Гарбузове та соняшникове насіння: що корисніше?

Яка харчова цінність гарбузового та соняшникового насіння?

Гарбузове та соняшникове насіння – це популярні перекуси, які містять вітаміни, мінерали та корисні жири. Однак їхній склад суттєво відрізняється, тому важливо знати, яке з них приносить більше користі для організму.

Гарбузове насіння можна вживати як очищеним, так і неочищеним, тоді як насіння соняшнику слід їсти лише очищеним. За даними Центру даних харчових продуктів USDA, у 30 г очищеного гарбузового насіння міститься:

  • калорій – 163
  • білок – 8 г
  • жир – 14 г
  • вуглеводи – 4 г
  • клітковина – 1,4 г
  • магній – 156 мг
  • кальцій – 14,7 мг
  • цинк – 2 мг
  • залізо – 2,3 мг

Тоді як у 30 г очищеного насіння соняшника міститься:

  • калорій – 165
  • білок – 5,5 г
  • жир – 14 г
  • вуглеводи – 6,8 г
  • клітковина – 3 г
  • магній – 36,6 мг
  • кальцій – 20 мг
  • цинк – 1,5 мг
  • залізо – 1 мг

Які переваги для здоров’я?

Гарбузове та соняшникове насіння є чудовими джерелами клітковини. Всього 30 г насіння містить багато харчових волокон та інших поживних речовин. Харчові волокна життєво важливі завдяки своїм численним корисним властивостям для здоров’я, таким як:

  • допомагають запобігти закрепам
  • підтримують здоров’я кишечника
  • знижують рівень холестерину

Якщо ви шукаєте більшу кількість магнію та білка загалом, обирайте очищене гарбузове насіння. Переваги отримання достатньої кількості білка включають:

  • покращення відчуття ситості та контроль апетиту, що може бути корисним для контролю ваги
  • допомагають будувати та відновлювати тканини в організмі
  • сприяють відновленню після фізичних навантажень

Користь магнію для здоров’я наступна:

  • підтримка функцій нервів і м’язів
  • підтримка здорової імунної системи
  • регулювання рівня цукру в крові

Як додати насіння до свого раціону?

USDA інформує, що типовий розмір порції гарбузового і соняшникового насіння становить приблизно 28 г. Ось кілька ідей, як їсти таке насіння:

  • посипайте зверху вівсянку, йогурт або пластівці на сніданок
  • додавайте в смузі
  • їжте окремо як перекус

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Синдром Плюшкіна: коли ощадливість стає хворобою

Звичайна ощадливість чи хвороба?

Патологічне накопичення, або силогоманія (хординг), визнане окремим психічним розладом. Ключова відмінність від звичайної ощадливості полягає у ступені впливу цієї поведінки на життя людини.

  • Звичайна ощадливість та колекціонування: Зберігання цінних та потрібних предметів, колекціонування рідкісних або не дуже. Легке вагання, але рішення викинути чи віддати приймається. Речі зберігаються організовано, а простір залишається придатним для життя.
  • Патологічне накопичення (Хординг): Накопичуються предмети без жодної цінності: сміття, старі газети, заламані речі, порожні пляшки. При спробі позбутися непотрібних речей починається паніка та сильний стрес. Житлові приміщення настільки захаращені, що стають непридатними для життя (неможливо готувати їсти, спати, користуватися санвузлом).

Ознаки, що накопичення стало небезпечним

Накопичення стає патологією, коли воно загрожує здоров’ю, безпеці та соціальному життю людини.

  • Загроза безпеці та здоров’ю: Найбільш критичні наслідки, які вимагають негайного втручання:
    • Ризик пожежі. Скупчення паперу, мотлоху та легкозаймистих матеріалів унеможливлює безпечну евакуацію та підвищує ймовірність займання.
    • Антисанітарія. Накопичення сміття, залишків їжі та відсутність прибирання призводять до появи гризунів, комах та розвитку інфекційних захворювань.
    • Блокування проходів. Речі заважають відчиняти двері, проходити кімнатами, а в екстреній ситуації (падіння, травма) медики чи рятувальники не можуть надати допомогу.
    • Фізична загроза. У світовій практиці були випадки, коли люди гинули під вагою обвалу нагромаджених речей чи полиць.
  • Соціальна ізоляція: Патологічне накопичення призводить до розриву соціальних зв’язків. Накопичувач соромиться свого житла і тому перестає запрошувати до себе друзів, родичів, а іноді навіть відмовляється відвідувати лікаря чи перукаря.

Що робити, якщо ви або ваш близький зіткнулися з проблемою?

