Національний банк України (НБУ), Міністерство фінансів та команда Міжнародного валютного фонду (МВФ) провели зустріч, на якій обговорили плани на найближчі дні. Експертні дискусії стосуватимуться потенційної нової програми розширеного фінансування.

Голова НБУ Андрій Пишний повідомив, що під час зустрічі з місією МВФ на чолі з Гевіном Греєм було підкреслено важливість відображення завдань, які сприятимуть реалізації реформ в межах європейської інтеграції. “Для нас це важливий пріоритет”, – зазначив Пишний.

Які питання обговорюватимуться під час переговорів?

За словами Пишного, під час переговорів буде приділено увагу питанням забезпечення макроекономічної стабільності та втілення структурних реформ в умовах високої невизначеності. “Важливий блок обговорення – досягнення ритмічного та достатнього фінансування на 2026–2027 роки за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів, зокрема завдяки детінізації економіки, та подальшої підтримки міжнародних партнерів”, – додав він.

Які аспекти фінансування є у фокусі обговорення?

Пишний також зазначив, що команда НБУ готова до детальних дискусій щодо макроекономічних показників, заходів процентної та валютно-курсової політики, а також продовження реформ у фінансовому секторі. “Розраховуємо на детальне обговорення питань щодо розбудови інфраструктури фінансових ринків, валютної лібералізації, страхування воєнних ризиків та інших питань”, – підкреслив голова НБУ.

Нагадаємо, що місія Міжнародного валютного фонду розпочала роботу в Україні над запуском нової програми розширеного фінансування.

Поліція затримала чиновника селищної ради, який за хабар обіцяв допомогти бізнесмену отримати в оренду землю, що використовується як полігон для твердих побутових відходів. Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

Які обвинувачення висунуті чиновнику?

За процесуального керівництва Київської міської прокуратури одному із заступників голови Козелецької селищної ради Чернігівської області повідомлено про підозру у вимаганні та отриманні грошей за сприяння у виділенні підприємцю земельної ділянки під пункт сортування побутових відходів. Дії підозрюваного кваліфіковано як зловживання впливом, інформує прокуратура.

Як відбувалася схема отримання хабаря?

Встановлено, що підприємець хотів отримати в оренду землю на території Козелецької селищної ради, що використовується як полігон для твердих побутових відходів. Там чоловік планував облаштувати станцію сортування відходів. За даними слідства, під час однієї із зустрічей чиновник повідомив, що отримати в оренду цей полігон майже неможливо, однак він має вплив на депутатів Козелецької селищної ради, відтак може допомогти.

Підготовка до отримання рішення про виділення землі тривала з 2023 року. Посадовець проінструктував, що необхідно саме в Козельці зареєструвати підприємство, яке займатиметься сортуванням відходів, розробити проєктну документацію та вирішити питання з цільовим призначенням землі. Надалі він пообіцяв організувати громадські слухання, на яких місцеві мешканці підтримають будівництво сортувальної станції. Далі депутати Козелецької селищної ради проголосують за виділення полігону в оренду.

Кожен етап своєї допомоги заступник голови селищної ради оцінював окремо, загалом вимагаючи 185 тис. гривень, 15 тис. доларів США, та ще 5 тис. доларів США після перемоги у конкурсі, де визначатимуть, кому саме віддати полігон в експлуатацію. Затримали його у Києві під час отримання саме цієї суми, повідомляє прокуратура.

Підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внести заставу, вирішується питання про відсторонення від посади. Досудове розслідування проводять слідчі ГУ Нацполіції у м.Києві за оперативного супроводу УСР в Чернігівській області ДСР Нацполіції України.

Нагадаємо: Спеціалізована екологічна прокуратура повідомила про підозру керівнику приватного підприємства, якого разом із посадовцем комунального підприємства “Плесо” підозрюють у розтраті понад 1,7 млн грн, виділених на природоохоронні заходи у Києві. Раніше повідомлялося, що суд зобов’язав компанію повернути столичній громаді земельну ділянку на Троєщині вартістю майже 7 млн грн. Суд зобов’язав підприємство знести гараж, нежитлові приміщення та тимчасові споруди, побудовані на ній без дозволів, а також скасував незаконну реєстрацію права власності на ці споруди. Раніше повідомлялося, що завдяки прокуратурі та Службі безпеки України до бюджету Києва повернуто понад 20 мільйонів гривень, якими підприємці разом з посадовцями Київської міської державної адміністрації заволоділи в рамках міської програми допомоги киянам. Прокуратура через суд визнала незаконним та скасувала рішення Київради про виділення в оренду 1 га землі у Солом’янському районі, яку віддали під будівництво власнику самочинно збудованої нерухомості.

