Підрозділ ДТЕК D.Trading доставив свій перший вантаж на умовах FOB (франко-борт) обсягом приблизно 100 мільйонів кубометрів природного газу з експортного терміналу Venture Global Inc. у Луїзіані до терміналу СПГ у Клайпеді, Литва. Про це повідомляє Bloomberg.

Це був перший випадок, коли український трейдер відповідав за фрахтування танкера, завантаживши поставки на борт Gaslog Houston 20 жовтня.

Що таке термін FOB?

“Франко-борт” — це торговий термін, який означає, що продавець виконав свої зобов’язання щодо доставки товару, коли він перейшов через борт судна в узгодженому порту відвантаження. З цього моменту всі витрати та ризики щодо втрати чи пошкодження товару перекладаються на покупця.

Для D.Trading, яка вже доставляла СПГ із США через Грецію, доступ до литовського терміналу надає альтернативні можливості для доставки надхолодного палива через північний коридор, який з’єднує Україну з Польщею та країнами Балтії.

Які плани D.Trading на майбутнє?

“Ми працюємо з європейськими та американськими партнерами над розробкою економічно ефективних маршрутів для постачання більшої кількості газу в Україну та сусідні країни”, — сказав генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.

D.Trading також веде переговори про збільшення поставок з США до Європи, для чого більше суден буде причалювати в Литві, а також в імпортному терміналі Греції, але зазначає, що багато маршрутів все ще є дорогими.

Нагадаємо: Україна домовилась про ще один коридор постачання газу із урядом Греції. “Це буде ще один напрямок постачання газу – щоб убезпечити максимально на зиму маршрути імпорту газу для України”, – зазначає президент Зеленський.

Пожежу на цивільному судні, що виникла після нічної атаки на порт Ізмаїл у ніч з 16 на 17 листопада, ліквідовано. Про це повідомила Адміністрація морських портів України. Наголошується, що ситуація контрольована.

“Оперативний штаб продовжує роботу. Фахівці оцінюють стан об’єкта та визначають подальші кроки реагування”, – йдеться в повідомленні.

Які заходи вживаються для відновлення?

Одночасно в порту тривають заходи з ліквідації наслідків обстрілу та повноцінного відновлення роботи інфраструктури.

Що сталося під час атаки?

Нагадаємо: Вночі 17 листопада російський ворог знову атакував порт Ізмаїл дронами. Внаслідок атаки пошкоджено портову інфраструктуру та кілька цивільних суден, що перебували біля причалів. Зокрема, на території Ізмаїльського порта унаслідок російської атаки постраждав танкер під прапором Туреччини, який перебував на розвантаженні скрапленого газу. На судні залишалось близько трьох тисяч тонн. Виникла масштабна пожежа. Екіпаж судна з 16 членів був безпечно евакуйований.

Що таке публічний дашборд?

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба анонсував створення публічного дашборду, який відображатиме інформацію про закупівлі матеріалів для захисних споруд. Про це він повідомив у Телеграм, зазначивши, що рішення було затверджено під час засідання Координаційного штабу з фізичного захисту критичної інфраструктури.

«Провели консультації з 70 українськими виробниками та сформували систему контролю закупівель. На засіданні Штабу затвердили створення публічного дашборду, де відкрито відображатимемо дані щодо закупівель матеріалів для захисних споруд. Його презентуємо найближчими днями», – йдеться у повідомленні.

Які рішення були розроблені для захисту інфраструктури?

Кулеба також зазначив, що разом з Агентством відновлення, військовими інженерами, обласними адміністраціями та профільними міністерствами було розроблено 16 типових технічних рішень для захисту обʼєктів критичної інфраструктури. Ці рішення враховують особливості різних об’єктів та можливості місцевих виробників, що дозволяє скоротити час будівництва та зменшити вартість виготовлення конструкцій.

«Будівництво вже триває на понад ста об’єктах. Команди будівельників працюють за алгоритмами для прифронтових територій – з урахуванням безпеки людей, цілодобового графіка та оперативної взаємодії всіх служб на місцях», – повідомив міністр.

Яка ситуація на об’єктах критичної інфраструктури?

Кулеба також проінформував про постійний моніторинг ситуації на об’єктах, зокрема після уражень. Команда Агентства відновлення, військових та проєктантів виїжджала на об’єкти міської інфраструктури у громадах, які забезпечують водо- та теплопостачання, логістичні вузли. Для них також підготовлені окремі інженерні рішення.