Патологічне накопичення майже неможливо вилікувати самостійно. Необхідна консультація психіатра або психотерапевта. Найефективнішим методом є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), спрямована на зміну дисфункціональних переконань щодо важливості речей та розвиток навичок прийняття рішень. Сварки та насильницьке прибирання лише погіршать стан, оскільки підвищують тривожність і недовіру. Важливо підтримувати та шукати професійну допомогу.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Чому після тренування виникає нудота та запаморочення?

Якщо після тренування замість енергії ви відчуваєте неприємне запаморочення й нудоту, це може бути сигналом про проблеми з організмом. Про це повідомляє сайт Health.

Які причини нудоти під час тренування?

За даними Frontiersin, травна система може бути винна у відчутті нудоти під час або після тренування. Фізичні вправи порушують роботу травного тракту, що може спричинити нудоту та блювоту. Під час фізичного навантаження кров переважно спрямовується до м’язів, серця та легенів, а травна система отримує менше крові. Якщо травлення було активним (наприклад, після їжі), це може спричинити дискомфорт, спазми й нудоту.

Під час інтенсивного тренування втрачається багато рідини та солей, що також може викликати нудоту, слабкість і запаморочення.

Чи може зневоднення бути причиною?

Згідно з інформацією з журналу Sports, зневоднення є ще однією можливою причиною нудоти, спричиненої фізичними вправами. Під час фізичних вправ організм втрачає воду через піт, щоб охолонути. Якщо втрати не компенсувати, зменшується об’єм крові, серцю стає складніше перекачувати кисень і поживні речовини до м’язів. Це може призвести до зниження артеріального тиску, запаморочення і нудоти.

Які захворювання можуть викликати нудоту?

До захворювань, які можуть викликати нудоту під час фізичних вправ, належать:

  • тривога або депресія
  • апендицит
  • захворювання жовчного міхура
  • мігрені
  • інфаркт міокарда (серцевий напад)

Згідно з даними в журналі Nutrients, вживання повільно перетравлюваної їжі за кілька годин до тренування може викликати нудоту. Продукти з високим вмістом насичених жирів, такі як бекон, картопля фрі та бургери, перетравлюються довше. Рекомендується зосередитися на білку та складних вуглеводах, щоб забезпечити організм енергією під час тренування, наприклад:

  • банан з нежирним грецьким йогуртом
  • рулет з сиром та індичкою
  • шматочок цільнозернового тосту з мигдалевим маслом

Якщо ви тренуєтеся на порожній шлунок або давно не їли, рівень глюкози в крові знижується. Це може викликати слабкість, запаморочення й нудоту. Інтенсивні рухи можуть подразнювати слизову шлунка, що також призводить до нудоти.

Під час тренування кров приливає до м’язів, серця, легень і мозку, а до травної системи розподіляється менше крові, що призупиняє процеси розщеплення їжі. Якщо тіло перегрівається, температура та пульс підвищуються, що може викликати запаморочення, головний біль і нудоту.

Деякі добавки, такі як кофеїн, електролітні добавки, гліцерин, залізо та натрій, можуть викликати нудоту під час фізичної активності. Також деякі ліки, зокрема знеболювальні препарати, антибіотики, антидепресанти та нестероїдні протизапальні засоби, можуть мати подібний ефект.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Креатин чи протеїн: що краще для відновлення м’язів?

Чим відрізняється креатин від протеїну?

Креатин – це природна сполука, що утворюється з амінокислот аргініну, гліцину та метіоніну. Організм може виробляти креатин з амінокислот і засвоювати його з певних продуктів. Головна його функція – забезпечувати м’язи енергією. До переваг креатину належать:

  • може збільшувати та підтримувати м’язову масу під час силових тренувань;
  • швидше відновлення після інтенсивних фізичних навантажень;
  • покращена продуктивність завдяки високоінтенсивним тренуванням;
  • збільшення сили.

Добавки можуть збільшити силу жиму лежачи приблизно на 5%. Деякі люди можуть не реагувати на добавки креатину через вищий базовий рівень креатину в м’язах.

Креатин можна знайти в таких продуктах харчування, як:

  • яловичина;
  • курка;
  • риба;
  • свинина.

Організм виробляє близько 1 г креатину на день, а добавки можуть збільшити кількість, що зберігається в м’язах.

Яка роль білка в організмі?

Білок – це поживна речовина, що складається з амінокислот і забезпечує калоріями. Він міститься в кожній клітині людського організму, тому його називають будівельним блоком життя. Білок необхідний для:

  • обмеження втрати м’язової маси;
  • сприяння росту м’язів;
  • швидкого відновлення після тренувань;
  • підтримки ваги.

