Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у жовтні завершило 108 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. У кожній з перевірених декларацій виявлено порушення, 58% з яких містять ознаки недостовірних відомостей.

«Виявлено порушення у кожній з перевірених у жовтні декларацій. У 58% із них встановлено ознаки недостовірних відомостей», – йдеться у повідомленні НАЗК.

Загалом йдеться про 61 декларацію на понад 417,2 млн грн, а в двох деклараціях встановлено ознаки необґрунтованості активів на понад 13 млн грн. «До компетентних органів у жовтні скеровано 31 обґрунтований висновок за ст. 366-2 КК України, 21 – за ознаками ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та два матеріали до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) стосовно визнання активів необґрунтованими», – зазначається у повідомленні.

Які результати перевірок за десять місяців?

З початку року НАЗК завершило 846 повних перевірок декларацій. У 843 перевірених деклараціях встановлено порушення, а у 58% з них виявлено ознаки недостовірних відомостей, незаконного збагачення, необґрунтованості активів та порушень обмежень, визначених Законом України «Про запобігання корупції».

Зокрема, у 13 деклараціях виявлено ознаки незаконного збагачення на 463,2 млн грн, у 24 – необґрунтованості активів на 110,2 млн грн, а у 438 – ознаки декларування недостовірних відомостей на понад 3,497 млрд грн. Ознаки конфлікту інтересів були виявлені у тринадцяти випадках.

«З початку року за результатами розгляду 194 обґрунтованих висновків НАЗК, органи досудового розслідування розпочали кримінальні провадження. Матеріали ще 46 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень», – повідомляє НАЗК.

Які категорії порушників найбільш поширені?

Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше порушень виявлено у деклараціях, поданих представниками органів місцевого самоврядування — у 192 деклараціях. З них 145 подані депутатами місцевих рад, 21 — депутатами обласних рад, а також іншими посадовими особами.

НАЗК також повідомляє про порушення у деклараціях обласних та районних державних адміністрацій — у тринадцяти випадках. Виявлено порушення у деклараціях п’яти народних депутатів, у 20 представників судової системи, з них 13 суддів, а також у 36 деклараціях Національної поліції.

Нагадаємо, що повній перевірці підлягають лише «щорічні» декларації та декларації «при звільненні». НАЗК перевіряє їх у порядку черговості на підставі оцінки ризиків, а також за результатами аналізу інформації, отриманої від громадян, організацій, медіа тощо.

Раніше НАЗК повідомило, що близько 1,6 тис. повідомлень про корупцію, які агентство отримало від фізичних осіб, лише близько 20% стали основою для подальших заходів реагування.

Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення знести готель, який був побудований на території єврейського кладовища в селищі Солотвино. Власниця готельно-розважального комплексу, що отримав назву “Панорама”, звела його без необхідних дозвільних документів.

Які обставини призвели до рішення суду?

Згідно з матеріалами судової справи, у квітні 2024 року керівник Іудейської релігійної громади Тячівського району Якоб Фікслер повідомив Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) про те, що комплекс був зведений на частині діючого єврейського кладовища.

У жовтні 2024 року комісія Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБК) провела позапланову перевірку об’єкта і встановила, що власниця чотирьох земельних ділянок, Марія Поп, збудувала готель самовільно. Вона отримала припис до 23 грудня 2024 року для оформлення документів, що дозволяють виконання будівельних робіт, або знесення споруди.

Які наслідки для власниці готелю?

Після ще однієї перевірки у лютому 2025 року, за невиконання припису, власницю оштрафували на 5100 грн. Державна інспекція архітектури та містобудування подала позов до суду з вимогою зобов’язати її за власний рахунок знести готельно-розважальний комплекс та привести земельні ділянки у попередній стан, що існував до самочинного будівництва.

Суд зазначив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Проте суд вирішив задовольнити позов, оскільки відповідач здійснив будівництво об’єкта без документів, що дають право на це, без належно затвердженого проєкту та не виконав вимоги зобов’язального припису.

