Система акустичних датчиків дозволяє українським військам ефективно відстежувати ворожі безпілотники під час атак на міста. Ця технологія вже починає впроваджуватися і в Європі, а незабаром акустичні системи стануть такою ж звичною нормою безпеки, як камери відеоспостереження. Про це в колонці на сайті “Новини LIVE” повідомив Луї Саіянс, засновник Askalon Industries і офіцер ВМС Франції у відставці.

Як працює акустична система?

В Україні, за публічними даними, у 2024-2025 роках планується розгорнути мережу з понад 10 000 акустичних датчиків, які вловлюють звуки роботи дронів, таких як “Шахед”, на малих висотах. Під час однієї з атак система Sky Fortress допомогла збити 80 із 84 ворожих дронів, що вразило навіть військових США.

Пізніше українці продемонстрували цю технологію своїм союзникам на авіабазі Рамштайн, а Литва, вражена її ефективністю, планує впровадження на своїй території.

Чому акустичні датчики є кращими?

Як пояснив Луї Сіянс, акустичні датчики стежать за появою дронів у містах, де використання радарів є складним або небезпечним. По-перше, радіолокаційні станції випромінюють шкідливе для людей випромінювання, а по-друге — це ж саме випромінювання може видати їхнє місце розташування ворогові. Натомість акустичні датчики є непомітними, нешкідливими та не потребують спеціальних дозволів.

Кожен вузол створює навколо себе “акустичну бульбашку” радіусом близько кілометра, що можна порівняти зі слухом. П’ять-шість комплектів можуть покрити значну територію. Штучний інтелект аналізує звуки і визначає, чи це дрон, чи щось інше. Askalon Industries навчає свої моделі відрізняти об’єкти за звуком гвинтів, швидкісними передачами та резонансом корпусів.

Якщо дрон потрапляє в зону дії кількох датчиків, система тріангулює напрямок і швидкість, а час приходу сигналу та амплітуда дають курс і приблизну відстань. “Сьогодні це стабільно працює на відстань близько кілометра; я впевнений, що ми підемо далі завдяки кооперації вузлів і кращим моделям”, — заявив розробник.

Радари доречно використовувати на аеродромах і військових об’єктах, але не в містах. Вони громіздкі, потребують великої кількості енергії та чутливі до рельєфу. Невеликий БПЛА з полімерним корпусом має крихітну ефективну площу розсіювання (ЕПР), тому для кругового 360° огляду потрібні кілька антен, кабелі та значні бюджети.

Радіолокаційні станції добре працюють, коли дрон випромінює сигнали оператору, проте сьогодні в Україні безпілотники часто використовують стільникові мережі або оптоволокно. Містам потрібна масштабована, безпечна і недорога мережа датчиків, що не створює додаткового випромінювання, яку можна розгорнути за день.

Раніше повідомлялося, що РФ також почала використовувати акустичну систему виявлення дронів, наслідуючи український приклад. Вони скопіювали українську систему Zvook, яка продемонструвала свою ефективність.

Що таке перовскіт і чому він важливий?

Дослідники і стартапи по всьому світу заговорили про великі зміни в сонячній енергетиці. Прорив має здійснити перовскіт — матеріал, здатний зробити панелі вдвічі ефективнішими і дешевшими. Однак поки складно сказати, як він покаже себе на практиці.

Експерти бачать потенціал у тандемних комірках, у яких на звичну кремнієву основу наноситься тонкий шар перовскіту. Це дає змогу вловлювати набагато ширший спектр світла і значно підвищити ККД. І все ж на шляху впровадження технології є серйозні перешкоди.

Які переваги перовскіту?

Це синтетичний матеріал з унікальною кристалічною структурою. Він досить ефективно перетворює світло на енергію. Головна перевага порівняно з кремнієм — здатність уловлювати “невидиму” для традиційного матеріалу частину світлового спектра. Це дає чимало бонусів:

• Рекордна ефективність: Якщо теоретична межа ефективності для кремнієвих панелей — близько 33%, то для тандемних комірок вона перевищує 47%. Лабораторні зразки вже досягають ККД понад 30%, а компанія Oxford PV, один із лідерів у цій галузі, вже виробляє панелі з ефективністю 24,5%.
• Нові застосування: Перовськіти дуже тонкі, і їх можна наносити на будь-які поверхні, подібно до фарби. Прозорі сонячні вікна, інтеграція панелі в дахи електромобілів для підзарядки на ходу — все це може стати реальністю.
• Низька вартість: Матеріали для виробництва перовскітів (бром, хлор, свинець, олово) широко поширені й обходяться відносно недорого.

