Де ще можна знайти сонячні панелі?

Сонячні панелі вже перестали бути атрибутом лише дахів і пустельних полів. Їх дедалі частіше можна зустріти на парковках, залізницях, фасадах будівель і навіть у космосі. Розповідаємо про найнезвичайніші місця, де добувають енергію сонця.

Які нові застосування сонячних панелей?

Сонячні панелі стають дедалі дешевшими й універсальнішими. Інженери знаходять для них нові й часом несподівані застосування в наявній інфраструктурі.

Дороги та паркування

Величезний простір над дорогами, парковками і вздовж шумозахисних бар’єрів довгий час залишався порожнім. Тепер супермаркети в Південній Європі все частіше накривають свої паркінги сонячними навісами, які одночасно дають тінь і заряджають електромобілі. Найбільший у світі сонячний дах поверх траси в Китаї. У Німеччині та Китаї вже з’явилися перші ділянки автомагістралей, накриті сонячними дахами, які до того ж знижують рівень шуму. Панелі також встановлюють на дахи автобусів і вантажівок для живлення систем опалення та охолодження.

Залізничні колії

У 2025 році у Швейцарії запустили пілотний проєкт зі встановлення сонячних панелей прямо на залізничних коліях. Спеціальна машина укладає модулі між рейками, і вони не заважають руху поїздів. За підрахунками експертів, якщо покрити панелями всі 5000 км залізниць Швейцарії, це дасть змогу генерувати близько 1 ТВт-год на рік, що покриє майже половину запиту швейцарських залізниць на електрику.

Озера, річки та моря

Сонячна енергія тепер освоює і водні простори. Плавучі сонячні панелі, встановлені на поверхні ставків, озер і навіть морів, перетворюють їх на джерела чистої енергії. Найбільша у світі морська сонячна електростанція була побудована минулого року біля узбережжя Китаю. Її потужність в 1 ГВт порівнянна з потужністю сучасного ядерного реактора. За інформацією вчених, якщо покрити панелями затоплені кар’єри та водосховища в Німеччині, рішення зможе забезпечити близько 7% потреб країни в електроенергії.

Фасади будівель

Крім дахів, сонячні осередки все частіше інтегрують у стіни будівель. Сучасні сонячні скляні фасади можуть бути різних кольорів. Вони, як правило, майже непомітні неозброєному оку. Хоча їхня ефективність на 30-60% нижча, ніж у дахових систем, такі аналоги служать десятиліттями й економлять на фарбуванні стін. За приблизними оцінками, якщо покрити панелями всі відповідні дахи і фасади в Німеччині, генерація повністю задовольнить потреби країни в електроенергії.

Сільськогосподарські поля

Фермери тепер можуть отримувати подвійний урожай: на високих опорах над полями встановлюються сонячні панелі, а під ними продовжують рости сільськогосподарські культури. У сонячних регіонах такі конструкції створюють рятівну тінь, що знижує випаровування і допомагає економити воду. У Китаї цей метод застосовують для озеленення пустелі Гобі: панелі генерують енергію, а рослинність, що росте під ними, зупиняє опустелювання земель.

Космос

Сонячні панелі живлять супутники з 1950-х років, але вчені вже десятиліттями мріють про більше — передачу сонячної енергії з космосу на Землю. Ідея полягає в тому, щоб розмістити на орбіті гігантські “сонячні вітрила”, які перетворюватимуть світло на мікрохвилі та надсилатимуть їх на Землю, де їх уловлюватимуть величезні антени. Хоча ця технологія все ще перебуває на ранній стадії і залишається дуже дорогою, пілотні проєкти вже ведуть США, Китай і Японія.

Раніше повідомлялося, що плоскі сонячні панелі — марна трата часу. На заміну їм приходять сонячні дерева e-Cacias, розміщені в Мілуокі (США). Їх розробили інженери компанії Solar Forma Design і дизайнер Семюель Вілкінсон.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Які технології потрібні військовим?

Держава закуповує дрони та інше новітнє озброєння для Сил оборони України, але не встигає за стрімкими змінами на полі бою. У “Благодійному фонді Сергія Притули” розповіли, які саме технології зараз потрібні військовим і як вони можуть змінити війну. Організація робить ставку на дрони-перехоплювачі, НРК, а також автономні турелі проти “Шахедів”. Подробицями в інтерв’ю Фокусу поділився Андрій Шувалов, директор фонду.

Які засоби критично не вистачає?

