Європейський Союз отримав третій трансфер надзвичайних доходів з заморожених активів Центрального банку Росії у розмірі 1,6 млрд євро, 95% – понад 1,5 млрд – з якого буде направлено на виплату кредитів Україні. Про це з посиланням на прес-службу “Європейської комісії” повідомляє “Європейська правда”.

Яка мета третього трансферу?

Третій транш надзвичайних доходів від заморожених активів ЄС буде направлений на підтримку України. “Третій трансфер у розмірі 1,6 млрд євро надходжень від заморожених активів Центрального банку Росії став доступним на підтримку України”, – повідомили в Єврокомісії.

Зокрема, минулої п’ятниці Європейський Союз отримав 1,6 млрд євро так званих надзвичайних прибутків від заморожених активів Центрального банку Росії, які зберігаються в центральних депозитаріях цінних паперів ЄС. Перший подібний трансфер відбувся у липні 2024 року, а другий – у квітні 2025 року.

Як будуть використані ці кошти?

“90% перших двох траншів були використані для підтримки України через Європейський фонд миру (EPF), а 10% – через інструмент Ukraine Facility. Починаючи з цього третього траншу, 95% надходжень буде спрямовано на підтримку України через механізм кредитного співробітництва з Україною (ULCM), а 5% – через EPF. Механізм ULCM надає безповоротну підтримку для допомоги Україні у погашенні позики макрофінансової допомоги від ЄС, а також кредитів від двосторонніх кредиторів”, – уточнили в Єврокомісії.

Надзвичайні прибутки надходять з активів, заморожених у рамках санкцій ЄС, запроваджених у відповідь на агресію Росії проти України. Хоча самі активи залишаються заблокованими, відсотки на грошові залишки можуть використовуватися для підтримки України.

Нагадаємо: У липні 2025 року Україна отримала 1 млрд євро від ЄС за рахунок доходів з росактивів у рамках іншої ініціативи – ERA від держав G7. У червні Україна також отримала від Європейського Союзу 1 млрд євро за рахунок російських заморожених активів. У 2024 році G7 погодила спільне надання Україні позики на 50 млрд доларів за рахунок активів РФ: кошти надаватимуться формально як кредит, але погашатимуться за рахунок доходів від заморожених російських активів. Євросоюз загалом має перерахувати 18,1 млрд євро у межах цього механізму.

Раніше повідомлялося, що Європейський Союз припинив обговорення конфіскації заморожених російських активів. Відповідно до законодавства ЄС, російські активи мають залишатися без руху доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй завдані цією війною збитки.

Також повідомлялося, що Європейський Союз збирається витягти сотні мільярдів додаткових євро із заморожених російських активів, перемістивши їх в більш ризикований інвестиційний фонд. Йшлося про те, щоб перевести майже 200 мільярдів євро заморожених російських держактивів, що зберігаються в Бельгії, в новий, більш ризикований інвестиційний фонд, який виплачуватиме вищі відсотки.

Раніше повідомлялося, що лідер Кремля Володимир Путін підписав указ, який дозволяє новим іноземним інвесторам вкладати гроші в країну без обмежень на виведення капіталу. Нові правила не змінюють ситуацію для тих інвесторів, які вже мають активи у Росії, — їх кошти й надалі залишаються замороженими на рахунках типу C.

З початку 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 89,5 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази або на 65,1 млрд грн більше, ніж за відповідний період торік. Про це повідомляє Державна податкова служба.

Хто є лідерами у сплаті військового збору?

Серед лідерів у сплаті:

• Київ – 29,2 млрд грн (32,6% сплаченого збору)
• Дніпропетровська область – 10,2 млрд грн (11,4%)
• Львівська область – 6,9 млрд грн (7,7%)
• Харківська область – 5,7 млрд гривень (6,4%)

Що сприяло зростанню надходжень?

У податковій зазначають, що зростання суми надходжень зумовлене підвищенням ставки військового збору до 5% з 1 грудня 2024 року та сумлінною і своєчасною сплатою збору платниками.

