Про автора Анжела Кондрашевич

Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Досвід роботи в журналістиці – понад 12 років. Основний напрямок - технології.

Новий лазерний комплекс Apollo від EOS для боротьби з дронами

Що таке система Apollo?

Австралійська компанія Electro Optic Systems (EOS) представила високоенергетичну лазерну зброю нового покоління під назвою Apollo напередодні виставки озброєнь DSEI в Лондоні. Ця система призначена для ураження безпілотних літальних апаратів груп 1-3 (вагою до 600 кг), до яких належать російські “Орлан-10”, “Ланцет” та ударні БПЛА “Шахед”.

Які характеристики Apollo?

За словами розробників, система Apollo має потужність 100 кВт (з можливістю підвищення до 150 кВт), цілиться на 360 градусів і може відстежувати до 200 цілей, працюючи незалежно від зовнішнього джерела живлення. Зброю можна розміщувати в контейнерах або на транспорті, вона сумісна з наявними системами командування і управління НАТО та інтегрованими системами ППО.

EOS заявляє, що система призначена для роботи як автономно, так і в складі багаторівневої архітектури оборони разом із кінетичними платформами, такими як дистанційно керований бойовий модуль Slinger і ракетні системи. Генеральний директор EOS Group Андреас Швер підкреслив, що нову лазерну зброю компанія розробила, щоб забезпечити захист від атак рою дронів за доступною ціною. Стратегічна потреба в цьому на ринку зараз дуже висока.

Які перспективи використання Apollo?

У серпні компанія EOS уклала перший у світі експортний контракт на поставку високоенергетичного лазера високої потужності (HELW) потужністю 100 кВт з європейською державою — членом НАТО, назва якої не розголошується. За заявою компанії, цей контракт є важливою віхою в історії австралійського оборонного експорту і поворотним моментом у глобальному масштабі для впровадження високоенергетичних лазерних систем у бойові застосування.

Доктор Швер додав, що Apollo не підпадає під вимоги “Міжнародних правил торгівлі зброєю” (ITAR), створених США, що є великою перевагою під час роботи із зарубіжними партнерами, які можуть прагнути локалізувати або підтримувати технологію самостійно.

Раніше в Росії показали наземного робота “Кур’єр” з лазерною установкою “Ігніс”. За словами інженерів, він може вражати міни різних типів на відстані до 150 метрів. На початку вересня Китай показав лазерну зброю на параді військових технологій. Система розроблена для високоточних ударів, скоординованих з іншими системами зброї протиповітряної оборони (ППО).

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Міністерство цифрової трансформації запустило платформу ШІ

Міністерство цифрової трансформації України оголосило про запуск єдиного вікна ШІ-ініціатив. Це перша державна онлайн-платформа, яка об’єднує всі ключові проєкти, корисні документи та новини в сфері штучного інтелекту.

Напряму долучитися до АІ-трансформації України тепер можуть бізнес, державні організації, наукові та освітні заклади, а також міжнародні партнери, повідомляє Мінцифри. Відомство поставило амбітну мету — увійти до топ-3 країн світу за рівнем розвитку та впровадження AI до 2030 року.

Які можливості надає нова платформа?

Міністерство вже запустило Дія.АІ у відкритому бета-тестуванні та продовжує працювати над українською LLM (Великою мовною моделлю). На відповідному сайті користувачі зможуть отримати доступ до актуальних рекомендацій, корисних інструментів та практичних гайдів з використання ШІ в різних сферах. Також можна буде долучитися до комітету із ШІ при Мінцифрі.

Які переваги отримають стартапи?

Нова платформа також відкриває можливості для стартапів. Завдяки проєкту SandBox компанії зможуть у безпечному середовищі протестувати свої ШІ-рішення на відповідність міжнародним стандартам та отримати підтримку від держави в різних сферах — GovTech, MedTech, BioTech, AgroTech, DefenseTech, EdTech, уточнили у цифровому відомстві.

Раніше очільник Мінцифри Михайло Федоров повідомляв, що у “Дії” з’явиться АІ-асистент із функцією спілкування. Користувачам більше не потрібно буде шукати потрібну послугу — достатньо буде коротко описати ситуацію, і система сама підкаже, що робити. Також стало відомо, що українці зможуть змінювати прізвища онлайн. Нову послугу в “Дії” анонсував Михайло Федоров і запевнив, що вона стане доступною вже до кінця цього року.

