На роботі “Земельного банку” була організована схема, яка дозволяла уникати реалізації певних державних земель через аукціони. Про це розповів народний депутат Ярослав Железняк.

“Є якийсь бек-офіс, який якимось чином пов’язаний з департаментом у Фонді держмайна, який відповідає за цей напрямок. Якась земля передається, а якась – відбувається така от ‘магія’ перебуває у такому от стані”, – розповів він на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки щодо операції “Мідас” про можливу корупцію в “Енергоатомі”.

“Є земля, яку передали до ‘Земельного банку’, її чомусь не виставляють на торги і хтось її засіює”, – сказав Железняк.

Хто стоїть за створенням ‘Земельного банку’?

Він також зауважив, що “головним драйвером” створення “Земельного банку” був тодішній заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, “який є представником інтересів пана Міндіча”. За його словами, тимчасова слідча комісія інформована про низку таких випадків, коли землю сільськогосподарського призначення навмисно не допускають на відкриті торги. Це дозволяє обробляти землю і продавати збіжжя за більш вигідними умовами, зважаючи на відсутність витрат на оренду землі.

Які причини неучасті земель в аукціонах?

У той же час, на засіданні тимчасової слідчої комісії в. о. голови Фонду держмайна Іванна Смачило запевнила, що якщо землі не потрапили на аукціони, то для цього існують об’єктивні причини. “Я відслідковувала кожну земельну ділянку, яка не потрапила до ‘Земельного банку’. Більше 90% земель вже пройшли аукціони. Десь були зриви, свідомі зриви учасників, але фактично вони пройшли”, – заявила вона.

“По таких землях або вони у судах, хтось спорить за них, хто не зацікавлений у оренді, або не закінчився процес розмінування, або вони наближені до бойових дій. По кожній земельній ділянці була причина, чому вона не на аукціоні”, – зазначила Смачило.

“Ми хочемо забрати ще більше земель, у інше підприємство, де ми б здавали у суборенду, а не у власність цю землю через аукціони. Ми воювали з усіма і з нами всі. Величезний спротив був зі сторони Національної академії наук”, – додала вона.

Нагадаємо: За чотири роки торгів через “Прозорро.Продажі” було реалізовано понад 30 тис. земельних ділянок (оренда, продаж ділянок тощо). Сукупна вартість угод за результатами земельних аукціонів в державній електронній системі сягнула майже 8 млрд грн.

В Україні викрили масштабну корупційну схему в енергетиці, співорганізатором якої був друг президента Володимира Зеленського Тимур Міндіч. Бізнесмен пов’язаний із 17 юридичними особами в Україні, але активні з них лише дев’ять. За декілька годин до обшуків НАБУ Міндіч встиг виїхати з країни.

Уряд затвердив план дій для оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів компаній паливно-енергетичного комплексу для повного перезавантаження енергетичного сектору.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) звернувся до суду з проханням взяти під варту колишнього віцепрем’єр-міністра, міністра національної єдності та ексголову “Нафтогазу” і Київської ОДА Олексія Чернишова. Цю інформацію було озвучено на засіданні Вищого антикорупційного суду.

Представник САП обґрунтував необхідність арешту Чернишова тим, що він може вплинути на хід слідства, знищити докази, вплинути на свідків або виїхати за кордон. Заставу просять встановити у розмірі 55 мільйонів гривень.

За даними Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та САП, загалом зафіксовано передачу Чернишову 1,2 мільйона доларів США та майже 100 тисяч євро готівкою (більше 55 мільйонів гривень) від організаторів корупційної схеми навколо “Енергоатому” – Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. Передача коштів відбувалася безпосередньо в офісі або у медичній клініці, що належала Цукерману.

Хто стоїть за корупційною схемою?

Правоохоронці задокументували, як учасники корупційної схеми в енергетиці передавали кошти колишньому віцепрем’єр-міністру України, якого у внутрішньому спілкуванні називали Че Гевара. Організатором схеми був бізнесмен, співвласник “Кварталу-95” та колишній партнер президента Зеленського Тимур Міндіч, який, за інформацією, фігурує у матеріалах НАБУ під прізвиськом “Карлсон”. Цікаво, що він буквально за декілька годин до обшуків НАБУ встиг виїхати з країни.

Французький концерн Alstom та Укрзалізниця уклали угоду про постачання в Україну 55 сучасних вантажних локомотивів на загальну суму 475 млн євро. Про це повідомив генеральний директор УЗ Олександр Перцовський, зазначивши, що підписання відповідних документів відбулося 17 листопада в присутності президентів України та Франції.

