Сонячні панелі вже не раз дивували багатогранністю свого застосування. То вони замінюють генератори, то очищають воду. А тепер виявилося, що з них можна робити непогані звукоприймачі.

Творець YouTube-каналу Chemteacherphil — викладач хімії Філ, як зрозуміло з назви, — помітив, що невелика сонячна панель видає слабкий звук, якщо її під’єднати до динаміка і піддати впливу світла, повідомляє tomshardware.com.

Виявилося, що звук можна передавати бездротовим зв’язком, використовуючи світло, а сонячна панель у цій конструкції виконуватиме функцію приймача. Блогер-ентузіаст вирішив зібрати бездротовий передавач, використовуючи свій iPad, сонячну панель і недорогий динамік. Відео з результатами експерименту він виклав на YouTube.

Як працює новий пристрій?

Для початку вчитель зібрав підсилювач (для посилення сигналу з iPad), а потім підключив його до світлодіодного ліхтаря на 9-вольтових батарейках. Яскравість світла змінювалася при натисканні кнопки відтворення, вказуючи на те, що світлодіод отримує імпульси даних з iPad у вигляді коливань напруги.

Філ помістив сонячну панель і динамік поруч із джерелом світла, і вони дійсно стали відтворювати музику з його iPad. Щоправда, якщо пристрій зсувався всього на кілька сантиметрів, сила звуку падала.

Чи можливо покращити якість звуку?

Тоді винахідник замінив світлодіод дешевим червоним лазером і підсвітив ним кімнату. Коли в полі лазерного променя опинилися панель і динамік, музика заграла досить голосно, щоб можна було розібрати слова пісні.

Як зазначає видання, це, звісно, не нова технологія — військові використовують лазери для бездротового зв’язку на великих відстанях ще з 1970-х років. Але конструкція підкуповує своєю простотою і дотепністю — в принципі, змайструвати її вдома зможе будь-хто.

Раніше з’ясувалося, що сонячні панелі можуть виробляти не тільки енергію. У штаті Каліфорнія в рамках експерименту над ділянками зрошувальних каналів встановили навіси з сонячних панелей, і виявилося, що якість води згодом помітно покращилася.

Китай оголосив про створення найбільшої у світі плавучої вітряної турбіни потужністю 50 МВт. Розробники запевняють, що ця турбіна зможе функціонувати навіть під час тайфунів.

Амбітний план озвучила компанія Mingyang Smart Energy — світовий лідер у галузі технологій напівпрямого приводу для морської вітроенергетики. Турбіна отримає двоголову V-подібну конструкцію, що є відсиланням до торішнього проєкту компанії OceanX, де йшлося про потужність лише 16,6 МВт.

Яка конструкція нової турбіни?

Нова система об’єднуватиме два двигуни потужністю 25 МВт, встановлених на загальній конструкції. Вона буде підходити для використання на великих глибинах. Кожен із двох роторів матиме довжину 290 метрів — це більше, ніж три футбольні поля.

Чи витримає турбіна урагани?

Двороторна турбіна має впоратися навіть з ураганом 5 категорії, що супроводжується вітром зі швидкістю до 260 кілометрів на годину. Її V-подібна вежа та Y-подібна плавуча основа спеціально спроектовані для забезпечення стійкості та ефективності на глибині понад 100 метрів.

Раніше стало відомо, що у Швеції з’явилася перша дерев’яна вітрова турбіна. Розробники сподіваються, що їхній винахід стане провісником більш дешевих і екологічно чистих рішень для поновлюваних джерел енергії в північних країнах. Також у Швеції було представлено нову “плавучу” вітрову станцію, яка забезпечить електрикою мільйони будинків. Компанія Eolus подала заявку на отримання дозволу на будівництво в Балтійському морі нової морської вітрової електростанції потужністю 2,2 ГВт.

Дослідники зуміли підвищити стабільність і довговічність літій-кисневих акумуляторів. Ключем до прориву стало впровадження унікального матеріалу — графенової “мезогубки”.

Літій-повітряні батареї теоретично можуть зберігати в 10 разів більше енергії, ніж літій-іонні аналоги. Вони використовують реакцію літію з киснем з атмосфери. Але їхньому масовому застосуванню заважала швидка деградація і короткий термін служби. Японські вчені запропонували цікаве рішення, пише Tech Xplore.

Що проробили вчені?

Досі було важко визначити, що саме стає “слабкою ланкою” і призводить до швидкого руйнування нових АКБ. Щоб дізнатися, чи полягає причина у вуглецевому катоді або розкладанні електроліту, експерти з Університету Тохоку створили катод нового типу. Він виготовлений із графенової “мезогубки” — порожнистого матеріалу з губчастою структурою і високою площею поверхні.

На нього нанесли каталізатори з металу під назвою рутеній. Для формування катода використовували ізотоп вуглецю-13, який слугував “міткою” і дав змогу за допомогою кількісних методів аналізу точно відстежити всі хімічні процеси.