Матір підозрюваного у корупції у сфері енергетики Тимура Міндіча, Стелла Міндіч, протягом останніх років купила три квартири у Києві. Про це йдеться у матеріалі hromadske.

Де розташовані квартири?

Одна з цих квартир розташовується у будинку на Грушевського 9-А. Квартира площею 214 м² належить матері Міндіча, пані Стеллі, з 2020 року. Ще дві квартири, у ЖК преміумкласу “Метрополь”, зареєстровані на неї нещодавно – у 2023 році. Загальна площа — майже 200 м².

Скільки коштують квартири?

Мінімальна ринкова ціна на 2023 рік – близько 600 000 доларів. Але мати Міндіча могла заплатити менше. Згідно з документами, жінка оплатила за ці дві квартири 2,97 млн грн, або 80,7 тис доларів.

Хто є замовником будівництва?

Квартири Стелла Міндіч купувала у замовника будівництва ЖК – ТОВ “Скайпроджект”. Компанія належить Олександру Глімбовському — тестю ексголови ДФС Романа Насірова.

Нагадаємо: В Україні викрили масштабну корупційну схему в енергетиці, співорганізатором якої був друг президента Володимира Зеленського Тимур Міндіч. 10 листопада стало відомо про те, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка. Тоді ж джерела повідомили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків. Бізнесмен Тімур Міндіч пов’язаний із 17 юридичними особами в Україні, але активні з них лише дев’ять.

Українські молокопереробні підприємства активно нарощують виробництво свіжих молокопродуктів, незважаючи на необхідність надавати суттєві знижки для їх реалізації. Про це повідомляє аналітична платформа Інфагро.

За словами учасників ринку, заводи прагнуть утримати свої сировинні зони та скоротити випуск збиткових біржових продуктів. Найбільші знижки наразі пропонують на жирні позиції — сметану та вершки. Попри сезонне зростання попиту на ці товари, виробники свідомо зменшують обсяг жиру, що йде на виготовлення масла, адже його виробництво залишається економічно невигідним.

Які прогнози щодо цін на молочні продукти?

Базові ціни на основні цільномолочні продукти переробники поки не планують переглядати й точно не підвищуватимуть їх щонайменше до завершення року, зазначають експерти. Вони також додають, що через посилення конкуренції на внутрішньому ринку провідні оператори активізували експорт свіжих молокопродуктів.

Куди експортують українські молокопродукти?

У жовтні обсяг поставок за кордон був на третину більше, ніж торік. Основним ринком збуту залишається Молдова (77%), однак також збільшуються поставки на альтернативні напрямки: відновлено експорт на Балкани, кисломолочні сири активніше постачають до ОАЕ, розширюється географія збуту глазурованих сирків.

Імпорт свіжої молочної продукції у жовтні знизився порівняно з вереснем, але залишився вищим за торішній показник. Основними постачальниками, як і раніше, виступають польські виробники. З огляду на профіцит сировини, аналітики прогнозують, що наприкінці року постачання польської продукції на український ринок може зрости.

Нагадаємо, станом на початок листопада за останній місяць в Україні подешевіли лише певні види свіжої молочної продукції та сирів.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочало системне перезавантаження, яке включає повну ідентифікацію арештованих активів вперше за 10 років. Про це йдеться у повідомленні на сайті АРМА.

«Регіональні підрозділи мають завершити цю роботу до 15 грудня, а оновлений департамент менеджменту до кінця року узагальнить результати та запропонує подальші кроки», – зазначено у повідомленні.

Які нововведення впроваджуються?

Паралельно розроблено новий порядок ідентифікації арештованих активів, який встановлює чітку процедуру їх передачі від правоохоронних органів до АРМА. Документ вже погоджено з БЕБ, НАБУ, СБУ, Нацполіцією та САП, наразі він на фінальному узгодженні з ДБР та ОГП.

Схвалене Урядом 13 листопада нове положення про АРМА дозволяє запустити глибоку організаційну перебудову. Ця перебудова передбачає створення підрозділу внутрішньої безпеки, окремих функцій з ідентифікації та збереження активів, а також розмежування управлінських повноважень, які раніше створювали корупційні ризики.

Які кроки вживаються для підвищення прозорості?

«АРМА розпочинає комплексний аудит своєї діяльності за участю міжнародних партнерів. Усі виявлені порушення будуть ретельно перевірені, а винні – притягнуті до відповідальності», – додали в агентстві.

Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський пообіцяв «у повній взаємодії з правоохоронними та антикорупційними органами» забезпечити оновлення АРМА та оперативно завершити конкурс на посаду керівника агентства, щоб новий керівник був призначений до кінця цього року.

Раніше Верховна Рада України не підтримала постанову, яка на місяць заблокувала підписання закону про реформу АРМА. Також повідомлялося, що Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №12374-д щодо реформи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).