З 28 листопада по 1 грудня очікується підвищена геомагнітна активність, що може призвести до магнітних бур, які вплинуть на самопочуття людей та роботу техніки. Метеочутливим особам та людям з хронічними захворюваннями варто бути особливо уважними в цей період.

Які дні можливі збурення?

За даними прогнозу космічної погоди, наприкінці листопада можливі періоди підвищеної геомагнітної активності. Впродовж цих днів очікуються слабкі та помірні збурення магнітного поля, а окремі дні можуть досягати рівня G1. Прогноз за датами:

• 28 листопада, п’ятниця – можливі коливання на рівні Kp 4, помірна магнітна буря.
• 29 листопада, субота – очікується підсилення до Kp 4-5, можливий рівень G1.
• 30 листопада, неділя – прогнозується буря G1, показники Kp 5 із тенденцією до зниження ввечері.
• 1 грудня, понеділок – помірне збурення, Kp 3-4, поступове згасання активності.

Магнітні коливання можуть змінюватися залежно від сонячних процесів, тому фахівці радять стежити за оновленнями прогнозів.

Що таке магнітна буря?

Магнітна буря – це реакція магнітного поля Землі на потоки заряджених частинок, які надходять із Сонця. Найчастіше її спричиняють корональні викиди та потужні сонячні спалахи. Рівень геомагнітної активності вимірюють за шкалою Kp:

• Kp 3-4 – слабка або помірна активність, можливий легкий дискомфорт.
• Kp 5-6 і вище – бурі рівня G1-G2, які можуть впливати на техніку та самопочуття людей.

Як магнітна буря впливає на техніку та людей?

Під час підвищеної активності можливі:

• перебої в роботі супутникових систем та GPS, зниження точності навігації;
• нестабільність радіозв’язку;
• коливання напруги в енергомережах та збій електроніки у чутливих системах.

Навіть помірні збурення здатні викликати:

• головний біль або мігрень;
• запаморочення;
• втому й сонливість;
• перепади настрою;
• проблеми з концентрацією;
• загострення хронічних захворювань;
• зниження енергії та підвищену дратівливість.

Такі симптоми найчастіше проявляються у метеочутливих людей.

Хто у групі ризику?

Найвідчутніше бурі можуть впливати на:

• людей із серцево-судинними захворюваннями;
• гіпертоніків;
• метеозалежних та метеочутливих людей;
• похилого віку;
• пацієнтів із хронічними неврологічними або ендокринними розладами.

Як підготуватися та зменшити вплив?

Фахівці радять:

• забезпечити повноцінний сон;
• уникати стресів і перевантаження;
• більше відпочивати й гуляти на свіжому повітрі;
• дотримуватися питного режиму;
• не перевтомлюватися фізично й психологічно;
• людям з хронічними захворюваннями – приймати призначені лікарем препарати та мати їх під рукою;
• стежити за оновленнями прогнозів геомагнітної активності.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Сучасні харчові тренди часто вводять людей в оману і можуть негативно вплинути на здоров’я. А для комфортного стилю життя варто знайти комфортний спосіб харчування. Про це розповідає нутриціологиня Катерина Крупкіна в інтерв’ю.

Яких дієт не можна дотримуватися?

Одним із таких явищ експертка називає білкові дієти, які акцентують на споживанні лише тваринних жирів і ігнорують клітковину. За її словами, відсутність клітковини може призвести до проблем із кишківником, а також до порушень ліпідного профілю, ожиріння печінки та підшлункової. Подібні дієти не підходять для харчування на все життя, наголошує Крупкіна.

Ще один суперечливий тренд – кето-дієта. Хоча вона обіцяє швидкі результати, згодом може викликати серйозні порушення метаболізму та проблеми з органами травлення.

Який стиль харчування радить нутриціолог?

На противагу цьому нутриціологиня рекомендує середземноморську дієту: вона підходить для щоденного харчування, не має суворих обмежень і підтримує довготривале здоров’я. Крупкіна також звертає увагу на тренд fibermaxing, тобто збільшення споживання клітковини. Хоча клітковина важлива для травлення, її надлишок без достатньої кількості білка та жирів може призвести до дисбалансу.

“Там роблять акцент, щоб їсти дуже багато клітковини, але забувають про те, що нам треба їсти ще й білок. Це теж є основою. Нам треба ще жири їсти для гормонів, а весь фокус іде саме на клітковині. Чомусь ми забуваємо про баланс”, – наголошує Катерина.

