За результатами аукціону на платформі RBP на серпень 2025 року заброньовано 20% пропускної спроможності Трансбалканського газового маршруту. Про це повідомляє Міністерство енергетики України.

“Раніше завдяки зусиллям Міненерго, з’явилася можливість імпортувати газ до України по Трансбалканському маршруту — через Грецію, Болгарію, Румунію і Молдову”, – зазначено у повідомленні.

“Завдяки новому спільному продукту бронювання потужностей, ініційованому Міненерго та ОГТСУ, вартість транспортування цим коридором зменшилася на 25%, відкриваючи нові можливості для диверсифікації постачання та використання українських підземних сховищ газу”, – повідомляє міністерство.

Які нові можливості відкриває Трансбалканський маршрут?

“Маршрут через Трансбалканський коридор розширює доступ України до ресурсів із південного напрямку та дає змогу закуповувати газ у нових країнах-експортерах. Це також створює додаткові можливості для використання наших ПСГ європейськими трейдерами”, – зазначила міністр енергетики України Світлана Гринчук.

Трансбалканський напрям став доступним для бронювання з червня цього року і вже демонструє зростання попиту з боку ринку. Наприкінці 2024 року встановлено гарантовану потужність на рівні 7 млн куб. м на добу. Зараз сторони працюють над збільшенням гарантованої потужності до 11,5 млн куб. м на добу вже у 2025 році, додають у Міненерго.

Які результати імпортних поставок газу?

Нагадаємо: Раніше голова правління групи “Нафтогаз” Сергій Корецький повідомив, що Україна здійснила свою першу імпортну поставку азербайджанського газу через Трансбалканський коридор. Це стало можливим завдяки укладанню угоди з компанією SOCAR Energy Ukraine. Перші поставки здійснюються тестовим маршрутом через Болгарію та Румунію до українського кордону.

Раніше Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), спростила транспортування газу до України через Трансбалканський коридор. У травні повідомлялося, що аукціон з бронювання місячних потужностей на червень для транспортування газу з Греції до України за новим спільним продуктом Операторів ГТС України, Молдови, Румунії, Болгарії та Греції завершився з нульовим результатом – потужності на червень не було заброньовано.

Яка ситуація з атакою на Аерофлот?

Хакерська група Silent Crow спільно з ‘Кіберпартизани BY’ 28 липня зламала внутрішню ІТ-інфраструктуру ‘Аерофлоту’ і знищила близько семи тисяч фізичних і віртуальних серверів. Для Silent Crow це вже третя гучна атака на установи РФ у 2025 році. Група, яка публічно заявила про себе на початку цього року, демонструє значні результати у завданні шкоди Росії в кіберпросторі.

Що сталося під час атаки?

За словами самих хакерів, вони перебували всередині корпоративної мережі найбільшої російської авіакомпанії протягом року. У результаті їм вдалося вивантажити повну базу даних історії перельотів, скомпрометувати критичні корпоративні системи та отримати контроль над комп’ютерами співробітників, включаючи керівництво компанії. У Silent Crow зазначили, що було знищено близько 7 тис. серверів: фізичних і віртуальних. Обсяг отриманої інформації становить 12 ТБ баз даних, 8 ТБ файлів із Windows Share і 2 ТБ корпоративної пошти. За оцінками хакерів, відновлення систем може коштувати десятки мільйонів доларів, а збитки мають стратегічний характер для самої компанії.

Генпрокуратура Росії підтвердила, що причиною збою стала хакерська атака. Порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 272 КК РФ (неправомірний доступ до комп’ютерної інформації). Авіакомпанії ‘Аерофлот’, ‘Росія’ та ‘Побєда’, що входять до однієї групи, скасували понад 100 рейсів. Як пише російський Коммерсант, перевізник скасував 54 парні рейси, тоді як 206 з 260 запланованих рейсів готуються до виконання.

Які інші атаки здійснила група Silent Crow?

На початку січня цього року хакери Silent Crow атакували Федеральну службу державної реєстрації, кадастру та картографії РФ (Росреестр). У своєму Telegram-каналі група опублікувала файл обсягом 44,7 гігабайта, який містив понад 82 мільйони рядків. За словами самих хакерів, у документі були персональні дані всіх громадян РФ. Одними з перших витік даних помітили в Telegram-каналі Data1eaks. Вони звернули увагу, що дані у файлі актуальні на березень 2024 року.

