Після паузи з початку повномасштабного вторгнення, кредитування підприємств в Україні зростає три квартали поспіль дедалі швидшими темпами. Чисті кредити бізнесу вже становлять 8,4% ВВП, а населенню – 3,2%. Про це інформує Національний банк України.

Які сектори отримують найбільше кредитів?

Найбільше банки кредитували сектори торгівлі, фінансових послуг, машинобудування, сільського господарства, енергетики та харчової промисловості, повідомляє регулятор. Кредитний портфель нарощували всі групи банків, найшвидше – державні, говориться у огляді банківського сектору за ІІІ квартал 2025 року.

Яка частка субсидійованих позик?

Частка субсидійованих позик у гривневому портфелі бізнесу скоротилася до 27,4%. Водночас обсяг кредитів підприємствам оборонно-промислового комплексу, наданих за програмою державної підтримки, сягнув близько 5 млрд грн, – говориться у повідомленні.

У портфелі кредитів населенню і далі домінують незабезпечені кредити, водночас частка іпотеки зросла до 13,4%. Якість кредитного портфеля і далі поліпшувалася – частка NPL скоротилася до десятирічного мінімуму на рівні 25%, – зазначає регулятор.

Нагадаємо: Раніше Національний банк України ухвалив рішення залишити облікову ставку на рівні 15,5% попри очікування аналітиків. Зниження ставки прогнозують на 2026 рік. Раніше повідомлялося, що Нацбанк України змінює вимоги до формування банками обов’язкових резервів, щоб підвищити ефективність регулювання грошово-кредитного ринку та стимулювати залучення довгострокового зовнішнього фінансування.

Держаудитслужба розпочала ревізію НАЕК “Енергоатом”. ДАСУ перевірить діяльність апарату управління підприємства, а також 10 його філій, у тому числі трьох атомних електростанцій, за період 2023–2025 років.

Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко після зустрічі з головою Держаудитслужби Аллою Басалаєвою. Коли будуть готові результати аудиту? “Домовилися, що проміжні результати аудиту мають бути готові вже у грудні. Матеріали аудиту будуть направлені до правоохоронних та антикорупційних органів для відповідного реагування”, – зазначила Свириденко.

Паралельно розпочалася підготовка аудиту на інших підприємствах, зокрема ТОВ “Оператор ГТС України”, ПАТ “Центренерго” та АТ “Укргазвидобування”. Які очікування уряду від перевірок? “Уряд очікує регулярних звітів щодо перебігу всіх перевірок щомісяця протягом всього періоду. Ми будемо діяти оперативно, якщо будуть виявлені порушення”, – запевнила Свириденко.

Нагадаємо, що в Україні викрили масштабну корупційну схему в енергетиці. НАБУ та САП підозрюють, що співорганізатором цієї схеми був друг президента Володимира Зеленського Тимур Міндіч.

Колишній віцепрем’єр-міністр, міністр національної єдності та ексміністр громад і територій, а також ексголова “Нафтогазу” та Київської ОДА Олексій Чернишов заперечує свою причетність до корупційних схем навколо “Енергоатома”. Про це повідомляє Суспільне.

Перед початком засідання ВАКС, де йому мають оголосити запобіжний захід, Чернишов заявив, що нічого не знає про псевдонім “Че Гевара”, яким нібито називали його інші фігуранти справи. “Я ніякого відношення до цієї організації не мав, і не маю”, — сказав Олексій Чернишов.

Які докази потрібні для розслідування?

Олексій Чернишов припустив, що голос на оприлюднених НАБУ записах може бути схожим на його, однак наголосив на потребі “матеріальних доказів” у справі. “Спираймося на факти. Я не заперечую проти проведення розслідування НАБУ та САП”, — зазначив колишній міністр.

Чи знайомий Чернишов із підозрюваними?

Він відмовився відповідати журналістам на запитання, чи знайомий із бізнесменом Тимуром Міндічем, якого НАБУ підозрює в організації схеми розкрадань в “Енергоатомі”. Чернишов також заявив, що не знайомий із фігурантами розслідування, тому “не може бути причетним до злочинної схеми”.

Коментуючи свою можливу участь у будівельному проєкті в Козині, який нині очолює його бізнес-партнерка Лілія Лисенко, Чернишов підкреслив, що до держслужби займався бізнесом. За його словами, усі свої статки він задекларував.

Нагадаємо, прокурор САП попросив у суду взяти колишнього віцепрем’єр-міністра, міністра національної єдності та ексміністра громад і територій, ексголову “Нафтогазу” та Київської ОДА Олексія Чернишова під варту.

Запуск автоматизованої системи дозволив стягнути понад сто мільйонів податкового боргу з більш ніж двох тисяч підприємств. Про це повідомляє Державна податкова служба. Як зазначила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, йдеться про автоматичне стягнення податкового боргу з юридичних осіб з використанням електронних платіжних інструкцій.

Цей інструмент передбачений Національною стратегією доходів і працює всього два місяці, але вже демонструє стабільну позитивну динаміку. “До запуску цієї системи, наприклад, податковий борг обліковувався за підприємством. Ми направляли паперову платіжну інструкцію до банку, де відкритий рахунок у боржника, щоб стягнути. І починалася історія: то коштів немає, то інші складнощі”, – зазначила вона.

Як працює нова система?

За її словами, нова система повністю змінює підхід – тепер усе відбувається автоматично та прозоро. “Все згенеровано, сформовано, пов’язано між собою. Кнопочку натиснули, через казну полетіло до фінансової установи. На рахунку є – стягнули”, – пояснила Карнаух.

Які переваги автоматизації?

За її словами, нова система мінімізує людський фактор, пришвидшує процес і посилює ефективність боротьби з податковою заборгованістю. Нагадаємо: раніше Державна податкова служба України повідомила, що під час документальної перевірки з питань бюджетного відшкодування ПДВ податківці вперше на практиці використали стандартний файл SAF-T UA (Standard Audit File for Tax, Ukraine).

Також повідомлялося, що Державна податкова служба України удосконалює підходи до оцінки ризиковості платників податків та посилила контроль за виконанням рішень судів. Раніше Державна податкова служба запустила дашборд моніторингу податкових надходжень загального фонду державного бюджету.