В Україні у липні кількість учасників небанківського фінансового ринку минулого місяця зменшилася з 812 до 799. Про це повідомляє Національний банк України. Кількість банків залишилась незмінною – 60.

Які зміни відбулись на ринку небанківських фінансових послуг?

Станом на 1 серпня 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали: 423 фінансові компанії (було 432); 51 страховик non-life (було 52), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом; 105 ломбардів (без змін); 90 кредитних спілок (було 93); один лізингодавець (без змін); 44 страхових брокери (без змін); 74 колекторських компанії (без змін).

Яка ситуація на платіжному ринку?

Кількість банківських груп збільшилася на одну (16), а небанківських не змінилась (40). На платіжному ринку діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (без змін) та 10 міжнародних (було 12). Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють: 17 платіжних установ (було 18); 2 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (без змін); один банк ‒ емітент електронних грошей (без змін); один оператор поштового зв’язку (без змін).

Крім того, в Україні діють 48 комерційних агентів (без змін) та 31 технологічний оператор платіжних послуг (без змін).

Нагадаємо: Національний банк України планує надати можливість небанківським установам отримувати ліцензію на здійснення валютних операцій.

Норвегія оголосила про початок перевірок танкерів з іноземними прапорами, які проходять через її води. Про це з посиланням на рішення норвезького уряду пише видання Regjeringen.no. “Ці заходи є відповіддю на подібні політики європейських сусідів Норвегії для стримання активності російського тіньового флоту та для того, щоб судна мали відповідний рівень страхового покриття”, – говориться у повідомленні.

Норвегія почне вимагати інформацію про страхове покриття у іноземних танкерів, що знаходяться в норвезькій економічній зоні, з 11 серпня 2025 року. “Передусім заходи спрямовані саме на судна, що перевозять російську нафту. З огляду на те, що сотні суден підпали під санкції, Росія все більше покладається на флот зі старих нафтових танкерів, які і часто погано обслуговуються, щоб обійти обмеження на ціну нафти, запроваджені G7”, – зазначає Regjeringen.no.

Чому Норвегія запроваджує ці заходи?

Західні компанії зазвичай уникають надання захисту та страхування від відповідальності (P&I) для старих та санкціонованих суден. Це означає, що судна тіньового флоту звертаються до менших, нижчого рівня страховиків, підтримуваних російською державою, що викликає питання щодо достатності покриття у випадку аварій чи витоків, говориться у повідомленні.

“Уряд Норвегії тепер має намір запитувати на добровільній основі інформацію про страхування у зарубіжних нафтових танкерів, що входять у її 200-мильну виключну економічну зону. Однак немає прямих наслідків або автоматичних штрафів для суден, які вирішать не відповідати на запити або виявляться з недостатнім покриттям”, – зазначає норвезьке видання.

Яка ситуація з тіньовим флотом?

Regjeringen.no пише, що “північні води Норвегії стали свідками зростання активності ‘тіньового’ флоту, як з боку нафтових танкерів, так і з боку газовозів з зрідженим природним газом”. Кольський півострів Росії та його основний арктичний порт Мурманськ на сході від Киркенеса стали транзитним вузлом для нафти, що транспортується санкціонованими танкерами.

Дані автоматизованої системи ідентифікації (AIS) регулярно демонструють кілька таких суден, що очікують у Баренцевому морі біля північного узбережжя Норвегії перед тим, як вирушити до Кольської затоки для завантаження сирої нафти поблизу Мурманська.

“Більше 440 суден тіньового флоту Росії вже підпадають під санкції Європейського Союзу, і кілька десятків регулярно проходять через прибережні води Норвегії. Проблема може загостритися в арктичних водах Норвегії, оскільки масивний проект Росії ‘Східне нафтове’ розпочне свою роботу у 2026 році; разом з ним відбудуться додаткові вантажі кількох мільйонів тонн сирої нафти”, – говориться у публікації.

Нагадаємо: Як вже повідомлялося, Німеччина ввела додаткові заходи для протидії так званому ‘тіньовому флоту’ Росії в Балтійському морі. Швеція й Данія після Німеччини почали вимагати страхові документи від танкерів, які проходять через їхні територіальні води в Балтійському морі. Таким чином держави намагаються стримати діяльність так званого тіньового флоту Росії.

Раніше повідомлялося, що Панамське морське управління заявило, що розпочато процес скасування реєстрації 17 суден, що підпадають під санкції США. У травні Панама ухвалила рішення скасувати реєстрацію 128 суден, пов’язаних з Росією, після того, як вони потрапили під санкції США, їхніх союзників та ООН. Це рішення стосується переважно танкерів, частина з яких вже була вилучена з реєстру, а ще десятки очікують на вилучення.