У самій установі факт витоку не підтвердили, заявивши лише, що проводиться ‘додаткова перевірка’ у зв’язку з інформацією, яка поширюється в Telegram. Натомість у Silent Crow назвали цей інцидент прикладом того, як великі державні структури можуть ‘впасти за кілька днів’.

Уже 21 січня Silent Crow провели ще одну атаку – цього разу на російського телеком-гіганта Ростелеком. З бази даних були викрадені 154 тис. email-адрес і 101 тис. номерів телефонів російських користувачів. Хакери як доказ опублікували таблиці з даними користувачів, які зверталися через форму зворотного зв’язку на сайті. У компанії факт витоку визнали, але відповідальність переклали на ‘інфраструктуру одного з підрядників’.

Хто такі Silent Crow?

Telegram-канал, через який група публікує всі свої заяви, був створений лише наприкінці грудня 2024 року. Про своє походження Silent Crow офіційно не повідомляла, і жодна державна структура поки не встановила їхнє точне місцезнаходження. Наразі група позиціонує себе як проукраїнські хактивісти, які діють проти Росії та її союзників. Їх вирізняє стиль, характерний саме для хактивістських, а не кримінальних або державних APT-груп: вони не вимагають викупу, діють публічно і викладають здобуту інформацію у відкритий доступ.

Останнім прикладом їхньої активності стала атака на ‘Аерофлот’, проведена спільно з білоруською групою Cyber Partisans. Це може свідчити про координацію дій між регіональними хактивістськими спільнотами.

Нагадаємо: Російська авіакомпанія ‘Аерофлот’ зранку 28 липня скасовувала майже 50 рейсів через збій в роботі інформаційних систем. Проукраїнські хакери Silent Crow та ‘Кіберпартизани BY’ заявили, що причетні до цього.

Російський уряд до 31 серпня заборонив експорт бензину виробникам нафтопродуктів. Про це повідомляє “Радіо Свобода”. Відповідну постанову підписав російський кабінет міністрів.

“Рішення ухвалено для збереження стабільної ситуації на внутрішньому паливному ринку в період високого сезонного попиту і сільськогосподарських робіт”, – пояснив російський уряд.

Чому виникла така ситуація на ринку?

Причиною такої динаміки учасники паливного ринку вважають недостатню пропозицію на біржі на тлі зростаючого сезонного попиту на нафтопродукти і ремонтів НПЗ. На початку березня уряд продовжив до 31 серпня заборону на експорт автомобільного бензину для невиробників, яка діяла раніше. Обмеження не стосувалося тоді поставок за кордон, що здійснюються компаніями-виробниками нафтопродуктів.

Яка динаміка цін на бензин?

Біржові ціни на бензин у червні та липні демонстрували волатильність, в останні тижні вони показували динамічне зростання. Причиною такої динаміки учасники паливного ринку вважають недостатню пропозицію на біржі на тлі зростаючого сезонного попиту на нафтопродукти і ремонтів НПЗ. The Moscow Times пише, що різкий зріст оптових цін на бензин розпочався в квітні, і з тих пір вартість Аи-92 на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі злетіла на 29%, перевищивши 65 тисяч рублів за тонну. “Ціна Аи-95 підскочила на 28% і перевищила 73 тисячі рублів за тонну, ледве не побивши абсолютний рекорд, встановлений влітку 2023 року”, – говориться у повідомленні.

Видання додає, що російські нафтогазові компанії через санкції стикаються з проблемами з ремонтом нафтопереробних заводів. Як заявив глава російського міненерго Сергій Цівіленко, “збої”, що виникають на НПЗ, пов’язані з проблемами в постачанні обладнання. Воно потрапило під європейські санкції в рамках першого ж пакету за вторгнення в Україну — в лютому 2022 року.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що в Росії стрімко зростають ціни на бензин – за останній рік роздрібні ціни підвищилися на 18%. До кінця 2025 року очікується ріст цін ще на 8%. У травні Росія суттєво скоротила морський експорт бензину — показник знизився майже на 50% у річному вимірі.

За підсумками першого півріччя поточного року Україна значно наростила виторг від експорту живої великої рогатої худоби. Про це пише видання AgroTimes. За даними Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт живої ВРХ протягом І півріччя зріс у 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року, ‒ до $21,5 млн.