Чому ChatGPT та інші ШІ

Компанія OpenAI опублікувала дослідження, в якому пояснила, чому ChatGPT та інші нейромережі так часто “галюцинують” — впевнено видають неправдиву інформацію. Виявилося, це не збій, а прямий наслідок того, як їх навчають і оцінюють. Але є способи з часом це виправити.

Чому ШІ видає неправдиву інформацію?

Причина в тому, що сучасні системи оцінювання якості заохочують ШІ вгадувати відповідь, а не зізнаватися в незнанні. Експерти порівнюють таку поведінку зі шкільним тестом: якщо за відповідь “не знаю” ви гарантовано отримуєте нуль балів, є шанс написати хоч щось і потрапити в точку. Саме за таким принципом і функціонують чат-боти, пише OpenAI.

Більшість бенчмарків, які вимірюють здібності та інтелект нейромереж, оцінюють лише точність — відсоток правильних відповідей. У результаті розробники змушені налаштовувати моделі так, щоб вони завжди, у будь-якому разі давали якусь відповідь, навіть якщо не впевнені в ній. Це зручно для віртуальних тестів, але призводить до того, що ШІ неминуче “галюцинує” — вигадує факти і впевнено їх презентує.

Які зміни пропонує OpenAI?

Як приклад OpenAI наводить порівняння двох версій ChatGPT. Стара модель o4-mini за метрикою точності (відсоток вірних відомостей) має трохи кращий вигляд, ніж новіша gpt-5-thinking-mini (24% проти 22%). Але як це можливо, якщо частота помилок першої — 75%, а в нової — лише 26%? Уся справа в підході. Модель o4-mini намагається розв’язати майже всі запитання і більше вгадує, а відмовляється відповідати лише в 1% випадків. Таким чином вона “наосліп” набирає більше правильних відповідей, але попутно генерує і багато брехні.

Покращена модель gpt-5-thinking-mini працює розумніше. Вона чесно говорить, що не має точної інформації в 52% випадків, відповідаючи тільки тоді, коли більш-менш впевнена. У результаті ймовірність того, що вона вас обдурить, на практиці втричі менша, тобто актуальна версія набагато надійніша.

OpenAI пропонує змінити сам підхід до оцінки ШІ. На їхню думку, за впевнену брехню потрібно штрафувати сильніше, ніж за чесне “не знаю”, а за адекватну оцінку своєї невпевненості — навіть нараховувати часткові бали. Це змусить розробників створювати більш чесні та надійні ШІ-моделі, які не вводитимуть користувачів в оману.

Раніше повідомлялося, що чат-боти на кшталт ChatGPT змінюють людей. Недавні дослідження показали, що з людьми, які “підсіли” на чат-боти на кшталт ChatGPT, відбувається щось незвичайне. Фахівці в галузі психічного здоров’я називають це “ШІ психозом”.

Китай успішно випробував радар на основі штучного інтелекту

Китай оголосив про успішні випробування радіолокаційної системи, що базується на штучному інтелекті (ШІ), для військових літаків. Під час випробувань перший у світі радар зі ШІ продемонстрував майже ідеальні результати відстеження цілей, незважаючи на складну радіоелектронну протидію, про що повідомляє китайська газета South China Morning Post.

Які результати випробувань?

Під час польоту неназваного літака традиційні радіолокаційні системи не змогли підтримувати постійний контакт, втрачаючи ціль приблизно у чверті випадків. Натомість система на основі штучного інтелекту суттєво підвищила рівень виявлення. “Безперервність відстеження цілей радаром покращилася з початкових 70-80% до понад 99%. На горизонті намічається парадигмальна зміна у філософії проектування радарів”, – заявив провідний автор проєкту Чжан Цзе.

Які переваги нової технології?

Як зазначають у виданні, обмеження простору, потужності та обробки даних у винищувачах значно ускладнювали інтеграцію ШІ на борту. Однак нове випробування свідчить про те, що ці бар’єри тепер подолано. За словами розробників, нова інтелектуальна технологія протидії заглушенню для повітряних радарів враховує особливості середовища. При виявленні перешкод система миттєво коригує частоту, напрямок променя та форму хвилі, щоб уникнути придушення – подібно до води, що обтікає камінь. Якщо ворог змінює тактику, радар адаптується за мілісекунди.

