Постачання дизельного пального в Україну з Румунії, Угорщини та Литви, на які у вересні припадало майже 40% обсягів, обвалилися в чотири рази, до 71 тис. тонн. Водночас надходження ДП з Польщі та Греції зросли на третину, до 445 тис. тонн, що становило майже 80% жовтневого імпорту. Про це свідчать дані Консалтингової групи “А-95”, повідомляє галузеве видання enkorr.

Які зміни відбулися в постачаннях?

У жовтні обсяги постачань дизпального з Польщі зросли на 26%, до 254 тис. тонн, що є рекордним показником за весь час спостережень. Відвантаження з Литви впали на 60%, до 25 тис. тонн, унаслідок проведення ремонтних робіт на Мажейкяйському НПЗ. “Не потішили обсягами й угорці, постачання від MOL з Угорщини впали з 52 до 20 тис. тонн, що є мінімальним результатом з квітня 2023 року. Нагадаємо, перебої на цьому напрямку почалися у вересні внаслідок численних атак безпілотників на нафтоперекачувальні станції трубопроводу “Дружба” у серпні”, – зазначає видання.

Які джерела постачання стали провідними?

Греція стала другим за обсягами джерелом постачань у жовтні, з цього напрямку надійшло 191 тис. тонн, що на 41% перевищило показник вересня. Видання зазначає, що “шлях на український ринок грекам розчистили українські санкції проти паливного термінала у Констанці”. Водночас обмеження щодо Констанци (порт у Румунії – ред.) не призвели до зростання постачань з Туреччини. У жовтні на український ринок надійшло 48 тис. тонн продукту STAR, що на 6% менше порівняно з вереснем. Відвантаження з Румунії впали зі 159 тис. тонн до 26 тис. тонн.

Нагадаємо: Імпорт дизельного пального з румунського порту “Констанца”, який до того став посилено перевіряти Енергетична митниця, розблокований. З 1 жовтня 2025 року Енергетична митниця стала посилено перевіряти вантажі з румунського порту Констанца через великий оборот у порту дизпального індійського й турецького виробництва. Раніше повідомлялося, що імпорт дизельного пального з Індії в Україну буде обмежено.

Під час обстрілу України в ніч на 19 листопада Росія вдарила по теплоелектростанції ДТЕК. Про це повідомляє пресслужба ДТЕК.

Які наслідки атаки?

“Росія знову атакувала теплоелектростанцію ДТЕК. Пошкоджено обладнання. Працюємо над усуненням наслідків обстрілу”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що це вже пʼята атака на ТЕС компанії за останні два місяці. З початку повномасштабного вторгнення теплоелектростанції ДТЕК були атаковані понад 210 разів.

Де ще були вибухи?

Нагадаємо: вранці 19 листопада у Хмельницькій, Івано-Франківській, Рівненській, Львівській та Дніпропетровській областях чули звуки вибухів – Росія атакувала Україну дронами та ракетами.

У середу зранку детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) провели обшуки у нового директора з безпеки Групи “Нафтогаз” Віталія Бровка. Про це повідомляють співрозмовники в одній з державних компаній.

Слідчі дії проходили в центрі Києва. За даними джерел, слідчі дії можуть бути повʼязані з плівками Міндіча та діяльністю Бровка на його минулій посаді в Офісі Генпрокурора, – зазначив один із співрозмовників. Інших подробиць наразі немає.

ЕП звернулась за коментарями до прес-служби “Нафтогазу” та НАБУ. Віталій Бровко був призначений на посаду в “Нафтогазі” наприкінці серпня, перейшовши з Офісу генерального прокурора.

У декларації Бровка вказані значні криптовалютні активи. Видання Forbes.Ukraine називало його “рекордсменом за обсягом криптодоларів” (йдеться про стейблкоїн USDT, вартість якого дорівнює 1 долару США). Зокрема, новий директор з безпеки Групи “Нафтогаз” вказав, що тримає на платформі Binance USDT на суму понад 35 млн грн.

Крім цього, у портфелі Бровка та його родини зазначені такі криптоактиви: Ripple (XRP), Toncoin, Ethereum, Zcash, Ethereum Classic, Monero, Dash, Lunc та інші. Загальна вартість задекларованої криптовалюти на кінець квітня поточного року перевищувала 44 млн гривень.

Родина Бровка проживає в орендованій квартирі в Києві площею 183,2 м², яка належить Ніні Піскуновій. Вони користуються трьома автомобілями: Toyota RAV4 (2022 рік випуску, 2,3 млн гривень), Lexus RX450 (2020 р.в., 2,6 млн гривень) та Ford Expedition (2018 р.в., 1,64 млн гривень). Лише остання автівка перебуває у власності Бровка, решта – належать дружині або її матері.

Серед доходів Бровко задекларував зарплату в 1,56 млн гривень, отриману в Офісі Генпрокурора. Його дружина, Тетяна Бровко, отримала 8,22 млн гривень від зайняття підприємницькою діяльністю та 2,46 млн гривень від продажу криптовалюти. На банківських рахунках вони тримають 2,68 млн гривень, 40,52 тисяч доларів та 73,75 тисяч євро. Найбільша сума в 65,3 тисяч євро зберігається у словацькому Tatra Bank.

Компанія “Новатек”, найбільший у Росії виробник зрідженого природного газу, змушена продавати його Китаю зі знижками 30-40% через вплив санкцій США щодо заводу “Арктик LNG-2”. Про це повідомляє агентство Reuters.

Чому “Новатек” знижує ціни на газ?

Зріджений газ на Арктик LNG-2 почали виробляти ще у грудні 2023 року, але до серпня 2025-го компанії не вдалося продати жодної партії. Постачання стартували лише після того, як Новатек запропонував величезні знижки китайським покупцям – $3-4 у порівнянні з азійським бенчмарком на LNG, який становить близько $11 за мільйон BTU (британських термічних одиниць).

Які наслідки для ринку газу?

Під час наступних постачань китайські покупці продовжили отримувати значні знижки на рівні приблизно 30–40%, повідомило інше джерело, знайоме з умовами контрактів. Вантажі продаються по $28-32 млн, що суттєво нижче за їхню ринкову вартість, яка перевищує $44 млн.

Тим часом США тиснуть на союзників, вимагаючи припинити імпорт російського газу чи зрідженого газу. Але водночас не запроваджують санкцій щодо Арктик LNG-2.

Яка ситуація з вантажообігом?

Нагадаємо, вантажообіг морських портів Росії за дев’ять місяців 2025 року зменшився на 2,3% порівняно з минулорічними показниками. При цьому перевалка у Азово-Чорноморському басейні впала майже на 8%, стверджує Асоціація морських торгових портів РФ.

Найбільший у Росії виробник скрапленого природного газу (СПГ) “Новатек” підтвердив перше постачання СПГ з підсанкційного проєкту “Арктик СПГ-2” до Китаю. Раніше після атак дронів російський нафтовий експортний термінал Усть-Луга працюватиме на рівні близько 350 000 барелів на день у вересні, або приблизно на половину своєї звичайної потужності, після пошкодження трубопровідної інфраструктури в результаті атак українських дронів.