У січні-червні 2025 року Україна експортувала 9,7 тис. тонн живої великої рогатої худоби, що на 90,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. “Порівняно з аналогічним періодом минулого року, валютна виручка від продажу ВРХ за кордон збільшилася у 2,4 раза. Така динаміка свідчить про суттєве зростання попиту на українську живу худобу на міжнародному ринку”, – пише інше видання, Agroweek.com.

Які фактори вплинули на зростання експорту?

“Успіхи українських експортерів у цьому сегменті пояснюються розширенням географії поставок та стабільним попитом з боку країн Близького Сходу, Північної Африки та Європи. Згідно з даними галузевих аналітиків, основними імпортерами залишаються Туреччина, Ліван, Азербайджан та Узбекистан”, – повідомляє сайт.

Показники експорту суттєво зросли завдяки збільшенню обсягів відправки як племінної, так і м’ясної худоби. Крім того, покращення логістики та укладання нових контрактів із закордонними партнерами позитивно вплинули на динаміку експорту.

“Валовий експорт у грошовому вираженні зріс завдяки стабільному виробництву та високій якості української ВРХ, що відповідає вимогам міжнародних стандартів. Експерти зазначають, що в умовах конкуренції на світовому ринку України вдалося зміцнити свої позиції завдяки модернізації ферм і підвищенню ветеринарного контролю”, – говориться у повідомленні.

Які виклики стоять перед галуззю?

Водночас галузь тваринництва стикається з низкою викликів, зокрема змінами цін на корми, витратами на логістику та необхідністю адаптації до вимог імпортерів. Проте позитивна динаміка експорту свідчить про наявність потенціалу для подальшого розвитку цього напрямку та залучення нових партнерів, пише Agroweek.com.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у Тернопільській області збудують комбікормовий завод потужністю 50 тонн на годину. Контракт на будівництво підписали компанія Bühler Україна і корпорація “Агропродсервіс”. Завод буде одним з найтехнологічніших виробництв в Україні, спеціально розробленим для потреб свинарства.

Також повідомляється, що “Українська молочна компанія” (Київська область) екссекретаря РНБО Віталія Гайдука планує побудувати комбікормовий завод, нову чергу молочної ферми до 4000 корів і біогазову установку на 5000 кубометрів газу. Раніше тодішній міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль повідомив, що молочне виробництво в Україні не зупиняється, а зміщується зі сходу в центральні та західні області. Наразі будується або модернізується 125 молочних ферм.

Раніше повідомлялося, що Міністерство аграрної політики та продовольства розподілило між експортерами квоти на м’ясо птиці та субпродуктів для експорту до країн Європейського Союзу.

Експорт російського вугілля до Китаю у січні-червні 2025 року скоротився на 25% у грошовому вираженні. Про це пише The Moscow Times. Аналітики Центру економічного прогнозування “Газпромбанку” повідомляють, що у другому кварталі скорочення поставок пришвидшилось до 34% у річному вимірі.

Чому Китай є ключовим ринком для російських вугільних компаній?

Китай є ключовим ринком для російських вугільних компаній — у 2024 році на нього припадала половина всього експорту. Втім, частка Росії в імпорті вугілля Китаєм зменшилася з 23% до 18%. Це стало наслідком не лише зниження попиту, а й втрати прибутковості постачання через дорогі кредити, логістику та зміцнення рубля.

Яка ситуація у вугільній промисловості РФ?

Після втрати європейського ринку ситуація у вугільній промисловості РФ продовжує погіршуватись. Під загрозою закриття перебуває 51 з 179 вугільних підприємств. У 2024 році галузь зазнала збитків на суму 112,6 млрд руб, а до травня 2025 року втрати вже сягнули цього рівня. За оцінкою Міністерства енергетики РФ, до кінця року збитки можуть перевищити 300 млрд руб — сума, співставна з бюджетами великих регіонів.

Уряд Росії затвердив програму підтримки галузі: компанії отримали відстрочку зі сплати податків і внесків на суму 63 млрд руб.

Нагадаємо: У липні 2024 року видобуток вугілля в Росії впав на 6,7% у річному вираженні, а його загальний обсяг — 31,5 млн тонн — став найнижчим із часів пандемії Covid-19. Російська вугільна промисловість, що поринула в глибоку кризу після ембарго на постачання палива в країни Євросоюзу і зниження світових цін, не вийде з неї в найближчі п’ять років.