“Якщо цей радар на базі штучного інтелекту буде працювати в бою так, як описано, це може призвести до електронної переваги”, — сказав виданню експерт з аерокосмічної галузі з Пекіна на умовах анонімності.

Також повідомляється, що ця технологія має потенціал для трансформації цивільного життя. До прикладу, Китай будує “розумні міста”, в яких електромагнітний спектр стає переповненим. Занадто багато пристроїв спричиняють перешкоди, через що автономні транспортні засоби та дрони можуть виходити з ладу. Новий радар може розв’язати цю проблему.

Нагадаємо, американська компанія Raytheon розробила радар LTAMDS, призначений для боротьби з передовими загрозами наступного покоління, включаючи гіперзвукову зброю.

Дрони-перехоплювачі: нові можливості для захисту Києва

Як дрони-перехоплювачі змінюють ситуацію?

Ближче до зими дрони-перехоплювачі зможуть збивати більшу частину “Шахедів” та інших безпілотників, які Росія запускатиме у бік Києва. У 2025 році Сили оборони значно розвинули цей напрямок, і вже на початку літа кількість збитих БПЛА перевищила 500. Український військовослужбовець із 59-ї окремої штурмової безпілотної бригади імені Якова Гандзюка Олександр Карпюк розповів про особливості полювання на “Шахеди” у своєму дописі на сторінці у Facebook.

Чому дрони-перехоплювачі не малюють свої досягнення?

Він звернув увагу, що на зенітно-ракетних комплексах або вертольотах екіпажі часто малюють “Шахеди”, які означають кількість збитих цілей. Але подібної традиції немає у екіпажів дронів-перехоплювачів, які захищають Київ. За словами Олександра Карпюка, причина у занадто великій кількості уражених БПЛА з лютого 2025 року, коли командувач Сил безпілотних систем Вадим Сухаревський повідомив про перші успіхи.

“Всю цю роботу зробили зенітчики на чотирьох наземках. Так. Всього чотири наземні станції в цей період були у цієї команди. Нема де малювати тобі більш ніж 120 силуетів на пусковій дрона, чи на антенні, чи на ноутбуку. Просто немає де”, — розповів автор.

Які нововведення в системі перехоплення?

Впровадження зенітних дронів просувалося повільно, бо успішному застосуванню передувала ретельна та довга робота з виробником засобів, покращення самих БПЛА, програмного забезпечення, взаємодії з радіолокаційними станціями. Однак команда змогла доробити комплекси для перехоплення “Шахедів” і побудувала концепцію перехоплювачів з нуля, хоча і доволі пізно. “Саме їх завзятість та їх бачення змогли побудувати найбільш ефективний зенітний дрон, — підкреслив Олександр. — Таких результатів немає у більшості ЗРК, які працювали всю війну проти “Шахедів” (але здебільшого тому, що все ж ракети дорогі та дефіцитні)”.

Напрям продовжує активно розвиватися, Сили оборони замовили нові наземні станції та підготували додаткові екіпажі. Зараз масштабуються та покращуються вітчизняні виробництва зенітних дронів. Завдяки цьому Україна стала єдиною країною світу, здатною протидіяти комбінованим атакам з використанням сотень дронів та ракет, хоча і зі значними витратами.

“Думаю ближче до зими цей напрям буде перехоплювати основну масу “шахедів”, за мінімально можливі гроші, — додав військовий. — Зенітні дрони роблять бухгалтерію війни більш привабливою для сторони що обороняється та зменшує необхідну кількість пострілів дорожчих та складніших зенітних ракет”.

Одночасно із цим Україна зриває виробництво “Шахедів”, атакуючи місця зберігання, виготовлення та запуску. Є також інші дії, про які не можна розповідати публічно.

“Якщо ти увалив десь там пару сотень “шахедів”- то тобі не треба вже їх збивати над Україною. Якщо ти призупинив тисячу компонентів і зависло виробництво тисячі “шахедів”- то це час нам покращити нашу оборону до наступної атаки”, — зазначив Олександр Карпюк.

Раніше писали, що у ніч на 7 вересня українські дрони-перехоплювачі збили близько 150 із 810 БПЛА, запущених Росією. Окрім “Шахедів”, росіяни використовують інші безпілотники, призначені для перевантаження системи ППО. Нещодавно ГУР показало роботу нових дронів-перехоплювачів, які збили 35 безпілотників ЗС РФ. Ними керували українські військові із групи “Баракуда” спецпідрозділу “Крила”.