Зазначимо також, що у 2024 році норвезькі нафтогазові компанії поставили рекордні обсяги природного газу. А у 2022 році Норвегія стала найбільшим постачальником природного газу в Європі, замінивши російські потоки, припинені після вторгнення в Україну.

У логістичній галузі Росії виник дефіцит понад 1 млн працівників. Про це повідомляє видання “Известия” з посиланням на учасників ринку. Найбільше нестача відчувається у сегментах транспортних перевезень, складської обробки та управління ланцюгами постачань.

Які професії найбільш затребувані?

За даними Superjob, у серпні найбільш затребуваними в логістиці стали водії вантажного транспорту, комплектувальники, менеджери з транспортної логістики, кладовщики та вантажники. Найгостріший кадровий голод спостерігається в Москві та області, Санкт-Петербурзі, Свердловській, Новосибірській, Ростовській областях і Татарстані.

Які зміни спостерігаються на ринку праці?

Статистика “Авито Работа” показує, що у першому півріччі 2025 року пропозиції для водіїв лісовозів зросли на 129%, а для водіїв легкових авто — на 80%. Це пов’язують із розвитком індивідуального будівництва, інфраструктурних проєктів та міських перевезень. На hh.ru у липні найбільше вакансій було для водіїв, пакувальників, комплектувальників, кладовщиків, машиністів і кур’єрів.

Власник “Альянс Тракс” Олексій Іванов пояснив нестачу кадрів зростанням обсягів внутрішньої торгівлі та експорту, а також модернізацією логістичної інфраструктури — будівництвом хабів, автоматизацією складів та розвитком мультимодальних маршрутів.

HR-директор NC Logistic Ірина Пак вважає, що нинішній дефіцит — наслідок буму 2023–2024 років, коли швидко розвивалися маркетплейси та зростала завантаженість складів. Водночас на початку року близько третини компаній у галузі опинилися на межі банкрутства через зростання витрат, падіння тарифів і борги.

Уряд просили про податкові відстрочки, пільгові кредити та компенсацію лізингових платежів. З січня по березень кожна п’ята транспортна компанія залишила ринок, а близько 30% вантажоперевізників повністю зупинили бізнес.

У січні-червні оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився проти минулорічних показників за відповідний період на 0,6 млрд дол. США (-7%) і становив 7,6 млрд дол. США. Про це повідомив заступник директора “Інституту аграрної економіки”, академік НААН Микола Пугачов.

Чому скоротилось позитивне сальдо?

За його словами, позитивне для нас сальдо скоротилось до 3,2 млрд дол. США на тлі одночасного зниження експорту (-0,9 млрд дол. США) при збільшенні імпорту (+0,2 млрд дол. США).

Хто є головними торговими партнерами?

Головними торговими партнерами в сегменті аграрної продукції для України серед країн ЄС виступають Польща, Італія, Іспанія, Нідерланди, Німеччина та Франція, зазначив науковець. Він додав, що сукупний оборот України з цими державами складає близько 73%.

Нагадаємо: У січні-червні 2025 року в Україну було ввезено агропродукції на 4262 млн дол. США, що на 10% більше, ніж в аналогічний період торік.

Перший за десять років кейс залучення приватного капіталу до модернізації водоканалу у пілотному режимі працює на Львівщині. Про це повідомив голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин в інтерв’ю Forbes Ukraine.

Він розповів, що Агентство веде переговори з міжнародними компаніями щодо концесій і державно-приватного партнерства у галузі міської інфраструктури. Один з проєктів – пілот із модернізації водоканалу на Львівщині, де приватний інвестор вкладатиме кошти, а держава – гарантуватиме умови. Розкривати більше деталей він відмовився.

Які деталі проєкту?

Видання вважає, що йдеться про проєкт “Трускавецьводоканалу” із залучення приватного партнера строком до 30 років з інвестиційною складовою близько 20 млн євро, про який у липні повідомляло Міністерство розвитку громад та територій.

“Якщо цей кейс спрацює, це буде сигнал для ринку: “можна заходити”, – зазначив Сухомлин. За його словами, для цього держава має виробити реальні тарифи і зрозумілі правила гри.

Яка ситуація з боргами?

Нагадаємо: Борги КП “Харківводоканал” перед оператором системи розподілу (ОСР) АТ “Харківобленерго”, що входить до АТ “Українські розподільчі мережі”, продовжують накопичуватися і сягнули приблизно 2 млрд грн.