Рішення оскаржують у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що суд зобов’язав компанію повернути столичній громаді земельну ділянку на Троєщині вартістю майже 7 млн грн. Суд зобов’язав підприємство знести гараж, нежитлові приміщення та тимчасові споруди, побудовані на ній без дозволів, а також скасував незаконну реєстрацію права власності на ці споруди.

Прокуратура через суд визнала незаконним та скасувала рішення Київради про виділення в оренду 1 га землі у Солом’янському районі, яку віддали під будівництво власнику самочинно збудованої нерухомості. Господарський суд міста Києва зобов’язав громадську організацію “Київський центр підтримки ветеранів ‘Шана'” повернути Київраді столичну земельну ділянку, отриману під неіснуючу будівлю. Тим часом господарський суд Вінницької області відмовив у позові прокуратури, яка намагалася домогтися знесення багатоповерхівки, збудованої впритул до вінницької школи. Суд зазначив, що знесення самочинного об`єкта нерухомості є крайньою мірою впливу на забудовника. Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову прокуратури, яка вимагала зобов’язати ТОВ “Райдо 2010” знести нібито самочинно збудований торговельний центр у Києві та повернути Київраді землю, на якій він знаходиться.

Американська нафтова компанія Chevron вивчає можливості придбання глобальних активів російської нафтової компанії Лукойл, яка перебуває під санкціями. Про це повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела.

Минулого тижня Міністерство фінансів США надало потенційним покупцям дозвіл на переговори з Лукойлом щодо іноземних активів. Chevron приєднається до Carlyle та інших компаній у гонці за портфель Лукойлу вартістю щонайменше 20 мільярдів доларів.

Які активи Лукойлу зацікавили Chevron?

Минулого місяця США ввели санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній, Лукойл і Роснефть. За інформацією Reuters, Chevron вивчає можливості придбання активів Лукойл, де компанії перетинаються, а не всього портфеля.

Лукойл видобуває близько 2% світового обсягу нафти в Росії та за кордоном. Наразі компанія шукає покупців для своїх міжнародних активів, які виробляють 0,5% світової нафти і, за оцінками, коштують близько 22 млрд доларів, виходячи з даних за 2024 рік.

Які міжнародні активи має Лукойл?

Лукойл має три нафтопереробні заводи в Європі, частки в нафтових родовищах у Казахстані, Узбекистані, Іраку, Мексиці, Гані, Єгипті та Нігерії, а також сотні роздрібних АЗС по всьому світу, включаючи США.

Компанія володіє 13,5% родовища Карачаганак і 5% родовища Тенгіз в Казахстані, серед акціонерів яких також є Chevron, Exxon Mobil, Eni і Shell. Ці родовища є основним джерелом нафти для нафтопроводу CPC, який транспортує понад 1,6 млн барелів нафти на добу, або 1,5% світового попиту на нафту, на світові ринки через Росію.

Російська компанія також має частку в нігерійській офшорній ліцензії OML-140, яку експлуатує Chevron.

Нагадаємо: Аеропорт Кишинева отримав у безоплатне користування паливний термінал компанії Лукойла.

Феросплавні підприємства України за підсумками січня – жовтня 2025 року експортували 87,38 тис. тонн продукції, що на 31,9% більше, ніж за 10 місяців минулого року (66,26 тис. тонн) протягом аналогічного періоду 2024 року. Про це повідомляє GMK Center.

Хто є найбільшими споживачами українських феросплавів?

Серед найбільших споживачів феросплавної продукції протягом вказаного періоду є Алжир – 21,28 тис. тонн, Польща – 22,59 тис. тонн (+39,5% р./р.), Туреччина – 18,94 тис. тонн (+23,8% р./р.) та Італія – 12,02 тис. тонн (-16,9% р./р.)