Нагадаємо: протягом січня-травня 2025 року платники податків сплатили до бюджету понад 61,6 млрд грн військового збору.

Державний Ощадбанк та приватний український А-Банк приєдналися до сервісу “е-Підприємець” на порталі “Дія”. Про це повідомляє платформа у телеграм-каналі в понеділок.

В повідомленні йдеться, що досі через сервіс можна було отримати послуги п’яти банків – державних ПриватБанку, “Укргазбанку” та “Сенс-Банку”, monobank та банку з іноземним капіталом Райффайзен Банк.

Як скористатися сервісом “е-Підприємець”?

В “Дії” нагадали, для відкриття рахунку бізнесу потрібно увійти в кабінет у “Дії”, перейти до послуги “е-Підприємець” та обрати банк зі списку доступних. Також реалізовано можливість реєстрації касового апарату, переходу на спрощене оподаткування, найму працівників.

Що таке сервіс “е-Підприємець”?

Нагадаємо: Сервіс “е-Підприємець” розроблено в рамках проєкту EU4DigitalUA та DT4UA, що фінансується Європейським Союзом і впроваджується Академією електронного управління Естонії.

Які основні цілі програми?

Уряд України оголосив про запуск нової програми підтримки підприємців, яка має на меті створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Програма передбачає фінансову підтримку, навчання та консультації для підприємців.

Які переваги отримають підприємці?

Згідно з інформацією, підприємці зможуть отримати доступ до безвідсоткових кредитів, грантів на розвиток бізнесу, а також пройти безкоштовні курси з управління бізнесом. Це дозволить їм підвищити конкурентоспроможність та адаптуватися до змін на ринку.

Коли почнеться реалізація програми?

Реалізація програми розпочнеться з наступного місяця, а деталі можна знайти на офіційному сайті Міністерства економіки України тут.

У 2025 році на Херсонщині засіяли понад 900 гектарів полів кукурудзи. Про це повідомляє “Вгору”. Зазначається, що збирати кукурудзу планують розпочати за місяць.

Яка урожайність кукурудзи на відновлених полях?

“Там, де вже вдалося відновити полив, урожайність зросла у п’ять разів. Цього року разом із міжнародними партнерами плануємо повернути зрошення ще на 1500 гектарах Лиманецької системи”, – стверджують в Херсонській ОВА.

За даними ХОВА, у 2024 році площа становила понад 1,1 тисячі гектарів. Вдалося зібрати 2,8 тисячі тонн з врожайністю 25,2 ц/га. “До великої війни ці показники були втричі більші”, – зазначають у Херсонській ОВА.

Які труднощі переживають українські фермери?

“Вгору” також пише, що українські фермери поблизу фронту потерпають від російських атак, несприятливої погоди та браку робочих рук. У Херсонській області знищено понад 80 тисяч гектарів посівів, а російські дрони за місяць спалили 1000 гектарів. Через ці фактори частина господарств не зможе засіятися наступного сезону.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у Херсонської області посівам соняшнику завдало шкоди масове нашестя сарани. Раніше повідомлялося, що Миколаївська обласна держадміністрація тимчасово, до 10 вересня 2025 року, у період тривалої спекотної погоди великоваговим транспортним засобам дозволила рух автомобільними дорогами області під час комендантської години.

За словами начальника Миколаївської ОВА Віталія Кіма, у цьому сезоні Миколаївщина втратила майже увесь урожай кукурудзи та половину соняшника через посуху. Раніше повідомлялося, що Росія вкрала 15 мільйонів тонн українського зерна з початку повномасштабної війни. Українська пшениця змішана з російською в портів Чорного моря та відправляється на експорт. І відстежити походження пшениці, після того як вона змішана, неможливо.

Також повідомлялося, що від початку року майже 700 гектарів збіжжя знищено пожежами, що виникли внаслідок ворожих обстрілів у Запорізькій області.