Чому зникає мобільний інтернет?

На Уралі та в Сибіру масово зникає мобільний інтернет. У Красноярську, Єкатеринбурзі та інших містах користувачі скаржаться на збої. Про це повідомляють Downdetector, Mash, Проспект Мира та проєкт “На зв’язку”, передає The Moscow Times.

Жителі десятків міст Росії, зокрема Єкатеринбурга, Челябінська, Нижнього Тагілу та Красноярська, скаржаться на повне або часткове відключення мобільного інтернету. За даними Downdetector, лише за останню добу надійшло понад 8000 скарг. Люди не можуть скористатися базовими сервісами: оплатити проїзд, замовити доставку, викликати таксі чи відкрити додатки.

Що кажуть мобільні оператори?

У Красноярську перебої тривають із 26 липня. Мобільні оператори заявляють, що проблеми не пов’язані з їхньою інфраструктурою — це наслідок обмежень, запроваджених владою з міркувань безпеки. У результаті вартість поїздок у таксі зросла втричі, а системи не можуть коректно розрахувати маршрут без інтернету.

Місцева влада відмовляється давати коментарі. У Роскомнагляді також не відповідають на звернення, а замість гудка в телефоні звучить пісня Don’t Worry, Be Happy.

Які наслідки цих відключень?

Росія з травня активно глушить мобільний зв’язок у зв’язку з “ризиками від українських БПЛА”. Тоді заходи пояснювали підготовкою до 80-річчя Перемоги. Відтоді відключення стали регулярними, навіть у далеких від бойових дій регіонах, таких як Сахалін, Камчатка й Примор’я.

У липні зафіксовано рекордне число інтернет-шатдаунів — блокування зв’язку охопили 77 регіонів. Депутати Держдуми порадили громадянам “звикати”, бо “безпека — важливіша за комфорт”.

Нагадаємо: У столиці Росії Москві під час параду на Красній площі можуть відключити не тільки мобільний інтернет, а й “заглушити” весь мобільний зв’язок. Починаючи з 5 травня, через репетицію параду у Москві почалися відключення мобільного інтернету. Жителі столиці Росії Москви та Підмосков’я на тлі підготовки до параду, запланованого на 9 травня, можуть зіткнутися з проблемами в роботі Системи швидких платежів.

Прокуратура повідомила про підозри п’ятьом посадовцям комунального шляхоексплуатаційного підприємства по ремонту та утриманню автомобільних шляхів Києва. Їх підозрюють у розтраті грошей комунальних підприємств на суму 1,6 млн грн. Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

Які дії вчиняли підозрювані?

Слідство встановило, що підозрювані були залучені до ремонту вул. Кирилівської в Подільському районі м. Києва та не перебували за основним місцем роботи. Вони підписували та затверджували табелі обліку робочого часу для цих працівників і за основним місцем роботи. “Згідно з документами, підписаними підозрюваними, бригади одночасно по 8 годин на день працювали та у своєму районі, і у Подільському”, – ідеться в повідомленні.

Які наслідки цих дій?

Таким чином було здійснено перевитрату грошей на оплату праці та ЄСВ на загальну суму майже 1,6 млн гривень. Нагадаємо: Київські детективи Бюро економічної безпеки викрили організовану групу осіб, які ошукували іноземців під виглядом інвестиційних компаній.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів прийняло в управління для подальшої реалізації судно “ANKA”. Про це Нацагентство повідомляє на сайті. Передача активу в управління АРМА відбулася на підставі ухвали слідчого судді.

Суд виніс ухвалу за клопотанням Головного управління Служби безпеки України в АР Крим у межах кримінального провадження, відкритого за фактом порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї. Судно зухвало порушило державний кордон та зайшло до порту тимчасово окупованого Криму — з порушенням українського законодавства та міжнародно визнаного статусу півострова, нагадує агентство.

Яка співпраця між АРМА та СБУ?

“АРМА має усталену та ефективну співпрацю з ГУ СБУ в АР Крим, зокрема у сфері передачі суден, які є речовими доказами у справах щодо порушення режиму окупованої території”, – говориться у повідомленні.

Спеціалісти Південного МТУ АРМА вже провели технічний огляд судна, який підтвердив, що актив перебуває у доброму технічному стані та готовий до подальшого використання. У АРМА вважають, що це “дозволяє здійснити його реалізацію із максимальною вигодою для держави”.

Яка інформація збирається про актив?

“Наразі міжрегіональне управління збирає усю необхідну інформацію про актив задля формування якісної конкурсної пропозиції”, – говориться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Служба безпеки та Державна прикордонна служби в Чорному морі затримано іноземне судно, яке незаконно перевозило до третіх країн українську агропродукцію, викрадену з тимчасово окупованої території. Судно використовувалося для продажу у треті країни награбованого українського зерна.

Наприкінці 2024 року суховантаж вивіз з порту Севастополя 5 тис. тонн пшениці, яку викрали на тимчасово окупованій території півдня України. Під час обшуку на борту вилучили навігаційне обладнання, суднову документацію та інші речові докази, що підтверджують участь судна й екіпажу у схемі незаконного перевезення.

