Про автора Тарас Волиненко

Журналіст з понад 15-річним досвідом. Закінчив факультет журналістики Національного університету імені Тараса Шевченка у 2010 році. Працював у провідних українських ділових медіа, де висвітлював теми фінансів, ринку праці, інвестицій та малого бізнесу. Сьогодні спеціалізуюся на аналітиці економічних процесів в Україні та їхньому впливі на щоденне життя громадян.

Китай заборонив імпорт японських морепродуктів

Китай повідомив Японії про введення повної заборони на імпорт японських морепродуктів на фоні загострення дипломатичних відносин між двома найбільшими економіками Азії. Про це інформує агентство Reuters.

Що стало причиною заборони?

Напруга між країнами загострилася після заяви нового прем’єр-міністра Японії Санае Такаїчі, яка цього місяця зазначила, що китайська атака на Тайвань, що загрожує виживанню Японії, може викликати військову відповідь. У відповідь Китай вимагає відкликати ці заяви та закликав своїх громадян уникати подорожей до Японії, що призвело до масових скасувань поїздок, які можуть суттєво вплинути на економіку Японії, четвертої за величиною економіки у світі.

Які наслідки для Японії?

Офіційно Китай пояснив заборону на імпорт японських морепродуктів необхідністю подальшого моніторингу водних випусків з АЕС Фукусіма. На фоні критики з боку китайських дипломатів у Японії та китайських державних ЗМІ, спрямованої на Такаїчі, Японія попередила своїх громадян у Китаї про підвищення заходів безпеки та уникнення людних місць.

Токіо зазначило, що заяви Такаїчі в парламенті відповідають позиції уряду, що вказує на відсутність прориву в найближчому майбутньому. Нагадаємо, 18 травня Китай оголосив про введення антидемпінгових мит у розмірі 74,9% на імпорт сополімерів POM, типу інженерного пластику, зі Сполучених Штатів, Європейського Союзу, Японії та Тайваню.

Обстріл ремонтної бригади на Дніпропетровщині

На Дніпропетровщині під час виконання відновлювальних робіт одна з ремонтних бригад потрапила під обстріл. Про це повідомили в Міненерго та ДТЕК.

“Ворог вдарив по території одного з підрозділів ДТЕК. Постраждала бригада, яка саме знаходилась на об’єкті”, – йдеться в повідомленні ДТЕК.

Зазначається, що один енергетик у тяжкому стані, ще четверо – з контузіями та уламковими пораненнями. Усі отримують необхідну медичну допомогу.

Які наслідки обстрілу?

Нагадаємо: Ворог 19 листопада завдав масованого ракетно-дронового удару по об’єктах енергетичної інфраструктури в Харківській, Чернігівській, Дніпропетровській, Львівській, Івано-Франківській, Черкаській та Донецькій областях. Відразу запровадили аварійні відключення світла, які невдовзі замінили на графіки погодинних відключень електроенергії.

Курс долара та євро на 19 листопада 2023 року

Станом на 19 листопада 2023 року офіційний курс долара щодо гривні збільшився на 3 копійки, а євро подорожчав на 1 копійку. Про це свідчать дані minfin.com.ua.

Офіційний курс долара встановлено на рівні 42,09 грн, а євро – 48,79 грн (на 18 листопада долар становив 42,06 грн, євро – 48,78 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 10:00 курс долара проти гривні на чорному ринку становив 42,12 – 42,19 грн. Євро торгувався за 48,95 і 49,10 грн.

Які середні курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими:

  • Долар США – 41,82 – 42,29 грн (курс на 18 листопада – 41,85 – 42,27 грн);
  • Євро – 48,50 – 49,30 грн (курс на 18 листопада – 48,57 – 49,14 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара виглядають наступним чином:

  • ПриватБанк – 41,65 – 42,25 грн;
  • Ощадбанк – 41,90 – 42,35 грн;
  • Укрсиббанк – 41,80 – 42,35 грн;
  • ПУМБ – 41,80 – 42,40 грн;
  • Райффайзен – 41,90 – 42,25 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановилися на такому рівні:

  • ПриватБанк – 48,15 – 49,15 грн;
  • Ощадбанк – 48,65 – 49,25 грн;
  • Укрсиббанк – 48,35 – 49,25 грн;
  • ПУМБ – 48,50 – 49,20 грн;
  • Райффайзен – 48,40 – 49,10 грн.

В Україні запроваджено погодинні відключення електроенергії

В Україні 19 листопада аварійні графіки замінили на графіки погодинних відключень електроенергії. Про це повідомило Міністерство енергетики.

Зазначається, що ворог вкотре завдав масованого ракетно-дронового удару по об’єктах енергетичної інфраструктури в Харківській, Чернігівській, Дніпропетровській, Львівській, Івано-Франківській, Черкаській та Донецькій областях. У всіх постраждалих регіонах тривають роботи з ліквідації наслідків масштабної ракетно-дронової атаки на енергетичну інфраструктуру.

Які зміни у відключеннях електроенергії?

Також в усіх регіонах України 19 листопада застосовуються графіки погодинних відключень. Крім того, у більшості регіонів України продовжують діяти графіки обмеження потужності для промислових споживачів та бізнесу.

Що сталося з ремонтними бригадами?

Під час виконання відновлювальних робіт одна з ремонтних бригад на Дніпропетровщині потрапила під обстріл. Внаслідок удару поранено чотирьох працівників, усі вони перебувають у лікарні.

Нагадаємо: Міненерго вранці 19 листопада повідомило про запровадження в Україні аварійних відключень світла через удар Росії по енергетичній інфраструктурі для стабілізації ситуації в енергосистемі.

Україна закликає Європу ухвалити кредит на $163 млрд

Україна закликає європейських союзників ухвалити політичне рішення щодо звільнення запропонованого кредиту на $163 мільярди, що ґрунтується на заморожених російських державних активах, наступного місяця. Про це повідомляє агентство Reuters.

Чому Європа не змогла досягти згоди?

Європейські лідери не змогли досягти згоди щодо “кредиту на репарації” для Києва минулого місяця, і питання буде знову обговорюватися на саміті 18 грудня. Україна, ймовірно, потребуватиме перших значних фінансових вливань у другому кварталі 2026 року.

Які очікування України від Європи?

Високопосадовець адміністрації президента Володимира Зеленського заявив Reuters, що саміт, ймовірно, стане останнім шансом для Європи в цьому році погодити надання кредиту для України — крок, на який Росія заявила, що дасть “болісну відповідь”.

“Ми не очікуємо, що всі технічні деталі будуть завершені до того часу, але архітектура видачі кредиту повинна бути узгоджена”, — сказала Ірина Мудра, головна правова радниця в адміністрації Зеленського, в інтерв’ю. Вона зазначила, що Україна очікує від своїх європейських союзників визначити структуру і механізм надання коштів.

Важливо, щоб Україна брала участь у рішеннях щодо розподілу і пріоритизації цих коштів, додала вона. “Без прямої участі України допомога може стати неефективною, адже ми знаємо реальні потреби на місцях, але рішення повинно прийматися разом з нашими партнерами, обов’язково”, — сказала вона.

Нагадаємо: Бельгія заблокувала надання Україні “репараційного кредиту” на суму 140 мільярдів євро, який планувалося профінансувати за рахунок прибутків від заморожених російських активів.