Уряд затвердив план дій для оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів компаній паливно-енергетичного комплексу для повного перезавантаження енергетичного сектору. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 17 листопада.

Які компанії підлягають оновленню?

Зазначається, що ключова задача — оновлення менеджменту через формування нового складу наглядових рад усіх держкомпаній енергосектору, зокрема:

• НАЕК “Енергоатом”: формування нового складу наглядової ради;
• НАК “Нафтогаз”: конкурсний відбір до наглядової ради, формування виконавчих органів Групи Нафтогаз (АТ “Укргазвидобування”, АТ “Укрнафта”, ТОВ “Газорозподільчі мережі України”);
• ПрАТ “Укргідроенерго”: призначення представника держави до складу наглядової ради, конкурс на посаду голови виконавчого органу;
• ТОВ “Оператор ГТС України”: оновлення представника держави у складі наглядової, завершення конкурсу на посаду голови виконавчого органу;
• НЕК “Укренерго”: оновлення представника держави у складі наглядової ради;
• ПАТ “Центренерго”, АТ “Енергетична компанія України”, АТ “Українські розподільчі мережі”, АТ “Регіональні електричні мережі”, Нижньодністровська ГЕС, Кременчуцька ТЕЦ — формування нового складу наглядових рад;
• ДП “Гарантований покупець”: перетворення з державного підприємства в акціонерне товариство, формування нового складу наглядової ради;

Оновлення статутів, положень про наглядову раду та положень про принципи формування наглядової ради господарських товариств енергетичної галузі відповідно до керівних принципів Організації економічного співробітництва та розвитку з корпоративного управління на підприємствах державної форми власності.

Які терміни виконання плану?

“Першочергова задача цього тижня — затвердити нову наглядову раду Енергоатому”, – додала Свириденко.

Нагадаємо: Президент України Володимир Зеленський разом з премʼєр-міністром Юлією Свириденко та міністром економіки Олексієм Соболевим визначили порядок дій для перезавантаження ключових державних підприємств. Раніше Президент Володимир Зеленський під час зустрічі із премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко зазначив, що з результатами аудиту державних компаній, які анонсували після розслідування НАБУ, будуть кадрові рішення.

13 листопада прем’єр-міністр Юлія Свириденко зазначала, що в Україні проведуть аудит всіх державних компаній, зокрема енергетичних. В Україні викрили масштабну корупційну схему в енергетиці, співорганізатором якої був друг президента Володимира Зеленського Тимур Міндіч.

На Закарпатті з 7 листопада, після півторарічної перерви, відновили видобування кам’яної солі на Тереблянському родовищі. Про це повідомив співвласник ТОВ ‘Катіон Інвест’ Валентин Кондратьєв у галузевому виданні Nadra.info.

Коли почали видобуток?

З п’ятниці почали видобувати технічну сіль для промислового переробляння. ‘Уклали вже п’ять договорів з дорожніми службами на поставку солі – в Закарпатській області, а також на Львівщину і Житомирщину. Дотримуємося своїх обіцянок’, – зазначив Кондратьєв.

Які плани на майбутнє?

‘Катіон Інвест’ отримала спецдозвіл на користування Тереблянським родовищем кам’яної солі у 2017 році, а будівництво шахти розпочала у 2022. У серпні 2023 року президент Володимир Зеленський заявляв про ‘розробку родовища солі, яке може забезпечити всю Україну кухонною та технічною сіллю’. У 2024 році ‘Катіон Інвест’ планує виробити близько 60 тис. тонн технічної солі, а у 2026 – вийти на проєктну потужність (450 тис. т/рік) і почати виробляти харчову сіль.

Однак у березні 2024 року будівництво шахти і видобування солі зупинилося на тлі корпоративного конфлікту між акціонерами компанії. Бенефіціарами ТОВ ‘Катіон Інвест’ є Валентин Кондратьєв і Оксана Омельяненко.

Нагадаємо, запаси кам’яної солі в Тереблянському родовищі сягають 15,5 млн тонн. Після окупації військами РФ у 2022 році Артемівського родовища кам’яної солі в Донецькій області, яке вважається найбільшим в Євразії, ‘Катіон Інвест’ фактично є єдиним в Україні видобувачем кам’яної солі. Шахту, що будується на Тереблянському родовищі в Закарпатській області, називають першою новою шахтою незалежної України.

Польська сторона підтвердила інформацію щодо спроби диверсії на ділянці Варшава — Люблин, де спрацював вибуховий пристрій, який зруйнував ділянку колії. Про це повідомляє “Укрзалізниця” та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Зазначається, що триває розслідування.

Які наслідки для руху поїздів?

Рух здійснюється суміжною колією. “Вплив на графік нашого поїзда Київ-Варшава: +25 хвилин, всі стикувальні поїзди до наших пересадкових поїздів до Хелму – також за графіком”, – інформує УЗ.

Що відомо про вибух?

“На жаль, найгірші підозри підтвердилися. На лінії Варшава-Люблін (село Міка) стався акт диверсії. Вибуховий пристрій здетонував та зруйнував залізничну колію. На місці події працюють служби екстреної допомоги та прокуратура”, – повідомив Туск.

Нагадаємо: Вранці 16 листопада стало відомо про порушення в роботі залізничної інфраструктури поблизу польського міста Жичин Гарволінського повіту, поблизу залізничної станції Міка.

Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) розпочала роботу в Україні над запуском нової програми розширеного фінансування. Про це йдеться у повідомленні фонду.

“Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочала сьогодні дискусії з представниками влади України у контексті їх звернення щодо започаткування нової програми розширеного фінансування (EFF)”, – йдеться у повідомленні.

Які питання обговорюються?

Дискусії фокусуватимуться на економічній політиці влади, з акцентом на податковій та грошово-кредитній політиках з метою забезпечення стабільності в умовах неперервної надзвичайно високої невизначеності. Також будуть обговорюватися структурні заходи, спрямовані на посилення урядування, боротьбу з корупцією та підтримку економічного зростання.

Яка реакція НБУ?

Нагадаємо, що Національний банк України (НБУ) зазнає тиску з боку Міжнародного валютного фонду щодо девальвації гривні.

Станом на 17 листопада 2023 року офіційний курс долара щодо гривні зменшився на 2 копійки, тоді як євро подорожчала на 10 копійок. Про це свідчать дані minfin.com.ua.

Офіційний курс долара встановили на рівні 42,04 грн, а євро – 48,98 грн (на 14 листопада долар становив 42,06 грн, євро – 48,88 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 11:00 курс долара проти гривні на чорному ринку становив 42,09 – 42,17 грн, а євро – 48,98 і 49,15 грн.

Які середні курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими:

• Долар США – 41,80 – 42,25 грн (курс на 14 листопада – 41,80 – 42,25 грн);
• Євро – 48,60 – 49,20 грн (курс на 14 листопада – 48,65 – 49,19 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара такі:

• ПриватБанк – 41,60 – 42,20 грн;
• Ощадбанк – 41,85 – 42,35 грн;
• Укрсиббанк – 41,75 – 42,30 грн;
• ПУМБ – 41,80 – 42,40 грн;
• Райффайзен – 41,85 – 42,20 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні:

• ПриватБанк – 48,15 – 49,15 грн;
• Ощадбанк – 48,65 – 49,30 грн;
• Укрсиббанк – 48,40 – 49,30 грн;
• ПУМБ – 48,60 – 49,30 грн;
• Райффайзен – 48,50 – 49,04 грн.