Джерелами білка в їжі є:

  • квасоля;
  • яловичина;
  • курка;
  • яйця;
  • риба;
  • молоко;
  • свинина;
  • протеїновий порошок;
  • креветки;
  • тофу.

Що краще для продуктивності тренувань?

Креатин може допомогти підвищити продуктивність під час високоінтенсивних вправ, таких як спринт, важка атлетика та інтервальні тренування. Він допомагає відновлюватися між підходами та зменшує втому. Однак, достатня кількість білка необхідна кожному, хто займається фізичними вправами. Поєднання креатину та білка може дати найкращі результати, покращуючи витривалість, силу та м’язову масу.

Які побічні ефекти можуть виникнути?

Поширені побічні ефекти, пов’язані з вживанням креатину, включають:

  • розлад шлунково-кишкового тракту;
  • затримка води та збільшення ваги;
  • м’язові судоми.

Споживання білка в надмірних кількостях може призвести до ускладнень, зокрема:

  • розлад шлунково-кишкового тракту;
  • камені в нирках;
  • підвищений ризик серцевих захворювань.

У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Недостатнє миття волосся: ознаки та наслідки

Недостатнє миття волосся може призвести не лише до жирності, а й до появи лупи, свербіння та навіть випадіння. Виділено кілька чітких ознак, що свідчать про потребу змінити режим догляду за волоссям.

Чому шкіра голови свербить?

Якщо волосся або шкіра голови погано промиті, може з’явитися свербіж. Ось кілька причин, чому це відбувається:

  • Залишки шампуню чи бальзаму – якщо засіб не змивається повністю, він осідає на шкірі голови, забиває пори й подразнює шкіру.
  • Накопичення себуму (шкірного сала) – якщо мити голову рідко або неякісно, себум змішується з пилом і потом, створюючи живильне середовище для бактерій і грибків.
  • Засоби для укладки – гелі, лаки, муси теж можуть залишатися на шкірі голови, якщо її погано очищати.
  • Порушення pH шкіри – недостатнє очищення або надто гаряча вода можуть змінювати природний баланс, викликаючи сухість і подразнення.

Які ознаки лупи та лущення шкіри голови?

Лущення шкіри голови часто супроводжується свербінням та підвищеною жирністю. Якщо ви не миєте волосся регулярно, то на шкірі голови може накопичуватися шкірне сало, що сприяє створенню сприятливого середовища для розмноження дріжджів. Це призводить до лупи. Якщо лупа не зникає, незважаючи на регулярне миття голови шампунем, то може знадобитися лікувальний шампунь.

Чи може недостатнє миття волосся призвести до його випадіння?

Дослідження 2021 року, опубліковане в журналі Skin Appendage Discord, показало, що менша частота миття волосся пов’язана з підвищеним ризиком випадіння волосся. Накопичення жиру, бруду, продуктів та забруднюючих речовин може сприяти запаленню, яке потім призводить до випадіння волосся. Це також може створювати товсте покриття на волоссі, яке запобігає поглинанню вологи.

Як виглядає волосся при недостатньому митті?

Коли волосся миють недостатньо ретельно або рідко, на його поверхні накопичується себум (жир, який виробляють сальні залози шкіри голови), залишки шампуню, пил і інші забруднення. Все це робить волосся:

  • На вигляд жирним і важким.
  • Менш об’ємним.

Щоб цього уникнути, важливо:

  • Ретельно змочувати волосся водою перед нанесенням шампуню, щоб розм’якшити жир і забруднення.
  • Наносити шампунь на шкіру голови, а не на кінчики, і спінювати його пальцями.
  • Добре змивати шампунь і кондиціонер, залишки можуть робити волосся важким.
  • Не переборщувати з кондиціонером на коріння – він призначений для кінчиків.

Чи впливає це на вашу впевненість?

Недостатнє миття волосся дійсно може впливати на відчуття впевненості у людини, і це пов’язано з кількома факторами:

  • Фізичний дискомфорт – волосся, що забруднене або жирне, може відчуватися важким, липким, неприємним на дотик, що створює дискомфорт протягом дня.
  • Соціальна сприйнятливість – люди часто переймаються тим, як їх сприймають інші. Якщо волосся виглядає нечистим або непривабливо, це може викликати сором чи невпевненість у спілкуванні.
  • Зниження самооцінки – чисте волосся асоціюється з доглянутістю та увагою до себе. Коли волосся не вимите, мозок може підсвідомо трактувати це як “не в порядку з собою”, що знижує самооцінку.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.