Які проблеми залишаються невирішеними?

Ключовою вадою перовскітів залишається їхня низька довговічність. Вони дуже чутливі до вологи та високих температур, через що швидко деградують.

“Виробники кремнієвих модулів можуть гарантувати 30-річний термін служби, тому що у них є 30 років польових даних. Але у випадку з перовскітами зрозуміти, чи зможе модуль, який ми виготовили сьогодні, прослужити 30 років, — це дуже складне питання”, — каже Джозеф Беррі, дослідник із Національної лабораторії відновлюваної енергії США.

Компанії вже проводять прискорені тести на старіння в лабораторіях, але реальних даних про поведінку перовскітних панелей у польових умовах і протягом багатьох років поки що просто немає.

Ще один мінус — застосування в складі перовскітів невеликої кількості свинцю, відомого своєю токсичністю і шкодою для людей. Утім, експерти зазначають, що його відсоток мізерно малий порівняно з обсягами викидів вугільних електростанцій під час вироблення тієї ж кількості енергії. Крім того, нові панелі, як і звичайні кремнієві (які теж містять свинець), можна і потрібно буде переробляти.

Що далі для індустрії?

Незважаючи на всі труднощі, індустрія невблаганно рухається до адаптації інноваційної технології. Такі техногіганти галузі, як Oxford PV, Caelux, Swift Solar і китайська Trinasolar, вже запустили пілотні проєкти виробництва і поставляють дебютні партії своїх тандемних панелей на комерційні об’єкти.

Саме ці реальні тести найближчими роками і мають дати відповідь на головне питання: чи зможе “диво-матеріал” перовскіт витримати перевірку часом і дійсно зробити революцію в сонячній енергетиці.

Фанати Samsung вже з нетерпінням чекають на нову лінійку смартфонів Galaxy S26. Проте, за попередньою інформацією, багато важливих параметрів нових телефонів можуть залишитися незмінними у порівнянні з попередниками. Як повідомляє techradar.com, головним розчаруванням може стати модель Samsung Galaxy S26 Pro.

Які камери отримає Galaxy S26 Pro?

Новий смартфон, ймовірно, залишиться з тими ж камерами, які вже використовувалися в кількох поколіннях гаджетів Samsung. Інсайдери припускають, що основна камера отримає 50-мегапіксельний сенсор ISOCELL GN3, який вже був у Galaxy S25. Також новий смартфон отримає 10-мегапіксельну телеоб’єктивну камеру S5K3K1, що використовується ще з часів серії Galaxy S22, та 12-мегапіксельний сенсор IMX564 для надширококутних знімків, який залишився у спадок з серії Samsung Galaxy S23. Фронтальна камера також буде 12-мегапіксельною S5K3LU, що є відсиланням до Galaxy S23.

Яка продуктивність нового смартфона?

Якщо ця інформація підтвердиться, це означатиме, що жодних помітних змін у сенсі камери за кілька років так і не відбудеться. Це може розчарувати тих, хто сподівався на покращення камери, адже купувати новий Galaxy S26 Pro просто не буде сенсу. Також стало відомо, що новий Samsung отримає чіпсет Exynos 2600, що, на жаль, навряд чи буде таким же потужним, як Snapdragon 8 Elite Gen 5.

Проте, батарея нового смартфона хоч трохи посилиться: у витоках згадується акумулятор ємністю 4300 мАг, що є кращим показником у порівнянні з батареєю Samsung Galaxy S25 на 4000 мАг.

Раніше стало відомо, що на популярних смартфонах Samsung стався дивний збій камери. Зокрема, на телефонах Galaxy S25 Ultra знімки Місяця набували фіолетового відтінку. Однак Samsung оперативно виправила цю помилку на своїх флагманських смартфонах.