На питання про те, які технології або вироби зараз найбільше потрібні війську, Андрій Шувалов дав дві відповіді: різноманітні вироби та їх кількість. Навіть тих виробів, які на сьогодні вже є і працюють, недостатньо. З того, що ми маємо, але хотілося б значно покращити ситуацію, це розвідувальні дрони й ударні БПЛА для роботи на відстані 80-100-150 кілометрів. Якщо є можливість, то до 200.

Вся логістика, штаби, накопичення особового складу, зберігання техніки, паливно-мастильних матеріалів відбуваються на такій відстані. Якщо ми зможемо знищувати, не давати змогу спокійно розташовуватися на цій відстані, то дефіцит на ЛБЗ почнеться у росіян, і нам буде тут набагато легше.

Які успіхи у боротьбі з “Шахедами”?

У напрямку протидії “Шахедам” ми працюємо ще з 2023 року — тоді реалізували перший проєкт “Ігла + тепловізор”, який дозволяв ефективно знищувати не тільки ворожі БПЛА, а й крилаті ракети. Проєкт “Мисливці на Шахеди” — це еволюція цього підходу. Його впровадження стартувало у 2024 році. Упродовж місяця після першої передачі дронів-перехоплювачів вдалося підтверджено знищити 20 “Шахедів”.

Це свідчить про реальну дієвість та важливість ініціативи. Ми також вже навчили перші екіпажі, здатні застосовувати ці системи в бойових умовах. Оборона потребує постійного масштабування, вдосконалення технологій та адаптації до нової тактики ворога.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутись до кваліфікованого лікаря.

Компанія ByteDance, що володіє сервісом TikTok, несподівано вийшла на ринок літій-іонних акумуляторів. Техногігант задіюватиме ШІ-алгоритми, щоб прискорити розробку інноваційних батарей, насамперед — твердотільних.

Відомий успіхом у сфері соцмереж, бренд із капіталізацією понад $250 млрд вирішив розвивати ще один напрямок. Для дата-центрів побудують мікромережу зберігання енергії на 200 МВт-год. Уже розміщена вакансія “Експерта з розробки акумуляторів” з річною зарплатою до $1,05 млн, пише European Central Station.

Навіщо TikTok знадобилися батареї?

Вихід на ринок АКБ — це стратегічний крок, у якому відіграють роль три фактори. Дата-центри ByteDance споживають величезну кількість енергії. Власна система зберігання дозволить знизити витрати на 15-20% за рахунок накопичення дешевої нічної енергії. Крім того, корпорація робить власних дронів для логістики і людиноподібних роботів для обслуговування обладнання, яким потрібні високоємні батареї.

У них є унікальна технологія, яка знайде своє застосування у сфері батарей — ШІ-алгоритми. Традиційна розробка акумуляторів з нуля — це довгий процес проб і помилок, який може займати до 5 років. ByteDance ж використовує нейромережі для моделювання та відбору найперспективніших матеріалів. Їхня ШІ-модель LASI-80Si змогла за 80 годин проаналізувати 32 мільйони комбінацій матеріалів для твердотільного електроліту і вибрати три найбільш підходящих. Вручну такий процес зайняв би понад півроку.

Як це змінить ринок?

Потенціал для галузі загалом величезний. Протестувавши і налагодивши такі методи, ByteDance зможе продавати свої рішення іншим компаніям. Наприклад, фірмову систему управління зберіганням енергії на базі ШІ для дата-центрів або самі акумулятори нового покоління.

Інші IT-гіганти зазвичай інвестують в окремі акумуляторні стартапи (так чинить Tencent) або створюють комплексні рішення з сонячними панелями і сховищем, як Huawei. А ось ByteDance — єдина, хто вирішив зайнятися безпосередньо розробкою і виробництвом самих елементів живлення.

Компанія планує побудувати пілотні лінії для виготовлення твердотільних акумуляторів і почати їх дрібносерійний випуск у 2026 році. Тримачі TikTok роблять ставку не на екосистемні рішення, а на фундаментальні технологічні інновації, прагнучи обігнати традиційних лідерів сектора, таких як CATL і BYD. Це можливо за рахунок підвищеної швидкості розробки.

Раніше повідомлялося, що батареї працюватимуть без літію. Дослідники знайшли дуже несподівану заміну традиційним металам. Перша у світі батарея з вітамінів може працювати на цукрі.

Що таке Artemis ALM-20?

15 жовтня 2025 року шведсько-американська компанія Auterion оголосила про успішне розроблення ударного дрона Artemis ALM-20 великої дальності, який створили за допомогою українців. Безпілотник уже показав свої можливості на війні в Україні, зокрема можливість доставити боєголовку вагою до 40 кг на відстань до 1000 миль (1610 км). Подробиці Auterion розкрила на офіційному сайті.

