У застосунку “Дія” вперше через відкрите опитування обрали громадських активістів, які увійдуть до складу Антикорупційної експертної групи при держагентстві з регулювання азартних ігор і лотерей PlayCity. Про це повідомляє пресслужба Мінцифри.

Участь в опитуванні у Дії взяли 57 176 українців та українок. За його результати до Антикорупційної експертної групи увійшли:

• Анастасія Шевченко — “Антикорупційна сокира” (13,45%)
• Михайло Аксьонов — “Антикорупційна сокира” (11,63%)
• Ганна Башняк — “Офіс ефективного регулювання” (10,44%)
• Світлана Сліпченко — “Д7 ФАУНДЕЙШН” (9,88%)
• Олексій Дорогань — “Офіс ефективного регулювання” (9,28%)
• Олександр Нойнець — “Антикорупційна сокира” (8,18%)
• Дмитро Шатровський — “Центр суспільного контролю” (7,53%)
• Тарас Котов — “Центр суспільного контролю” (7,01%)
• Василь Чижмарь — “Центр суспільного контролю” (6,55%)

У Мінцифри уточнили, що обрані громадські активісти не входитимуть до команди PlayCity, але будуть незалежно стежити за прозорістю в ухваленні рішень, наглядати за діяльністю держагентства та представляти інтереси суспільства в реформі сфери грального бізнесу.

Які завдання у нової групи?

Українці обирали з-поміж 21 кандидата від громадських організацій, які займаються запобіганням і протидією корупції, боротьбою з ігровою залежністю, протидією нелегальному гральному бізнесу. Далі активісти оберуть голову.

З ключових завдань групи — формувати пропозиції щодо змін у регулюванні грального ринку та брати участь у перевірках діяльності організаторів азартних ігор та лотерей.

Чому це важливо для бюджету?

“Щороку державний бюджет втрачає до 10 млрд грн через тіньовий ринок азартних ігор та лотерей. Вивести сферу грального бізнесу з тіні — одне з головних завдань PlayCity”, – додали в міністерстві.

Нагадаємо: Кабінет міністрів цьогоріч створив державне агентство “ПлейСіті”, яке замінило ліквідовану Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ).

Національний банк України планує надати можливість небанківським установам отримувати ліцензію на здійснення валютних операцій. Про це НБУ повідомляє на своєму офіційному сайті.

Які нововведення пропонує НБУ?

Небанківські установи зможуть здійснювати такі операції під час надання фінансової платіжної послуги з еквайрингу платіжних інструментів, повідомляє регулятор. Наразі є проєкт відповідних змін до положення про порядок видачі ліцензій на здійснення валютних операцій.

Оприлюднені до обговорення зміни до порядку еквайрингу платіжних інструментів та окремі авторизаційні питання, пов’язані з визначенням еквайрингу платіжних інструментів. У проєкті пропонується, зокрема визначити право небанківської фінансової установи та оператора поштового зв’язку здійснювати валютні операції під час надання фінансової платіжної послуги з еквайрингу платіжних інструментів на підставі ліцензії на здійснення валютних операцій.

Що ще зміниться в ліцензуванні?

Також запропоновано виключити вимогу щодо розміру мінімального статутного капіталу для отримання ліцензії, пов’язаної з переказом коштів без відкриття рахунку. Окрім того – уточнити підстави для відкликання ліцензії на здійснення валютних операцій та щодо окремої валютної операції та порядок припинення валютних операцій у разі відкликання ліцензії на здійснення валютних операцій та щодо окремої валютної операції.

Нагадаємо: Раніше Національний банк України повідомив, що дасть змогу юридичним особам та фізособам-підприємцям, що здійснюють господарську діяльність у сфері продажу ювелірних виробів, купувати банківські метали за безготівкові гривні.

Раніше голова НБУ Андрій Пишний заявив, що віртуальні активи не зможуть стати легальним платіжним засобом в Україні, і це принципова позиція Національного банку.

Також повідомлялося, що повноваження НБУ стосовно проведення позапланових перевірок банків розширюються. Регулятор уточнив та доповнив вимоги до організації та порядку проведення Нацбанком планових і позапланових виїзних перевірок банків з питань готівкового обігу.

Раніше повідомлялося, що Національний банк здійснив встановив мінімальне значення коефіцієнта левериджу для банків та банківських груп на рівні 3%. Таке значення визначено за результатами аналізу проведених банками тестових розрахунків коефіцієнта левериджу, який розпочався у квітні поточного року, зокрема за результатами калібрування, здійсненого Нацбанком.

