Президент США Дональд Трамп заявив, що сподівається на значне збільшення покупок китайським урядом американської сої — ці коментарі з’явились за день до закінчення терміну перемир’я в торговій війні. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

“Китай переживає через нестачу сої”, — написав Трамп на сайті Truth Social у понеділок. “Сподіваюся, що Китай швидко збільшить свої замовлення на сою в чотири рази. Це також суттєво зменшить торговий дефіцит Китаю з США.” Трамп також подякував китайському лідеру Сі Цзіньпіну в дописі, не пояснивши причину.

Які наслідки для ринку сої?

Ф’ючерси на сою в Чикаго знову піднялись понад 10 доларів за бушель вперше за тиждень, збільшившись більше ніж на 2% після цього допису. Китай вже давно турбується про свої постачання сої, яка є ключовим елементом раціону та корму для худоби.

Що далі для торгових відносин?

Пекін має термін до 12 серпня для завершення перемир’я в тарифних питаннях з США, хоча адміністрація Трампа дала зрозуміти, що це, ймовірно, буде продовжено. Китай збільшив закупівлі сої у свого головного постачальника — Бразилії, і також проводить випробування партій соєвого шроту з Аргентини, щоб забезпечити постачання корму для тварин на фоні торгової війни з США.

Найбільший покупець олійної культури у світі не забронював жодної партії американської сої до кінця липня для наступного маркетингового року, який починається в вересні, згідно з даними Міністерства сільського господарства США.

Китай погодився збільшити закупівлі сільськогосподарських товарів США, зокрема сої, в рамках так званої фази першої торгової угоди, укладеної під час першого терміну Трампа. Однак Пекін значно не досягнув цільових показників покупки за цією угодою.

Хоча Китай і США намагаються укласти торгову угоду, інші питання ускладнюють їхні відносини. Минулого тижня Китай захистив імпорт російської нафти, відповідаючи на загрози США новими тарифами після того, як Вашингтон наклав вторинні збори на Індію за покупку енергоресурсів у Москви.

Нагадаємо: МЗС Китаю назвав законною торгівлю російською нафтою та пообіцяв продовжити співпрацю з Москвою, попри погрози США ввести нові мита через закупівлі енергоносіїв.

577 українців стали банкрутами за пів року 2025 в Україні. Про це свідчать дані Опендатабот. У середньому цьогоріч щодня відкривають по 3 нові справи щодо банкрутства. Таких випадків побільшало на 33% порівняно до того ж періоду у 2024. Хоча в цілому минулий рік був рекордним, тоді неплатоспроможними себе визнали 926 громадян.

Де найбільше випадків банкрутства?

Найбільше справ про банкрутство цьогоріч відкрили:

• Київ — 128
• Київщина — 83
• Львівщина — 73

Загалом 2948 справ про банкрутство громадян було відкрито за останні 5 років. 52% справ з 2021 року стосуються чоловіків, а 48% — жінок. Гендерна різниця не є критичною та зберігається майже щороку. Наприклад, у 2021-му домінували чоловіки (57,9%), а от у 2022 і 2025 роках трохи переважали жінки.

Яка динаміка банкрутств у 2024 році?

Нагадаємо: За перші п’ять місяців 2024 року 343 українці подали на банкрутство, що у 2,2 раза більше, ніж минулого року. Загалом за п’ять років в Україні відкрилось майже дві тисячі справ про банкрутство людей.

Провідні нафтові компанії світу посилюють пошук нових нафтових та газових запасів, оскільки повільний перехід до чистої енергії створює умови для зростання попиту на викопне паливо на десятиліття вперед. Про це повідомляє агентство Financial Times.

Чому компанії знову зосереджуються на нафті?

Керівники BP, Chevron, ExxonMobil, Shell та TotalEnergies на нещодавніх звітах підкреслили, що почали знову зосереджуватись на забезпеченні нових запасів після кількох років пріоритету відновлювальних джерел енергії. Очікування швидкого енергетичного переходу за останні роки знизилися, оскільки високий рівень інфляції та відсоткових ставок збільшив витрати та сповільнив розвиток відновлювальної енергетики. Геополітична нестабільність змусила уряди поставити енергетичну безпеку вище за декарбонізацію.

Які прогнози щодо попиту на нафту?

Президент США Дональд Трамп закликав нафтових та газових виробників «бурити, малюк, бурити». За оцінками Wood Mackenzie, повільніший перехід може призвести до того, що до середини 2030-х років світ буде потребувати на 5% більше нафти на рік, ніж передбачалося раніше. Консалтингова компанія прогнозує, що до 2050 року світ потребуватиме понад 100 млрд додаткових барелів нафти та газу, щоб компенсувати цей дефіцит.

Очікування більшого попиту викликає побоювання, що багато років недоінвестування залишили галузь непідготовленою. Джессіка Ціошек, керівник досліджень з видобутку в Америці компанії Wood Mackenzie, сказала, що існує «велика потреба» в додатковій нафті та газі. «Є величезний дефіцит поставок, який поглинання компаній не зможе вирішити в довгостроковій перспективі. Компанії поповнюють свої запаси не лише на нових перспективних ділянках, а й в отриманні доступу до тих районів, де вони розглядають можливість буріння».

Минулого року було виявлено 5 млрд барелів нафти, що за даними Rystad, іншої енергетичної консалтингової компанії, складає лише 19% від річного виробництва світу. Найяскравіший поворот стався в BP, яка витратила 15 млрд доларів з 2021 року на стратегію чистої енергії, що відштовхнула інвесторів.

В Україні з 8 серпня запрацював закон України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, який імплементує положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Які зміни передбачає новий закон?

Закон передбачає нову дозвільну процедуру. Завдяки цьому відбудеться перехід на найкращі доступні технології та методи управління, а також модернізацію промислових установок в рамках євростандартів. Також передбачено дерегуляцію та інтегрований підхід до контролю промислового забруднення: замість трьох дозволів (на спецводокористування, викиди в атмосферне повітря та управління відходами) видаватиметься один інтегрований дозвіл.

Як буде реалізовано новий підхід?

Крім того, буде запроваджено вищий рівень цифровізації для того, аби всі дозвільні процедури можна було пройти онлайн (через Єдиний держреєстр інтегрованих довкіллєвих дозволів). Уряд також створив ІТ-систему для видачі ІДД (інтегрованих довкіллєвих дозволів), яка буде запущена на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема”.

Що буде з існуючими установками?

Законом передбачено, що нові установки, які ще не введені в експлуатацію та не мають дозвільних документів, розпочинатимуть роботу виключно за новими правилами. Для всіх наявних установок передбачений перехідний період, тож видані раніше дозволи на викиди, спецводокористування та поводження з відходами втратять чинність з моменту отримання інтегрованого дозволу, але не пізніше ніж через чотири роки з дня набрання законом чинності.

Впродовж визначеного чотирирічного перехідного періоду оператори установок, які здійснюють види діяльності, зазначені у додатку до цього закону, мають право до моменту отримання ІДД продовжувати оформлювати окремі дозволи у порядку, встановленому чинним законодавством на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, на спецводокористування, а також на здійснення операцій з оброблення відходів.