Як забезпечити безпечне освітлення для дітей під час блекаутів

Через тривалі відключення світла чимало українських дітей змушені ввечері робити уроки, читати та займатися з використанням LED-ламп, ліхтариків чи світильників на акумуляторах. При цьому освітлення часто буває нерівномірним, занадто слабким або, навпаки, занадто яскравим, а низькоякісні джерела можуть мерехтіти. Таке постійне зорове навантаження в некомфортних умовах викликає втому та напругу.

Офтальмолог Марія Клєцова пояснила, як саме впливають відключення електроенергії на зір дітей і як батьки можуть безпечно облаштувати робоче місце школяра під час блекаутів.

Яка головна загроза для зору дітей?

Ключовою проблемою під час блекаутів є не повна темрява, а саме неякісне та недостатнє освітлення. Коли діти змушені робити уроки з ліхтариками чи дешевими LED-лампами, освітлення стає нерівномірним. Це змушує очні м’язи постійно напружуватися, пристосовуючись до контрасту між яскраво освітленим зошитом і темною кімнатою. Це надмірне навантаження, особливо у поєднанні з тривалим користуванням гаджетами, підвищує ризик розвитку короткозорості та викликає головний біль. Не менш небезпечним є мерехтіння, притаманне низькоякісним LED-джерелам, яке око майже не помічає, але мозок фіксує, що веде до швидкої стомлюваності.

Як правильно

Крепатура після тренування: що робити?

Що таке крепатура?

Крепатура або м’язовий біль після фізичного навантаження зазвичай поділяється на два основні види:

  • Гострий м’язовий біль: Це відчуття печіння під час тренування або одразу після нього. Біль, який ви відчуваєте, коли зробили достатню кількість повторень до такої міри, що тіло починає буквально відчувати печіння.
  • Біль у м’язах із затримкою: У цьому випадку крепатура виникає зазвичай через 24-48 годин після інтенсивного тренування. Це може бути біль, скутість або напруження, тому вам може бути важко рухати цим м’язом або частиною тіла. Такий біль частіше зустрічається у тих, хто тільки починає тренуватись.

Чи варто тренуватися при крепатурі?

Дослідження, опубліковане PubMed, показало, що фізичні вправи насправді є чудовим способом полегшити симптоми м’язового болю. Якщо у вас не сильний біль, ви можете встати та рухатися, то на тренування можна йти. Фізичні вправи зазвичай підтримують кровотік до м’язів, але якщо у вас вже болять певні ділянки тіла, то варто дати їм перерву. Тому, якщо дуже болять квадрицепси та сідниці після виконання присідань з обтяженням, то виконуйте наступного разу якісь інші легкі рухи, які не будуть безпосередньо навантажувати ці ділянки. Наприклад, ходьба, йога та вправи на мобільність – це завжди чудові варіанти вправ при кріпатурі.

Способи відновлення

Гаряча та холодна вода: Крижані ванни та гарячі сауни мають певні переваги для психічного здоров’я та когнітивних функцій, а також зменшують біль і запалення у м’язах.

Масаж: Класичний масаж або масаж за допомогою ролика/м’ячика зменшує напруження і прискорює кровообіг. Легкий компресійний масаж можна робити щодня.

Харчування та гідратація: Достатнє споживання води прискорює виведення продуктів розпаду. Харчування з білками (м’ясо, риба, яйця, бобові) і антиоксидантами (овочі, ягоди) підтримує відновлення м’язів.

Відпочинок і сон: Сон понад 7-8 годин критично важливий для регенерації тканин та гормональної підтримки росту м’язів.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Наслідки передозування вітаміну D: що потрібно знати

Чим шкідливе передозування вітаміну D?

Надмірні дози вітаміну D можуть спричинити серйозні розлади, від нудоти до небезпечного підвищення рівня кальцію. Медичний термін для позначення отруєння вітаміном D – гіпервітаміноз D. Цей стан виникає, коли в організмі накопичується надмірна кількість вітаміну D, що призводить до небезпечно високого рівня кальцію (гіперкальціємії).

В журналі StatPearls йдеться, що вітамін D необхідний для підтримки міцності кісток і м’язів, але інколи його може бути забагато. Підвищений рівень кальцію в крові може призвести до пошкодження м’яких тканин, кісток, нирок та артерій. Організм природним чином регулює кількість вітаміну D, який він виробляє під дією сонця, і більшість харчових продуктів не містять достатньої кількості. Токсичність вітаміну D майже завжди виникає через вживання занадто великої кількості добавок вітаміну D.

Яка безпечна кількість вітаміну D?

Національні інститути охорони здоров’я (NIH) встановили допустимий верхній рівень споживання (найвища добова доза, яка навряд чи спричинить побічні ефекти) для вітаміну D на рівні 4000 МО (100 мікрограмів) на день. Токсичність вітаміну D може виникати при тривалому щоденному вживанні понад 10 000 МО.

Які симптоми передозування вітаміну D?