Для будівництва протирадіаційних укриттів на території навчальних закладів правобережжя Херсонщини розробили 12 проєктів. Про це пише видання “Вгору”. Проєкти розроблені для будівництва протирадіаційних укриттів у Високопільській, Борозенській, Кочубеївській, Музиківській, Нововоронцовській, Новоолександрівській, Чорнобаївській громадах, повідомили виданню у Херсонської ОВА.

“Орієнтовна потреба у фінансуванні будівництва складає близько 453 мільйони гривень. Для залучення фінансування інформація щодо проєктів розміщена в екосистемі DRЕAM”, – говориться у повідомленні.

Що таке підземна школа?

Водночас в ОВА зазначили: “підземна школа” у розумінні управління освіти і науки ОДА – це захисна споруда цивільного захисту (протирадіаційне укриття, споруда подвійного призначення), що забезпечує захист дітей під час загрози обстрілів та яка має декілька пристосованих та обмежених за місткістю приміщень. Навчальний процес у таких укриттях може тривати до 2-3 годин. Підземна школа – це насамперед укриття, а не повноцінний заклад освіти, додали у відповіді.

Які плани щодо будівництва підземних шкіл у Херсоні?

Про плани збудувати підземну школу в Херсоні 8 квітня 2024 року заявляв тодішній очільник Херсонської МВА Роман Мрочко, зазначає видання. У серпні 2024 року керівник Херсонської ОВА Олександр Прокудін анонсував будівництво чотирьох підземних шкіл у Херсоні. Міська влада тоді повідомила, що за планом будівництво мають закінчити до 31 серпня 2025 року.

На кінець травня в Херсонській міській громаді фактично було розпочато будівництво трьох “підземних шкіл”. Облаштувати укриття планували ще принаймні в трьох закладах освіти. У червні 2025 року очільник МВА Ярослав Шанько повідомив, що у Херсоні призупинили будівництво “підземних шкіл”, аби проаналізувати ситуацію на цих об’єктах. Жодна з “підземних шкіл” у Херсоні, не буде відкрита до 31 серпня 2025 року, заявив він. Коли вони будуть добудовані – наразі невідомо.

На територіях закладів освіти деокупованої Херсонщини станом на липень 2025 року будують 13 протирадіаційних укриттів, зазначено у публікації.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Запоріжжя може стати першим містом в Україні, де з’явиться підземний дитячий садок. Раніше повідомлялося, що Харківщина стане першою областю в Україні, де з’явиться підземний дитячий садок. Також повідомлялося, що Кабінет міністрів України на засіданні 18 квітня розподілив субвенцію в обсязі 830 млн грн на облаштування укриттів в закладах загальної середньої освіти. Раніше повідомлялося, що у рамках майстер-плану відновлення Харкова було презентовано сім пілотних проектів. Зокрема, було презентовано проєкти створення наукового кварталу (на місці ринку Барабашово), створення сучасного транспортного вузла та торговельно-розважального культурного центру.

Цього тижня за результатами торгів “Земельного банку” держава отримала 18,7 млн гривень та 3,7 млн грн ПДВ. Про це повідомляє Фонд державного майна України.

Скільки аукціонів відбулося?

Відбулося 38 онлайн-аукціонів із суборенди державних сільськогосподарських земель у межах проєкту Земельний банк, зазначає ФДМУ. Загальна кількість пропозицій на торгах цього тижня в електронній системі Prozorro.Продажі – 92. В ході торгів вартість зросла у чотири рази. Середня вартість суборенди за 1 гектар склала 10 810 гривень.

Які області були представлені?

Локації ділянок: Харківська, Закарпатська, Волинська, Київська, Житомирська та Полтавська області. Загальна площа ділянок, які були виставлені на торги – 1729,9 га.

“Додатково переможці сумарно мають сплатити 3,7 млн грн ПДВ. Тож загальний економічний ефект від сьогоднішніх торгів «Земельного банку» може становити близько 22,4 млн грн з ПДВ”, – зазначено у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Земельний банк приніс держбюджету понад мільярд з ПДВ. Ці кошти сплатили аграрії, які отримали ділянки в суборенду через відкриті онлайн-аукціони в системі Prozorro.Продажі.

Також повідомлялося, що під час інспектування земельних ділянок, отриманих в оренду, команда “Державного земельного банку” виявила їх самовільне використання сторонніми особами.

Раніше повідомлялося, що за результатами першого півріччя 2025 року від приватизації до державного бюджету вже надійшло 820,5 млн гривень та 156,59 млн гривень ПДВ, тож сукупний економічний ефект склав понад 977 млн гривень.

Раніше також повідомлялося, що користувачі державних сільськогосподарських земель сплатили за півріччя 526,8 мільйонів гривень. З 1 січня до 1 липня 2025 року в системі Prozorro.