У підсумку, згідно з експериментом, зниження зарядної напруги допомагає придушити деградацію вуглецевого катода. При цьому різні кристалічні фази рутенію по-різному впливають на розкладання електроліту.

Яке практичне значення дослідження?

“Наші результати дають нам змогу точно вказати на слабке місце батарей — чи то катод, чи то електроліт, — що дає нам розуміння, що саме потрібно поліпшити, щоб зробити літій-кисневі батареї більш практичним варіантом”, — пояснює доктор Вей Ю.

Це дослідження пропонує інструмент для аналізу та поліпшення “повітряних” акумуляторів. Завдяки йому з’являться нові принципи проєктування по-справжньому довговічних і ємних літій-кисневих елементів живлення.

У перспективі це означає крок уперед до наступного покоління систем зберігання енергії, які необхідні для електромобілів, відновлювальної енергетики та досягнення вуглецевої нейтральності по всьому світу.

Раніше повідомлялося, що електрокари Chery отримають твердотільну батарею, яка забезпечує запас ходу до 1500 км. Chery завершує розробку інноваційної твердотільної батареї. Вона має рекордну щільність енергії в 600 Вт∙год/кг, що дає змогу збільшити запас ходу електрокарів більш ніж удвічі.

Канадські вчені представили новий стандарт для сонячних панелей, які можуть живити техніку від світла звичайних ламп. Це рішення допоможе вирішити проблему утилізації токсичних батарейок і зробить розумні пристрої по-справжньому автономними.

Сьогодні у світі набирають популярності екосистеми розумного будинку, що складаються з безлічі датчиків, настінних дисплеїв і побутової смарт-електроніки. Однак багато таких гаджетів потребують одноразових батарей, які забруднюють природу. Технологія внутрішніх фотоелементів (IPV) покликана стати новим джерелом живлення, але її розвиток заважала одна серйозна перешкода, як зазначає Tech Xplore.

Які проблеми виникають при використанні IPV?

На відміну від вуличних сонячних панелей, які тестуються при яскравому і стабільному сонячному світлі, кімнатні варіанти працюють в абсолютно інших умовах. Освітлення в приміщенні постійно змінюється: воно може бути розсіяним, різної яскравості та колірної температури. Через це досі не існувало єдиного стандарту для вимірювання ефективності IPV, а результати тестів у різних лабораторіях сильно відрізнялися.

Яке рішення запропонували вчені?

Експерти з Університету Саймона Фрейзера (SFU) розробили інноваційну систему стандартизації панелей. Набір протоколів і рекомендацій дозволить надійно вимірювати ефективність IPV навіть за розсіяного світла. У цьому допоможе універсальна еталонна комірка, яку тестують у різних умовах освітлення в різних лабораторіях, забезпечуючи порівнянність результатів.

Тепер у розробників є чіткий і надійний інструмент для тестування і поліпшення своїх продуктів, що має значно прискорити прогрес у галузі внутрішніх панелей.

У майбутньому такі установки зможуть живити величезну кількість малопотужних пристроїв у будинках і офісах: датчики диму, пульти, розумні замки, електронні цінники в магазинах і багато іншого. Це не тільки позбавить людей необхідності постійно міняти батарейки, а й зробить міста більш “розумними” та екологічними.

Раніше повідомлялося, що новий матеріал для сонячних панелей може перевернути енергетику, але є нюанси. Дослідники і стартапи по всьому світу заговорили про великі зміни в сонячній енергетиці, зокрема про перовскіт — матеріал, здатний зробити панелі вдвічі ефективнішими і дешевшими. Однак поки складно сказати, як він покаже себе на практиці.

У Китаї здійснив перший політ новий безпілотник-невидимка, відомий під неофіційною назвою GJ-X. Припускають, що це бомбардувальник, оскільки його дизайн дуже схожий на аналогічні американські розробки.

Великий літальний апарат типу “літаюче крило” днями з’явився у мережі в роликах, що демонструють його польоти. Військові експерти порівняли новий безпілотник із супутниковими знімками, зробленими в серпні над авіабазою Малан у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю, і дійшли висновку, що зображення збігаються.

Чим відрізняється GJ-X від інших безпілотників?

З урахуванням того, що розмах крил безпілотника, поміченого над Малан, становить приблизно 42 метри, мова може йти про бомбардувальник нового покоління, який можна порівняти з американським B-21 Raider, що все ще перебуває в розробці. Якщо інформація підтвердиться, це буде перший випадок китайських польових випробувань БПЛА з міжконтинентальним стратегічним потенціалом.

Які особливості конструкції GJ-X?

Фахівці відзначають велику схожість між GJ-X і B-21 Raider. Обидва літальні апарати мають вигнуту форму крила, що нагадує повітряного змія. Така конструкція допомагає уникати виявлення радарами і перелітати на великі відстані.

Як зазначає видання, GJ-X — це лише один із кількох амбітних проєктів, що стосуються китайських розробок БПЛА. Раніше стало відомо, що найменший FPV-дрон у світі літає всередині пачки чипсів, відстань між осями його моторів становить лише 22 мм, що втричі менше за попередній рекорд.