Про автора Анжела Кондратенко

Закончила Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Опыт работы в журналистике - больше 8 лет.

Війна в Україні може “заморозитися”

Переваги держави-агресора росії на полі бою призвели до стратегічної ініціативи, що може змусити сторони перейти до припинення вогню шляхом переговорів, перемир’я 1953 року у Кореї або просто замороженого конфлікту.

Про це пише The New York Times з посиланням на думки експертів.

Деякі експерти попереджають, що справжня стратегічна мета росії при захопленні території навколо Харкова полягає в тому, щоб змусити українські війська перегруповуватися для зміцнення міста, що повинно послабити лінію фронту в інших місцях. За його словами, немає єдиної причини для переваги Москви на полі бою, натомість російському наступу сприяють численні фактори.

“росія часто погано починає свої війни та закінчує сильно. росія нагнала набагато більше населення для формування військ, і “величезну військову інфраструктуру” – щоб повернутися”, – заявив Стівен Хедлі, радник з національної безпеки при президенті Джорджі Буші-молодшому.

Через затримку фінансування США росія змогла досягти великої артилерійської переваги над Україною. Нестача боєприпасів для протиповітряної оборони також дозволила рф атакувати українські лінії плануючими авіабомбами, пише видання.

На думку Майкла Кофмана, експерта з росії у Фонді Карнегі за міжнародний мир, у 2024 році російські військові мають матеріальну перевагу та стратегічну ініціативу, хоча вона може виявитися не вирішальною. Він вважає поточний рік “вікном можливостей” для рф, яке в разі невдач почне закриватися на початку 2025 року.

За інформацією NYT, російські переваги на полі бою “ефемерні”, бо через 18 місяців війна може кардинально змінитися. Проте в адміністрації президента США Джо Байдена зростає відчуття, що наступні кілька місяців можуть виявитися критичними, тому що в якийсь момент обидві сторони можуть перейти до припинення вогню шляхом переговорів, перемир’я, подібного до того, яке поклало край активним бойовим діям у Кореї в 1953 році — або просто замороженого конфлікту, зазначає видання.

У ЄС не планують відправляти війська в Україну

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що ідея відправки солдатів в Україну не знайшла розвитку – ні в Естонії, ні на рівні Європейського Союзу.

Про це він сказав в інтерв’ю естонському мовнику ERR.

За словами міністра оборони Певкура, в уряді не було конкретної дискусії про відправку військовослужбовців в Україну.

“Тут немає нічого нового. Коли Франція виступила з ідеєю розглянути, чи може Європа і союзники зробити щось більше, ця ідея обговорювалася в різних дискусіях, але вона не знайшла розвитку, тому що наразі серед союзників немає чіткого розуміння того, що це дає”, – сказав Певкур в інтерв’ю ERR.

За словами Певкура, пріоритетом зараз є передача боєприпасів в Україну та проведення тренувань в інших країнах.

Генштаб прокоментував оборону Харківщини

Тільки у Харківській області за 2024 рік інженерно-саперні підрозділи встановили десятки тисяч мін.

Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

Підрозділи інженерних військ ЗСУ постійно проводять заходи інженерного обладнання оборонних рубежів по всій лінії бойового зіткнення.

“Що в свою чергу включає виконання заходів з фортифікаційного обладнання і нарощення системи інженерних загороджень (мінно-вибухових та невибухових). Заходи з фортифікаційного обладнання – це постійний процес, лінія оборони потребує постійного утримання, вдосконалення і відновлення”, – пояснив Генштаб.

Удар по Харкову: кількість постраждалих зросла

У Харкові внаслідок російського удару 14 травня зросла кількість постраждалих.

Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

“Кількість постраждалих — 17. Серед них 12-річний хлопчик і дівчинка 8 років. Вони у середньому стані.  10 жінок та 5 чоловіків. Найстаршому чоловікові 87 років. Загалом 1 цивільний чоловік у важкому стані. 11 людей дістали травми середнього ступеня. 5 у легкому стані”, – зазначив він.

Рада ЄС схвалила міграційну реформу

14 травня Рада ЄС ухвалила реформу європейської системи притулку та міграції, покликану упорядкувати та зменшити наплив мігрантів.

Про це йдеться на сайті Ради.

Реформа встановлює набір правил, які допоможуть впорядкувати прибуття мігрантів, створити ефективні та уніфіковані процедури та забезпечити справедливий розподіл тягаря між державами-членами, йдеться у повідомленні.

“Пакт про притулок і міграцію забезпечить більш справедливу і сильну міграційну систему, яка принесе конкретні результати на місцях. Ці нові правила зроблять європейську систему притулку більш ефективною і посилять солідарність між державами-членами. Європейський Союз також продовжить тісну співпрацю з третіми країнами для усунення першопричин нелегальної міграції. Тільки разом ми можемо знайти відповіді на глобальний міграційний виклик”, – заявила Ніколь де Мур, державний секретар Бельгії з питань притулку та міграції.

Рада ЄС ухвалила загалом 10 законодавчих актів, які реформують всю європейську систему надання притулку та управління міграцією.