Симптоми передозування можуть розвиватися протягом місяців. Перші ознаки надмірного вмісту вітаміну D часто виглядають як проблеми зі шлунком, включаючи нудоту, блювоту та запор. З часом можуть розвиватися такі симптоми, як втома, зневоднення, сплутаність свідомості, м’язова слабкість та біль у кістках.

Токсичність вітаміну D також може призвести до утворення каменів у нирках або навіть пошкодження нирок. Найпоширеніші 6 ознак отруєння вітаміном D включають:

  • нудота та блювота
  • втрата апетиту
  • запор
  • надмірна спрага та часте сечовипускання
  • слабкість або втома
  • біль у кістках

Серйозні ускладнення можуть включати:

  • пошкодження нирок або камені в нирках
  • нерегулярні серцеві ритми (аритмії)
  • біль у кістках
  • сильне зневоднення

Людина може отримати вітамін D з їжі, харчових добавок або через сонячне світло. Ось як кожен з них впливає на рівень вітаміну D:

  • Сонячне світло: організм виробляє вітамін D із сонця, поглинаючи ультрафіолетові промені, створюючи превітамін D. Організм контролює, скільки вітаміну D він виробляє із сонячного світла, тому перебування на сонці не спричиняє токсичності.
  • Їжа: кількість вітаміну D, що міститься в продуктах харчування, є відносно невеликою.
  • Добавки: щоденне вживання дуже високих доз вітаміну D може підвищити рівень його в крові до критичних меж.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Як правильно приготувати броколі для максимального ефекту

Як готувати броколі?

Броколі розкриває свій максимальний поживний потенціал, коли його правильно приготувати. Правильний спосіб допомагає зберегти найбільше вітамінів і природних антиоксидантів. Дослідження, опубліковане у журналі “Journal of Agricultural and Food Chemistry”, показало, що нарізання та легке обсмажування броколі може збільшити кількість антиоксиданту, який називається сульфорафан, тим самим максимізуючи користь для здоров’я.

Сульфорафан – це природна сполука, яка міститься в хрестоцвітих овочах, включаючи броколі, брюссельську капусту, цвітну та кале. Її пов’язують з численними перевагами для здоров’я, а саме виробленням антиоксидантів.

Крім того, дослідники виявили, що нарізання броколі на суцвіття приблизно за 90 хвилин до легкого смаження пов’язане з найвищим рівнем сульфорафану. Це, ймовірно, тому, що подрібнення активує мірозиназу, сприяючи перетворенню глюкорафаніну на сульфорафан до того, як фермент деактивується нагріванням. Тривале приготування може погіршити вміст поживних речовин у броколі, включаючи сульфорафан.

Чим корисна броколі?

Цей багатий на поживні речовини овоч є джерелом необхідних вітамінів і мінералів, включаючи вітамін С, К, А, калій, магній, кальцій і залізо. Броколі також багата на клітковину, яка підтримує здоров’я травлення, і вона насичена потужними антиоксидантами, такими як сульфорафан, лютеїн і зеаксантин. Незалежно від способу приготування, броколі залишається низькокалорійним продуктом, багатим на клітковину, що робить її цінним доповненням до здорового раціону.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Циркадні ритми: чому важливо спати вночі

Добові зміни у фізіологічних процесах, поведінці й рівні гормонів, які повторюються приблизно кожні 24 години, регулюються через циркадні ритми. Вони визначають, коли нам хочеться спати, коли ми відчуваємо приплив енергії, як змінюється температура тіла, артеріальний тиск і навіть швидкість реакцій. Чому краще спати вночі, ніж в день, пояснює Центр громадського здоров’я в Україні.

Лікар-невролог, заслужений лікар України, доктор медичних наук, експерт Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні Юрій Фломін пояснив, що наш організм найкраще функціонує, коли ми дотримуємося природного ритму, тобто активні удень, спимо вночі. Це найбільш фізіологічний і сприятливий режим для людини.

Які наслідки нічної активності?

Натомість нічна активність і денний сон є неприродними для організму й можуть мати негативні наслідки: погіршення концентрації, порушення обміну речовин, підвищення ризику серцево-судинних захворювань і розладів сну.

Який добовий ритм людського організму?

Орієнтовний добовий ритм людського організму:

  • 2:00 – найглибша фаза сну
  • 4:30 – температура тіла мінімальна, організм охолоджується
  • 6:00 – відбувається ранковий стрибок артеріального тиску, організм готується до пробудження
  • 7:30 – припиняється вироблення мелатоніну
  • 10:00 – період найвищої розумової активності, мозок працює найефективніше
  • 14:30 – найкраща координація рухів і швидкість реакції, оптимальний час для концентрації та керування авто
  • 17:00–18:00 – пік фізичної витривалості, сили м’язів і стійкості серцево-судинної системи, найкращий час для тренувань
  • 18:30–19:00 – підвищується температура тіла та артеріальний тиск
  • 21:00 – починається вироблення мелатоніну, організм переходить у режим відпочинку

“Оптимальна тривалість сну у більшості людей становить 7-8 годин на добу. Якщо людина регулярно спить менше 6 годин або понад 9 годин, це зменшує тривалість життя”, – підсумовує невролог.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.