Серед позитивних тенденцій Крупкіна виділяє свідоме харчування. Воно передбачає:

• повільне і зосереджене споживання їжі
• увагу до смаку та ступеня насичення
• поліпшення травлення і кращу засвоюваність вітамінів і мінералів

Нутриціологиня уточнює, що інтуїтивне харчування теж часто неправильно розуміють. “Тренд інтуїтивного харчування тільки не так, як люди уявляють. ‘Мені моє інтуїтивне харчування підказало, що треба з’їсти торт’. Це не інтуїтивне. Це про те, коли я голодна, я сідаю їсти; я з’їдаю стільки, скільки потрібно моєму організму і зупиняюсь їсти”, – пояснює вона.

“Їжа повинна бути джерелом здоров’я, а не лише засобом задоволення. Коли людина їсть усвідомлено, вона краще травить, засвоює поживні речовини й при цьому отримує задоволення. Баланс – ключ до довготривалого результату”, – підсумовує Крупкіна.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Хліб часто піддають критиці через дієтичні міфи, але правильно дібраний продукт може стати цінним джерелом енергії та поживних речовин. Про це в інтерв’ю розповіла нутриціологиня Катерина Крупкіна.

Як вибрати корисний хліб?

Експертка радить уважно читати склад продукту. “Перше, на що я раджу звертати увагу, щоб на першому місці стояло або цільнозернове борошно, або обдирне борошно, або борошно другого сорту. Це борошно зберігає у своєму складі клітковину та вітаміни групи B”, – каже вона.

Такий хліб працює як складний вуглевод: дає повільну енергію, не викликає стрибків цукру та довше забезпечує відчуття насичення.

На що ще звернути увагу?

Крупкіна також радить звертати увагу на відсутність цукру або щоб він стояв на останніх позиціях у складі. Чим коротший склад, тим продукт менш оброблений, без барвників і стабілізаторів. “Але я в цьому нічого поганого не бачу, якщо ми маємо різноманітний раціон. А якщо їсти хліб на сніданок, обід і вечерю, то так. Завжди питання в кількості стоїть”, – підсумовує експертка.

Вас може зацікавити: Названо хліб, який можна їсти щодня, Названо найкорисніший хліб для зниження холестерину, 5 видів хліба з українських магазинів, які містять надлишок солі.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Суп – це одна з найулюбленіших страв українців, особливо в дитинстві, коли він був обов’язковим елементом обіду. Проте, з часом лікарі почали ставити під сумнів його необхідність у щоденному раціоні. Нутриціологиня Катерина Крупкіна в інтерв’ю розповіла про користь супу та вітамінів, які можуть втрачатися під час його приготування.

Чим корисний суп?

За словами Крупкіної, овочі містять як водорозчинні, так і жиророзчинні вітаміни. Жиророзчинні вітаміни, такі як каротин у моркві, не руйнуються під час термічної обробки. Однак водорозчинні вітаміни, зокрема групи B, можуть частково виходити у воду. Щоб зберегти їх, рекомендується готувати суп під закритою кришкою та з мінімальною кількістю рідини.

Крупкіна зазначає: “Кількість вітамінів втрачається, але це не робить суп поганою стравою. Взагалі немає поганої їжі”. Вона підкреслює, що суп не є обов’язковим, але його можна зробити більш збалансованим. “Я, наприклад, люблю борщ. Але я його доповнюю, щоб це була більш збалансована страва. Обов’язково додаю до борщу хліб, пучок зелені, щоб і клітковини було достатньо, і вуглеводів, і щоб там плавала якась курка. Щоб це було комплексно, організм повинен отримати й білки, і жири, і вуглеводи”, – каже вона.

Які вітаміни втрачаються після термічної обробки?

Особливу увагу Крупкіна звертає на вітамін C, який є особливо важливим у холодний період року. Вітамін C, за її словами, дуже чутливий до високих температур і руйнується під час термічної обробки. Тому продукти, що містять вітамін C, такі як шипшина, малина, перець або ківі, краще вживати в сирому вигляді для отримання максимальної користі. “Все, що має вітамін C, бажано їсти в сирому вигляді”, – підсумовує Крупкіна.

Цей суп корисно їсти під час застуди чи грипу. Як зварити ідеальний бульйон? Дотримуйтесь рекомендацій експертів, щоб зберегти максимальну користь від страви.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Про небезпечні тренди в харчуванні, вплив їжі на наш настрій і загальний стан, бюджетне правильне харчування та пошук балансу між користю та задоволенням у їжі – читайте в інтерв’ю з Катериною Крупкіною.

Чому в стресі хочеться шкідливої їжі?

Катерина Крупкіна, нутриціологиня, хелс-коуч і засновниця школи Mindful eating, розповіла про те, чому в стресових ситуаціях ми прагнемо до шкідливої їжі. “Жування заспокоює нас, але це неправильний метод регуляції емоцій. Важливо вчитися заспокоюватися через екологічні інструменти, такі як прогулянки або медитація”, – зазначила вона.

Як