Нагадаємо, що Тимчасова слідча комісія ВРУ з питань енергетики оприлюднила статистику, відповідно до якої 74 обʼєкти на високовольтних підстанціях захищені, а ще 45 в процесі завершення побудови захисту. Раніше повідомлялося, що в Україні захист енергетичних об’єктів другого рівня, над якими працює Агентство відновлення, завершено практично на 90%.

До кінця цього року планується додатково захистити сто об’єктів критичної інфраструктури. У 2024 році Київ виділив 2,4 млрд грн на облаштування укриттів, покращення пожежної безпеки в школах, підготовку їх до зими та створення навчальних осередків з предмета “Захист України”. Також в українських морських портах діє 30 стаціонарних укриттів і 21 мобільна захисна споруда, до кінця року буде встановлено ще 28 укриттів.

Близько 65% споживачів окупованої Росією частини Донбасу залишилися без електроенергії. Про це повідомляє Телеграм-канал “Шрайк Ньюс”.

Як заявив голова так званої “Донецької народної республіки” Денис Пушилін, наразі працювати будуть лише шкільні заклади. “Можливі віяльні відключення”, – зазначив він.

Що стало причиною відключень?

“Шрайк Ньюс” інформує, що вночі БПЛА атакували два об’єкти на окупованих територіях: у Донецькій області були атаковані Зуївська ТЕС та Старобешівська ТЕС. Це вже третя атака на енергосистему окупованої Донецької області.

Які наслідки для населення?

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що проросійська влада окупованої Донецької області заявила, що в ніч на 18 листопада були пошкоджені Зуївська і Старобешівська ТЕС, внаслідок чого багато окупованих населених пунктів залишилися без електрики.

Також варто зазначити, що у розпал екстремально спекотного літа 2025 року Донецька область опинилася на межі гуманітарної катастрофи через перебої з водопостачанням. Раніше повідомлялося, що на окупованій Донеччині рівень води в Зуївському й Вільхівському водосховищах критично знизився, що ставить під загрозу роботу однієї з ключових теплоелектростанцій — Зуївської ТЕС. На захоплених російською армією територіях Донецької області посилився дефіцит води.

Національний банк України (НБУ) спростував інформацію про нібито дизайн “нової банкноти 5000 гривень”, яка поширювалася в інтернеті та окремих медіа. Про це регулятор повідомив на своєму Телеграм-каналі.

“Наголошуємо, що ця інформація не відповідає дійсності”, – зазначили в НБУ.

На відео, яке викликало обурення, зображений презентаційний виріб “Пантелеймон Куліш”, виготовлений у 2008 році для демонстрації технологічних можливостей Банкнотно-монетного двору НБУ. “Цей виріб є друкованою продукцією, виготовленою БМД НБУ, але не є банкнотою – не містить позначення номіналу та назви/позначення грошової одиниці України “гривня”, а отже, не може бути уведений в обіг як платіжний засіб (і не планується!)”, – йдеться в повідомленні.

НБУ також підкреслив, що презентаційний виріб випускався виключно в сувенірних буклетах для рекламних цілей. На виробі розміщено написи “ПРЕЗЕНТАЦІЙНА”, “НЕ МОЖЕ БУТИ ВИКОРИСТАНО ЯК ЗАСІБ ПЛАТЕЖУ”.

“Подібні вироби в маркетингових цілях випускають й інші виробники банкнот (центробанки)”, – додав регулятор.

Крім того, НБУ повідомив, що наразі не розробляє дизайн банкноти номіналом 5000 гривень. “Якщо надалі рішення щодо оновлення номінального ряду банкнот національної валюти України буде змінено, НБУ поінформує про це громадськість”, – зазначили в установі.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Національний банк вводить у обіг модифіковані банкноти номіналом 20 гривень. У правій верхній частині на зворотному боці банкнот буде розміщено патріотичне гасло “Слава Україні! Героям слава!”.

Також НБУ 30 вересня ввів у обіг нову обігову пам’ятну монету “Сили безпілотних систем Збройних Сил України”. 24 червня Національний банк випустив нову пам’ятну монету, яка присвячена самохідній артилерійській установці (САУ) “Богдана”. 7 липня Нацбанк випустив нову пам’ятну монету “Українська бавовна. БПЛА Vampire”, присвячену потужному багатоцільовому дрону Vampire. 5 серпня НБУ увів в обіг нову пам’ятну монету “Опішнянська кераміка”, присвячену традиційному гончарному мистецтву, що сформувалося в селищі Опішня на Полтавщині. У вересні Нацбанк присвятив пам’ятну монету видатному українському хоровому диригенту Олександру Кошицю до 150-річчя від його дня народження.