекорди встановлював євро раніше?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні.

Як змінився курс у червні?

Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні. Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте.