У Національному банку України повідомили, що українським банкам заборонено видавати обсяги валюти, які “засвітилися” на фотографіях з обшуків Національного антикорупційного бюро в межах операції “Мідас”. Про це Нацбанк повідомив у відповідь на запит.

“Починаючи з 24 лютого 2022 року, банки не мають права видавати клієнтам готівкову іноземну валюту в пакуванні банкнот номіналом 100 доларів США з маркуванням емітента. Постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 на період дії воєнного стану в Україні встановлено обмеження на видачу з рахунку готівки в день – не більше 100 тис. грн в еквіваленті (на сьогодні за курсом НБУ це орієнтовно 2 380 доларів США, в одному пакуванні банкнот номіналом 100 доларів США знаходиться значно вища сума)”, – йдеться у відповіді регулятора.

Які наслідки для банків?

Таке обмеження на обсяг зняття готівки поширюється як на фізичних, так і на юридичних осіб. Обходити його банкам забороняється, зазначили у Нацбанку та додали, що слідкують за дотриманням цих обмежень, зокрема під час проведення перевірок.

“При виявлені порушень НБУ вживає до банків адекватні заходи впливу, розмір штрафних санкцій може доходити до 1% статутного капіталу, а посадові особи банків можуть бути дискваліфіковані. При проведенні перевірок НБУ опрацьовує будь-яку інформацію, яка може бути врахована під час банківського нагляду”, – повідомили у Нацбанку.

Що відомо про корупційні схеми?

Раніше народний депутат Ярослав Железняк повідомляв, що до відмивання коштів учасниками корупційних схем у закупівлях Енергоатому міг бути причетний державний “Сенс банк”. Також, за словами нардепа, на цей банк міг мати вплив фігурант розслідування НАБУ Тімур Міндіч.

За даними НБУ, державний “Сенс банк” дійсно був серед тих установ, які здійснювали ввезення готівкової валюти з-за кордону на територію України. Крім нього, такі операції здійснювали ще 7 банків: Ощадбанк, Приватбанк, “Райффайзен банк”, ПУМБ, “Південний”, “Кредобанк” та “РВС Банк”.

Водночас у регуляторі не помічали ніяких аномалій щодо обсягів зняття готівкової валюти чи її обігу. “При регулярному здійсненні аналізу звітних даних банків відсутні факти аномальних сплесків, пов’язаних із зняттям готівкових коштів в іноземній валюті з рахунків клієнтів банків, що потребувало б здійснення поглибленого аналізу та заходів додаткового реагування з боку НБУ”, – повідомили там.

Нагадаємо: В Україні викрили масштабну корупційну схему в енергетиці, співорганізатором якої був друг президента Володимира Зеленського Тимур Міндіч. 10 листопада стало відомо про те, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка. Тоді ж джерела повідомили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків. Бізнесмен Тімур Міндіч пов’язаний із 17 юридичними особами в Україні, але активні з них лише дев’ять.

У вівторок, 18 листопада, в більшості регіонів України будуть застосовуватись графіки відключень електроенергії. Про це повідомляє пресслужба “Укренерго”.

Графіки передбачають погодинні відключення з 00:00 до 23:59 обсягом від 1,5 до 4 черг. Причина запровадження обмежень – наслідки масованих російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти.

Які обмеження діятимуть для промисловості?

Для промисловості графіки обмеження потужності діятимуть з 00:00 до 23:59. В “Укренерго” попередили, що графіки можуть змінитися.

Як отримати актуальну інформацію?

“Стежте за інформацією на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні”, – порадили в компанії.

Нагадаємо: Вночі проти 17 листопада рф завдала ударів безпілотниками по портовій інфраструктурі Одещини.

Офіційний курс євро до гривні у вівторок, 18 листопада, подешевшає на 20 копійок і становитиме 48,78 грн. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України (НБУ).

Своєю чергою, курс долара подорожчає на 2 копійки до 42,06 грн. Офіційні курси на вівторок, 18 листопада, встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 42,06 грн (42,04 грн станом на 17 листопада);
• 1 євро – 48,78 грн (48,98 грн станом на 17 листопада).

Чи вплине це на економіку України?

Читайте також: МВФ схиляє Україну послабити гривню. Чи допоможе це бюджету?

Верховна Рада України збереться на голосування за законопроєкт “Про державний бюджет України на 2026 рік” у другому читанні 2 грудня, порушивши при цьому “дедлайн”, прописаний у законодавстві. Про це повідомила голова Бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа.

“Голосування за бюджет у 2 читанні переноситься. Попередньо на 2 грудня. Ми продовжуємо консультації щодо реформи оплати вчителів та можливості спрямування 4% ПДФО в місцеві бюджети”, – зазначила вона.

Чому перенесли голосування за бюджет?

Згідно з чинним законодавством, Верховна Рада повинна проголосувати за державний бюджет у другому читанні не пізніше 20 листопада, а в третьому читанні та в цілому – не пізніше 1 грудня. Досі поточному скликанню парламенту вдавалося дотримуватися цього “дедлайну”.

Співрозмовники в парламенті зазначають, що неофіційна причина перенесення дати голосування за бюджет пов’язана з гучним скандалом з корупцією в енергетиці. Керівництво коаліції не впевнене, що на бюджет збереться необхідна кількість голосів.

Які подальші кроки парламенту?

Водночас процедура подальшого голосування у разі провалу у другому читанні є занадто заплутаною та містить низку юридичних колізій та неузгоджень. 18 листопада парламент має розглянути відставку Германа Галущенка та Світлани Гринчук. Після цього на голосування винесуть законопроєкт про повторне підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% – залежно від голосування за цей законопроєкт і мають “виміряти” майбутню підтримку бюджету.

Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів затвердив проєкт бюджету на 2026 рік з загальним рекордним обсягом видатків – 4,751 трлн грн. 5 листопада уряд схвалив проєкт бюджету до другого читання, майже не врахувавши правок народних депутатів.

Після паузи з початку повномасштабного вторгнення, кредитування підприємств в Україні зростає три квартали поспіль дедалі швидшими темпами. Чисті кредити бізнесу вже становлять 8,4% ВВП, а населенню – 3,2%. Про це інформує Національний банк України.

Які сектори отримують найбільше кредитів?

Найбільше банки кредитували сектори торгівлі, фінансових послуг, машинобудування, сільського господарства, енергетики та харчової промисловості, повідомляє регулятор. Кредитний портфель нарощували всі групи банків, найшвидше – державні, говориться у огляді банківського сектору за ІІІ квартал 2025 року.

Яка частка субсидійованих позик?

Частка субсидійованих позик у гривневому портфелі бізнесу скоротилася до 27,4%. Водночас обсяг кредитів підприємствам оборонно-промислового комплексу, наданих за програмою державної підтримки, сягнув близько 5 млрд грн, – говориться у повідомленні.

У портфелі кредитів населенню і далі домінують незабезпечені кредити, водночас частка іпотеки зросла до 13,4%. Якість кредитного портфеля і далі поліпшувалася – частка NPL скоротилася до десятирічного мінімуму на рівні 25%, – зазначає регулятор.

Нагадаємо: Раніше Національний банк України ухвалив рішення залишити облікову ставку на рівні 15,5% попри очікування аналітиків. Зниження ставки прогнозують на 2026 рік. Раніше повідомлялося, що Нацбанк України змінює вимоги до формування банками обов’язкових резервів, щоб підвищити ефективність регулювання грошово-кредитного ринку та стимулювати залучення довгострокового зовнішнього фінансування.