“Угода з Alstom на 55 локомотивів, профінансована міжнародними партнерами, дозволить УЗ модернізувати вкрай застарілий парк та втримати обсяги вантажних перевезень. Це важливий крок, щоб розв’язати критичну проблему застарілого парку тяги, середній вік якого сягає 46 років“, – зазначив він.

Які переваги нових локомотивів?

Контракт укладено за результатами міжнародного тендера Світового банку. На тендерному майданчику активну участь брали понад десять компаній — виробники залізничного рухомого складу з Європи та Азії. Перший новий електровоз прибуде в Україну у I кварталі 2027 року. Поставка всієї партії триватиме впродовж 2027-2029 років.

Перцовський зазначив, що 55 нових електровозів ефективно замінять близько 80 старих аналогів, що наразі експлуатуються, і дозволять скоротити операційні витрати на понад 30%. Нові вантажні електровози на базі платформи Alstom Traxx Hauler стануть першими в Україні європейськими локомотивами, що можуть працювати від двох типів живлення.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Україна збирається закупити 20 швидкісних електропоїздів корейського виробництва.

Загальний обсяг офіційно оформлених покупок мотоциклів усіх типів у жовтні 2024 року склав 4,9 тисячі. Ці обсяги менші, ніж були у вересні на 33,1%, проте більші на 9,8%, ніж було торік у жовтні.

Про це інформує Інститут досліджень авторинку. Порівняння місяць до місяця у цій частині ринку скоріше показує сезонність, а рік до року — динаміку обсягів торгів мотоциклами, зазначають аналітики.

Які мотоцикли купують українці?

Згідно з дослідженням, серед загальної кількості 57,9% мотоциклів були новими (імпортованими з-за кордону), кількісно це 2828 шт.. На внутрішньому ринку було укладено 1694 угоди купівлі-продажу мототехніки, що склало 34,7% від загальної кількості. Ще 7,4% мотоциклів були імпортовані вживаними з-за кордону (364 шт.).

Зокрема, на внутрішньому ринку лідерські позиції утримує Honda, поруч з нею — Yamaha, Suzuki та Kawasaki. Водночас досить потужні позиції займають і доступніші, переважно китайські бренди: Geon, Lifan, Kovi, Musstang, Spark та Shineray.

Які бренди домінують на ринку?

В сегменті імпорту вживаних мотоциклів домінують, знову ж таки, представники великої японської четвірки: Honda, Yamaha, Kawasaki та Suzuki. Окрім “японців”, решта списку — це преміум та легендарні марки. Тут є американські Harley-Davidson та Indian, італійські Ducati, німецькі BMW, британські Triumph та австрійські KTM.

У топі продажів нових мотоциклів домінують бренди, що пропонують максимально доступну техніку: Spark, Forte, Musstang, Lifan та Kovi. Також високі позиції займають Geon, Tekken, Loncin та Viper. Єдиний представник Індії у першій десятці — Bajaj.

Нагадаємо: у серпні українці придбали 8,6 тис. мотоциклів. Ці обсяги менші, ніж були у липні на 19%, і також менші, ніж було у серпні 2024 року, на 1,2%.

Згідно з дослідженням OLX Нерухомість, орендарі в Україні зазвичай орієнтуються на кілька ключових критеріїв при виборі орендованого житла. Серед них: ціна (84% опитаних), зручність району (71%), кількість кімнат (68%), доступність до роботи та зупинок громадського транспорту (67%), а також інфраструктура поблизу (62%).

Дослідження порівнює дані за 3 квартал 2025 та 4 квартал 2024 років. Важливо зазначити, що 62% респондентів перевіряють наявність стратегічних об’єктів поблизу. Більше половини опитаних також звертають увагу на автономність житла, додаткові джерела живлення та наявність бомбосховища. Ці критерії вперше увійшли до топ-15 у виборі нерухомості цього року.

Які виклики стоять перед орендарями?

Аналітики зазначають, що орендарі стикаються з низкою викликів, найбільший з яких – це високі ціни на житло. Про це повідомили 89% опитаних, що на 6% більше, ніж минулого року. Крім того, 75% респондентів (приріст 4%) вказали на складність пошуку через велику конкуренцію.

Серед інших викликів варто відзначити відмову здавати житло орендарям із домашніми тваринами, особам зі статусом ВПО, людям з інвалідністю та військовослужбовцям. Відмова здавати житло людям з малими дітьми стала найбільшим викликом, що зріс за рік на 14%.

На що звертають увагу орендодавці?

Згідно з опитуванням, проведеним у червні 2025 року, 60% респондентів звертають увагу на платоспроможність орендарів, а 59% – на наявність домашніх улюбленців. Політичні погляди та мова спілкування цікавлять лише 7% та 3% власників житла відповідно.