Які технології використовує дрон?

Artemis використовує бортовий комп’ютер Skynode N і систему візуальної навігації розробки Auterion. У компанії запевняють, що ці технології дають змогу дрону наводитися і вражати цілі навіть у разі збоїв супутникової навігації. Вбудована система наведення на фінальній ділянці маршруту забезпечує найвищу точність польоту.

Судячи з опублікованого фото, Artemis ALM-20 використовує ту ж аеродинамічну форму, що і Shahed-136. Вона використовується досить давно і бере початок від німецького безпілотника DAR. На фото можна замінити дві зовнішні антени і оптичний модуль у носовій частині, як у нових “Шахедів”, модернізованих Росією.

Які плани у Auterion?

Artemis розробили у співпраці з українським партнером, назву якого не розголошують в інтересах безпеки. БпЛА пройшов випробування, що включали зліт, політ на велику дистанцію, навігацію без GPS і точне наведення на ціль за допомогою штучного інтелекту.

Після завершення випробувань державні аудитори США дали дозвіл на закупівлю безпілотної системи Міноборони країни і союзними збройними силами. Тепер Auterion хоче запустити масштабне виробництво за допомогою партнерів зі США та Європи — виробничі лінії вже будуються навіть в Україні.

Завдяки відкритій архітектурі програмного забезпечення, на дрон можна легко встановити нові датчики, системи зв’язку або інші компоненти. “Artemis був розроблений для масового виробництва і швидкого розгортання. Це дає змогу нашим країнам-партнерам створювати автономні ударні системи у великих масштабах, особливо в Індо-Тихоокеанському регіоні, де дальність і час реагування мають вирішальне значення”, — заявив генеральний директор Auterion Лоренц Маєр.

Видання Defence Express припускає, що Auterion створила Artemis ALM-20 на базі дрона-камікадзе UAS SETH, застосування якого бригада “Азов” показала в березні 2025 року для удару по цілі на невідомій відстані. У підрозділі підкреслили, що дрон повністю автономний і легкий у використанні, а передав його фонд “Повернись живим”. Можливо, це і були бойові випробування, про які говорить компанія.

У вересні Auterion повідомив, що передасть Україні 33 000 ударних дронів зі ШІ до кінця 2025 року. Їх можна об’єднати в рої за допомогою технології Nemyx. Поки невідомо, які саме БПЛА це будуть. В Україні теж розробляють аналог “Шахедів”. Раніше писали, як працює український безпілотник “ГУПАЛО-Н”.

Збройні сили Російської Федерації продовжують вдосконалювати свої баражувальні боєприпаси “Ланцет”, збільшуючи відстань, на яку вони можуть підлітати. Наразі йдеться про 50 кілометрів від лінії фронту.

Які наслідки має атака в Ізюмі?

Прикладом може слугувати нещодавня атака росіян на військову вантажівку в Ізюмі Харківської області. Відео атаки показав український фахівець з радіоелектронної боротьби Сергій “Флеш” Бескрестнов. Він зазначив, що відстань майже в 50 кілометрів “неприємно дивує”.

За інформацією Бескрестнова, зазвичай атаки відбуваються за одним і тим самим алгоритмом, який використовують як ЗСУ, так і росіяни. Спочатку розвідувальний безпілотник фіксує ціль, яка може бути нерухомою або просто довго стояти на одному місці. На обрану ціль вилітає ударний БПЛА. Летить він не дуже швидко — на дистанцію в 50 кілометрів може піти до 40 хвилин, тому противник віддає перевагу нерухомим цілям.

Як реагувати на загрозу БПЛА?

Якщо йдеться про ціль, яка може рухатися, то у “Ланцета” завжди є ціль-дублікат, щоб не даремно використовувати дорогий боєприпас.

Сергій Безкрестнов підкреслює, що зона ризику збільшується, і необхідно створювати системи оповіщення військових і цивільних про загрозу БПЛА в прифронтових зонах. Експерт упевнений, що українські РЛС здатні засікати політ таких безпілотників. Військову техніку на небезпечній відстані до 50 км не можна довго залишати без руху, особливо на відкритій місцевості. Ворог не упустить шансу вдарити по такому об’єкту своїм БПЛА.

Раніше стало відомо, що нові “Ланцети” з’явилися на всіх фронтах в Україні. Росіяни стали оснащувати їх антенами нового типу, щоб дрони могли вражати цілі на більшій відстані. Також повідомлялося, що ЗСУ зіткнулися зі смертоноснішою версією дрона “Ланцет”, яка гірше піддається відбиттю наявними засобами радіоелектронної боротьби.