Раніше Нацагентство повідомляло про зняття арешту із судна Nika Spirit, яке раніше було передано в управління АРМА у межах кримінального провадження. За результатами конкурентних торгів актив було реалізовано за 6,4 мільйона гривень. Новим власником активу стала українська компанія, яка придбала судно в рамках законної та публічної процедури реалізації.

Тож, суд визнав, що актив втратив зв’язок із предметом кримінального провадження та набув нового правового статусу — комерційної власності. Як відомо, суд арештував російський танкер “NEYMA”, який до того блокував прохід українських військових кораблів у Керченській протоці, влітку 2019 року. Це призвело до захоплення 24 моряків і трьох суден ВМС України російськими прикордонниками.

Також повідомлялося, що АРМА оголошує конкурс на відбір юридичних осіб для організації реалізації арештованого морського судна USKO MFU. Раніше повідомлялося, що АРМА спільно з Адміністрацією судноплавства зірвали спробу викрадення арештованого російського судна EMMAKRIS III.

Минулого тижня Фонд державного майна України провів 7 успішних онлайн-аукціонів з приватизації у системі “Prozorro.Продажі” на суму 37,43 мільйонів гривень. Про це ФДМУ розповів у Facebook.

“Зростання ціни об’єкта склало 4,38 раза, що у середньому становить 437,55 %. Загалом за лоти змагалися 32 учасників, тобто у середньому на лот припадало 4,57 охочих придбати державні об’єкти”, – говориться у повідомленні.

Які об’єкти були найбільш затребувані?

“Найдорожчим об’єктом минулого тижня стало незавершене будівництво загальною площею 1591,5 м² в місті Житомир. За об’єкт змагалися 17 учасників, а вартість лота зросла в 54,93 раза: з 429,8 тис. гривень до 23,6 млн гривень”, – повідомляє ФДМУ.

Також попитом серед інвесторів користувався будівля цеху переробки деревини загальною площею 2 125,7 м² з майном на Житомирщині. Ціна зросла зі стартових — 242,2 тис. гривень до фінальних — 4,5 млн гривень.

Які плани у ФДМУ на найближче майбутнє?

Цього тижня ФДМУ планує провести 15 онлайн-аукціонів з приватизації і продати єдиний майновий комплекс державного підприємства “Славутський комбінат “Будфарфор” на Хмельниччині, недобудований фельдшерсько-акушерський пункт в Чернівецькій області тощо.

Нагадаємо: Раніше ФДМУ повідомив, що за тиждень результати торгів “Земельного банку” склали 18,3 млн гривень. У електронній системі “Prozorro.Продажі” пройшли онлайн-аукціони із суборенди державних сільськогосподарських земель у межах проєкту “Земельний банк”. 18,3 млн гривень (+ 3,6 млн грн ПДВ) – результати торгів “Земельного банку”.

Раніше повідомлялося, що за результатами першого півріччя 2025 року від приватизації до державного бюджету вже надійшло 820,5 млн гривень та 156,59 млн гривень ПДВ, тож сукупний економічний ефект склав понад 977 млн гривень. Раніше також повідомлялося, що користувачі державних сільськогосподарських земель сплатили за півріччя 526,8 мільйонів гривень.

З 1 січня до 1 липня 2025 року в системі Prozorro.Продажі було оголошено онлайн-аукціони з суборенди державних сільгоспземель загальною площею 48 390 гектарів у 19 областях України. І 388 успішних аукціонів завершились підписанням угод.

Європейські акції оновили 4-місячний максимум після укладення торговельної угоди з США. Про це пише Reuters. Пан’європейський індекс STOXX 600 піднявся на 0,7%, а ключові національні індекси Німеччини, Франції та Великої Британії також зафіксували позитивну динаміку.

Чому ринок відреагував позитивно?

Причиною оптимізму стало підписання торговельної угоди між Євросоюзом і США, яка передбачає встановлення єдиного базового тарифу в 15% на більшість товарів і уникнення раніше анонсованих підвищень мит. Додатково ЄС зобов’язався інвестувати близько 600 мільярдів доларів у США.

Позитивну реакцію ринку підтримали акції фармацевтичних і напівпровідникових компаній, зокрема ASML, Besi та ASM International, що зросли на 3–5%. Водночас сектор алкогольних напоїв опинився під тиском через невизначеність щодо тарифів: акції Heineken впали на 4,3%, а Pernod Ricard — на 1,4%.

Які наслідки угоди?

Аналітики UBS відзначили, що угода знижує ризики і дає ринку довгоочікувану ясність. Очікування подібних кроків сприяли зростанню STOXX 600 на 19,5% від мінімумів квітня.

Нагадаємо: Сполучені Штати Америки та Європейський Союз у неділю 27 липня уклали торговельну угоду, яка фіксує імпортне мито на рівні 15%. Європейська Комісія запропонувала поступово і ефективно припинити імпорт російського газу і нафти в ЄС до кінця 2027 року. Попри значне скорочення споживання енергоносіїв з Росії, протягом 2024 року Євросоюз заплатив за них 23 мільярди євро.