Китайські вчені виявили важливий недолік традиційних панелей і вирішили їх удосконалити. Створено новий тип перовскітних комірок на основі олова — вони не містять токсичного свинцю і зберігають оптимальну ефективність. Перовскітні сонячні батареї вважаються перспективними завдяки їхній високій віддачі та низькій вартості виробництва. Однак були сумніви в їхній екологічній безпеці через наявність свинцю як одного з ключових компонентів.

Що дає така заміна?

Команда з Фуданьського університету знайшла спосіб замінити свинець на нешкідливе і поширене олово. Головною проблемою олов’яних перовскітів була їхня нестабільність — іони олова легко окислювалися, а сама структура була ненадійною, що знижувало ефективність до менш ніж 10%. Вчені вирішили цю проблему, впровадивши спеціальну підкладку за допомогою молекулярної плівки. Ця модифікація дає змогу спрямовувати ріст кристалів перовскіту, створюючи однорідні та високоякісні плівки з мінімальною кількістю дефектів.

Які результати дослідження?

Результат вийшов багатообіцяючим. Виготовлена за поліпшеною технологією комірка демонструє рекордну для безсвинцевих перовскітів ефективність перетворення енергії — 17,7%. Це рішення ідеально підходить для застосування в тих місцях, де відбувається тісний контакт із людиною: наприклад, у переносній електроніці, одязі, фасадах будівель і на дахах електромобілів.

За словами керівника дослідження Ляна Цзя, варіант з оловом легко піддається масовому виробництву і теоретично обходиться навіть дешевше, якщо порівнювати зі звичними кремнієвими аналогами. Відмова від свинцю необхідна, тому що його присутність у навколишньому середовищі несе ризики для здоров’я людей. За підсумком, перовскітні сонячні панелі зможуть об’єднувати свої переваги з максимальною екологічною нейтральністю.

Раніше повідомлялося про найкращі альтернативні джерела енергії для будинку на заміну сонячним панелям взимку. У холодну пору року традиційні сонячні батареї дають мало енергії, тому варто задуматися про додаткові джерела електрики.

Які нові матеріали використовуються?

Інженери знайшли простий спосіб зробити батареї для електромобілів легшими, міцнішими і безпечнішими. У них впровадили спеціальну вогнетривку піну і термостійкий клей, які захищають від пожежі і замінюють важкі металеві деталі. Ефективне управління теплом — одне з головних завдань під час проєктування акумуляторів. Нова розробка від компанії H.B. Fuller вже на рівні матеріалів забезпечує надійність у цьому плані, не вимагаючи хибних систем охолодження, пише Charged EVs.

Як працює нова піна?

Інновація стала можлива завдяки особливій піні серії EV Protect. Вона заливається в порожні простори всередині акумуляторного блоку і, розширюючись, обволікає всі компоненти. Головний бонус — захист від пожежі. Піна виконує функцію вогнетривкого бар’єру. Якщо одна з комірок загоряється, субстанція не дає вогню поширитися на сусідні, запобігаючи ланцюговій реакції та вибуху всієї батареї.

До того ж АКБ стає міцнішою і легшою. Більш жорсткі версії піни (EV Protect 5006, 5008, 5009) дають змогу відмовитися від важких металевих або пластикових підсилювачів, які традиційно використовуються для надання конструкції жорсткості. Це знижує вагу і спрощує складання. Піна також гасить вібрації, допомагаючи акумулятору проходити тести на міцність, і працює як теплоізолятор. У спеку і холод вона згладжує різкі перепади температур, що позитивно позначається на запасі ходу і терміні служби батареї.

Які переваги термоклею?

Ще показали термоплавкий клей EV Bond 775. Він замінює традиційний скотч і багатоетапні процеси склеювання при складанні акумуляторних модулів. З ним виходить швидше з’єднувати комірки, кришки і трубки охолодження, що прискорює і здешевлює масове виробництво акумуляторів.

У комплексі такий підхід вважається проривним для індустрії, оскільки закладає всі важливі властивості в елемент живлення ще на етапі матеріалів. Таким чином, легкі, безпечні та дешеві батареї буде простіше виготовляти, що критично важливо для майбутнього електромобілів.

Раніше повідомлялося, що акумулятори для електрокарів стануть “невбиваними”. Скоро батареї для електромобілів витримуватимуть тисячі циклів перезарядки, майже не втрачаючи в ємності. Китайські вчені розробили самовідновлювальний шар для твердотільних акумуляторів.